УРОК 1
Тема: Основні уявлення про антропогенний вплив на біосферу.
Мета: продовжити розвивати в учнів поняття про біосферу та екологічні фактори, ознайомити учнів з антропогенним фактором та його впливом на біосферу; учень повинен знати різновиди антропогенного впливу; сформувати практичні вміння самостійно досліджувати ці впливи, вміти відпрацювати навички роботи з підручником, біологічним словником та іншим додатковим матеріалом; виховувати культуру спілкування в співпраці.
Обладнання й матеріали: малюнки та фотографії, що демонструють антропогенний вплив на біосферу.
Тип уроку: урок формування компетентностей.
Очікувані результати: учень оперує термінами: забруднення, нормування антропогенного навантаження; наводить приклади: видів забруднення довкілля; установлює: причинно-наслідковий зв'язок між явищами живої природи, показниками якості довкілля та господарською діяльністю людини;
аналізує: антропогенний аспект вимирання видів; планує: власну діяльність з дотриманням принципів збалансованого природокористування та екологізації антропогенної діяльності; прогнозує: негативні наслідки окремих видів забруднення окремих складових довкілля для здоров’я; дотримується правил: оптимізації природокористування при плануванні власної діяльності в контексті сталого розвитку.
ХІД УРОКУ
І Організаційний момент
Вітання. Коротке налаштування на роботу.
Учитель пропонує учням визначити власну готовність до уроку, нагадує про необхідність бути активними, уважними, дієвими.
II Актуалізація опорних знань
ІІІ Мотивація навчальної діяльності
Поясніть слова поета
Щоб берегти землю, природу,
Треба її полюбити,
Щоб полюбити, треба пізнати.
Пізнавши – неможливо не полюбити.
М. Пришвін
ІV Повідомлення теми і мети уроку
V Вивчення нового матеріалу
Природа – середовище існування людини і всього живого на планеті. Людину не можна відокремити від природи як і природу від людини. Вони тісно пов’язані між собою. Людина завжди залежатиме від природи, бо, як її частка, не зможе існувати без цілого. Вона має розуміти, що зберегти себе можна лише піклуючись про збереження довкілля. Своєю господарською діяльністю людина постійно змінює оточуюче природне середовище і ці зміни часто не на користь природі, тому є проблематичними. Ці проблеми виникли не сьогодні і не вчора. Людина поволі, крок за кроком, наближала себе і довкілля до того, що в наш час називається екологічною кризою. Стан навколишнього середовища України є дуже тривожним. Забруднюються атмосфера, водойми, зруйновані родючі ґрунти, непродумано вносяться добрива і різні хімічні сполуки в ґрунти, порушуються природні угрупування рослин і тварин, пересихають болота, міліють і зникають річки й озера, бездумно вирубуються ліси, спостерігаються зміни клімату, зникають певні види рослин і тварин, з’являються мутації у світі живої природи. Цей увесь комплекс проблем і є екологічна криза. Спробуємо з’ясувати її причини.
- Запропонуйте прямий та опосередкований шлях впливу людини на довкілля.
Виберіть із запропонованих фото ці види впливу.
(Бесіда!) Антропогенні чинники вживаються здебільшого стосовно негативних наслідків:
1) забруднення навколишнього середовища;
2) вичерпання природних ресурсів і деградації екосистем;
3) збіднення біорізноманіття;
4) хижацьке знищення лісів.
Антропогенний вплив людини на природу класифікують за різними ознаками: сільськогосподарські, техногенні, рекреаційні, урбогенні. Основні урбогенні негативні чинники – теплові, хімічні, радіаційні, електромагнітні, світлові, звукові, вібраційні, які часто діють одночасно. Над містами здіймаються “гарячі острови” з пилу та сажі, а також газові викиди, що погіршують якість середовища, яке стає шкідливим для здоров'я людей. Антропогенні і кліматичні чинники витісняють природну рослинність, збіднюють тваринні світи, обмежують діяльність мікроорганізмів -деструкторів. Екосистеми великих міст та індустріальних центрів є енергетично субсидованими, їх функціонування залежить від втручання людини (газони, квітники, сади, сквери, захисні смуги, агрокультури). За характером зв'язків розрізняють антропогенні впливи – вітальні і сигнальні, за часом дії – постійні і періодичні; за результатом дії – помітні і катастрофічні.
Ці зміни прослідковуються в різних геосферах (зміни газового складу атмосфери, розвиток потепління клімату, скорочення ольоденіння, зростання швидкості підйому океану, зростання катастрофічних явищ). Їх причинами є як природні коливання природних процесів під впливом геліокосмічних і тектонічних факторів, так і зростання активної діяльності людини. Антропогенний вплив став здійснюватися на глобальному рівні. ( додаток)
Доповіді груп
Група 1. Неякісна вода
Група 2. Забруднення повітря
Група 3. Деградація земельних ресурсів
Група 4. Знищення лісів
Група 5. Небезпечні геологічні процеси
Група 6. Побутові відходи
Група 7. Об'єкти військової діяльності
Група 8. Чорнобильська катастрофа
VI Узагальнення, систематизація знань учнів
Учитель: Щороку довкілля ще більше забруднюється. Багато хто вважає, що на питання екологічних негараздів можуть впливати тільки політики, екологи або виробники. Ми можемо нарікати на великі підприємства, що викидають відходи у атмосферу та водойми, на підприємливих аграріїв та лісорубів, на організації, що безжально видобувають невідновні природні копалини…
А можемо почати з себе і робити маленькі кроки до покращення стану навколишнього середовища.
“Дискусія”.
Які є шляхи для поліпшення стану біосфери?
VІІ Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.
ДОДАТОК 1
Орієнтовні матеріали до учнівських доповнень
1 група
Як відомо, організм людини на сімдесят відсотків складається з води, тому вона відіграє одну з найважливіших ролей у житті організму. Проте 80% населення України використовує в своєму житті воду з поверхневих джерел, а екологічний стан цих вод з кожним роком погіршується. Недостатнє очищення стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що сьогодні практично всі водойми країни наблизилися до 3 класу забрудненості. Але очисні споруди, що виробляють питну воду, розраховані на прийом води 1-2 класу забруднення. Як результат - вісімдесят відсотків проб води показують, що її якість не відповідає умовам держстандартів. Майже 75% українців п'є воду з Дніпра, якість якої погіршується вниз за течією річки. Тож найскладніша обстановка з якістю питної води сьогодні в Криму. Якщо ж говорити про найчистішу воду в Україні, то її можна спробувати в Полтавській області, де майже вся вода береться з підземних джерел.
Група 2 Щорічно в атмосферу України потрапляє понад 6 млн. тонн шкідливих речовин і вуглекислого газу. Традиційно головними забруднювачами залишаються промислові підприємства. Однак збільшення кількості автомобілів на дорогах спричинило і збільшення шкідливих викидів в атмосферу. За останні кілька років кількість відпрацьованих газів, що надходять у повітря на території великих міст, зросла на 50-70%. Більше половини шкідливих речовин викидають в атмосферу приватні авто: у 2009 році на них припало 1,7 млн. т шкідливих речовин, тоді як загальна кількість усіх автомобільних викидів склала 2,3 млн. тонн.
За версією Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства надзвичайних ситуацій України, найбільш забруднені регіони - на промисловому сході країни - це Донецька, Дніпропетровська і Луганська області. А "найбруднішими" містами стали Макіївка, Дніпродзержинськ та Одеса. Присутність "перлини біля моря" у трійці лідерів фахівці пояснюють великою кількістю автомобілів і наявністю великого порту. А ось якість повітря в Києві, на думку геофізиків, вище середнього по країні. У списку екологічно неблагополучних міст столиця зайняла 27 місце з тридцяти міст.
Група 3 "Житниця Європи" сьогодні переживає не кращі часи. Складний стан земельних ресурсів України зумовлений тим, що 71% всього агроландшафту країни використовується для господарської діяльності. Але через надмірне і неправильне використання родючість землі з кожним роком падає. Екосистема ґрунту руйнується в основному через інтенсивний розвиток ерозії: останнім часом їй піддалося більше 35% сільгоспугідь України. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих ґрунтів (на 2,4млн.га за останні 15 років). На врожай сільськогосподарських культур впливає і товщина гумусового шару, а вона за останнє десятиліття знизилася в середньому на 20%. До того ж, майже 40% загальної площі земельних ресурсів України належать до забруднених земель.
Прогноз на майбутнє невтішний. При збереженні нинішніх темпів деградації ґрунту (ерозія, затоплення, зміни клімату та ін.) критичні значення рівня родючості можуть бути досягнуті через 20-30 років, а в окремих регіонах навіть раніше.
Група 4 Україна належить до малолісистих країн - ліс покриває лише шосту частину її території. Але при цьому експорт деревини з України в 2,5 рази перевищує імпорт. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). А цінні деревні породи (дуб, бук і сосна) заміщуються малоцінними (грабом, березою, осикою). Найскладніша ситуація в Карпатах та Криму - тут через деградацію лісових масивів розвивається ерозія ґрунтів і зсувні процеси.
Прямий наслідок нераціональної вирубки лісів - збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, особливо - Закарпаття. Однак сумна статистика катаклізмів нездатна зупинити знищення лісів: минулого року обсяги заготівель лісу в Закарпатській області зросли на 14,2%.
Група 5 Істотна частина валового внутрішнього продукту країни пов'язана з видобутком і переробкою мінерально-сировинних ресурсів (41-43%), сконцентрованих у гірничовидобувних регіонах Донбасу, Кривбасу, Карпатського регіону. Між тим, екологія цих регіонів страждає не стільки від інтенсивного видобутку, скільки від неправильного закриття нерентабельних і вироблених шахт і кар'єрів. Ігнорування наукових підходів до цього процесу призвели до активізації процесів підтоплення міст і сіл, забруднення поверхневих і підземних водозаборів, просідання земної поверхні. Так, наприклад, тільки в межах Донецька - 61 терикон, що щорічно викидає в атмосферу близько 70 тонн шкідливих речовин. Серед них цілий букет шкідливих для здоров'я елементів: сірка, нітрати, кобальт, миш'як.
Група 6 Однією з найбільш серйозних екологічних проблем України сьогодні можна вважати проблему утилізації і переробки різних відходів. У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд. т. Щорічно ця цифра зростає ще на сімсот-вісімсот тисяч тонн. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4% площі України. Речовини, які виділяються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України на одну суцільну зону екологічного лиха. Адже небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в ґрунт, потрапляють в повітря та ґрунтові води, отруюючи життя на відстані десятків кілометрів від звалища.
За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України, щорічно середньостатистичний українець викидає на смітник близько 250 кілограмів побутових відходів. З цих 250 кілограмів мінімум 50 можна відправляти не на звалище, а на пункти прийому вторинної сировини, що дозволило б скоротити кількість твердих побутових відходів на 10 мільйонів кубометрів.
Група 7 Об'єкти військової діяльності та військові поселення залишилися Україні у спадок від Радянського союзу. І сьогодні стан більшості з них доволі плачевний. Системи і устаткування водогосподарського комплексу об'єктів і гарнізонів Збройних сил України на 90% морально і фізично застаріли. Екологи зазначають: вони працюють зі значним перевантаженням і становлять потенційну загрозу навколишньому середовищу. Фахівці говорять, що місцеві жителі тих територій, де раніше розташовувалися військові частини, і досі відчувають присмак бензину в колодязній воді. А кораблі і судна Військово-морських сил України взагалі не оснащені системами очищення і знезараження господарчо-побутових вод, значить - є постійним джерелом зараження акваторії моря.
Група 8 Сумарна активність радіонуклідів, які вийшли за межі 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року і в наступні дні після аварії, перевищила 300 млн. кюрі. Аварія призвела до радіоактивного забруднення більш ніж 145 тис кв.км території України, Білорусії та Росії. На радіоактивних територіях сьогодні розміщено понад дві тисячі населених пунктів, в яких проживає майже півтора мільйони людей. Українські вчені єдині в думці про те, що наслідки Чорнобильської аварії ще дуже довго будуть про себе нагадувати. Станом на 2019 рік в Україні було зареєстровано 6049 випадків раку щитовидної залози у людей, які на момент аварії були дітьми і підлітками. Крім того, за час, що минув після катастрофи на ЧАЕС, зросла кількість психоневрологічних захворювань, патології серцево-судинної системи.
У той же час, за 35 років радіаційний стан територій навколо станції значно покращився. Цьому сприяли і природні процеси, і проведення дезактиваційних робіт, і відсутність людини. Так, у регіоні відновилися популяції вимираючих тварин, а українські чиновники навіть заговорили про можливість скорочення зони відчуження біля ЧАЕС.
ДОДАТОК 2
Практично скрізь на земній кулі виявляються наслідки людської діяльності, які проявляються в зміні хімічного складу атмосфери, вод суші і океанів, ґрунтів землі, біомаси і біологічної продуктивності, режиму поверхневих і підземних вод, вологого обміну між поверхнею Землі і атмосферою. Хімічні речовини, створені людиною, у все більшому об'ємі накопичуються на земній поверхні і у водному середовищі, здійснюючи вплив на земну біоту; відбувається збільшення швидкості втрати біорізноманітності. Багато явищ за останні 200 років стали незворотними і навіть загрозливими; світ знаходиться в стані кризи, і більше того – катастрофи, тому виникла сама серйозна проблема людства – проблема його виживання. Із зростанням соціально-екологічної кризи виникає необхідність глибокого аналізу розвитку взаємодії між природними і суспільними процесами з метою визначення шляхів управління ними.
Глобальні зміни оточуючого середовища – зміни в атмосфері, водних об'єктах – рослинному і тваринному світі, ґрунтах, пов'язані з господарською діяльністю людини, які здійснюють несприятливий вплив на економіку і здоров'я людини та інших організмів. Експоненціальний ріст економіки і населення за час цивілізації сприяв змінам у всіх природних середовищах. У XX ст. здійснювався самий інтенсивний ріст, коли більшість показників перевищили всі рівні, досягнуті цивілізацією у попередній період. Величезні зміни відбулися на поверхні суші, перевищуючи зміни, які відбувалися під час останнього максимуму ольоденіння 18 тис. років назад: в результаті господарської експансії на 63% суші Землі знищені природні екосистеми, які замінені на антропогенні системи. Площа лісів за час існування цивілізації скоротилася наполовину. Відбуваються зміни концентрацій газів в атмосфері, в тому числі в ній з'явилися гази, яких там раніше не було – хлорфторвуглеводи (фреони). На всіх континентах у прісних водах зростає концентрація біогенів, що веде до прискореної евтрофікації водних об'єктів. Спостерігається фізична, хімічна і біологічна деградація ґрунтів, яку російський вчений Г. Добровольський назвав “тихою кризою планети”. Відбувається масове знищення видів організмів, так як в природних умовах на рік зникає 1-10 видів. Зараз, як вважають біологи, темпи знищення видів прискорилися до 1000 видів на рік. Таким чином, ресурси, які вважалися поновлюваними, перестали бути такими, вони не поновлюються в межах природних коливань. Глобальні кліматичні катастрофи – зміни клімату, які приводять до масової загибелі живих організмів. При глобальних кліматичних катастрофах в результаті швидкої зміни клімату відбувається повне вимирання багатьох видів організмів або на всій нашій планеті; або на значній її частині, що охоплює ареали цього ряду представників тваринного і рослинного світу. Найвідоміші причини глобальних кліматичних катастроф – сильні ексклюзивні (вибухові) виверження вулканів і падіння великих небесних тіл. Частіше відбуваються локальні кліматичні катастрофи, викликані атмосферними факторами.