Метод кейсів у географії: шлях до інтегрованого навчання
На сучасному етапі формування Нової української школи перед вчителями географії постає питання щодо пошуку найбільш продуктивних методів з метою навчання здобувачів освіти. Одним із них є кейс-метод, цінність якого в тому, що він одночасно відображає не тільки практичну проблему, але й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також вдало поєднує навчальну, аналітичну і виховну діяльність.
Кейс-метод (метод кейсів) є ефективним інструментом активного навчання, який широко використовується на уроках географії. Він допомагає учням аналізувати реальні або змодельовані ситуації, розвивати критичне мислення, знаходити рішення складних проблем і набувати практичних навичок.
Переваги використання кейс-методу на уроках географії:
Як застосовувати кейс-метод на уроках географії?
Вибір теми кейсу. Наприклад: «Як забезпечити сталий розвиток міста?», «Що робити із засухами в сільському господарстві?», «Як країнам боротися з підвищенням рівня світового океану?».
Створення кейсу. Підготувати опис проблеми, включаючи карти, статистичні дані, фотографії, діаграми.
Учні працюють у командах, аналізуючи інформацію, обговорюючи рішення.
Групи презентують свої пропозиції, аргументуючи обрані підходи.
Разом із вчителем проводиться аналіз запропонованих рішень.
Приклади кейсів.
Глобальне потепління. Учні досліджують вплив змін клімату на різні регіони світу.
Енергетичні ресурси. Як обрати оптимальну енергетичну стратегію для певної країни?
Вирішення проблем урбанізації. Аналіз проблем великих міст та розробка плану розвитку.
Практичні рекомендації. Використовувати реальні дані (звіти ООН, карти Google, статистику). Надавати здобувачам освіти чіткі критерії для аналізу. Забезпечувати збалансований розподіл ролей у групах.
За умови його застосування враховувати, що кейс містить в собі реальну або змодельовану під реальну ситуацію, додаткову інформацію та завдання.
При цьому пропонувати учням розв'язування завдання методом добору рішень, що базуються на логічних діях та прорахованих ідеях.
Для вирішення кейс-завдань об’єднувати здобувачів освіти в групи, потім розпочинати дискусію. В дискусії народжується теоретична схема дій щодо вирішення задачі.
Враховувати також, що не існує однакової та стандартної методики побудови кейсів, оскільки кожен із таких уроків індивідуальний та має своє одне або декілька правильних рішень.
Однак при підготовці уроку з використанням кейс-методу намагаємося дотримуватись певної схеми:
Намагаюся будувати уроки таким чином, щоб у процесі їхнього проведення були змінені ролі вчителя і учня. Створюю такі умови, які б дозволили розвинути у здобувачів освіти вміння критично мислити, аналізувати, спонукаю їх до того, щоб під час дискусії вони ділилися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Спонукаю також учнів до того, щоб збагачуючи своєю творчою енергією освітній процес, вони прийняли на себе частку відповідальності за його результативність. При цьому здобувачі освіти повинні усвідомлювати, що вчитель знаходиться на уроці для того, щоб допомогти їм, і вони мають скористатися цим у повній мірі, проте основна відповідальність за те, чому вони навчилися на них.
Не менш важливим, на мою думку, є те, що уроки географії за умови використання кейс-методу бувають різними за способом подачі, метою, завданнями, напрямами дій та способом комунікації:
Кейс може викладатися конкретно або узагальнено. Намагаюся утримуватися від надмірно насиченої інформації й такої, що не має відношення до теми. Вміщую у кейс дозовану інформацію, яка дозволить учням швидко зрозуміти суть проблеми та надає всі необхідні дані.
Враховую, що завданням кейс-методу є не просто передача знань, а навчання учнів здатності справлятися з такими унікальними та нестандартними ситуаціями, які вимагають знань з багатьох предметів, та, як правило, виникають в реальному житті.
Даючи здобувачам освіти завдання у формі кейсів, намагаюся відкрити їм можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у вчителя, але й один у одного.
Прагну сформувати в учнів такі навички: вміння здійснювати спостереження, відбір даних, ідентифікацію проблеми, розробку щодо прийняття альтернативних рішень, спілкування.
Також значимим є і те, що кейс-метод формує особистісні якості: працьовитість, креативність, здатність до конкурентоспроможності, готовність взяти на себе відповідальність за результати власного аналізу ситуації і за роботу всієї групи, впевненість у собі, комунікативну культуру; формує соціально активну і компетентну особистість, здатну до саморозвитку, самовдосконалення і самореалізації. Використання кейс-методу дозволяє не лише глибше вивчити географічні теми, але й допомагає учням розвивати важливі навички, такі як комунікація, співпраця та прийняття рішень.
Література
1