Методична розробка виховної години "Шануймо, друзі, матерів"

Нікопольський медичний коледж

 

 

 

 

Методична розробка

відкритої виховної години

на тему:

«Шануймо, друзі, матерів»

Підготували:

Група 2Ф-15

Куратор Говоруха С.В.

 

 

 

 

 

Мета і задачі:

 

• відроджувати давні українські звичаї і традиції;
• ознайомити присутніх із історією виникнення свята Матері;
• збагачувати духовний світ студентів;
• пробуджувати в студентах прекрасні і благородні почуття – святе і ніжне ставлення до матерів, до материнства взагалі;
• виховувати почуття обов’язку у дітей – віддати шану матерям, відплатити любов'ю, турботою і допомогою в майбутньому.

 

Очікувані результати:

 

• зміцнювати контакти батьків і дітей;
• вчити самостійності, відповідальності, аналізувати свої вчинки;
• виховувати повагу і любов до родини, збагачувати духовний світ студентів;
•  збагатити корисними порадами щодо майбутнього студентів.

 

 

Форма проведення: святковий вечір.

 

Інформація про досягнення:

Студентами проведена пошукова робота для підготовки сценарію, зроблено презентацію до виховної години, зроблено стенд «Дні дитинства, наче плин води…» з фотографіями студентів і їхніх мам у різні роки, дитячими малюнками, виготовлені квіти для прикрашення залу.

 

Обладнання:

• святково прикрашені квітами і кульками сцена, зал;
• стенд "Дні дитинства, наче плин води…" з фотографіями студентів і їхніх мам у різні роки, дитячими малюнками;
• фонограми пісень, музичний супровід;
• мультимедійний супровід з фотографіями, відео, презентаціями.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заходу:

Якось я спитала у Весни: ” Ти чому приходиш поясни?”

І весна мені сказала прямо : "Поспішаю я на свято мами!”

 

Ведуча 1:

Добрий день, дорогі друзі, гості. Ми зібрались з вами у цій аудиторії, щоб прославити жінку, яка подарувала кожному із нас найцінніше – життя. Ця жінка – мама, любов якої – найсвятіше.

Не дивлячись на те, скільки нам років, нам завжди потрібна мати, її ласка, щирий погляд і безмежна любов. І чим більша ваша любов до матері, тим світліше і радісніше життя.

Ведуча 2:

Свічка материнського серця завжди освічує дорогу дитини в житті. В серці матері ніколи не згасає любов, бо воно ніколи не залишається байдужим.

І кожного, від немовляти і до глибокої старості, образ матері супроводжує через ціле життя.

Ведуча 3

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні – цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято.

Ведуча 4

у 1929 році союз українок Галичини звернувся до громади з пропозицією зробити цей день святом матері. Воно стало у нас найкращим, і ми від усього серця вітаємо всіх мам, які сидять у нашій залі, і тих, хто не зміг прийти до нас. Хай і до них доторкнеться ласкавий вітерець наших сердець, нашої любові. Так сталося, що в усьому світі день матері святкували і святкують у травні. Мабуть тому, що саме у травні заявляється так багато різних квітів.

Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері – це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Ведуча 2:

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

Пісня про маму (виконує Лєра Проценко)

Ведуча 1:

„Мамо!” – кричить жінка народжуючи дитя. „Мамо!” – кричить падаючи поранений солдат. „Мамо!” – перше слово, яке вимовляє дитина і недарма, бо першою людиною, яка схиляється над її колискою, є мама.

Авторський вірш про маму виконує Андрюшина Аня.

Уяви собі місце,

Де тобі дуже раді,

Де чекають на тебе

У затишній хаті

Уяви, що без тебе

Не знають, як жити,

Що не можуть без тебе

Життя уявити

Уяви ті умови.

Де тебе розуміють,

Де підтримають щиро

І у тебе повірять

Уяви, що тебе

Яким є ти сприймають,

Радять, як краще жити,

Хоч іноді сварять.

Уяви, що усе це

Є місце єдине

Де рідніше тебе

Нема в світі людини.

І ти скажеш мені,

Що нема цього місця,

Але ні, воно є

То душа материнська.

Ведуча 3:

І хоч сьогодні доля не завжди прихильна до нас, ми разом знайдемо можливості, щоб вона стала щедрішою і прихильнішою перш за все до Жінки, Матері, Дружини – берегинь нашого сімейного вогнища та душевного спокою. Як мало і в той же час, як багато значить ваш поцілунок для мам.

Мама, матінка, матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найкраща, наймиліша.

Ведуча 4:

... Закрий очі і прислухайся. І ти почуєш мамин голос. Він живе в тобі, такий знайомий, рідний. Його не сплутаєш ні з яким іншим. Навіть, коли станеш дорослим, завжди будеш пам’ятати мамин голос, мамині руки, мамині очі.

 

Вірш «Шануйте матерів»: (виконує Попова Вікторія)

Шануйте матерів, святих Господніх дочок, 
Бо їхні сльози — як густа роса —
З очей котилися повільно опівночі,
Нам кроплячи дорогу в небеса.
Щоб ми не дихали гріховним пилом світу
І не сліпив нам очі промінь зла, 
Щоб ми могли протистояти вітру —
Молитвою нас мати берегла.
Щоб багатіли ми душею, а не грішми,
Ціну любові знали у житті…
Але розмови всі облишмо, 
А пошукаєм почуття святі.
Ніхто з людей не любить так, як мати,
Ніхто не пробачає, як вона.
Їй перед Богом ще за нас відповідати,
А ми й не бачили, що в косах — сивина…
Що руки погрубіли від роботи,
Що зморшки впали на ясне чоло…
Але не зменшились душі її щедроти
І серце таке ж юне, як було.
Всі наші долі нею пережиті,
Їй біль дітей — немовби власний біль.
Її повчання — як волошки в житі, 
А наш характер — як надутий джміль.
Її пісні, немов вечірні зорі,
Мережили нам безтурботні сни.
І коли снігом замітало все надворі,
Була нам мати квіткою весни.
Тож хай не в’яне материнська доля,
Хай не змовкає пісня на вустах.
Шануйте матерів — це Божа воля, 
Вони ж свої нам віддали літа.
Нехай тепер радіють нашим крокам,
І щоб ці кроки — у небесний дім.
Немає матерів в нас одиноких, 
Буває, діти залишають їх…
О, дай синівської нам, Господи, любові!
Дай слів прощення і подяки слів!
Щоб ми в житті завжди були готові
До ніг припасти наших матерів…

 

Ведуча 1:

Гіркі материнські сльози, гіркі, як полин, і пекучі такі.

Чи буває у світі щось гірше?

Палить кожна синівська полинною сльоза серце мами,

Защемить: як над сином збереться гроза, серце мами,

І постане щитом на дорозі біди – серце мами,

Скільки є мудреців, та найвища завжди – мудрість мами.

 

Пісня «Мама, мамочка»: (виконує Бережна Антоніна)

 

Ведуча 2:

Виховує мати синів і дочок, сподівається, що буде до кого на старість пригорнутися, а вони розлетяться по світу і довго-довго не навідуються до отчого дому...

Лише час від часу приходять скупі листи та схожі одна на одну телеграми. А коли нарешті знайдеться хвилька, аби відвідати отчий поріг, нерідко вже буває надто пізно...

Зі скрипом відчиняються перекошені двері, застогне пошарпана віконниця і додолу підстреленою горлицею впаде материнська любов...

 

Вірш про маму (виконує Іванюк Тетяна) :

 

Ночами сняться зорі голубі

І мати на припічку біля хати.

За все, що маю, дякую тобі, -

За все, що маю, і що буду мати.

Та що я знав, коли із дому йшов,

Хіба я міг, дитина, зрозуміти,

Яка то святість – мамина любов,

Яка то мука — як лишають діти ?

Немов пташину, світ мене крутив, -

Любив я мрію і мету високу,

Пробач мені, що тяжко завинив,

Лишив тебе на старість одиноку.

Тому і сняться зорі голубі

І мати на припічку біля хати ...

Тому й спішу подякувать тобі

За все, що маю і що буду мати.

Ведуча 3:

Сьогодні, коли жінка все міцніше займає місце поряд з чоловіком у всіх галузях нашого буденного життя, поводити себе так, як того вимагає час, значить: бути енергійною, цілеспрямованою, мати освіту, розумітися в музиці, мистецтві, займатися спортом. Можна перелічити ще багато рис, притаманних нашим сучасницям: оптимізм, товариськість, кмітливість, наполегливість і навіть мужність. І десь наприкінці згадується жіночність. Та хоч яке б високе становище не посідала жінка в суспільстві, воно не знімає з неї суть жіночих обов’язків – дружини, матері, господині дому, хранительки сімейного вогнища, тепло якого зігріває нас протягом усього життя.

Всі ми знаємо, що діти – то є подарунок долі. Але інколи ці подарунки дають привід для  хвилювань.

Сценка «Ранок після випускного»

 

Ведуча 3:

Три нещастя є в людини: смерть, старість та лихі діти – говорить українська народна мудрість. Старість – невідворотна, смерть – невмолима, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна оберегти. Це залежить не тільки від батьків, а й від нас – дітей.

Ведуча 4:

Зараз, ми хочемо ознайомити вас із наказом, який написав дітям Василь Сухомлинський:

НАКАЗ:

•                           Бути хорошими дітьми – означає не допустити, щоб старість Батька й Матері була отруєна твоїми поганими звичками.
•                           Вмій відчувати найважливіші духовні муки Матері й Батька, їхня хвороба – твоя біда.
•                           Вмій бути добрим у думках і почуттях.
•                           Бережи здоров’я батьків.
•                           Пам’ятай, що ранню старість і хвороби батькам приносять не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі.
•                             Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки.
•                             Завжди будь чесним ! Будь уважним і ввічливим зі всіма.
•                             Поважай старших і менших. Будь завжди справедливим.
•                             Умій дякувати старшим за те, що вони навчають тебе.

 

Ведуча 1:

На нашому святі присутні жінки-матері. На ваших ніжних, тендітних плечах лежить увесь тягар життя: сім’я, діти, кухня, робота, держава... Вас зустрінемо скрізь: у полі, на заводі, в школі, у аптеці, в банку, перукарні, у спорті. Та водночас Ви залишаєтесь добрими, мужніми, красивими.

Ведуча 2:

Якщо раніше жінка була матір’ю, берегинею домашнього вогнища, то сьогодні вона є і прекрасною жінкою, матір’ю, чудовим керівником, бізнес-леді... Поєднати в собі все це не просто, але вам це вдається.

Ведуча 3:

В Україні, навесні, відмічається не тільки День Матері, а й День Сім’ї. Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

 

Ведуча 4:

У молодих батьків дуже багато обов’язків – діти, навчання, кар’єра… Але їм теж необхідно відпочивати. До вашої уваги наш рецепт відпочинку для сучасних, молодих, енергійних батьків.

 

Танець Молодих Батьків

 

Ведуча 1:

Наше свято присвячене найріднішим та найдорожчим – нашим мамам та татам.

Ведуча 2:

Нехай наші батьки будуть завжди здорові та щасливі.

Ведуча 3:

Нехай у наших батьків будуть щасливі діти.

Ведуча 4:

Нехай буде мир та злагода у наших сім’ях та на нашій Землі.

 

Пісня про маму (виконує вся група)