Проблема забруднення довкілля в селі Серби

Про матеріал

Дослідницька робота на тему "Проблема забруднення довкілля в селі Серби". В роботі порушуються питання: стан забрудення довкілля в селі Серби; відповідальність за забрудення навколишнього середовища; шляхи реалізації проблеми накопичення та утилізації твердих побутових відходів в Україні та країнах Європейського Союзу; шляхи боротьби із проблемою засмічення вулиць в селі Серби. Робота іиконана відповідно до вимог написаня дослідницьких робіт, містить тези, вступну частину, висновки до розділів, загальний висновок, список використаних джерел, додатки.

Перегляд файлу

Тези

Мета: дослідити стан забруднення довкілля в селі Серби та визначити шляхи його вирішення, з моєї точки зору.
Об’єкт дослідження: місця на яких знаходиться сміття та покидьки.
Предмет дослідження: сміття та покидьки.
Побутове сміття — відходи, що утворюються в результаті життєдіяльності людей і видаляються ними як небажані чи непотрібні.
Покидьки - сільськогосподарські та комунальні харчові відходи.
Зва́лище — полігон (спеціально обладнане місце) для поховання промислових і побутових відходів.
Методи: спостереження та аналіз.
Несанкціоновані або погано обладнані смітники є загрозою для навколишнього середовища. Отруйні речовини із них можуть проникати в ґрунтові води, а також природним водотоком забруднювати річки й інші водойми. Смітник — місце перебування щурів, комах і інших тварин, що поширюють епідемії.
Населення села Серби займається веденням сільського господарства та роботою на підприємствах. Відходи населення та підприємств розміщені на сміттєзвалищах, що знаходяться по вулиці Шкільна (центр села), та за межами села (4) в різні сторони.
Місця відпочинку також потерпають від забруднення, тому що не всі люди залишають їх чистими після себе.
Звалища - серйозне джерело забруднення і повітряного, і водного простору.
Викидання сміття у місцях, спеціально не пристосованих для цієї мети, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У ст. 42 ЗУ “Про відходи” зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.
Такі країни як Швейцарія, Швеція та Німеччина практично відмовилися від полігонів твердих побутових відходів. Ці країни інвестують кошти у такі методи боротьби з відходами як сортування, спалювання та переробка. Румунія, Польща, Чехія, Латвія, Угорщина та Литва – це країни, які більшість своїх відходів утилізують на полігонах твердих побутових відходів, а переробка, спалювання та сортування займає незначну частку.
Боротьба із засміченням в селі Серби ведеться в основному методом прибирання території.
На мій погляд, шляхами реалізації забруднення довкілля можуть бути: сортування сміття, надання шматтю «другого життя», організований вивіз непотребу.
Боротьба із забрудненням довкілля – глобальна та одвічна проблема людства.
Можливо, європейський вибір починається з банально знайомого з дитинства, але такого складного принципу - чисто не там, де прибирають, а там де не смітять.

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………. 5

Основна частина

Розділ І. Стан забруднення довкілля в селі Серби …………………………. 6

1.1. Сміттєзвалища в селі Серби……………………………………………… 6

1.2. Місця відпочинку в селі Серби та рівень їх забруднення …………….. 8

Розділ ІІ. Боротьба із забрудненням …………………………………………. 10

2.1. Відповідальність за забруднення навколишнього середовища ………. 10

2.2. Шляхи реалізації проблеми накопичення та утилізації твердих побутових відходів в Україні та країнах Європейського Союзу……………… 11

2.2.1. Система поводження з відходами в Україні. ……………………………. 11

2.2.2. Система поводження з відходами в Німеччині………………………… .. 12

2.2.3. Система поводження з відходами в Швейцарії. ………………………… 13

2.2.4. Система поводження з відходами в Франції…………………………….. 13

2.2.5. Система поводження з відходами у Швеції……………………………… 14

2.2.6. Система поводження з відходами в Польщі………………………………15

2.3. Шляхи боротьби із проблемою засмічення вулиць в селі Серби………. 16

Висновки…………………………………………………………………………….17

Список використаних джерел …………………………………………………….. 18

Додатки………………………………………………………………………………19

Вступ

Проблема нагромадження та поводження з відходами в Україні за своєю актуальністю посідає перше місце серед інших природоохоронних проблем. Яким же є рівень засмічення села, в якому я проживаю? Хто або що (об’єкти) являється цьому причиною? Чи можна якимось чином вплинути на даний процес? – пошук відповідей на запитання спонукав до вивчення цієї проблеми. Тому ставлю за мету дослідити стан забруднення довкілля в селі Серби та визначити шляхи його вирішення, з моєї точки зору. Об’єктом мого дослідження є місця, на яких знаходяться сміття та покидьки. Останні стали предметом дослідження. Що ж власне ми розуміємо під словом сміття? Побутове сміття — відходи, що утворюються в результаті життєдіяльності людей і видаляються ними як небажані чи непотрібні. До сміття відносять: картон, папір (газетний, пакувальний або споживчий), всіляку тару (дерев'яну, скляну, металеву), предмети, що вийшли з ужитку або втратили споживчі властивості, вироби з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси, та інших матеріалів, зламані або застарілі побутові прилади тощо.

Покидьки - сільськогосподарські та комунальні харчові відходи.

Зва́лище — полігон (спеціально обладнане місце) для поховання промислових і побутових відходів.

Оскільки промисловість і житлові масиви провадять велику кількість відходів, які неможливо повністю переробити із причин технологічного й економічного характеру, смітники є необхідним атрибутом життєдіяльності населених територій. Утилізація й поховання промислових і побутових відходів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, тому більшість смітників має муніципальну приналежність.

Основними методами реалізації моєї мети слугували спостереження та аналіз. У ході чого виявила, що несанкціоновані або погано обладнані смітники є загрозою для навколишнього середовища. Отруйні речовини із них можуть проникати в ґрунтові води, а також природним водотоком забруднювати річки й інші водойми. Смітник — місце перебування щурів, комах і інших тварин, що поширюють епідемії.

Розділ І. Стан забруднення довкілля в селі Серби

1.1. Сміттєзвалища в селі Серби

Я проживаю в селі Серби, яке розташоване на півночі Одеської області (див. Додаток 1. Фото№1.). Населення становить близько 1500 людей, з них 120 – 140 діти, приблизно 30% від усього населення становлять люди похилого віку, а решта - молодь та люди зрілого віку. Населення села переважно займається веденням сільського господарства: вирощування худоби (корови, свині, кози), птиці (кури, гуси, качки, індики), обробка земельних ділянок … Працюють такі підприємства: дитячий садок, школа, будинок культури, сільська рада, пошта, СТОВ «Лан», бібліотеки (шкільна і сільська), медичний пункт, олійня, млин, пекарня, 4 магазини, кафе, бар, тракторна бригада, 2 склади, пожежна, гараж (див. Додаток 1. Фото№2). Кожна сім’я та кожне підприємство мають відходи певного типу. Їх вивозять на сміттєзвалище, яке розташоване на околиці в сторону села Писарівка (див. Додаток2. Фото№1, Фото №2). Про це звалище знає кожен житель. Воно знаходиться за межами сільських побудов і не становить загрози для населення, хоча й не відповідає вимогам полігону. Відходи на ньому піддаються обробці: їх спалюють і загортають землею.

На жаль, із ряду певних причин як об’єктивних (дальність до сміттєзвалища, відсутність сміттєбаків, відсутність транспорту для вивезення сміття, і т.п) так і суб’єктивних (економія особистого часу, лінь, аморальність, байдужість та невихованість окремих громадян) сміттєзвалища «виросли» і на інших територіях села. Одне із них активно функціонує по вулиці Шкільна (див. Додаток 2. Фото№3, Фото№4), розташоване біля стежок, по яких ходять люди. Неподалік - людські будинки, медичний пункт, маленька смуга акаційової посадки, що впирається в асфальтову дорогу.

Оскільки дане сміттєзвалище знаходиться на широко ужитковій території, то воно завдає незручностей з приводу пересування (буває сміття перекриває прохідну частину). Та найбільша шкода від нього – це загроза життю і здоров’ю людей. Відходи бувають різні: ті, які можуть спричинити поранення, і ті, які можуть призвести до отруєння організму.

Ще одне сміттєзвалище - по дорозі на село Баштанків (див. Додаток3. Фото№1, Фото№2). Деякий період воно було санкціонованим і підлягало певній обробці, а тепер стихійне та розміщене між асфальтовою та об’їзною дорогами, остання утворилася завдяки втраті функціонування основної. Вивезення сміття на дану територію заборонили через те, що ця дорога являється трасою, через яку здійснюють рух велика кількість перевізних автомобілів, які можуть прорізати або проколоти шини певним видом сміття. Також біля сміттєзвалища збирається худоба до пасовища, яка без відрази ласує відходами, що в подальшому може завдати їй шкоди. Тому, з ряду типових причин, було вирішено припинити його функціонування, та більшість людей ще й досі вивозять туди свій непотріб.

Таке ставлення до довкілля являється яскравим приклад того, коли люди керуються лише своїми потребами та інтересами, проявляючи байдужість до інших людей та навколишнього середовища.

1.2. Місця відпочинку в селі Серби та рівень їх засмічення

Село прекрасне, його розміщення розлоге, павутинне, гілчасте, тобто на одну вулицю може бути декілька входів і виходів із різних його сторін. І саме це стає причиною створення смітничків у різних закаулочках, «гілках». Побут селянина майже не відрізняється від побуту містянина: на полях людська сила замінена технікою, будинки всередині облаштовані за принципом квартир, саме село відбудовується, проходять зустрічі, фестивалі і т.п.

В 2010 році головою села став Женгал С.В., який приклав немало зусиль та фінансів на покращення благоустрою села. У тісній співпраці з головою товариства Хортюком А.А. вони разом відремонтували центр села (див. Додаток 4. Фото№1), зупинку (див. Додаток 4. Фото №2), капличку в центрі(див. Додаток 4. Фото №3), де люди можуть прогулятися, відпочити, а з метою підтримання чистоти і порядку біля кожного об’єкту розмістили урни.

Одне із місць для відпочинку знаходиться біля ФАПу. За ініціативою місцевого лікаря Недбаса Б.І. створено чудовий парк (див. Додаток 5. Фото №1), в якому знаходиться і дитячий майданчик, і альтанка, і лави, і пам’ятники, і музейні експонати, і, звичайно, декоративні квіти, кущі, дерева.

Гарними є й самі краєвиди села (див. Додаток 5. Фото №2), його прекрасна природа (див. Додаток 5. Фото№3), яка так і манить у ліс, лісосмуги, посадки, садки, ставки, поля, лани, парки. Однак майже всюди можна помітити сліди, які залишають люди після себе, це не лише залишки сміття, а й псування майна, забруднення водойм, навіть дорога до ставків (територія колишніх ферм) - ще один несанкціонований смітник (див. Додаток 6. Фото №1, Фото №2).

В’їзд в село також проходив через смітник, що розміщувався на крутому повороті, плавно переходячи в обрив. В цей обрив люди скидали свої відходи. Це було зручно, тому що їдучи у своїх потребах до райцентру, вони по дорозі ще й звільнялися від домашнього хламу. Минулого року всі відходи було зачищено і територію приведено до належного стану. Однак уже сьогодні можна побачити кучугури зі сміттям, які валяються у посадковій смузі та прилежних територія (див. Додаток 6. Фото№3, Фото№4), де знаходяться занедбані будови. Прикро те, що дорослі, освічені люди не переймаються тим, викидаючи непотріб, якої шкоди він може завдати оточуючим.

А шкода дійсно є, з нею ми ознайомлювалися на уроках природознавства, безпеки життєдіяльності. Звалища - серйозне джерело забруднення і повітряного, і водного простору. Жоден із таких самовільно створених пунктів скидання відходів не обладнаний відповідним чином, продукти гниття і розпаду потрапляють у ґрунт і ґрунтові води, які є джерелом водопостачання для багатьох мешканців. Температура гниття подекуди настільки висока, що часто легко призводить до їх займання, до того ж у повітря викидається неймовірна кількість шкідливих речовин. Достатньо буде сказати, що при тлінні поліетиленового пакету, у повітря виділяється понад 70 різних хімічних сполук, жодна з яких не є корисною для нашого здоров’я. Крім того, такі звалища сміття є середовищем для розмноження комах та гризунів, які є збудниками та переносниками різних інфекційних захворювань, таких як лептоспіроз, сказ, енцефаліт, чума та ін.

Бачимо, багато залежить від характеру сміття, яке викидається. В нашому населеному пункті 30 % викинутого сміття становить скло різного типу, 24% - поліетилен та пластмаса, 22% - одежа та взуття, решта – відходи господарств.

Для всіх нас дуже важливо усвідомити наскільки "сміттєвий вал" небезпечний для довкілля. Не менш важливо й те, що й цю проблему можна легко подолати, зробивши невелике зусилля над собою.

ІІ. Боротьба із забрудненням

2.1 Відповідальність за забруднення навколишнього середовища

Працюючи над темою проекту, я дізналася ще й про те, що викидання сміття у місцях, спеціально не пристосованих для цієї мети, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, у ст. 42 ЗУ “Про відходи” зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність. Однозначно, що викидання сміття у невстановленому для цього місці призводить до забруднення довкілля. Проте, в залежності від тяжкості шкоди, яку спричинила така діяльність довкіллю, диференціюють адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративну відповідальність, відповідно до статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть особи винні у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. За таку діяльність передбачається штраф.

У випадку ж, якщо несанкціоноване розміщення відходів призвело до забруднення землі, то особа, винна у вчиненні таких дій, підлягає адміністративній відповідальності за ст. 52 КУпАП. Ця норма закону зазначає, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами також тягнуть за собою накладення штрафу.

Окрема відповідальність встановлена за засмічення лісів, вона тягне за собою накладення більшої суми штрафу на громадян і на посадових осіб.

Кримінальна відповідальність передбачається за забруднення або псування земель, тут важливим є наслідок у вигляді небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля. Такі дії, відповідно до ст. 239 Кримінального кодексу України, караються штрафом або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Цивільна - полягає у відшкодуванні збитків, що можуть бути заподіяні і здоров’ю людини, і навколишньому середовищу, внаслідок порушення законодавства про відходи.

2.2 Шляхи реалізації проблеми накопичення та утилізації твердих побутових відходів в Україні та країнах Європейського Союзу.

2.2.1 Система поводження з відходами в Україні

Взагалі, розвиток системи поводження з відходами в Україні знаходиться у незадовільному стані. Практично у кожному місті існує своє звалище, на якому здійснюють поховання відходів без попереднього сортування або переробки. На звалище вивозять шкідливі та небезпечні відходи, а також відходи, яким можна дати друге життя. У зв’язку із таким накопиченням відходів на полігонах утворюється шкідливий звалищний газ, який є небезпечний як для навколишнього природного середовища, що його оточує, так і для людей.

Нині реалізується Державна цільова програма "Відходи", завдання якої-зниження рівня забруднення навколишнього середовища відходами й економія природних ресурсів за рахунок максимально можливого вторинного залучення відходів у господарський обіг. Програма включає завдання щодо зниження обсягів їх утворення на основі впровадження маловідходних і безвідходних технологій, скорочення кількості небезпечних залишків виробництва за рахунок застосування нових технологій, а також екологічно безпечного їх розміщення.

Незважаючи на певний прогрес у галузі охорони навколишнього середовища загалом і в обігу з відходами, зокрема, ситуація в Україні, порівняно з багатьма розвиненими країнами світу, залишається напруженою.

Досвід Європейського Союзу свідчить про поступове відмовлення від полігонів та започаткування нових методів боротьби з відходами, які дозволяють не тільки покращити стан навколишнього природного середовища, а й отримувати додаткові кошти та сировину з переробки відходів. Такий досвід є досить актуальний для України.

Італійська мафія у свій час пролила багато крові, щоб отримати контроль над сферою вивозу й утилізації сміття в Нью-Йорку, Чикаго й інших американських містах. Директори радянських сміттєвих полігонів були найбільш заможними людьми. Смітники зберігають у собі дуже багато корисного й коштовного. Проблема лише в тім, як корисне відокремити від некорисного. Якщо не навчитися робити цього, сміття стане джерелом великих екологічних, соціальних й економічних проблем. У нашій країні поки що так і відбувається.

2.2.2 Система поводження з відходами у Німеччині

Однією із країн лідерів в галузі переробки відходів вважається Німеччина. Прийнята в 1991 році нова державна система «Duales System Deutschland GmbH» дозволила німцям запровадити новий метод боротьби з відходами. Нова система настільки стала успішною, що в одному Берліні майже до 90% домогосподарств беруть участь у процесі роздільного збирання сміття. При цьому, що жодних санкцій за порушення порядку система не передбачає. У типовому німецькому дворі чи будинку можна зустріти як мінімум 5 різнокольорових контейнерів для збирання сміття. Чорний – для несортованого сміття, коричневий – для органічних відходів, синій – для паперу, жовтий – для упаковки і пластику, зелений – для кольорового скла, зелений з білою смугою – для безбарвного.

Щорічно кожен житель Німеччини отримує поштою особливий лист – у ньому детально описується, як і куди потрібно викидати побутові відходи, по яких днях буде вивозитися той чи інший тип сміття протягом наступних 12 місяців. Також існують ще спеціальні контейнери для скла, батарейок. Хоча німці сьогодні викидають не так вже й багато скла, оскільки в останні роки в німецьких магазинах почали брати заставу, тому їх можна вільно здати в магазин. Отже, в контейнери зазвичай потрапляє тільки необоротна склотара. Контейнери для її збору зазвичай встановлюються уздовж другорядних доріг по кілька штук на житловий квартал. Скляну тару викидають у контейнери не просто так, а попередньо сортують за кольором – є контейнери для білого, зеленого або коричневого скла. Більша частина сміття в Німеччині сьогодні спалюється. У кожному мікрорайоні також є і господарські двори, куди німці, як правило, по суботах, везуть різні великі предмети, від яких їм необхідно позбутися. Побутову техніку та меблі може безкоштовно забрати собі будь-який бажаючий. Техніка, яка залишилася, потрапляє на фабрики по переробці або використовується як паливо для котелень. Благодійні організаціі, в числі яких і «Червоний хрест», часто оголошують акції по збору одягу та взуття для потребуючих, для чого вони виставляють на вулиці свої контейнери.

2.2.3 Система поводження з відходами в Швейцарії

Нова політика у Швейцарії стала поступово вводити з 1981 року, що призвела до помітного поліпшення екологічної ситуації. Швейцарія вважається одним з лідерів щодо утилізації та переробки відходів у Європі. Вже у 2000 році у країні були заборонені сміттєві полігони, тому сьогодні більш як половина всього сміття йде на переробку, а решта спалюється. В країні переробляється 60% паперу, який необхідно здавати тільки окремо від картону. Частину сміття, яку не вдалося відсортувати, швейцарці просто спалюють, пускаючи енергію на опалення будинків і виробництво електрики. Швейцарія лідирує в світі за кількістю зданих пляшок – більше 90% тари повертається на заводи по вторинній переробці скла. Програма з прийому та переробки використаного скла почалася в 1972 році і до цих пір успішно реалізується. Жерстяні та алюмінієві банки використовуються повторно. Окремо здаються РЕТ-пляшки, старі електричні прилади, побутова техніка, будівельне сміття, лампи денного світла, консервні банки, трупи тварин (за це треба платити, але закопувати їх забороняється), залишки рослинного та машинного масла. Будь-яка людина в Швейцарії може відмовитися від сортування, заплативши за кожен кілограм відходів. На кожен кульок наклеюється марка, що засвідчує сплату. Тому більшість місцевих жителів несе все, що можна, в пункти з прийому вторинної сировини, де віддати старий комп’ютер або дитячу коляску нічого не коштує. Населення, яке намагається викинути відходи без наклеєної марки, штрафують.

2.2.4 Система поводження з відходами в Франції

Система сортування у Франції дуже проста – є всього два контейнери. Один служить для збирання вторинної сировини, що переробляється, інший - для непереробної. До першого відносять пляшки, банки, спеціальні упаковки й папір. Решта сміття автоматично підпадає під другу категорію. Іноді відходи сортують на чотири категорії. Побутові або харчові відходи складають у зелені баки. Контейнери жовтого кольору призначені для упаковки, білі баки – тільки для скла, баки синього кольору – для газет, журналів, картону. Така система не передбачає покарання чи заохочення за сортування сміття. Виключно особиста відповідальність громадян. У багатьох магазинах можна знайти пункти прийому батарейок, лампочок або дрібної побутової техніки. На вулицях французьких міст окремо можна зустріти урни для одягу. В них людина викидає ті речі, які можна носити. Далі одяг перебирається і йде в благодійні організації, які займаються обслуговуванням таких контейнерів.

2.2.5 Система поводження з відходами у Швеції

Справді успішними у питанні переробки сміття можна вважати шведів. Сьогодні Швеція переробляє більш як 99% своїх відходів, ще й попутно імпортуючи майже 700 тисяч тон сміття з інших країн. Пріоритетом виступає не утилізація сміття на полігонах, а його переробка. Шведські домогосподарства роздільно збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки і батарейки. Також в окремі мішки викидаються харчові відходи. Далі це все переробляється, використовується або знову йде на добрива. Газети перетворюються на паперову масу, пляшки використовуються повторно або переплавляються на нові елементи, пластикові контейнери стають пластичною сировиною; їжа компостується і стає добривом чи біогазом. Стічні води очищаються до такого ступеня, що їх можна пити. Спеціальні вантажівки їздять по місту і забирають електроніку та небезпечні відходи, хімічні речовини. Фармацевти беруть залишки ліків. Об’ємні відходи шведами відвозяться у переробні центри на околицях міст. У Швеції досить ефективно використовують відходи в якості обігріву будинків. Невідсортовані відходи потрапляють на сміттєспалювальні заводи, на яких відходи утилізуються шляхом спалювання з отриманням тепла. Попіл, що залишився, складає 15% від початкової ваги відходів, його сортують і знову відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб витягти гравій, який використовується в дорожньому будівництві. На виході лише 1% відходів знаходить спокій на сміттєвих звалищах. Дим фільтрують через сухий фільтр і воду, шлак використовується для покинутих шахт. Населення Швеції сортують відходи добровільно. Урядова політика направлена на інформування населення про особливості поводження.

2.2.6. Система поводження з відходами в Польщі

Першим кроком до удосконалення методу поводження зі сміттєзвалищами у Польщі була реалізація у 2007 році в місті Познань когенераційного модуля на полігоні твердих побутових відходів, який дозволяє отримувати електроенергію та тепло. Загальна потужність модуля становить 508 кВт електричної та 770 кВт теплової енергії, яка надходить через місцеві електромережі на потреби міста. Вся теплова енергія спрямовується на розташований поруч тепличний комплекс. Згодом були реалізовані інші когенераційні модулі загальної потужності 520 кВт електричної, 680 кВт теплової. З введенням у 2003 році закону «Про дотримання чистоти і порядку» покладено край нелегальним сміттєзвалищам. Щомісяця сплачують збір за вивезення і утилізацію сміття. Сума платежу обчислюється на підставі податкової річної декларації, в якій зазначається послуги з вивезення якого сміття – сортованого чи змішаного – надаються. Закон зобов’язав поляків сортувати відходи на 5 компонентів: папір, безбарвне та кольорове скло, метал та пластик, інші відходи, які не підлягають переробці у контейнери, які розміщені біля будинків. Договір на вивезення відходів підписується з окремим ОСББ. В разі потрапляння у контейнер несортованого сміття водій машини заявить про порушення до відповідної інспекції. В якості покарання будинок можуть зобов’язати заплатити за бак з несортованим сміттям більшу суму або взагалі переглянути щомісячні тарифи.

Отже, з наведених даних можна зробити висновок, що такі країни як Швейцарія, Швеція та Німеччина практично відмовилися від полігонів твердих побутових відходів. Ці країни інвестують кошти у такі методи боротьби з відходами як сортування, спалювання та переробка. Румунія, Польща, Чехія, Латвія, Угорщина та Литва – це країни, які більшість своїх відходів утилізують на полігонах твердих побутових відходів, а переробка, спалювання та сортування займає незначну частку.

2.3 Шляхи боротьби із проблемою засмічення вулиць в селі Серби

На жаль, наша країна на сьогодні не може дозволити собі дані шляхи розв’язання проблеми із накопиченням відходів, а говорити про такі методи на рівні села, взагалі нереально. На сьогоднішній день боротьба із засміченням ведеться в основному методом прибирання території. Головою села організовано спеціальну бригаду, яка займається підтримкою благоустрою. Також періодично цим займаються учні школи, беручи участь у суботниках.

Та все ж навіть у наших умовах можна певним чином покращити ситуацію стосовно несанкціонованих сміттєзвалищ та забруднення довкілля. По-перше, запозичити досвід стосовно сортування сміття. Хоча б на пластик, скляні пляшки (які можна реалізувати на пунктах прийому склотари) та шмаття. Стосовно шмаття, це наступне, то йому можна дати друге життя, створивши певні пункти прийому. Оскільки, в селі є такі люди, які спеціально ходять по звалищах, шукаючи старий одяг, взуття, одіяла і т.п. та забирають його додому. Чому б тоді такі речі, не здавати в певний пункт? Це можуть бути навіть речі, які можна було б роздавати неблагополучним, малозабезпеченим сім’ям (не кожен носитиме речі зі смітника, а от з пункту прийому – інша річ). І по-третє, зробити вивіз сміття від домівок організованим: розмістити у відповідних місцях сміттєбаки та виділити транспорт, який буде займатися збором відходів в певні дні та вивозити його на сміттєзвалище. І останнє, звичайно проблему із забрудненням потрібно розпочинати із очищення, впершу чергу - очищення людської совісті, на мій погляд. Коли кожен з нас зрозуміє, що він є частиною безмежного простору, і кожен вчинок або дія не проходить безслідно. Тоді ми, та наші нащадки, зможуть наповні груди вдихати чисте повітря, милуючись неперевершеною красою матінки -природи. Звичайно, я, як і решта небайдужих учнів нашої школи, не стоїмо осторонь даної проблеми: залучаємося до участі в різних акціях, проектної діяльності, ведемо інформаційну боротьбу в соцмережах, створюючи пости та репости. Недарма кажуть, якщо хочеш щось змінити – почни з себе.

Висновки

Боротьба із забрудненням довкілля – глобальна та одвічна проблема людства. Та з аналізу становища рівня засмічення, можна сказати, що це не боротьба, а ціла війна. І, на жаль, перемога на стороні противника. Якщо і надалі такими стрімкими темпами зростатиме рівень забруднення природного середовища, в подальшому це може призвести до не оборотних процесів в природі, що спричинить і знищення самих людей.

Часто ми дорікаємо чиновникам у їх бездіяльності, шукаємо винуватих у місцевих, районних або обласних радах, навіть не задумуючись над тим, а що ж корисного я зробив для суспільства? На жаль, знайдуться лише поодинокі громадяни, котрі нестимуть обгортки від морозива чи бляшанку з-під води бодай 100 метрів, розшукуючи смітник. Але й навіть коли цей смітник поруч, наприклад, на зупинці транспорту, все одно, купи сміття знаходяться де завгодно поруч із ним. То ж, можливо, європейський вибір починається з банально знайомого з дитинства, але такого складного принципу - чисто не там, де прибирають, а там де не смітять.

Список використаних джерел

1. Попович В. Пожежна небезпека стихійних сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів / В. В. Попович // Збірник наукових праць ЛДУ БЖД [Текст]. – 2012. – № 21. – С. 140-147.

2. Матушевська Н. Р. Тверді побутові відходи та методи їх утилізації [Електронний ресурс]. / Н. Р. Матушевська – Режим доступу: http://77.121.11.22/ecolib/2/78.doc.

3. Ніканоров С. О. Закордонний досвід формувань будівель та споруд сміттєпереробних комплексів [Електронний ресурс]. / С. О. Ніканоров – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.

4. Буряк Н. Б. Проблеми збирання, транспортування та утилізації твердих побутових відходів в Україні / Н. Б. Буряк, С. В. Лукаш // Національний вісник НЛТУ України [Текст]. – 2012. – С. 82-90.

6. Для чого Швеція скуповує сміття? Світовий досвід боротьби зі звалищами http://www.ukrinform.ua/rubriceconomics/2039097-dla-cogo-svecia-skupovue-smitta-svitovij-dosvid-borotbi-zi-zvalisami.html.

7. Переробка сміття в Німеччині [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ztbo.ru/o-tbo/stati/ stranni/pererabotka-musora-tbo-v-germanii.

8. Як вирішили проблему зі сміттям у Швейцарії http://uduba.com/1452404/kak-reshili-problemu-musora-vshveytsarii.

9. Як влаштований сортувальний збір сміття в Швеції http://recyclemag.ru/article/kak-ustroen-razdelnyiy-sbormusora-v-shvecii.

10. Не сортуєш сміття – плати більше: досвід впровадження роздільного збору сміття у Польщі [Елек- тронний русурс]. – Режим доступу: http://ecotown.com.ua/news/Ne-sortuyesh-smittya-platy-bilshe-dosvidvprovadzhennya-rozdilnoho-zboru-smittya-u-Polshchi/.

Додаток 1

Фото №1

$C:\Users\user\Desktop\Серби\27459142_2063787077188715_3325760739875890555_n.jpg$