Виховна година "Згадаймо світлу мить дитинства"

Мета: зробити висновки за чотири роки навчання дітей в початковій школі; створити приємні психологічні умови під час переходу молодших школярів в п’ятий клас; розвивати вміння виразного читання на пам'ять прозових і поетичних творів; виховувати любов до школи, повагу до вчителів, інтерес до знань, бажання бути уважними до своїх ровесників і дорослих людей

 

Учень. 1

        У серці моєму тривога і смуток,

        Хоч травень буяє, птахів передзвін.

        Немов ластів’я, з початкової школи

        Лечу, бо четвертий я вже закінчив.

        Не вернеш ті роки, як ми, галасливі,

         Навчались писати, лічити і жить.

         І сум огортає маленьке серденько,

         Бо вже відлітає прекрасна ця мить.

 

  (В образі доброї Феї до зали заходить вчитель)

 

 Вчитель.

Дитино мила, не сумуй.

Бо ті роки, що відлетіли,

Тобі багато що дали,

В житті багато чого вчили.

Крокуй же впевнено вперед.

В душі неси тепло від серця.

І щирим, і людяним будь,

На білий світ, дитя, не сердься.

Щоб вгамувати смуток твій,

Тобі я квітку дам прекрасну.

Її я дуже попрошу,

Хай спогад подарує ясний.

Пелюстку відривай й кажи:

«Дитинство, квітко, покажи».

     (Фея дає дитині квіточку, яка має 7 пелюсток. Кожна пелюстка повертає дітей до спогадів про роки, коли вони навчалися в початковій школі. Хлопчик кожного разу відриває пелюстку і звертається до неї з проханням)

 

  Хлопчик. 2

Ти, пелюстко, відлітай,

І усім нам нагадай

Ті прекрасні шкільні роки:

І перерви, і уроки,

І дитинства дивну мить.

Хай же в залі вальс звучить!

 

        (Під мелодію до залу заходять випускники. Виконують вальс)

 

 1 – й учень.

 Сьогодні музика лунає трохи сумно,

 І тоне в квітах урочиста зала.

 В очах у кожного і радість і надія….

 В нас перший випускний у школі бал.

 

 2 – й учень.

 Чотири роки швидко промайнули,

 Ми з початкової йдемо вже за поріг.

 Позаду – безтурботне в нас дитинство,

 Вже старша школа безліч нам дає доріг.

 

 3 – й учень.

 Вітаємо всіх на нашім святі.

 Воно зі смутком радості дзвенить.

 Це свято перших перемог і розставання

 І майбуття прекрасна, світла мить.

 

   На мелодію пісні «Как здорово ….» виконується пісня «Чого сьогодні сумно»

 Чого сьогодні сумно,

 І водночас радієм?

 Чому є місце сміху

 І місце для журби?

 Тому що вже дорослі,

 Тому що вже розумні,

 І підкоряють висі,

 Хто звався малюки.

 

 Бринять в очах сльозинки,

 Дорослі посумніли,

 Бо підросли їх діти –

 Маленькі пташечки.

 І зараз вже дорослі,

 І зараз вже розумні,

 І підкоряють висі,

 Хто звався малюки.

 

 Нехай живе надія,

 Що сповниться в нас мрія,

 Що справи наші добрі

 Прославлять білий світ.

 Сьогодні ми співаєм

 І шану вам складаєм:

 « Спасибі всім дорослим,

 Які ведуть нас в світ».

 

 Хлопчик. 3

 Спасибі, квіточко, за бал.

 А ще б тебе я попрохав,

 Щоб повела у перший клас.

 Коли з батьками в перший раз

 Прийшли ми на шкільний поріг,

 Писати я, читать не міг.

 Всміхнулась вчителька до нас:

 «Я научу, малята, вас».

 

 Вчитель. (На фоні ліричної музики)

 Сонце сипав вересень

 У шкільнім дворі.

 Я всміхнулась радісно

 Милій дітворі.

 Оченята сірії, карі й голубі

 До мене прилинули,

 Вогники малі.

 Наче сизі журавлята,

 Першокласники малі.

 Я навчала вас крилато,

 Щоб росли з вас журавлі.

 Ваші мрії розгадала –

 Гордих, радісних, сумних.

 Вам старалась бути мамою.

 Я навчить хотіла всіх.

 

 Хлопчик. 4

 Ось згадали й перший клас,

 А тепер попросим враз,

 Щоби квіточка мала

 До домівки повела.

 Бо земля, що Терешки зветься, -

 Найдорожча в нашім серці.

 Тож, пелюстко, відлітай,

 Рідний край нам нагадай.

 

 4 – й учень.

Хато, моя рідна, батьківська хато! Ти навчила мене змалку поважати батька й матір, бути терплячим, чесним, роботящим. Батьківщина починається з рідного порога, а отже, з батьківської домівки.

 

 5 – й учень.

 Люблю я невеличке село наше,

 Мене не ваблять вогники Москви,

 І не чарує Ейфелева вежа

 Й далекі невідомі острови.

 

 6 – й учень.

 У нас  не чути гуркоту трамваю,

 І не ганяють хвилі кораблі,

 Зате голубка гілочку гойдає,

 Голубка знає – люди тут не злі.

 

 7 – й учень.

 Ми бережем традиції і свята,

 Нащадкам пронесем через віки,

 І на Великдень дітвора завзято

 Обмінює яскраві крашанки.

 

 8 – й учень.

 Нема в містах великих тієї волі,

 Тієї таємничої краси,

 Того простору в колосистім полі,

 Лети ж ти, пісне! В рідний край лети!

 

 (На мелодію пісні «Под кришей дома твоєго»  виконується пісня «Отчий дім»)

 Найкращої землі немає,

 Ніж та, що зветься отчий дім.

 Вона завжди тебе чекає,

 Бо для землі ти – рідний син. (Двічі)

 

 В краю такім, як наше село,

 Нам любо і чудово жить.

 Під ноги стелиться стежина,

 До школи вулиця біжить. (Двічі)

 

 Я в серці завжди залишу,

 Як добрий, милий оберіг,

 Любов батьків і рідну хату,

 Красу будинків і доріг. (Двічі)

 

 Хлопчик. 5

 Вже четверту відриваю,

 І її я попрохаю,

 Щоб смішинки-веселинки

 Нагадала нам усім,

 Бо такі траплялись миті,

 Що від сміху трясся дім.

 Дім той – рідна наша школа,

 Не забути нам ніколи.

 

   Частушки

 О своей любимой школе

 Ми частушки пропоем

 И сегодня вам расскажем,

 Как ми весело живем.

 

 Хоть отметки и не очень,

 Вова очень знаменит.

 Потому, что между прочим,

 Он ушами шевелит!

 

 У Романа нет терпенья,

 Он урок недоучил –

 И за полстихотворенья

 Полдесятки получил.

 

 Опоздания причину

 Софа мигом сочинит –

 То попала под лавину,

 То нашла метеорит.

 

 Саша ранец долго тряс,

  Чтоб найти тетрадки,

 Но тетрадки каждый раз

 С ним играли в прятки.

 

 Ми частушки вам пропели

 Хорошо ли, плохо ли.

 А теперь мы вас попросим

 Чтоб вы нам похлопали.

 

  1 – й учень

 Ми всі були смішними малюками:

 За мам тримались, слізки – в дві ріки.

 Ми манну кашу часто розливали,

 Не вміли ми зав’язувать шнурки.

 Та йшли роки. Їх вже не повернути.

 Дорослішали щохвилини ми, що час,

 Можливо, зараз вам секрет відкриєм:

 Кохання перше вже з’явилось в нас.

 

 Хлопчик. 6

 Я квіти буду дарувати,

 До ніг дівчатам їх встеляти.

 Цю ж квітку хочу попрохати

 Батьків прекрасних пригадати,

 Батьків, найкращим в світі цім,

 Пелюстку цю дарую їм!

 

 Вчитель.

 О, прекрасна ця мить!

 Неповторна ця мить!

 Діти, ви до батьків підійдіть.

 Ви подякуйте їм, дуже низько вклоніться,

 Бо без них не змогли б ви у світі з’явиться.

 Ви ж батьки, пригорніть голуб’яток маленьких,

 Побажайте шляхів у житті їм пряменьких.

 

 (Діти підходять до батьків, вклоняються їм. Батьки звертаються до дітей з напутнім словом.)

 

 2 – й учень.

  Заспівай мені, мамо моя,

 Як бувало колись над колискою.

 Буду слухати я солов’я

 І зростати у полі берізкою.

 Заспівай, заспівай,

 Заспіай мені, мамо моя.

 

 Учитель. Милі матусі! Нагадайте своїм малюкам ту чарівну мить, коли ви колисали на руках своїх синів та донечок і співали їм колискових пісень.

 

 (Діти виконують пісню «Колисанка)

 

  Хлопчик 7

 Пелюсточко шоста, весела, грайлива!

 Несеться хай спогадів добрая злива:

 Як ми веселились, як ми мандрували,

 Як весело жили, як дзвінко співали.

 

 Учитель. Сьогодні на нашому святі присутні директор школи, заступники директора, вчителі, які викладали у вас інші предмети, та працівники школи, без яких нам не обійтися. Тому до вас – наше наступне слово.

 

 3 – й учень.

 У містечку у шкільному і мер власний є –

 Посаду директора він обіймає.

 Наша Надія Богданівна схвильована дуже,

 Бо вона до всіх нас – не байдужа,

 І протягом чотирьох років

 Піклувалася про нас, школярів.

 

 4 – й учень.

 Усім відомо дітям – жінок багато в світі.

 Чорнявих і білявих, розумних і цікавих,

 Та наш директор енергійна і дуже самостійна,

 Вона така чудова й співає краще всіх!

 Ви для нас – головний режисер – постановник,

 І хоча наша вистава не скінчилася ще,

 Добрий спогад не раз поверне нас до початкових класів,

 Добру згадку про них ми навік збережем.

 

 5 – й учень.

 За те, що були Ви уважні до нас,

 За труд титанічний,

 Недоспані ночі,

 За Ваш талант і звершення творчі

 В цю радісну мить

 Медаль цю казкову на згадку візьміть!

   (Вручають медаль і квіти)

 

 6 – й учень.

 Наші заступники до вподоби всім нам.

 Спасибі вам за те, що в нашій школі

 Ви для навчання і розваг створювали умови.

 Завжди ви звертали велику увагу

 На наші уроки, екскурсії, свята і розваги.

 Примушували думати, творити,

 Досліджувати  і перемагати.

 А тому хочеться подякувати вам

 І сказати, що й надалі вас не підведем,

 І матимете хороших у школі дітей.

 

 7 – й учень

 «Good morning, children», - ми раді чути,

 Хочемо трішечки іноземцями побути.

 І як читати – «мейд» чи «маде» -

 На етикетках шоколаду,

 Вчать «іноземці» - вчителі.

 Із нами клопоти чималі!

 Бо слова добре треба знати,

 Ще й граматику вивчати,

 Минулий і майбутній час,

 Всі дивні форми дієслова –

 Тяжка та іноземна мова!

 

 8 – й учень.

 Ще один предмет у школі

 Не залишить нас байдужим,

 Та на нього треба, друзі,

 Слух і горло мати дуже.

 Бах, Бетховен і Сальєрі,

 Пісні давні і прем’єри,

 Є в нас тенори і альти,

 Та до Баскова – рости…

 Всіх у школі музики навчають.

 Тут пісенний диворгай!

 Ніжки весело стрибають,

 Ну, а ти їм заспівай.

 На цих уроках весело й цікаво,

 Вони проходять неймовірно жваво.

 Взяти ноту вчитель музики вміло вчить,

 Кожен голос в нашому класі дзвіночком дзвенить.

 

 1 – й учень.

 Вчителі наші рідні!

 Ну, як не дякувати вам в цей час!

 За те, що розум, щирість, вміння, -

 Все віддавали ви для нас.

 Спасибі вам, що нам читали книжки,

 За ваші лагідні усмішки.

 Що допомагали вчитися нам читати,

 Малювати і писати,

 За те, що з нами в ліс ходили,

 Шанувати своїх батьків навчили.

 

 2 – й учень.

 Спасибі нашій тьоті Наді,

 Що нам була, як рідна мати,

 За те, що чистоту тримала,

 За те, що нам допомагала.

 Згадаємо не раз в житті

 Ми Ваші руки золоті.

 

 3 – й учень.

 Спасибі говорим за теплий чай

 Та макарони із салатом.

 За те, що не шкодуючи умінь і сили,

 Нам ще вареники смачні ліпили.

 За вашу працю, доброту і смачні страви

 Спасибі скажемо знов і знов.

 Бажаєм радості багато

 І новим ідеям кухарським не згасати!

 

 4 – й учень.

 Безліч книг ми маємо в школі у нас,

 За ними стежить бібліотекар повсякчас.

 Перевірки частенько приходять у клас,

 Тог книга дякує, то книга скаржиться на нас.

 Тож хай радість вам життя дарує,

 Щоб усміхались ви весь час.

 Хай мрії ваші всі здійсняться,

 Були ви дужі увесь час.

  (Пісня «                  )

 Хлопчик 8

 Пелюсточко, з тобою що робити?

 Давайте ми подумаємо, діти?

 

 5 – й учень.

 Пелюсточку цю ми вчителю даруєм,

 На згадку, бо сьогодні ми сумуєм,

 Бо відлітаєм з теплого гніздечка,

 І так схвильовано клекчеться сердечко.

 

 6 – й учень.

 Учителько перша!

 Зібрались ми нині,

 Щоб дяку і шану віддати тобі

 За ласку, за мудрість,

 Бо в кожній дитині

 Ти частку душі залишила навік.

 

 7 – й учень.

 Пробач за все нам, вчителько – матуся,

 Що іноді ми неслухняними були.

 Та ми ж тебе любим до нестями,

 Любим так, як тільки вмієм ми.

 

 8 – й учень.

 Дуже просимо простити

 Нам маленькі ці грішки.

 Ми правдиво будем жити,

 І трудитись так, як Ви.

  Вчитель.

Дорогі діти, сьогодні ви прощаєтесь з однією стежиною дитинства – початковою школою. Я думаю, що всі ви щасливі, бо кожен має свій талант, вже виявив себе у чомусь. Всі вже переконалися, що ви – справжні артисти, співаки, читачі віршів, футболісти. Багато діток гарно малює, ліпить, складає оповідання. Тому кожен із вас буде нагороджений у таких номінаціях.

  «Король гарного гумору»

Що це? Що за дивина?

Він неначе та пружина,

У футбола гарно грає,

В шахи всіх перемагає.

Словом, він у нас – спортсмен,

Це не Вова, а супермен!

Спішить щонайшвидше усе поробити,

Хоч дуже артистичний,

Та не любить вірші вчить.

 

 «Отаман спритності й моторності»

А це Роман – дуже працьовитий –

Надійний помічник у мами, тата і сестри,

Вміє він добре майструвати,

І в футбола прекрасно грати.

Він на уроках працює активно

Й навчатись міг би на «відмінно»

 

«Лорд чудових вигадок»

 Ще один чоловік в класі нашім є.

 Руку допомоги він друзям завжди подає.

 Саша – гарний є шахіст,

 Ще й до того футболіст.

 Коли він в футбола грає,

 То аж піт струмком стікає.

 Чудово на уроці

 Розв’язує приклади й задачі.

 Тільки буває, що трішки ліниться,

 Але тільки він перестане ліниться,

 Ним не можна тоді нахвалиться.

 

  «Герцог оригінальності та чемності»

 Вова у нас – дитина старанна,

 І ввічлива, й чемна, і дуже слухняна.

 Як щось не вдається, він не здається,

 А знову і знову до діла береться.

 

 «Чарівниця порядку»

 Наша Кариночка  – неначе картинка,

 Очі блищать, мов ті намистинки,

 Гарно вона в нас вірші читає,

 Бігає швидко, добре співає.

 Для матусі є надійна помічниця,

 А в школі вона в нас – бджілка – трудівниця.

 

 «Мадемуазель логіки»

 Познайомтеся – це наша Настуся.

 Дівчинка охайна, чемна, мила,

 Вміє щонайкраще малювати і співати,

 Не боїться і в футбола грати.

 Настя в нас – старанна учениця,

 Без роботи просто не сидиться!

 А її розумні блакитні очі

 Сяють, ніби зорі серед ночі.

 

   «Принцеса яскравої мрії»

 Наша Юлечка – тендітна і тоненька,

 Виводить на сторінці букви гарненькі,

 Кругленькі, маленькі, неначе намисто,

 Та в зошиті в неї охайно і чисто.

 А ще дуже любить вона малювати,

 Танцювати й ори гамі складати.

     «Фея скромності та щирості»

 Дуже скромна, ввічлива і чемна,

 Дівчинка охайна і приємна.

 Трудиться вона в нас, як мурашка,

 Хоча буває Софії часом важко.

 Дружать з нею хлопчики й дівчатка,

 І у неї завжди все в порядку.

 

 

 Хлопчик. 9

 Сьогодні - радість, й трохи сумно нині:

 Складаєм дяку вчительці, батькам.

 Нехай же пісня над простором лине

 По українських вквітчаних садах.

 

   ( Пісня)

 

  Вчитель. Любі мої діти! Мені дуже важко прощатися з вами, але нічого не вдієш. Вам потрібно йти вперед, щоб досягти своєї мети. Але знайте, що ваша перша вчителька завжди буде поруч із вами. Ростіть, діти, батькам на радість, а державі на користь. Будьте гідними громадянами великої україн