Методичні матеріали "Первоцвіти під охороною"

Відділ освіти Павлоградської міської ради

КПНЗ «Станція юних натуралістів»

м. Павлограда

Екологічна пропаганда

для використання в роботі класному керівнику,

вчителю природничих дисциплін та

вчителю молодших класів

Автор:

Мамотенко Ю.О.,

заступник директора

Дніпропетровська область

м. Павлоград

2016 рік

Мета:

• Охорона рідкісних рослин, які збирають для подальшої торгівлі ними через їх декоративні якості
• Еколого-просвітницька та пропагандистська робота – роз’яснення важливості збереження первоцвітів
• Оперативні заходи (припинення торгівлі первоцвітами)

„...Будь-якому витвору мистецтва в один прекрасний день щось інше може прийти на заміну – повна ж симфонія весняного лісу незамінна ніколи. ”

• А.Карр.

„...Зникнення будь-якого виду рослин э великою естетичною втратою для всього світу. Це можна ймовірно порівняти з руйнуванням великого витвору мистецтва художника чи скульптора, з тою лише різницею, що на відміну від витворів мистецтва, створених людиною, еволюція одного виду є процесом, який триває багато мільйонів років і ніколи не може бути продубльований.”

Біологічні особливості ранньоквітучих рослин:

Загальна та основна якість всіх ранньоквітучих рослин – вони швидко ростуть та розвиваються. Особливо це відноситься до квітки. У деяких рослин квітка з’являється раніше, ніж листок, наприклад, у сон-трави та мати-й-мачухи.

У трав’янистих рослин немає зимуючих надземних частин, тому їх приходиться створювати повністю щороку заново. Щоб швидко рости та розвиватися, вони повинні мати в ґрунті завчасно підготовлений достатній запас будівельних органічних речовин. Ранні весняні трав’янисті рослини в більшості виходять з перезимувавши в землі органів – кореневищ, цибульок, клубнів, які представляють собою підземні видозмінення стебла.

В насінні також мається запас органічних речовин, які йдуть на побудову проростаючої рослини. Але цей запас порівняно обмежений, швидко витрачається, так що маленькій молодій рослинці дуже скоро самому приходиться починати заготівлю органічних речовин для подальшого росту. Ось чому рост в таких випадках більш повільний, і, крім того, першими з’являються листя, а не квіти, бо органічні речовини можуть бути виготовлені тільки в листі – завдяки хлорофілу.

Значний запас органічних речовин, який знаходиться в кореневищах, цибульках та клубнях, представляє необхідну умову швидкого росту ранніх весняних рослин, але не можна сказати, що такий запас робить неминучим такий ріст, є його виключною причиною. Є немало рослин, які розмножуються вегетативно за допомогою кореневищ, цибульок та клубнів, але мають порівняно повільний темп росту і пізно квітують. Отже, основна причина швидкого росту весняних рослин криється в їх внутрішній будові – властивості протоплазми їх швидко розмножуючихся клітин. Значний же запас органічних речовин представляє собою необхідні умови для того, що ця властивість реалізувалася.

В числі найбільш розповсюджених особливостей ранньоквітучих рослин слід відмітити ще наступне. Якщо поява квітів слідує зразу ж за розпусканням листя, то останні зазвичай розвиваються в меншій кількості, що обмежую ріст стебла.

Рано весною мало комах, які запилюють рослини, Це відобразилося на особливостях ранньоквітучих рослин. Значний розмір квітів, яскраве забарвлення роблять їх добре помітними. Ще квіти ранніх рослин в більшості випадків відрізняються малою спеціалізацією в механізмі запилення та легко доступні для відвідування і запилення різноманітними комахами. Але найбільш звичний спосіб розмноження ранніх весняних рослин – вегетативний: за допомогою кореневищ, цибульок та клубнів.

По тому, як протікає життєвий цикл у весняних рослин, серед них можна виділити для різко відмінні групи:

• Рослини з коротким періодом вегетації (наприклад, анемони, чистяк)
• Рослини з довгим періодом вегетації (наприклад, мати-й-мачуха, блакитна переліска)

На протязі всього вегетаційного періоду листя сприяють збереженню накопиченого запасу вологи, в зв’язку з чим насіння бур’янів, які знаходяться у верхньому прошарку ґрунту починають проростати.

Серед первоцвітів відрізняють дві групи рослин з особливим циклом розвитку: ефемери та ефемероїди.

Ефемероїди – це група багаторічних трав’янистих рослин, для яких характерна осінньо-зимово-весняна вегетація. Засушливу частину року вони знаходяться в стані покою у вигляді насіння або цибульки, клубнів, кореневищ. Вони відрізняються надзвичайним «поспіхом» - з’являються зразу ж після сходу снігу на швидко розвиваються, незважаючи на весняну прохолоду. Через неділю-другу після появи вони вже квітують, а ще через два-три тижні у них вже з’являються плоди з насінням. Сама рослина при цьому жовтіє та полягає на землю, надземна їх частина засихає. Відбувається все це в кінці весни – на початку літа. До ефемероїдів можна віднести – анемони, ряст.

Ефемери – однорічні трав’янисті рослини, весь розвиток яких відбувається зазвичай в дуже короткий термін (декілька неділь), частіше ранньою весною. Характерні для степової зони, пустель, напівпустель.

Розповсюдження ранньоквітучих рослин

в нашому регіоні

Раннє цвітіння рослин (зразу після танення снігів) забезпечується запасом органічних речовин в підземних органах. Зважаючи на це, було складено таблицю Типів запасаючих підземних органів ранньоквітучих рослин, які були нами знайдені.

Таблиця. Типи запасаючих підземних

органів ранньоквітучих рослин

Квітка, яку ми не зриваємо,-

Єдина, що не втрачає ніколи

Свого запаху й краси.

В.Гюго.

Весна вже відчувається в усьому: і в ніжних пересвистах пернатих солістів, і в лагідному дотику сонячних промінців, і в особливому  тільки весні притаманному запаху. То тут, то там з’являються острівці – проталини, а з ними – і зелені вісники пробудження природи.

Їх називають первоцвітами – це символи весни, подаровані людям самою природою. Для різних географічних зон, місцевостей характерні свої рослини-первоцвіти. Нерідко зовсім різні, несхожі за зовнішнім виглядом рослини у різних народів мають однакові або подібні назви. Їх об’єднує те, що вони готові дуже рано цвісти, прямо з-під снігу, переносити заморозки та холодні весняні вітри. Кожний первоцвіт має свою цибулинку або м’ясисте кореневище, в якому до осені накопичуються запаси всього необхідного, щоб раніше від інших зустріти весну, щоб порадувати нас своєю красою.

Їм не страшний ні раптовий сніг, ні злі морози – до примх погоди первоцвіти чудово пристосувалися. Але їм загрожує інший, страшніший ворог, від якого ніщо не врятує – це ми з вами. Скільки раніше було в парку 1-го Травня пролісків, анемон дібровних, горицвітів весняних, а скільки їх лишилося? Вони зникли...

Спустошення тим більше, чим ближче квіти до людських осель. І ось вже 531 виду рослин нашої країни загрожує зникнення. За неповними даними в Україні вже пропало майже 50 видів. І цей процес триває... Особливо від цього страждають ті квіти, які збираються для продажу. Ці рослини будуть рвати доти, доки ми їх будемо купувати...

Але куплений оригінальний букет швидко зів’яне – ці квіти вмирають так само швидко, як і розквітають. І тоді відчуєш себе ошуканим невдахою, що витратив дорогоцінні гроші на зів’ялу красу. Мають красивий вигляд букети зі спеціально виведених садових культурних квітів, а місце „дикунів ” – в природі: в полі, лісі, на луках.

В наших парках та лісах зустрічається близько 30 видів ранньоквітучих рослин – це мати-й-мачуха, шафран сітчастий, проліска дволиста, рябчик руський, чистяк болотний, анемона лісова, сон-трава, конвалія майська, тюльпан дібровний, піон тонколистий, горицвіт весняний,  барвінок малий, шафран Гейфелів. Кількість їх зменшується з кожним роком. З лісу, луків несуть не просто красу, але й тисячі, мільйони нових життів. Зірвані для букетів квіти вже, звісно ж, не дадуть насіння і не виростуть нові рослини. Ви зірвали стеблину з трьома первоцвітами, а це означає, що загинуло 45-60 насінин і в наступному році не виросте близько 30 рослинок, тому що деяке насіння з’їдять мурашки, а деякі не зійдуть. Менше квітів – менше корму комахам, менше меду. Менше лікарських трав, менше чистого ароматного повітря. Збираючи букети квітів, ми знищуємо природу; купуючи букети, ми заохочуємо до знищення квітів.

Кажуть, що краса беззахисна. Може в цьому причина різкого зменшення ареалу первоцвітів в багатьох місцевостях України і оселення їх на сторінках „Червоної книги України”?  Чи потрібна природі така „любов”, коли заради скороминущої втіхи, а, буває, і наживи, вигублюють люди цілі галявини тепер вже рідкісних рослин? Невже то єдиний спосіб наблизитися до природи? 

Чи порадують ці квіти через декілька десятків років наших онуків, - залежить від нас, і тільки від нас.

Люди схаменіться! Квітка, немов людина.

Вона жива...

 Нажаль сьогодні краса не врятує світ,

Бо прийшов час рятувати її саму!!!