Методична розробка уроку з історії України на тему «Володимир Мономах і Мстислав Володимирович»

Про матеріал
Методична розробка уроку з історії України на тему: «Володимир Мономах і Мстислав Володимирович». 7 клас Мета:  ознайомити учнів з державною діяльністю Володимира Мономаха;  визначити особливості формування держави Київська Русь за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича;  пояснити основні напрями їхньої внутрішньої і зовнішньої політики;  розкрити зміст понять і термінів «єпископ», «рядович», «закуп», «смерд»;  узагальнювати історичний матеріал, давати характеристику князям Київської Русі;  виховувати в учнів повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.
Перегляд файлу

Методична розробка уроку з всесвітньої історії на тему:                                                   «Злет і падіння Іспанської держави». 8 клас

Мета:

  •      охарактеризувати соціально – економічне та політичне становище Іспанії в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.;
  •      зясувати, чому в першій половині ХVІ ст. Іспанія втратила провідне становище;
  •      розвивати в учнів уміння аналізувати матеріал, виділяти головне й другорядне, працювати з текстовими джерелами інформації, давати характеристику діяльності видатних історичних осіб;
  •      викликати в учнів зацікавленість до подій, які відбувалися за Нових часів.                                                       

Основні поняття: повстання комунерос, абсолютна монархія, гранди, ідальго.                                                    Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.                                                                                Тип уроку: комбінований.                                                                                                                                Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:                                                                    

  •      визначати особливості соціально – економічного та політичного розвитку Іспанії в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.;
  •      з’ясовувати основні напрямки діяльності Карла V та Філіппа ІІ;
  •      характеризувати причини, перебіг і наслідки повстання комунерос;
  •      називати причини занепаду Іспанії на початку  ХVІІ ст.;
  •      удосконалити навички роботи з текстовими джерелами інформації.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ                                                                                               ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  •      Бесіда                                                                                                                                                     

1. Із якими подіями пов’язане утворення єдиної Іспанської держави наприкінці ХV ст.? Покажіть територію держави на карті.                                                                                                     2. Що таке Реконкіста?                                                                                                                       3. Хто такі кортеси?                                                                                                                                 4. Що таке комуни? Коли вони виникли? Яку роль відігравали в житті міст?                                                    5. Пригадайте, які відомості про Іспанську державу ви отримали, вивчаючи тему «Великі географічні відкриття».                                                                                                      6. Що ви можете сказати про економічний і політичний розвиток Іспанської держави в період Великих географічних відкриттів?                                                                               ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                              Учитель. На початку ХVІ ст. розквіту Іспанії сприяла її провідна роль у Великих географічних відкриттях, колоніальних захопленнях, торгівлі з Америкою, системі міжнародних відносин.                                                                                                                                       

       Але піднесення Іспанії виявилося нетривалим. Наприкінці ХVІ ст. розпочався період економічного й політичного занепаду країни. На початку ХVІІ ст. цей процес посилився. Проте незважаючи на зовнішній блиск цієї епохи в історії держави, деякі ознаки занепаду були відчутні ще в першій половині ХVІ ст. «Золотий вік» - саме так іноді називають ХVІ ст. в історії Іспанії. Тож для яких станів населення початок Нового часу був «золотим»? На це питання ми спробуємо знайти відповідь на сьогоднішньому уроці. Ми з’ясуємо чинники, які призвели до занепаду цієї держави на початку ХVІІ ст.                                                                                           ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                             Соціально – економічний і політичний розвиток. Іспанія за Карла V                                                     Учитель. Характерною ознакою розвитку Іспанії в ХV ст. були відмінності в соціально – економічному розвитку її районів. У Кастилії – центральній провінції – селяни з часів Реконкісти були особисто вільними і могли залишати землю. В Арагоні феодали, як і раніше, мали повну владу над селянином, аж до права безкарно вбивати його. Повинності арагонських селян були особливо тяжкими. У Каталонії після повстань наприкінці ХV ст. селяни домоглися особистої свободи.                                        

       Від початку ХVІ ст. подальше зростання міст і поява американського ринку збуту для сільськогосподарських продуктів стимулювали розвиток сільського господарства. На півдні Іспанії та в Кастилії з’явилися нові виноградники, маслинові гаї, тут вирощували також цукрову тростину, рис, цитрусові, виготовляли вино. Оливкову олію та інші продукти вивозили не тільки до американських колоній, але й до інших країн Європи. Проте піднесення економіки аж ніяк не стосувалося селянських господарств. Селянам, що, як і раніше, вирощували переважно зернові культури, доводилося продавати зерно на ринку за встановленими державою низькими цінами, тоді як на інші товари ціни швидко зростали. Розорюючись, багато селян потрапляли в залежність до лихварів.                                                          

       Справжнім лихом для селянства було вівчарство. Мільйони овець, які належали грандам (великим землевласникам, іспанським дворянам), щорічно переганяли з Кастилії на південь, в Естремадуру й Андалусію, а потім назад на північ. Отари пересувалися широкими дорогами, які прокладали через поля та навіть виноградники й маслинові гаї. Спроби селян захистити свої поля не мали результатів. Селяни дедалі частіше залишали землю та йшли до міст, перетворюючись на волоцюг і жебраків. Унаслідок розорення селянства скорочувалося зернове господарство. Уже в першій половині ХVІ ст. через неврожаї Іспанії бракувало власного хліба. У цей час в Іспанії спостерігалося значне піднесення ремісничого виробництва, у якому з’являлися окремі елементи капіталістичної мануфактури. Провідною галуззю була суконна промисловість.                                                                

       Виробництво шовкових тканин продовжувало розвиватися в Толедо, Валенсії, Мусії, Малазі, зберігаючи свою стару цехову організацію. Шовкові тканини – тафта, атлас, оксамит – були високої якості, їх вивозили до Фландрії, Франції, Італії та Північної Африки.                                                                                                                       

       Проте промисловість охоплювала лише незначну частину цієї вільної робочої сили. Вона відставала від виробництва провідних країн Європи: техніка була відносно слабко розвиненою, а ціна виробництва – високою. Експорт Іспанії набагато перевищував імпорт, у якому переважали сировина і сільськогосподарські продукти. У ХVІ ст. спостерігалося значне пожвавлення зовнішньої торгівлі.                                                                                                                             

  •      Завдання                                                                                                                                                        

Назвіть основні ознаки соціально – економічного розвитку Іспанії.                                                                              

  •      Робота з підручником                                                                                                                                 

       Учні опрацьовують матеріал підручника, після чого визначають основні ознаки політичного розвитку Іспанії на початку ХVІ ст.

Дата

Подія

Травень 1520 р.

Карл V залишає Іспанію та призначає своїм намісником Адріана Утрехтського. Початок повстання в Кастилії в місті Толедо

Травень – червень 1520 р.

Повстання поширюється на міста Сеговію, Бургос, Авилу. Королівські чиновники позбавляються влади. Обирається демократичне правління.

29 липня 1520 р.

Депутати п’яти міст утворюють Священну хунту (союз), главою якої та керівником армії обирають Хуана де Падилью. Адріана Утрехтського позбавляють влади.

Жовтень 1520 р.

Хунта направляє петицію королю з вимогами:

  •      король має постійно проживати в Іспанії;
  •      на вищі державні посади мають призначатися лише іспанці;
  •      золото та срібло не повинно вивозитися за кордон;
  •      кортеси мають збиратися кожні три роки;
  •      вимоги міщан: обкласти податками дворян.

Після петиції в таборі повсталих розгортається ворожнеча між дворянами та міщанами. Частина дворян переходить до королівського табору.

Листопад 1520 р.

Частина міст виходить зі складу Хунти. Утворюється нова організація «Хунта загонів», яка представляла радикально налаштовану частину повсталих і вважала себе найвищою владою в Кастилії.

Квітень 1521 р.

Битва між повсталими та королівськими військами біля селища Вільялара. Війська Священної хунти були розгромлені. Повстання придушене в усіх містах (окрім Толедо). Падилья та багато інших керівників страчені.

Липень 1522 р.

Повернення короля до Іспанії. Остаточне придушення повстання.

    Учитель. Карл V став королем Іспанії 1516 року після смерті свого діда Фердинанда Арагонського, оскільки був старшим сином його дочки Хуани. На той час Карлу вже належали володіння його померлого батька, Філіппа Красивого – Франшконте та Нідерланди.                                                                                                               

       1519 року, після смерті свого діда Максиміліана І Габсбурга, Карла було обрано імператором Священної Римської імперії під ім’ям Карла V. Однак в Іспанії Карла V сприйняли вороже, оскільки він виріс і виховувався у Фландрії, не був знайомий ні з Іспанією, ні з іспанською мовою. Він щедро роздавав фламандцям усілякі привілеї, грошові подарунки та прибуткові державні посади.                                                                                                                       

       У перші роки свого правління Карл V збільшив податки, скасував деякі привілеї грандів, зажадав нових позик від міст, оскільки мав наміри створити “всесвітню християнську монархію». Усе це спричинило невдоволення серед населення Іспанії, і у травні 1520 р. в Іспанії спалахнуло повстання.                                                                                                                   Повстання комунерос                                                           

  •      Метод «мозкова атака»                                                                                                                                                                   

       Учні стисло висловлюють власні думки щодо причин повстання комунерос. Їхні висловлювання фіксують на дошці, і учні заносять їх до зошитів.

  •      Робота з хронологічною таблицею                                                                                                           

Учні опрацьовують хронологічну таблицю «Перебіг повстання комунерос» (див. табл.), після чого визначають причини поразки повстання.

  •      Метод «Мозкова атака»                                                                                                                                      

Учні методом «Мозкової атаки» стисло висловлюють власні думки щодо причин поразки повстання. Їхні висловлювання фіксують на дошці, а учні заносять їх до зошитів.

Іспанія за Філіппа ІІ    

  •      Робота в групах                                                                                                                                        

       Питання про правління Філіппа ІІ вивчають під час заслуховування повідомлення учня. Решта класу об’єднується в чотири групи, кожна з яких отримує завдання, на яке має дати відповідь після прослуховування повідомлення.                                                              

       Під час роботи використовують ілюстрації підручника (Ескоріал; Філіпп ІІ; битва під Лепанто).

  •      Повідомлення учня про короля Філіппа ІІ                                                                                              

       Від того часу, як престол посів Філіпп ІІ – релігійний фанатик, - в Іспанії настав один із найпохмуріших періодів її історії. Король домагався нещадного винищення єретиків і необмеженого панування над своїми підданими. Ще більше активізувалася діяльність інквізиції. В Іспанії були повністю винищені не тільки лютерани й кальвіністи. Переслідувань зазнавали всі, кого підозрювали (часто без усіляких підстав) у щонайменшому відхиленні від католицького віровчення. Сприяючи подальшому зміцненню королівської влади, інквізиція часом чинила розправу і з політичними противниками абсолютизму.                                                                             

       Філіпп ІІ уважав за краще управляти своїми володіннями й керувати іспанськими військами, не залишаючи величного, але похмурого палацу Ескоріал, побудованого ним поблизу нової столиці – Мадрида. Значна кількість інформаторів доносили йому про те, що відбувається в державі.                                                                  Філіпп ІІ очолив католицьку реакцію і на міжнародній арені. Подібно до Карла, він невпинно прагнув установити гегемонію Іспанії в Європі й домогтися повного тріумфу католицизму шляхом викорінення всіх єретиків.                                                                     

       Головним ворогом Іспанії була протестантська Англія. Між державами точилася напружена боротьба за першість на морях.                                                                                                 

       Під час громадянських війн у Франції Філіпп ІІ, побоюючись перемоги протестантів, зблизився з Гізами, що очолювали католицький табір. 1590 року він спрямував до Франції війська, які билися з гугенотами в Бретані та Лангедоці. Наступного року до Парижа було введено постійний іспанський гарнізон. Філіпп сподівався віддати свою дочку за одного з католицьких претендентів на королівський престол та утвердити таким чином зверхність Іспанії над Францією. Але 1594 року Париж зайняв Генріх ІV. 1598 року фінансова скрута примусила Філіппа укласти мир з французьким королем та визнати цілісність і незалежність Франції.                                                                                                                                                        

       Лише двічі дії Філіппа ІІ мали успіх. Продовжуючи боротьбу з турками, Іспанія в союзі з Венецією та Папою Римським 1571 року спрямувала до узбережжя Балканського півострова флот. У затоці Лепанто величезна на ті часи іспано – венеціанська флотилія, що налічувала понад 200 великих кораблів, після запеклої битви повністю розгромила турецький флот. Майже всі кораблі імперії Османа були знищені. Проте через суперечності між членами антитурецької ліги Філіппу ІІ не вдалося повною мірою скористатися результатами перемоги. Нарешті 1581 року після загибелі під час військової експедиції до Північної Африки португальського короля, який не залишив спадкоємців, Філіпп ІІ, схиливши на свій бік шляхом обіцянок та інтриг португальську знать і духівництво, домігся приєднання до Іспанії Португалії з її обширними колоніальними володіннями. На певний час Піренейський півострів перетворився на єдину державу. Такими були результати міжнародної політики Філіппа ІІ. 

       Незважаючи на наявність першокласної армії, що запозичила швейцарську військову тактику, і великі ресурси у вигляді американських скарбів, ця політика була приречена на невдачу: утвердження гегемонії феодальної Іспанії в період утворення національних держав і зародження нового капіталістичного суспільства було неможливим.

  •      Робота в групах                                                                                                                                          

1 – ша група. Що спільного в правлінні Карла V та Філіппа ІІ?                                                                             2 – га група. Охарактеризуйте основні напрямки політики Філіппа ІІ. Чому його тоді називали «Ваша Католицька Величність»?                                                                                      3 – тя група. Визначте причини перемоги іспанців у битві під Лепанто.                                                                      4 – та група. Якими були наслідки правління Філіппа ІІ для Іспанії?                                                                                                    V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ                                                                                           

  •      Метод «Дерево рішень»                                                                                                                                 

       Підсумовуючи роботу на уроці, учні повертаються до завдання, яке прозвучало на початку уроку, і визначають причини занепаду Іспанії на початку ХVІІ ст. Кожен учень презентує своє рішення, доводить слушність своїх думок.                                                                                                   VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                                              1. Опрацювати відповідний матеріал підручника до теми уроку.                                                                                                                                                                                                  2. Створити ментальну карту до теми уроку.

docx
Додано
16 липня
Переглядів
25
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку