Методичні рекомендації "Діяльнісний підхід до формування ціннісних орієнтацій на здоров"я"

Діяльнісний підхід до формування ціннісних орієнтацій

на здоров’я як громадянської компетентності засобами екологічної освіти

Наталія Бердоус

Сучасна освіта поряд з навчанням і вихованням повинна дбати про розвиток здоров’язбережувальних навиків у дитини, її вміння формувати свою демократичну громадянську позицію. Важливим аспектом у вирішенні цього завдання є ефективна співпраця школи   і позашкілля. У статті відображено  досвід роботи  з вироблення позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в аспекті екологічної освіти, вміщено теоретичні та практичні матеріали, які розкривають діяльнісний підхід  до формування  громадянської та здоров’язбережувальної компетентності дитини в учнівському колективі.

Ключові слова: діяльнісний підхід, громадянська компетентність, здоров’язбережувальна компетентність, екологічна освіта, інноваційні методи.

Життя планети і життя людини – єдине ціле.

Хочеш зберегти своє життя – збережи життя планети.

В усе більш складному сучасному  суспільстві молодь повинна мати здатність до критичного осмислення сучасних проблем, а також всі необхідні знання і вміння для виконання своїх обов’язків як громадянина. Для того, щоб жити у відкритому  європейському суспільстві потрібні  автономне, інформоване  мислення, зорієнтованість на майбутнє, відповідальна та інноваційна позиція, стабільні цінності, які ґрунтуються на повазі до принципів демократії, прав людини на свободу, здоров’я та екологічно чисте довкілля.   Громадянська компетентність є однією з ключових  компетентностей особистості, яка разом з здоров’язбережувальною  компетентністю  визначені сьогодні як орієнтири розвитку української освіти.

Слід зазначити, що великий потенціал для формування компетентного, свідомого громадянина закладений у виховній роботі екологічного спрямування. Тут доречним і актуальним є співпраця дитячого колективу з екологічними громадськими організаціями та  еколого-натуралістичним центром. Вже багато років така співпраця існує між Волинським обласним еколого-натуралістичним центром (директор Остапчук В.А.) та   Луцькою гімназією № 4 імені Модеста Левицького (директор Мишковець О.А.), яка є майданчиком методичної роботи   еколого-натуралістичного центру.  Особливої уваги заслуговують   проведений  на базі гімназії обласний семінар позашкільних закладів екологічного спрямування та спільна участь у Всеукраїнській виставці «Сучасна позашкільна освіта – 2015». На цій виставці,  у номінації «Розробка та упровадження в освітню практику інноваційних технологій, технічних засобів навчання, проектів, програм і рішень» було представлено матеріали гімназії як Школи сприяння здоров’ю, які розкрили  сутність  діяльнісного підходу до формування екологічної культури громадянина.

Педагогічний колектив  Луцької гімназії № 4 імені Модеста Левицького поставив перед собою основну мету:

• Впровадження особистісно орієнтованих, здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховний процес, виховання соціальних компетенцій учнів і вироблення у них активної громадянської позиції, національної свідомості, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;
• Впровадження інноваційної освітньої технології соціально-педагогічного проектування розвитку обдарованості гімназиста в системі освіти та родини в рамках роботи Школи сприяння здоров’ю.

Для виконання цієї мети педагоги гімназії працюють над такими  завданнями:

• підвищення життєвої активності гімназистів  шляхом взаємодії з природним, предметним та соціокультурним середовищем.
• забезпечення активних форм роботи з обдарованими  учнями шляхом взаємодії  з природним середовищем;
• формування обдарованої  особистості через пошук та впровадження нових здоров’язбережувальних та інноваційних технологій у навчальний процес. 

Відповідно до цих  завдань  в гімназії організовано  роботу екологічного спрямування та поставлено  такі цілі:

• формування цілісного уявлення про проблеми біосфери, світоглядних знань про взаємозв’язки у системі “людина – суспільство – природа”;
• забезпечення розуміння сутності, причин та шляхів розв’язання екологічних проблем на глобальному, регіональному та місцевому рівнях;
• виховання почуття відповідальності за стан довкілля;
• розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь, емоційних переживань, пов’язаних із дослідженням місцевих екологічних проблем;
• сприяння прагненню дитини до здорового і активного способу життя;
• розширення морально-етичного досвіду взаємодії з природою на основі розуміння її багатогранних цінностей та усвідомлення себе як частки природи.

Розвиток громадянської та здоров’язбережувальної компетентності  в рамках екологічного виховання в дитячому колективі забезпечується шляхом лінії цінностей та орієнтацій, яка включає такі складові:

• Засвоєння системи знань про закони природи, формування цілісної картини світу, критичне сприйняття інформації забезпечує появу ціннісних орієнтацій – наукове самопізнання і самореалізація особистості, критичне мислення, повага до законів, особистісно-ціннісне ставлення до природи;
• Формування соціальних орієнтацій шляхом розвитку громадянської активності (участь в акціях, проектах), практичної спрямованості власних дій для захисту довкілля, зв’язку з громадою. Результат – розуміння соціальної зумовленості взаємовідносин людини і природи (аналіз, наукове прогнозування, синтез), готовність та вміння дотримуватись власних прав та обов’язків;
• Культурні орієнтації (етичне сприйняття природи, створення мікроклімату взаємоповаги, взаєморозуміння, толерантності) шляхом естетичного сприйняття довкілля через поезію, музику, живопис, розвитку культури поведінки через відчуття прекрасного в природі;
• З’ясування мотивації екологічної поведінки, розвиток чутливості, емоційності,  ставлення з повагою до всього живого сприяє пробудженню духовних орієнтацій (самоусвідомлення і самовираження себе через позитивні почуття, розширення діапазону емоційно-чутливого сприйняття довкілля, віра в духовні сили людства і його майбутнє).

Слід зазначити, що лише при гармонійному поєднанні всіх цих аспектів можливо сформувати   сучасного громадянина, компетентного в питаннях ціннісного ставлення до власного здоров’я та довкілля. А це означає:

• високий рівень толерантного спілкування з природою;
• безмежна відповідальність за все живе, за власну поведінку в природі; 
• гуманістичне світовідчуття довкілля;
• прагнення до здорового і активного способу життя;
• набуття знань та формування уявлення про світ і своє місце в ньому;
• самореалізація в захисті прав і свобод людини як громадянина;  
• вміння оцінювати ризики і приймати обгрунтовані рішення;
• повага до національних, європейських та загальнолюдських цінностей; 
• активна громадянська позиція у сфері поліпшення екологічної ситуації на Землі;
• усвідомлення та сприйняття глобальної солідарності в збереженні природи і традицій світової цивілізації.       

Шляхи формування громадянської та здоров’язбережувальної компетентності взаємопов’язані та можуть бути різними. Це дискусійні обговорення проблемного питання, робота в групах, підготовка есе з викладенням власної позиції, рольова гра, конференція і семінар, присвячені певній проблемі, проектні технології, які дозволяють організувати дії учнів для захисту довкілля і зв’язку з громадою.  У навчально-виховній роботі з дитячим колективом ефективний результат дають педагогічні інновації, які орієнтовані на активне навчання учнів, розвиток  критичного мислення, пізнавального інтересу і набуття ними найважливіших компетентностей.  Головний акцент ставимо на діяльнісному підході до організації навчально-виховного процесу.

Для активізації  пізнавальної  діяльності дітей використовуються ігрові моменти. Наприклад, проблемні запитання можна обіграти у вигляді цікавих листівок. З метою визначення психологічних якостей і моральних цінностей у дітей проводиться низка анкет, тестів, психологічних ігор. Таким чином можна розкрити індивідуальні особливості кожної дитини.

З метою створення в колективі атмосфери довіри, взаємоповаги і зацікавленості серед вихованців розповсюджуються картки-пам’ятки. При обговоренні і використанні на практиці вони зосереджують увагу дітей, мобілізують позитивні якості і програмують поведінку дитини. Для розкриття проблемних питань, на які не можна дати якусь конкретну відповідь, корисними є дискусії, під час яких учні міркують над тим, що вони вже вивчили, формулюють  висновки і визначають свою активну, відповідальну громадянську позицію. Щоб зацікавити їх, перед дискусією для обговорення пропонуються проблемні питання. Наприклад, як у демократичному суспільстві захистити право громадян на безпечне навколишнє середовище?

Щоб активізувати мислення учнів і націлити їх на прийняття відповідальних рішень, використовується метод «Асоціативний кущ». Суть його полягає в тому, що діти самі формують схему навколо  ключового слова, доповнюють її новими думками, корегують  помилкові записи, роблять висновки. Таким чином відбувається усвідомлення суспільної справедливості та особистої відповідальності перед суспільством. Іноді існує така ситуація, коли дитині легше висловити свою думку в письмовій формі. В цьому теж є певний сенс. Адже в письмовому творі (есе) простежується вільне, особисте трактування даного питання, що забезпечує право дитини на самовираження.

У навчально-виховній роботі з дитячим колективом  потрібно враховувати роль ЗМІ у суспільному житті. А це означає, що важливо навчити дітей володіти способами отримання інформації з різних джерел, критично її сприймати, аналізувати і робити логічні висновки. Є різні методи, які розвивають ці якості.  Наприклад, „Ланцюжок оцінки проблеми” за схемою: фактор загрози – джерело загрози – об’єкт впливу – наслідок – шляхи вирішення проблеми. 

З метою формування загальнолюдських цінностей досить ефективним є метод «Лінія цінностей». Цей метод рекомендується для того, щоб виявити позицію учнів при обговоренні таких проблемних питань, коли можливі різні ступені згоди чи незгоди з певним твердженням. «Лінія цінностей» призначена для того, щоб привернути увагу учнів до проблеми, допомогти їм визначити свою позицію і вміти аргументовано відстояти свою думку. Питання для колективу має бути таким, що припускає різні відповіді – від «так» до «ні». Наприклад,  що більш важливо: збереження довкілля, чи забезпечення потреб людства?

Отже, чим різноманітніші  прийоми і методи, тим вище мотивація діяльності вихованців,  що передбачає спрямованість освіти на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань, успішну адаптацію дитини  в соціумі. Таке посилення елементів громадянознавчого змісту екологічного напрямку, націленому на здоров’язбережування у вже існуючому  навчально-виховному процесі є можливим, а, враховуючи актуальність цього питання, і доречним. Тому перед школою та позашкільними навчальними закладами стоїть завдання – пошук і розробка педагогічних підходів, які необхідні  для реалізації громадянської освіти. Це має бути системне, наскрізне і цілеспрямоване виховання та навчання з діяльнісним підходом до роботи.

Список використаної літератури

1. Актуальні завдання громадянської освіти в Україні: Резолюція науково-практичної конференції на тему «Формування громадянських цінностей учнівської молоді» //Доба. – 2005. - №2 – С. 33-35
2. Драган О. Методичні аспекти щодо вдосконалення екологічної освіти і виховання учнів / О. Драган // Рід. шк. - 1999. - №5. - С. 28-29.
3. Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2001. - 248 с.