Методичні матеріали "Використання творів М.Приймаченко для навчання дітей старшого дошкільного віку декоративного малювання."

Про матеріал

У методичній розробці розкриваються головні завдання та методичні принципи успішного художньо-творчого розвитку дітей старшого дошкільного віку в декоративному малюванні на засадах використання декоративних розписів М.Приймаченко.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ

Відділення професійної підготовки

Методичні матеріали учням на уроки виробничого навчання

з методики дошкільного виховання

«Використання творів М.Приймаченко для навчання

дітей старшого дошкільного віку

декоративного малювання.»

Підготувала:

Майстер виробничого навчання

Професія «Гувернер»

Гупка Віра Михайлівна

Тернопіль

Вступ

Мистецтво - це одна із форм суспільної свідомості, вид людської діяльності, що відображає дійсність в конкретних образах, відповідно до певних естетичних ідеалів, формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі.

З поміж інших видів мистецтва декоративне мистецтво є унікальним у вирішенні завдань, як художнього, так і особистісного розвитку. Вже в ранньому віці декоративна діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості, а з предметами декоративного мистецтва дитини зустрічається з самого раннього віку у своєму найближчому побутовому оточенні.

Життя і творчість М.А.Приймаченко

січня 1909 народилась в селянській родині в с. Болотня, Іванківського району, Київської обл.

1936 - навчалась і працювала в групі майстрів при Центральних експериментальних майстернях м.Київ.
- участь у Першій республіканській виставці народного мистецтва м. Київ.

1937– участь в Міжнародній

виставці в Парижі (Франція).

1966 – лауреат Державної премії

УРСР ім.Т.Г.Шевченка

1970 - заслужений діяч мистецтв

УРСР

1988 – народний художник України

1997 – художниця померла.

Характеристика творчості М. Приймаченко.

Великий, щедрий талант народної художниці України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка Марії Авксентіївни Приймаченко, її неповторна особистість, характер мислення, оригінальне світобачення постійно привертають до себе увагу. Велика художня спадщина майстрині дає можливість щораз по новому поглянути на її творчий доробок, висвітлити нові аспекти творчості.

Одна з найбільш повних та значних збірок художниці в Україні зберігається в колекції Музею українського народного декоративного мистецтва. Хронологічно вона обіймає період з середини 1930-х років по другу половину 1980-х років.

Основу світосприйняття Марії Приймаченко складає відчуття нероздільної цілісності природи, всього живого, сущого на Землі. Тому і бачила вона сенс свого життя - творити для людей, творити «людям на радість».

Вже з перших робіт, виконаних у 1936 - 1938 роках, перед нами постає дивовижний «приймаченківський» світ птахів, звірів та квітів. У цих мініатюрах доведено до віртуозності поєднання пластики ліній та повнозвучності кольорів.

Творчість художниці цілісна та багатогранна, закорінена в глибині віків і спирається на могутній пласт народних естетичних уподобань. Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, в межах якого нескінченні варіанти декоративних, орнаментальних, жанрових та пейзажних композицій. В них розкривається краса, любов, добро, що жили в її душі.

Так, яскраві, декоративні, незвичні за формою та кольором квіти стають естетично-філософським узагальненням трактування стосунків людини та Всесвіту бо піднесені художницею до рівня «дива».

У відповідному аспекті постає перед нами і образ птаха - споконвічного уособлення добра та щастя. Він символізує прагнення народу жити в мирі, злагоді та любові, пам’ять про безсмертний подвиг героїв.

Але особливе місце в творчості М.Приймаченко посідають декоративні панно із зображеннями фантастичних істот, звірів. Це унікальні витвори, в яких творча уява майстрині досягає високої алегорії.

З часом змінюються розміри малюнків. Від невеликих прозорих акварелей 1930-х років вона переходить до монументальних панно та густої насиченості гуаші і створює у 1960-х роках блискучу серію робіт «Людям на радість». За неї у 1966 році Марія Авксентіївна отримала Державну премію УРСР ім. Т.Г. Шевченка (нині Національна премія України ім. Т.Г. Шевченка. У цей же час вона звертається і до сюжетних композицій. У них відтворені казкові та пісенні образи, картини народного життя.

За своє довге творче життя М. Приймаченко створила сотні сюжетних і орнаментальних композицій. Мистецтво художниці неповторне як за притаманною лише їй гамою сонячно-яскравих поєднань барв, силою їх емоційного впливу, філософською насиченістю твору, так і за своєрідністю композиційних рішень.

Невід’ємною складовою творчого доробку майстрині стають невеликі тексти у вигляді віршів, пісень або побажань, які вона розміщувала на зворотній стороні аркушів

художників та репродукції їхніх картин. . І часом саме вони розкривають художньо-значуще навантаження твору.

Марія Авксентіївна Приймаченко працювала до останніх днів свого життя, залишивши нам безцінний спадок, що викликає асоціації, думки та долучає до особливого світу глибинного, поетичного царства казки з її загадковістю та одкровеннями.

Методика навчання дітей старшого дошкільного віку декоративного малювання.

У своїй розробці пропоную методику використання здобутків декоративної творчості народної художниці України М.Приймаченко для навчання дітей старшого дошкільного віку декоративного малювання.

Педагогічні можливості використання творів М.Приймаченко для художньо - естетичного розвитку і навчання дітей малюванню на мою думку досить ефективні, тому що творчість М.Приймаченко і її твори дуже прості й легкі для дитячого сприйняття. Її малюнки площинні, плоскі, лаконічні. Яскраві персонажі, квіти, чарівні птахи з творів відомої художниці дуже подобаються малятам, вони сміються побачивши кумедних мавпочок, жабку-вершницю, захоплені від сприймання фантастичних звірів.

Фантастичний світ у роботах «геніальної українки» відповідає світосприйманню дошкільнят, збуджує їхню фантазію, милує їхнє око, радує та піднімає настрій. Діти розуміють творчість народної художниці, вони із задоволенням розглядають її картини, малюють за їхніми мотивами своїх «добрих» та «злих» звірів, чарівних птахів, казкові квіти тощо. І завдяки ньому розумінню діти вчаться прийомам декоративного малювання.

Маючи за взірець творчість М.Приймаченко, діти починають зображувати власних фантастичних персонажів, що дуже добре розвиває фантазію. Звертаючи увагу на картини М.Приймаченко бачимо, що їх тло - це яскраві сяючі кольори, на цих аркушах ніби природа устеляє квітами луки, так художниця застеляє красою декору площину, на якій малює. Пояснюючи дітям, що звичайний аркуш білого паперу, це наче весняні луки, які потрібно «засіяти», замалювати красою квітів так, щоб на аркуші «не гуляв» жоден клаптик, нехай дитина уявляє себе художником, чаклуном, садівником чи весною, яка «заквітчує» землю. Це є відчуття композиції. Таким чином ми навчаємо дитину розташуванню на площині різних предметів, щоб висловити свою думку, а кольором передати настрій.

Відкриваючи для дітей художницю ми показуємо її і як народного поета, бо до кожної своєї картини вона складала цікаві підписи, примовки, вірші. Ми спонукаємо дітей розповідати про свої роботи і придумувати цікаві поетичні назви до своїх власних малюнків. За допомогою творів народної художниці, це картини із зображенням людей одягнутих у святкові одежі, звірів у вишитих сорочках та птахів з крилами-вишиванками, ми ознайомлюємо дітей із українською вишивкою і, зокрема з «приймаченківським» орнаментом. Побачивши ці цікаві, дивовижні, фантастичні роботи у дітей неодмінно з’явиться інтерес та бажання почати вишивати, малювати, власноруч творити красу.

Деякі картини написані художницею на сюжети пісень і самі сприймаються як пісні, наприклад: «Ой зацвіла червона калина», «Летить галка через балку», «Ой на горі та й женці жнуть». Вивчивши з дітьми кілька українських народних пісень, переглянувши ці роботи, ми помічали, як світяться очі дітей, як їх охоплюють нові почуття, як по-новому бринять дитячі голоси і з яким бажанням і натхненням вони починають малювати.

З великої любові та розуміння природи народжувалися картини М.Приймаченко. Вона говорила, що природа вчить як малювати, вишивати і добирати кольори. Завдяки її картинам діти вчаться бачити красу в краплині води, в різьбленому зеленому листочку, у квітах.

Завдання навчання декоративного малювання:

Мету художнього виховання засобами декоративного мистецтва можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних почуттів, формування потреб і здібностей в процесі художнього осмислення світу.

Відповідно до мети, завдань і методичних принципів предмета програми художнього розвитку дітей на засадах образотворчого мистецтва передбачають зміст педагогічної роботи за такими напрямками:

при ознайомленні дітей з творами образотворчого мистецтва привчати позитивно ставитись, виділяти характерні особливості розписів художниці, звертати увагу на сюжет, на художній образ, настрій героїв;

вчити малювати за мотивами творів М.Приймаченко композиції квітів, птахів, тварин, самостійно фантазувати, доповнювати елементами;
використовувати всі кольори колірного спектру, добирати контрастну гамму кольорів (червоні маки на жовтому тлі, жовті соняшники на синьому, червоному, зеленому...) та розуміти символи
розвивати відчуття форми, кольору, ритму, композиції, естетичного сприйняття, уяву та творчі здібності;
поглибити знання дошкільників про гамму кольорів та характер орнаменту декоративного мистецтва;
формувати уміння симетрично розташовувати рослинні та геометричні елементи на формах різного формату;
навчити передавати образ предмета різними способами, використовувати красиве поєднання кольорів та відтінків;
розвивати самооцінку, бажання оцінювати малюнок однолітка, радіти успіху

Види занять:

Ознайомлення з творчістю художниці (мистецтвознавча розповідь з переглядом репродукції творів М.Приймаченко);
Ознайомлення з «деревом життя» та малювання квітів-соняшників;
Малювання квітів круглої форми з багатьма пелюстками;
Малювання «доброго лева»;
Малювання за мотивами твору «добра овечка».

Для розвитку творчості дітей в декоративному малюванні ці заняття мають велике значення:

у дітей розвиваються творчі здібності, вони вчаться фантазувати, вставляти в малюнок щось нове, своє;
відбувається розвиток технічних навичок, знайомляться з новими мазками, візерунками та техніками виконання;
вчаться малювати за власною фантазією;
беруть для себе високохудожні зразки творчості талановитих художників та репродукцій їхніх картин.

Висновок

Отже, використання творів М.Приймаченко для навчання дітей старшого дошкільного віку декоративного малювання має великі педагогічні можливості. За допомогою картин дитина потрапляє у фантастичний світ, вчиться уявляти, позитивно ставитись до занять з декоративного малювання, а саме головне у неї розвивається вміння доповнювати малюнок власними елементами, тобто вчитись творити в міру своїх можливостей.

Всю красу природи Полісся, ставлення до неї як великої цінності ми бачимо у розписах М.Приймаченко. Цей фантастичний світ, який вона нам показала в своїх роботах, педагоги повинні донести до розуму і серця дітей, щоб навчити їх цінувати і самостійно створювати прекрасне.

Із творчістю талановитої української художниці М.Приймаченко знайомить журнал «Джміль». У рубриці «Студія декоративного мистецтва» були представлені її картини, описи прийомів малювання, індивідуальних та композиційних особливостей малярства народної художниці, цей матеріал допомагає педагогам розуміти творчість народної художниці і допомагати дітям бачити барвисту красу її картин.