сценарій "День Перемоги"

День Перемоги 

Ведучий: Доброго дня, учителі, дорогі гості нашої школи, шановні ветерани! Урочистий концерт, присвячений  …. річниці Перемоги, оголошується відкритим!

Ведуча: Надходив ранок. Червень. Двадцять друге.

               Народжувався з квітів і роси.

               Хто на базар собі збирався,

               А хтось травичку зранку вже косив.

               Не знали  ще, що тінь лягла на плечі,

               Що буде боляче дорослим і малечі…

Ведучий: Такі жита, що не дістать рукою!

                  Така блакить, що в серці не вмістить!

                  І раптом поле стало полем бою

                  І сонце зупинилося на мить!

Ведуча: І танки здибились перед житами,

               Вторгаючись в густий клубчастий дим,

               І бризнув колос на броню сльозами,

               І зерном бризнув, трепетним, живим.

(Запис пісні «Вставай, страна огромная»

(Із початком слів ведучого виходить жінка в чорному вбрані, несучи лампадку).

 Ведучий: Іменем жінки, що овдовіла,

                  Іменем матері, що з печалі сивіла,

                  Іменем сина, що батька не знав,

                  Іменем батька, що в січі смертній впав

                  Ми проклинаєм війну жорстоку,

                  Яка відібрала у людства спокій.

Ведуча: Іменем тих, хто в колисці сьогодні,

               Іменем тих, хто над краєм безодні,

               Іменем ще не народжених,

               Сном немовлят не стривожених

               Клятву полеглим героям даєм,

               Що на землі мир святий збережем!

Жінка: Я – мати, мати всіх дітей,

              Що на фронтах воєнних полягли.

              Сьогодні я звертаюсь до людей,

              Щоб мир у світі пильно зберегли.

              В душі моїй горить пекельний біль

              За всіх-усіх, яких не повернуть,

              І крик душі лунає звідусіль.

              Вони до нас ніколи вже не прийдуть…

              А всюди квіти… квіти… і трава…

              Цвіте весна чарівна, запашна,

              Пісні повсюди, музика звучить…

              Але ж була проклята та війна.

              Тож встаньте всі і голови схиліть,

              Згадайте тих, хто йшов через фронти.

              І з вдячністю хвилину помовчіть,

              Щоб пам'ять в нашім серці зберегти…

(Хвилина мовчання)

              Я закликаю, будьте пильні всі,

              Не допустіть війни, не допустіть!

              Стрічайте сонце в ранішній росі,

              Живіть щасливо і дітей ростіть!

Ведучий: Вітер вічний вогонь гойдає

                  І печаль, і плач, і сміх…

                  Всіх полеглих ніхто не знає,

                  Пам’ятають усіх.

Ведуча: Схилились над ними в зажурі берізки,

               І пам'ять про них бережуть обеліски,

               Та скиби бетонні, та сиві кургани,

               Та пам'ять людська не згаса віками.

Ведучий: Схилимо й ми голови низько,

                  Щоб шану солдатам віддать,

                  Гірлянду пам’яті, квіти пам’яті до обеліска,

                  Де вічним сном солдати сплять. 

Ведуча: Право покласти квіти до пам’ятника невідомого солдата…. учням    класу………………………………………………………………………………….

Ведучий: Понад півстоліття віддаляє нас від буремних воєнних років. Для історії – це небагато, а для людини – це майже все життя.

Ведуча: А роки ідуть, ідуть… Швидко збігають, мов весняні струмки, квітнуть дерева, достигають жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця, в суворому монументі, у пам’яті нащадків.  

Ведучий: Пам'ять… пам'ять тих буренних літ. Її надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

Ведуча: Слово надається……………………………………………………………..

 …………………………………………………………………………………………

………………………………………………………………………………………….

(надаємо слово ветеранам, гостям)

Ведучий: А зараз слово для привітання надається директору  …………….

Ведучий: Погляньте, друзі, це отут знайшов,

                  Коли збирав я квіти на весні.

                  Напевно, теж колись боєць ішов

                  І залишив на згадку по війні цю каску,

                  А в ній весна, заквітла щиро, радісно в цей час,

                  Щоб більш ніколи ця страшна війна

                  Не повернулась, не прийшла до нас.

Ведуча: Мій друже! А не думав ти про те,

               Що в касці дівчина-красуня йшла?

               А зараз квіткою її життя цвіте,

               Бо зовсім юна дівчина була…

Ведучий: А й справді, мені дідусь розказував, скільки молодих і красивих дівчат було на фронтах. Вони і радистками були, і медсестрами… Скільки ж юних дівчат загинуло в тій війні…

Ведуча: а ще молодих дівчат і жінок примусово вивозили в Німеччину на роботу, де вони гинули в чужому краї від непосильної праці.

Ведучий: Кохана… Жінка… Сестра… Мати… Солдатська вдова…

За вашу мужність і героїзм, самовідданість і невсипущу працю, за те, що тримали на жіночих плечах фронт і рід людський у роки тяжкого лихоліття, дозвольте низько і доземно вам вклонитися. Бо обличчя нашої Перемоги – жіноче.

Ведуча: Благословенна й радісна година

               Безсмертна буде в пам’яті віків,

               Як над палаючим Берліном

               Стяг Перемоги в небі зашумів.

Ведучий: Ти прийшла, Перемого, сивиною завчасною,

                  В шрамах навскіс, на протезах,

                  У вічнім горі материнських сліз,

                  При медалях і орденах бойових

                  Від рідного дому аж до Берліна.

Ведуча: ………………………………………………………………………………..

……………………………………………………………………………………….....

Ведуча: Сьогодні ми прийшли, щоб поклонитися і сказати: «Сердечне спасибі всім ветеранам за те, що вони відвоювали для нас мир і свободу. І нам сьогодні усім так добре живеться – затишно, спокійно, щасливо.

Ведучий: Спасибі вам, наші сивочолі ветерани.

Ведуча: Уклін вам, ветерани, до землі

               За щастя жити, мріяти, рости

               У мирі й злагоді, в любові і теплі,

               І пишним цвітом на землі цвісти.

Ведучий: ………………………………………………………………………………

………………………………………………………………………………………….

Ведуча: Дорогі ветерани! Завдяки вам земля наша усміхається сонцю.

Ведучий: Завдяки вам діти ваші та онуки веселі.

Ведуча: Завдяки вам ми всі живемо під мирним небом.

Ведучий: Низький вам уклін!

Ведуча: Через війну вели усі дороги,

               Через біду, печаль, пекельний страх,

               Щоб квітло сонцем свято Перемоги

               І радістю світилося в очах.

Ведучий: Вітаємо зі святом всіх вас щиро!

                  Живіть здорові в щасті і теплі.

                  Бажаємо любові, світла, миру

                  На нашій рідній і святій землі!

Ведуча: Хай пісня лине в синь небес крилато,

               У мирне небо хай зліта салют.

               День Перемоги – то найкраще свято!

               І на землі хай в мирі всі живуть!

Ведучий: ………………………………………………………………………………

………………………………………………………………………………………….

Ведучий: Вам, кому ми зобов’язані теперішнім і майбутнім!

Ведуча: Щастя вам, здоров’я, довгих років життя!

               Ваші імена, ваш подвиг живуть у віках.

Ведучий: Зі святом вас!

Разом. З Днем Перемоги!

Ведуча: Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів.

Шановні ветерани! Прийміть від нас квіти в дарунок як символ радості життя, як символ його безкінечності.

(Діти дарують квіти)

Ведучий: Урочистий концерт, присвячений    … річниці Перемоги, оголошується закритим!

(Звучить гімн)