Методичні аспекти використання музейної педагогіки у фаховому коледжі

Про матеріал

Ключові слова: музейна педагогіка, науковий гурток, музейно-педагогічна технологія, форми й методи організації навчання в музеї. Реформування освіти в Україні покликане сформувати запит на якісну підготовку майбутнього педагога, тому важливим є саме процес підготовки молодшого спеціаліста, викладання основних дисциплін з урахуванням практико-зорієнтованого навчання. Функціонування в коледжі наукових гуртків, зокрема «Музейної педагогіки», сприяє формуванню світоглядних ідеалів, виробленню власного стилю педагогічної майстерності. Звернення до музейної педагогіки, галузі педагогічних наук, предметом дослідження якої є культурно-освітня діяльність в умовах музейного середовища [2], дає великі можливості для розвитку навичок пошуково-дослідницької діяльності, критичного творчого мислення, самоосвіти, самовдосконалення, формування професійних кометенцій.

Перегляд файлу

УДК: 37.014.3+069

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МУЗЕЙНОЇ ПЕДЕГОГІКИ У ФАХОВОМУ КОЛЕДЖІ

Наталія ДІДЕНКО, викладач-методист Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук

На основі аналізу науково-методичної літератури обґрунтовано визначення музейно-педагогічної технології, форм і методів роботи з використанням музейної педагогіки в організації навчальної діяльності студентів Університетського коледжу. Визначено методичні аспекти використання музейно-педагогічної технології як одного з ефективних засобів в позаавдиторній роботі наукового студентського гуртка при вивченні української мови. Подано приклади завдань з теми «Числівник».

Ключові слова: музейна педагогіка, науковий гурток, музейно-педагогічна технологія, форми й методи організації навчання в музеї.

Реформування освіти в Україні покликане сформувати запит на якісну підготовку майбутнього педагога, тому важливим є саме процес підготовки молодшого спеціаліста, викладання основних дисциплін з урахуванням практико-зорієнтованого навчання. Функціонування в коледжі наукових гуртків, зокрема «Музейної педагогіки», сприяє формуванню світоглядних ідеалів, виробленню власного стилю педагогічної майстерності.

Звернення до музейної педагогіки, галузі педагогічних наук, предметом дослідження якої є культурно-освітня діяльність в умовах музейного середовища [2], дає великі можливості для розвитку навичок пошуково-дослідницької діяльності, критичного творчого мислення, самоосвіти, самовдосконалення, формування професійних кометенцій.

Музейна педагогіка – це наукова дисципліна на перетині музеєзнавства, педагогіки й психології, яка розглядає музей як освітню систему. У силу свого міждисциплінарного характеру музейна педагогіка оперує категоріями музеєзнавства та психолого-педагогічних дисциплін.

Проведення навчальних занять у різноманітних музеях міста Києва, а зокрема, в музеї нашого ідейного лідера Бориса Грінченка передбачає мету: активне використання музейної експозиції, забезпечення наочністю навчального процесу, що сприяє підвищенню рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, поглиблення знань про багатогранну постать, ідейного лідера Бориса Грінченка, популяризація його діяльності, залучення до творчої, науково-дослідницької роботи, формування наукового світогляду.

Очікувані результати:

підвищення якості викладання окремих дисциплін;
поглиблення, розширення, конкретизація знань про творчу спадщину Бориса Грінченка;
формування індивідуальної освітньої траєкторії на основі вивчення фактів творчої діяльності духовного лідера;
усвідомлення світового значення наукових праць Бориса Грінченка;
здобуття професійних компетентностей в умовах музейного середовища;
формування мовної особистості студента, духовних цінностей;
формування соціальних та емоційних компетентностей;
робота над самовдосконаленням особистості студента і викладача;

Основні засоби навчання : використання музейно-педагогічних технологій.

Музейно-педагогічна технологія – попередньо мотивована спланована спільна проектна діяльність усіх суб’єктів навчально-виховного процесу в музейному середовищі, скерована на позитивний результат, піддається корекції, впливає на формування особистості, духовних цінностей, використання набутого практичного досвіду в майбутній професійній діяльності студента [2].

Модель заняття в аспекті музейно-педагогічної технології

Структурні етапи заняття:

Настановно-мотиваційний.
Цілевизначення.
Цілереалізація й осмислення.
Рефлексивно-емоційний.

Умови ефективного застосування музейно-педагогічних технологій – вибір форм, методів, прийомів.

Форми організації навчання в музеї:

індивідуальні;
масові;
групові;
групові змінного складу;
робота в парах;
індивідуально-групові.

Види й форми навчальних занять у музеї :

Музейний квест;
Музейна карта;
Заняття-репортаж з музею Бориса Грінченка;
Заняття-коментар;
Заняття-консиліум;
Прес-конференція;
Заняття-комунікація;
Заняття-дискусія;
Експедиція;
Семінар;
Аналіз першоджерел;
Віртуальна екскурсія;
Екскурсія-лекція;
Віртуальна подорож;
Імітаційні ігри;
Театральні вибірки;
«Портрет однієї вулиці»;
Майстер-клас;
Заняття-виставка;
Дискусійний клуб;
Заняття-колаж;
«Діалог культур»;
Фестиваль мови;
Математичний фестиваль;
Тематична вікторин;
Педагогічні студії;
Інтерв’ю в музеї;
Лепбуки для майбутніх учнів.

Методи навчання - поєднання традиційних зі спеціальними, що використовуються в музейній експозиції:

імпресивний;
експресивний;
метод музейного моделювання;
проблемно-пошуковий;
дослідницький;
проектний;
інформаційний;
асоціативний;
«занурення в епоху»;
рольове «перевтілення».

Аналіз окремих спеціальних методів:

Імпресивний метод – використовується під час таких масових форм як концерт у музеї, свято в музеї, «ніч у музеї», музейний фестиваль, обряд, читання листів, музейний спектакль, лекція, читання оповідань, зустріч з митцем тощо. Аудиторія за таких умов є пасивним спостерігачем.

Експресивний метод – реалізується завдяки створенню ситуацій, за яких учасник буде активним творцем музейно-педагогічного процесу. Наприклад, музейне свято для дошкільнят чи учнів молодшої школи, підготовлене студентами, майстер-клас, написання листів, створення казки, лінгвістичний чи математичний фестиваль тощо.

Метод музейного моделювання (ММ) – передбачає моделювання ситуацій, подій, процесів, станів, явищ, сприяє практичному застосуванню знань через емоційний вплив від музейного експоната, експозиції, аналізу епістолярної спадщини, тощо.

Дослідницький – спрямований на виконання студентами окремих дослідницьких завдань і робіт, ведення наукового пошуку, створення експозицій [3].

Подаємо фрагменти завдань з використанням музейно-педагогічних технологій при вивченні й повторенні теми «Числівник», апробовані під час вивчення означеної теми на авдиторних заняттях та засіданнях наукового студентського гуртка, зокрема музейних навчальних заняттях.

Завдання. Прегляньте відеоскрайбінг та виконайте завдання.

Відеоскрайбінг – https://www.youtube.com/watch?v=tHr_0T8y1lk

Словникова робота

Скрайбінг (з англійської scribe - робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією.

Завдання. Виступ активних груп (об’єднані групи учнів по 5 – 7 осіб, які, на чолі з лідером групи, працювали заздалегідь)

Презентація матеріалу:

Лінгвістичне походження базової математичної лексики.
Про походження деяких українських числівників.
Як з’являлися назви чисел у різних племен і народів.
Цікаве з нумерології.

Режим доступу:

http://ru.scribd.com/doc/

http://etimologi.term.narod.ru/

http://math.ournet.md/formuler/rus_eng.html

http://procikave.com/tsikavi-chisla.html

Завдання 2. Попрацюйте в групах.

Група 1. Виправте помилки, допущені під час вживання числівників. Перебудуйте речення в складні.

У двох тисячі п’ятнадцятому році в гімназії „Ерудит” відбудеться науково-практична учнівська конференція. З двох тисяча шістнадцятим роком українці пов’язують великі сподівання. На науковий форум прибуде від двохста до п’ятиста учасників. Підприємство працює з трьомаста замовниками. Штраф підвищать до семиста гривень.

Група 2. І. Запишіть словосполучення, розкривши дужки. Поясніть зв’язок числівників з іменниками.

53 (учень), 6 (зошит), 2 (тиждень), 1647 (видання), 328 (день), 9 (хлопець), 10 (відсоток), 14 (депутат), 22 (година), 1/3 (пирога), 2 (озера), 9 (лютий).

ІІ. Запишіть числівники на позначення часу словами (усі можливі варіанти).

11.00, 9.30, 10.15, 8.45, 15.40.

ІІІ. Запишіть подані числівники у давальному та орудному відмінках.

7, 88, 12, 106, 851, 3436, 56749.

Завдання 3. Запишіть фразеологізми, до складу яких входять числівники. Складіть і запишіть з ними 2 речення (на вибір).

Завдання 4.Словниковий диктант (взаємоперевірка).

Дев’ятнадцять, мільйон, три мільярди, одна друга торта, два з третиною апельсини, сто три столи, два програмісти, четверта година п’ятнадцять хвилин, трьома, сімдесятьма, шістдесятьма, вісімдесятьох, чотири кілометри, сто двадцять восьмий, два дубочки, двоє дівчат, сім вікон, чотириста одна гривня, чотири кілометри.

Завдання 5. Орфографічний практикум для допитливих

Утворіть з числівником прикметник за допомогою слова кілометр, що складається з 36 літер. Утворіть складний числівник з 25 літер, що містить у слові дві орфограми на вживання апострофа.

Числівники для підказки: 525, 827, 589.

Відповідь: п’ятисотвісімдесятидев’ятикілометровий, п’ятсотдвадцятип’ятитисячний.

Завдання. Творче завдання з використанням МПТ

Мета завдання:уміти складати звʼязне висловлення, використовуючи стилістичні засоби фонетики; виховувати любов до рідного слова; підвищувати інтелектуальний рівень, повагу до національної мистецької культурної спадщини.

Методичні рекомендації: перейдіть до „Глосарію”, повторіть відомості про текст; складіть і запишіть висловлення про значення часу в житті сучасної молоді; використайте в тексті стилістичні засоби фонетики, важливо кілька разів прочитати текст уголос, відредагуйте і надсилайте до навчального порталу.

Маятник

З дитинства слухали ми всі його „тік-так”, „тік-так”. І тепло було на душі, був спокій у серцях. Та якось посварились ми, зчинився кавардак: Одним потрібно лише „тік”, а інші хочуть „так”. Уліво тягнуть, хто за „тік”, управо, хто за „так”. Зламався маятник. Стоїть. Нема ні „тік”, ні „так” (В. Бучинський).

Рис. 3.7. Приклад творчого завдання, поданого в дистанційному курсі „Українська мова”

Установіть з якого музею міста Києва це фото?
У яких музеях вашого міста знаходяться цікаві експонати на вимірювання часу?
Що ви знаєте про годинник на Дзвіниці Києво-Печерської лаври?
Розробіть музейну карту щодо відвідання музеїв, у яких розміщені оригінальні годинники, що повʼязані з цікавими історіями.
Перейдіть за покликанням (http://prostir.museum/ua/post/34101).
Відвідайте музей П. Тичини. Поділіться враженнями на форумі.

Багато музеї використовують у своїх експозиціях QR-коди. За допомогою спеціального додатку користувач може самостійно ознайомитися з експозицією, історією музею. Головна перевага – легке розпізнавання і зчитування інформації. У Львові, наприклад, розміщено QR-кодів на майже ста туристичних об’єктах, з-поміж яких: пам’ятки архітектури, церкви, музеї, залізничний вокзал, трамвайні зупинки

О. Горошкіна QR-код визначає як важливий структурний складник сучасних підручників з української мови й вбачає перспективу в подальшому розробленні змістового «наповнення» QR-кодів [1].

Окремої наукової студії потребує й розроблення різнорівневих інтегрованих завдань з використанням музейного контенту. Пропонуємо завдання з використанням QR-кодів.

Завдання. Установити відповідність між належністю QR-кодів до відповідного музейного інформаційного центру. Виокремити інформацію про експонати, у яких згадуються найчастіше числівники. Встановити їх граматичні ознаки. Створити челендж «Споглядай, мандруй, надихайся!» про найбільш цікаві музеї міста.

Словникова робота челендж – (англ. Challenge – виклик) – жанр інтернетних роликів, у яких блогер виконує певне завдання, створюючи коротке відео. Час постійно створює нові виклики для людства. Новий освітній простір повинен відповідати потребам сучасної молоді. Становлення й розвиток суспільства породжує гостру необхідність у педагогах, що володіють високою фаховою компетентністю.

А Туристична бруківка на Андріївському узвозі

Б Полтавська «Стежина легенд»

В Хмельницький обласний художній музей

Г Національний музей Тараса Шевченка

Д Львів туристичний

Відповідь: 1- Г; 2 – А; 3 – В; 4 – Д.

Завдання. Визначте про кого йдеться в тексі? Запишіть числівники словами, провідміняйте. Поясніть написання. Запропонуйте асоціативну схему для запам’ятовування числівників. Складіть музейну карту за текстом, випробувавши себе у ролі екскурсоводів, запропонуйте провести екскурсію. Створіть альбом малюнків до екскурсії. Створіть флешролик „Екскурсія у Лаврі”, „Т. Шевченко у лаврі”.

Альбом малюнків „Живописна Україна” – єдине окреме прижиттєве видання художніх творів митця. З-поміж робіт Київського періоду: рисунок олівцем 1843 р. – „У Києві”, „Видубицький монастир у Києві”, „Київ з боку Дніпра” та малюнки, які художник малював саме тут, у Лаврі. „Дальні печери Києво-Печерської лаври” у 1846 р., виконаний саме з ганку лаврської друкарні. Своє захоплення цим краєвидом він висловив у повісті „Близнецы”: „Но чаще всего я лелею мое старческое воображение картинами золотоглавого, садами повитого и тополями увенчанного Киева”. Ці твори митець виконав між травнем і вереснем 1843 р. Сепію „Церква всіх святих у Києво-Печерській лаврі” він намалював у 1846 р. Ліворуч унизу на ній підпис: „Михаил Сажин” (Сажин намалював тут постаті жінки і старця). (Показує картину). Такі твори, як „Печери Київської лаври”, „Лаврська церква з дзвіницею” (кілька варіантів) та „Старці” й „Портрет отамана старців”, на яких зображено Лавру, – на жаль, не знайдена [3].

Завдання. У поданих словосполученнях запишіть числівники словами, поставивши їх у відповідному відмінку. Назвіть фразеологізм, поясніть узгодження числівника з іменником у виділеному словосполученні.

Володів понад 60 мовами. На всі 4 вітри. За 7 замками. Жонглювати 11 м'ячами. У 90 питаннях із 100. 30 срібняків. Працювати із 27 студентами. Користуйтеся 8 джерелами. Близько 46 відсотків. Крокувало1296 осіб. Торгували на 707 місцях. Без 15 копійок гривня. Подолали 2/3 шляху. Чи може людина говорити 20 –25 мовами? А 40? Історія зафіксувала: людина може оволодіти 26, 27, 28 мовами (є такі приклади) чи вільно розмовляти 19 і знати ще близько 12 мов, а зі словником працювати ще з 54 мовами. Надіслали вітання 67 працівникам.

3. Мозковий штурм «Здогадайся ім’я»

Його літературний псевдонім А.Хванько.
Праці «Українська граматика», «Нариси з історії української мови
Його збірка поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші та переклади арабських поезій українською мовою.
Український історик, славіст і сходознавець, письменник та перекладач, один із фундаторів першої української Академії наук.
Його разом з іншими українськими патріотами заарештовують і відправляють до кустанайської в’язниці в Казахстані. Уже невдовзі він помирає.
Знав понад 60 мов

У якому музеї ( колись колишній колегії Ґалаґана) можна побачити щоденник генія, автографи, листи та прижиттєві зібрання його творчого і наукового доробку?

Відповідь: Агатангел Кримський; Національний музей України.

4. Який просвітницький суспільно-культурологічний онлайновий журнал, створений викладачами та студентами Університету Грінченка у листопаді 2013 року містить матеріал про Агатангела Кримського? («Словопис»)

5. Ознайомтеся з матеріалами онлайнового журналу, відвідайте Національний музей літератури. Створіть свій відеоматеріал (буктрейлер) про Агатангела Кримського чи мініпроєкт.

http://slovopys.kubg.edu.ua/ahatanhel-krymskyi-znavets-60-inozemn/

Словникова робота буктлейлер – ( з англійської book – книга, traller – тягач, книга, призначений для перевезення вантажу. Це короткий відеоролик про книгу.

Завдання. Створити лепбук «Агатангел Кримський» для майбутніх учнів.

Словникова робота лепбук – ( з англійської lapbook – означає наколінна книга) – це саморобна книжка розкладачка чи тека, інформаційний посібник, що містить поняття про відомих людей, явища, предмети, а також закріплення знань з окремих навчальних тем.

Довідка: уперше назву використала в своїй домашній школі мати та письменниця з Вірджинії Теммі Дабі. Вона узагальнила досвід використання різноманітних мінікниг, автором створення яких була Діна Зайк ще в вісімдесятих роках минулого сторіччя. Саме Діна Зайк запропонувала використовувати так звані foldables –cкладені аркуші паперу, для легкого та ненав’язливого запам’ятовування інформації дітьми.

Лепбуки можна використовувати при реалізації будь-якої з освітніх галузей, забезпечуючи інтеграцію. Об’єднуючи навчання й виховання в цілісний процес, лепбук дає можливість побудувати діяльність на основі індивідуальних особливостей кожної дитини, створити умови, за яких учень активний у виборі змісту своєї освіти. Студент, створюючи лепбуки для своїх майбутніх учнів, набуває професійних компетентностей.

Реалії сучасності вимагають від майбутнього вчителя бути грамотним, інтелектуально та художньо-естетично розвинутим, соціально активним, застосовувати різноманітні педагогічні технології та засоби для реалізації найважливішої функції – готувати молодших учнів до адаптації в соціумі.

Отже, формування музейної компетентності вважаємо невід’ємною складовою характеристики професійної діяльності майбутнього педагога й темою подальших наукових розвідок.

Література

Горошкіна О.М. Організація самостійної роботи майбутніх учителів української мови в процесі опанування мовознавчих та лінгводидактичних дисциплін // Наукові записки. – Серія : Філологічні науки. – Кропивницький, 2017. – Випуск 151. – С.143-153
Діденко Н. М. Актуальні проблеми використання музейної педагогіки в лінгводидактиці // International Scintifis-Practical Conference Theoretical and applied researches in the field of pedagogy, psychology and social sciences: Conference Proceedings, December 28-29, 2016. Kielce: Holy Cross University. – P. 61 – 64.
Діденко Н. М. Шевченко-художник і Києво-Печерська лавра: урок-екскурсія / Діденко Н. М. // Дивослово: щомісячний науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України №3 березень 2008. – С. 53 – 55.
Караман СО. Методика навчання української мови в гімназії : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів освіти / Станіслав Олександрович Караман. — К. : Ленвіт, 2000. — 272 с.
Караман, О.В. (2014) Акмеологічний ресурс проблемного підходу у підготовці фахівців української словесності Акмеологія — наука ХХІ століття : матер. ІV Міжнародної науково-практичної конференції, 30 трав. 2014 р., м. Київ. С. 330-340.
Тарахан-Береза, З. П. Шевченко – поет і художник : до проблеми єдності образного мислення : [монографія] / З. П. Тарахан-Береза. – К. : Наукова думка, 1985. – 183 с.
Pater R. Edukacja muzealna – muzea dla dzieci i młodzieży. – Krakόw: Wydawnictwo UniwersytetuJagiellońskiego, 2016. – 227 s.

Основні ресурси:

Положення про музей – режим доступу: http://if.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/grinchenkoznavstvo/muzei/polozenya.pdfт
Віртуальний музей. – режим доступу: http://if.kubg.edu.ua/images/stories/Muzeytur.swf
Багатотомне видання спадщини Бориса Грінченка – режим доступу:

http://if.kubg.edu.ua/struktura/inshi-pidrozdily/ndl-hrinchenkoznavstva/bahatotomne-vydannia-spadshchyny-borysa-hrinchenka.html