Методична розробка виховного заходу "Козацькому роду, нема переводу"

Чортківське вище професійне училище

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

на тему:

"Козацькому роду -  нема переводу"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

вихователь Волощук С.В.

 

 

 

 

 

смт. Заводське

2014р.

 

 

 

Тема: «Козацькому роду –  нема переводу»

Мета: вшанувати пам'ять героїв, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформленя:  Святково прибрана сцена. На сцені Державний герб України, Державний Прапор, Червоно-Чорний прапор, портрети Степана Бандери,  Романа Шухевача, кошик з чорнобривцями, калиною, квітами-символами України. Під кошиком напис – девіз заходу:

«Зродились ми  великої години

З пожеж війни і полум’я вогнів.

Плекав нас біль по втраті України,

Кормив нас гніт і гнів на ворогів»

 

Хід виховного заходу

 

Вступне слово вчителя:                           

"Боротьба не за щастя  вже навіть іде —за життя!

                                           Бо його забирають.

                                          Нас Надія веде, нас ідея веде

 За свободу для рідного краю.

 

 

Ведучий 1 Крізь вічність із ясних зір і свічадо тихих вод в усій земній красі та зболеній печалі світить нам материнський образ Пресвятої Богородиці.

Ведучий 2 Покровом на Покрову накривала Матір Божа землю від усяких бід, і кожна мати на світі приступала до своєї дитини з іконою Божої матері, на якій Діва Марія стояла в повітрі і тримала у руках покров.

Ведучий 1 Всяка ікона Матері Божої вважається дуже помічною. Бо з чим не можна приступити до Христа – досконалого над досконалішим, то «Матінка Божа – жінка земна – ліпше тебе, грішну, збагне, зрозуміє, Синові своєму, Господу нашому, все толком розважить та об’яснить, заступництва добрим серцем своїм у нього попросить».

Ведучий 2 Свято Покрови Пресвятої Богородиці засноване на Русі князем Андрієм Боголюбом у 1164 році. Встановлене воно на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови білу хустку –покрову і розкинула її над людьми, що знаходилися у церкві, одночасно молячись за їхнє спасіння і врятування від біди. Ось ця її довга біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди і миру між своїми і чужими землями.

Ведучий 1 Відзначають свято завжди 14 жовтня. Покров Божої Матері для православної церкви засвідчують спогади про різні випадки благодатної допомоги Матері Божої віруючим, які були в нашому краї. Відомий приклад заступництва Божої Матері під час турецької облоги Почаєва, що оспівано у відомій пісні про Почаївську Матір Божу.

Ведучий 2 Особливо шанували Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. Свою відмову від шлюбу запорожці порівнювали з високим божим призначенням Діви Марії, її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козацького лицаря на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів. Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Пресвятої Покрови.

Ведучий 1 Українська Повстанська Армія, перші підрозділи якої з'явилися 1942 року у волинських лісах, також узяла собі свято Покрови за день зброї, ставши під опіку святої Матері Богородиці. І хоч УПА у нерівній боротьбі з могутнім тоталітарним режимом зазнала поразки, своєю мужністю, своїм геройством значно посилила прагнення українського народу до волі, до незалежності.

Вихователь В Україні кров лилася ріками. Протягом останніх століть чобіт дикого московського варвара продовжував топтати Українську землю, знищуючи усе живе на своєму шляху. Але український народ далі був непереможний. Мабуть, історія жодної країни не паплюжилась, не перекручувалась так, як прадавня і пребагата історія України. Поневолювачі усіх мастей намагалися зробити наш народ покірним виконавцем своїх забаганок, а багату нашу землю – джерелом власного достатку.

Читець Шляхом твердим повстаньським йду,

Хай називає кат мене бандитом.

Туди іти сказав Великий Дух,

У серці голос чую той щомиті.

Немає в мене іншої мети,

Ми в ореолі щастя Україно.

Хай на шляху цім смерть, не кину йти.

Повстане месник на святих руїнах.

 

Звучить перший куплет пісні «Коли ми вмирали нам сурми не грали»

Ведучий 1  Шлях українського народу до здобуття своєї державності важкий і тривалий На цьому шляху було все:  сльози і зітхання, підступність і зрада, героїчне і трагічне.

Ведучий 2 Багато поколінь пішло на страждання, муки, смерть, щоб засвітилася зірка вільної, незалежної суверенної держави, яка вже існує 23 роки, поволі встає на ноги, розправляє крила, і хоче  зайняти  належне місце серед європейських та світових держав.

Вихователь Ми звами вшановуємо пам’ять героїв різних історичних подій: Голодомор 32-33 рр. Битви під Крутами, Бабин Яр, Героїв Української Повстаньської Армії. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Читець Не рік не два, а довгими роками

Підрубували корінь наш під нами;

Топтали нашу думку, нашу мову

Імперії чужинської підкови

Навік народ хотіли загубити,

Та він живе і буде вічно жити.

Вихователь Кожен із сучасних героїв, чи це герої «Небесної сотні», чи герої неоголошеної війни на Сході України, як і ми з  вами мали сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. І ми зібрались тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’ятю людей різного віку, яких було вбито у мирний цивілізований час ХХІ століття. Ось вони перед вами. Демонстрація загиблих.  Список загиблих.

  Читець Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і його свита,
Споївши нею й всю свою сім’ю.

Вихователь Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

(Хвилина мовчання. Тікання годинника)

 

Вихователь Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,

І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.
 

Ведучий 1 Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!

 

Хороним героїв...

Тих, хто прожив...

І лише починав...

Тих, хто любив,

І надіявсь,і  вірив...

Тих, хто за нас на майдані стояв!

Плач Україно!

Хороним найкращих –

Тих, хто наш мир своїм тілом закрив..

Хто не хотів, щоб ми були рабами,

Владне безумство життям зупинив.

Плач Україно!

Молись Україно!!

Лиш у молитві ти стань на коліна,

Свічка скорботи у душах горить...

Встань Україно!

Ми вже стали інші –

Снайперська куля у кожному з нас....

Східна і Західна – вічноєдина

Нас не розділить

 -«Стріляти»  – наказ.

Ведучий Так, як і колись козаки та  воїни УПА молились до Святої Покрови, так і ми мусимо помолитись за вільну, незалежну, єдину та неподільну і з мирним небом Україну.

 (Молитва за Україну)

Вихователь  Сьогоднішній захід ми проводимо  з єдиною метою: щоби ще раз прочитати, заглибитися, осягнути сторінки нашої багатостраждальної історії. І ще раз продемострувати, що ми є гідні сини і дочки нашої Неньки України. Отож,  щоби доказати силу духу, мужність, хоробрість, та серйозність своїх намірів, я пропоную випробувати наших хлопців. Мені потрібні 2 команди по 6 учасників. Поки  юнаки готуються  Штуник Вікторія виконає для вас пісню «Рідна Україно».

 

1 – конкурс "Наноси води".

 

 Наносіть ложкою в склянку води за 2 хвилини.

 

Поки журі підбиває підсумки послухайте декілька фактів з життя козаків.

Запорізькі козаки – люди  сильні, витривалі. Від природи мали добре здоров'я.

Від хвороб помирали дуже рідко. Часто – густо, коли був вільний час, вони організовували різні змагання між куренями. Я пропоную нашим козакам позмагатися в мішках.

 

 2 – конкурс    "Стрибки в мішках". 

 

"Степ і воля – козацька доля, коли козак у полі, то він на волі". – казали в народі. І це правда. Бо більш над усе козак любив волю, а ще коника свого вороного. Я вам зараз пропоную осідлати символічного коня і виїхати в чисте поле.

 

3 – конкурс "Скачки на конях"

 

        Замість коней будуть м'ячі.  

 

Мали наші козаки веселу вдачу. Вміли вони попрацювати. вміли відпочивати, і веселитись. Мали велику пристрасть до всяких оповідок. Вміли не тільки розказати але й показати.

 

4 – конкурс: "Збий ціль шапкою".

 

А ось ввечері, коли відпочивали в стайні коні. Коли навкруг все затихало, козаки збиралися навкруг вогнища і курили люльку. В такі вечори вони любили позмагатися, хто збиває краще ціль.  

Я пропоную зараз зробити теж саме.

 

5 – конкурс: "Долання рівчаків".

 

Ваша задача перестрибнути намальовані рівчики і передати естафету наступному учаснику – перекинувши йому тенісний мєячик через рівчак.

 

6 – конкурс: "Гопачок".

 

Хлопці беруть дівчат на спину і по черзі присідають, а ми рахуємо і додаємо.

Перемогла та команда, котра більше разів присіла і підняла дівчину.

 

Підбиваються підсумки. Оголошуються результати.

 

Звучить пісня «Козацькому роду – нема переводу»

 

 

Вихователь Усім  бажаю  світлих днів, мирного неба над головою і нехай вам щастить. Дякую за увагу!