Методична розробка виховної години "Я - людина!"

Виховна година «Я – людина!»

Мета:  формування в дітей розуміння й особистісного ставлення до сутнісних питань про сенс  та мету  життя людини.

 

Завдання:

•    Спонукати учнів до роздумів над життєвими цінностями, виробляти активну життєву позицію; виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;
•    Розвивати творчу уяву, критичне мислення, пізнавальний інтерес, любов до життя, людяність, гуманність, духовність;
•    Формувати в учнів позитивний світогляд, формувати уміння бачити в життєвих негараздах лише тимчасові труднощі і бажання долати їх.

 

Очікувані результати: формування у учнів людських цінностей; виховування почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися.

 

Обладнання: комп'ютер, проектор, плакати із висловами відомих людей,

відеоролик: https://www.youtube.com/watch?v=AmuZUkdsaII,  відео притча  «Усе в твоїх руках»:  https://www.youtube.com/watch?v=8qFWSyFGfZc,  малюнок «сонце», роздатковий матеріал (картинки «яблуко», аркуші паперу, ручки, кошик для сміття, таблиця з прислів’ями, ватман, фломастери).

 

Хід заняття.

 

  Можна жити, а можна існувати,

Можна думати – можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять!

Василь Симоненко

 

Емоційний настрій на заняття (приблизно 3 хвилини)

 

Привітання.

Учитель: Доброго дня, любі діти! Я прошу Вас хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? А чому? Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.

Поверніться, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього. Посміхніться один до одного та скажіть приємні слова, які б Ви самі хотіли б почути. (Діти говорять один одному приємні слова).

На початку виховної години проводиться хвилина чемності.

Правила чемності. (Записані на дошці)

Дозволяється Говорити те, що думаєш Звертатися на ім'я Усміхатися одне до одного Допомагати одне одному Дружити Творити

Не дозволяється Перебивати Голосно розмовляти Ображати одне одного Бути нещирим Не підтримувати одне одного Не радіти за друзів

 

Введення в заняття (приблизно 10 хвилин)

 

Учитель: Життя людини неповторне і незвичайне, радісне і сумне, повне переживань. Людей – мільйони, усі вони неповторні й несхожі. Вони, як зірки на небі, що горять незвичайним світлом. Їхнє життя гірке, як полин, і солодке, як мед. Життя кожного – це дорога, якою тільки йому призначено пройти. І якою буде ця дорога залежить… Від кого? (Відповіді учнів)

Учитель: Сьогодні Ви – лише 5-класники, а через кілька років вже будете самостійними, дорослими людьми зі своїми поглядами на життя, зі своїми моральними цінностями. Кожен із Вас обере в майбутньому свій шлях. Та який би Ви шлях не обрали, для того щоб життя було барвистим, світлим, варто кольори підбирати уже сьогодні, щоб відчути себе справжньою людиною, потрібною, цікавою, інтелігентною, а головне – милосердною.  

Отже, сьогодні ми з Вами поговоримо про цінності життя, подумаємо над питаннями:

— Для чого живе людина на Землі?

— Що потрібно зробити, щоб життя було в радість?

— Які ідеали і цілі в житті можна вибрати?

 «Мозковий штурм».  

Учитель: Скажіть, які асоціації виникають у вас зі словом «життєві цінності»? Що для вас  найцінніше у житті?  Ви будете висловлювати свої думки, а я запишу це на променях нашого сонця,  всередині якого записано слово «життя».

Учитель записує відповіді на променях.

 

 

 

 

 

 

 

Учитель: Дійсно, для чого живе людина? Який же слід повинна залишити вона на Землі? Перш ніж ми почнемо міркувати над цим запитанням, я прочитаю вам притчу українського педагога, письменника  Василя  Сухомлинського.

Притча «Твій слід».

Старий Майстер побудував кам'яний будинок. Став та дивується зі сторони. «Завтра в цьому будинку поселяться люди», — думав із гордістю Майстер.

А в цей час біля будинку грався семирічний хлопчик. Вік скочив на щойно цементований поріг і залишив на ньому слід своєю маленькою ніжкою.

— Навіщо ти зіпсував мою роботу? — з докором запитав Майстер.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим чоловіком. Життя його склалося так, що він часто переїжджав із міста в місто, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив'язувався — ні руками, ні душею. Прийшла старість. Згадав Літній Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому відвідати свою Батьківщину.

Приїхав Чоловік на рідну землю. Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі тільки плечима знизують — ніхто не пам'ятає цього чоловіка.

Зустрівся по дорозі старенький дідусь та й запитує:

— Щось, можливо, ти залишив після себе? Чи є в тебе син чи донька?

— Ні, не маю я ні сина, ні доньки, — відповів Літній Чоловік.

— Можливо, ти посадив у нашому селі сад чи бодай деревце?

— Ні, не посадив я саду...

— Можливо, ти поле засіяв?

— Ні, не працював я у полі...

— А, можливо, ти вірші пишеш, пісні складаєш?

— Ні, і цього я не вмію...

— Тоді хто ти такий? Що робив ти все своє життя? — з подивом запитав дідусь.

Нічого не зміг відповісти Літній Чоловік. І раптом він згадав ту мить, коли залишив свій слід на порозі одного будинку. Підійшов Чоловік до нього. Стоїть будинок, ніби вчора збудований, а на порозі — закам'янілий слідок його дитячої ніжки. «Ось і все, що залишиться після мене на землі, — з гіркотою подумав Літній Чоловік. — Але цього так мало! Не так потрібно було прожити своє життя...»

Обговорення притчі:

Ось така історія. Як ви гадаєте, у чому трагедія життя цієї людини? (Міркування учнів.)

Вислухавши  2-3 відповіді, вчитель робить невелике узагальнення. 

 

Учитель: Стежина життя… І кожен з нас має пройти нею гідно.  І щоб ніколи не відчути гіркоти життєвого полину, не відчути у зрілі роки, що життя пройшло марно, потрібно самому собі дати відповідь: у чому сенс мого життя, що я хочу досягти, яким я повинен бути.

 

Учитель: Людина – частина природи, а в природі, як відомо, бувають день і ніч, ясні дні і похмурі, весна, літо, осінь, зима.

Учитель розподіляє учнів на 4 групи «весна», «літо», «осінь», «зима» за датою народження.

 

 

Основна інтерактивна частина (приблизно 26 хвилин)

 

Учитель: Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, громадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим, хто вступає на життєвий шлях, духовний заповіт, у якому сказано:
Життя — це шанс. Скористайся ним.
Життя — це краса. Милуйся нею...
Життя — це мрія. Здійсни її.
Життя — це виклик. Прийми його.
Життя — це обов'язок. Виконай його.
Життя — це цінність. Цінуй його.
Життя — це любов. Насолоджуйся нею
Життя – це тайна. Пізнай її.
Життя – це удача. Шукай цю мить .
Життя таке чудове. Не марнуй його.
Це твоє життя. Борони його.

Перегляд відеоролику «Заповіт матері Терези»: https://www.youtube.com/watch?v=AmuZUkdsaII

Учитель: Ось  ті цінності, що ними ви маєте запастися, вирушаючи в життєву дорогу й готуючись до великого іспиту. Якщо ви візьмете цей багаж із собою у життя, то перемога буде за вами. І кожен новий день, кожен світанок ви очікуватимете з нетерпінням.

Сьогодні у нашому класі буде поряд з Вами жити «дерево людських цінностей». Шановні діти,  зверніть увагу, на дошці прикріплений плакат, на якому намальоване дерево.  В ході години спілкування ми будемо виділяти основні життєві цінності, які актуальні саме для вас. Ці цінності у завершені нашого спілкування ви запишете на плодах яблук і прикріпите їх на гілля дерева. 

 

       «Життєва дорога». Робота в групах.

Учитель:  Мине вже зовсім небагато часу, і вам доведеться обирати дорогу в доросле, самостійне життя. Якою ви бачите свою майбутню життєву дорогу? Тільки сьогодні і тільки тут у вас є можливість розповісти про це! Працюватимемо в групах. Намалюйте на папері, якою ви бачите свою дорогу з найбільш значущими об’єктами. Для цього  ви маєте фломастери і 5 хвилин.

Групи виконують завдання. Після цього спікери презентують напрацьовані матеріали.  Учитель підбиває підсумки.

Вправа «Кошик для сміття»

Учитель: Навіщо людині кошик для сміття? Навіщо необхідно звіль­нятися від сміття? Уявіть життя без кошика для сміття. Так само і з почут­тями: накопичуються непотрібні, марні. Запишіть на аркушах,  чого ви хочете позбутися, аби світ відкрився для вас.  Зімніть аркуші в грудочку, викиньте в кошик.

Учні викидають ті вади, які заважають їм відкрити світ у кошик для сміття.

«Народна мудрість». Робота в групах.

Учитель: Із давніх  давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість. Подивіться уважно на  таблицю і спробуйте віднайти другу половинку прислів’їв.

Доброго тримайся,		коваль свого щастя.
Всякий сам		не поле перейти.
Життя прожити -		той і собі має.
Добро закарбовуй на камені,		поганого цурайся.
Нічого, що руки чорні,		а лихим і в двері не ввійдеш.
Хто людям добра бажає,		поживуть люди і для тебе.
Живи для людей,		а зло записуй на снігу.
Добрим словом мур проб’єш,		аби душа була чиста.

 

Діти складають прислів’я з половинок. Після цього зачитують їх.

 

«Дерево людських цінностей».

Учитель: Людина повинна розуміти свою життєву мету, намітити шляхи її досягнення і йти до неї, поважаючи оточуючих, не залишаючи за собою руїни, тобто «за будь - яку ціну». Пошук сенсу життя, свого місця в ньому - дуже складна робота. Я пропоную кожному взяти одне яблуко  і записати основні життєві цінності, які ви вважаєте найбільш актуальними. Беріться до роботи.

Діти записують на яблуках життєві цінності та коментуючи кріплять їх до дерева.

Учитель: Цініть себе, поважайте інших, результат взаємоповаги не доведеться довго чекати. Будьте щирими, допомагайте тим, хто це потребує. І запам’ятайте «Допоміг іншому – забудь, тобі допомогли – запам’ятай». Успіхів вам, МИРУ, бережіть власне здоров’я, і будьте щасливими.  І як говорить народна мудрість: «Дивись не забудь: Людиною будь!»

Учитель прикріплює яблуко з надписом «Людина» і ще раз звертає увагу учнів на основні цінності, якими характеризується особистість.

 

Зворотній зв'язок (приблизно 6 хвилин)

 

Прийом «Вільний мікрофон»

Учитель:

— Що з почутого сьогодні вам запам’яталося?

— Що ви взяли для себе із сьогоднішнього заходу?

— Що сподобалося, що ні?

 (Кожен бажаючий швидко і чітко висловлює свою думку).

 

Відео притча  « Усе в твоїх руках»:  https://www.youtube.com/watch?v=8qFWSyFGfZc

Дуже давно в старовинному місті жив Майстер оточений учнями. Найздібніший із них одного разу замислився: «А чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?». Він пішов на квітучу галявину, впіймав найкрасивішого метелика і сховав його між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки, й учневі було лоскотно. Усміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:

• Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь – який мить стиснути їх, щоб виявитися правим.

Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:

• Усе в твоїх руках.

Обговорення:

• Як ви думаєте, про що ця притча? (Відповіді дітей).

Учитель: Так діти, усе в наших руках, сенс життя в наших руках.

Кожен день ми творимо власну книгу життя. Нехай же сторінки у ній будуть світлі, чисті і прекрасні. 

Ми повинні відповідати за свої вчинки, цінувати життя, шанувати батьків, забудьмо образи й незгоди. Відкриймо своє серце і душу для близьких і рідних, для друзів.

Творіть добро на цій землі.

Надіюсь, що ви зрозуміли головне, що можна сказати словами  Валентини
Малишко: «Давайте запишатися Людьми, бо це мистецтво – що найвище в світі».

Дякую за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Правила чемності.

Дозволяється Говорити те, що думаєш Звертатися на ім'я Усміхатися одне до одного Допомагати одне одному Дружити Творити

Не дозволяється Перебивати Голосно розмовляти Ображати одне одного Бути нещирим Не підтримувати одне одного Не радіти за друзів

Додаток 2.

 «Мозковий штурм».

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

 

 

Додаток 4.

«Народна мудрість».

Доброго тримайся,		коваль свого щастя.
Всякий сам		не поле перейти.
Життя прожити -		той і собі має.
Добро закарбовуй на камені,		поганого цурайся.
Нічого, що руки чорні,		а лихим і в двері не ввійдеш.
Хто людям добра бажає,		поживуть люди і для тебе.
Живи для людей,		а зло записуй на снігу.
Добрим словом мур проб’єш,		аби душа була чиста.

Додаток 5.

Вислови відомих людей.

Живи не як хочеться, а як можеться.   (Народна мудрість)

Найпрекрасніші і найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.     (В.Сухомлинський)

Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить не жити, а бути мертвим.  (Г.Сковорода)

Пам’ятай!

Життя є дар, 

Великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього не заслуговує.

          (Леонардо да Вінчі)

Життя – це те, що люди найбільше намагаються зберегти і найменше бережуть.   

(Лабрюйєр)

Ми прийшли в цей світ, щоб допомагати один одному в нашій подорожі по життю. (Уїльям Джеймс)

Все життя – це експеримент. Чим більше експериментів ти робиш – тим краще.                            

(Ральф Велдоу Емерсон)

Додаток 6.

 

«Дерево людських цінностей».