Практична робота "ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ СВОГО РЕГІОНУ"

ПРАКТИЧНА РОБОТА №__

Тема: ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ СВОГО РЕГІОНУ

(за наявністю та різноманітністю лишайників)

Мета: ознайомити учнів з методами оцінки забруднення повітря за допомогою лишайників.

Матеріали та обладнання: лупи, рамки для визначення міри покриття розміром 10х10 см з клітинами 1х1 см..

Об’єкт дослідження: лишайники.

НАВЧАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ.

Лишайники – достатньо поширені організми, для яких характерна широка екологічна валентність щодо факторів середовища й висока чутливість до впливу забруднювачів на нього. Вивчення лишайникової флори в населених пунктах і поблизу великих промислових об’єктів свідчить, що стан навколишнього середовища впливає на розвиток лишайників. За їхнім видовим складом і ступенем поширеності можна робити висновки щодо забруднення навколишнього середовища. Дослідження показують, що у промислових районах та територіях навколо них, спостерігається пряма залежність між забрудненням природного середовища й скороченням кількості певних видів лишайників. Отже, лишайники є чудовими біологічними тесторами – організмами, наявність і стан яких залежить від змін у середовищі.

Методика оцінювання забруднення атмосфери за наявністю та різноманітністю лишайників базуються на таких закономірностях:

• Чим сильніше забруднене середовище, тим менше кількість та різноманітність лишайників.

• Чим сильніше забруднене середовище, тим менша площа стовбура дерева вкрита лишайниками.

• Найбільш чутливими до підвищення рівня забруднення середовища є кущисті лишайники, які зникають першими, потім зникають листуваті, останніми – накипні.

ХІД РОБОТИ

1. Вхідний контроль (бесіда)

2. Дати характеристику районам дослідження, при цьому відмітити заводи, інші підприємства, дороги з інтенсивним транспортним рухом тощо.

3.Розбити умовно вибрану територію на квадрати 10х10 м.

4. Вибрати у кожному квадраті окремо 10 старих і 10 здорових дерев, що ростуть вертикально.

5. Підрахувати на кожному дереві кількість видів лишайників(не обов’язково знати точнуназву виду, потрібно розрізняти їх за кольором і формою талому, для точнішого підрахунку можна використовувати лупу).

6. Розділити усі виявлені види на 3 групи: кущисті, листуваті, накипні.

(до накипних належать графіс світло-сірого кольору, ксанторія – жовто- помаранчового; до листуватих: гіпогімнія – попелясто-сірого кольору;

до кущистих – кладонія – маленький сріблясто-сірий кущик, уснея – як звисаюча борода сірувато-зеленого кольору.)

7. Провести оцінку міри покриття стовбура дерева.

Для цього на висоті 30-150 см. на найбільш зарослу лишайниками частину кори накласти рамку, а потім підрахувати який відсоток загальної площі займають лишайники.

На кожній ділянці враховуються такі параметри: а) загальна кількість видів лишайників; б) ступінь покриття шарами лишайників окремих дерев кожним видом лишайників; в) кількість кожного виду.

Окрім дерев, можна досліджувати обростання лишайниками каміння, стін будинків тощо.

8. Занести отримані результати у таблицю.(наявність +,  відсутність -)

9. Визначити міру забруднення за таблицею.

10. Зробити висновки про міру забруднення повітря на досліджуваній території