Методичні рекомендації для класних керівників "Як захистити дитину в Інтернет-просторі"
Як захистити дитину в Інтернет-просторі
Зміст
Які існують рекомендації щодо перебування в Інтернеті для дітей різних вікових груп?
Хто має навчати дітей безпечно та правильно користуватися Інтернетом?.....................................16
Поради батькам, як уберегти дітей від небезпек в Інтернеті
Як захистити дитину в Інтернет-просторі?
Список ресурсів, які зроблять перебування дитини в мережі безпечнішим.
Небезпеки в Інтернеті для дітей дещо відрізняються від загроз для дорослих. Найпоширеніші категорії небажаних факторів для малюків вже давно визначили психологи, батьки, педагоги і медики. Одним з найбільш серйозних видів небезпеки в Мережі для підростаючого покоління є отримання небажаної інформації. Це може бути порнографія, насильство, наркотики, азартні ігри, заборонена ідеологія і безліч іншого. Дитяча психіка не може повною мірою прийняти отримані знання. Це може значно відбитися на мисленні, психічному розвитку.
Небезпеки в мережі Інтернет можуть бути різними. Маленькі діти можуть видати незнайомцям конфіденційну інформацію про себе і батьків. Наприклад, це може бути ім'я, адресу, номер рахунку або електронного гаманця. Також діти можуть сказати, в який час вони гуляють і де, коли додому повертаються батьки і т. д. За допомогою Інтернету зловмисники можуть призначити зустріч дитині, спілкуватися з ним про неналежних речі. Також нерідкі випадки, коли діти проводили неконтрольовані покупки в онлайн-магазинах. В деяких випадках існує загроза зараження комп'ютера вірусом. Це далеко не повний список. Він може змінюватись в залежності від віку дитини. Батьки повинні знати, як підготувати дітей до подібних ситуацій, щоб уникнути негативних наслідків.
Діти до 10 років
Небезпеки в Мережі інтернет можуть підстерігати людини в будь-якому віці. Однак для кожної групи користувачів існують свої особливості. Діти починають проявляти інтерес до Інтернету у віці 3-4 років. У деяких випадках це можливо і раніше. Однак у такому віці дії малюка легко контролюють батьки. Вони можуть стежити, що робить їх чадо в Мережі. Але ось досягнувши віку 7 років, діти стикаються з першими несприятливими факторами Інтернету. У цьому віці малюки копіюють дії старших. Важливо виробити правильну культуру поведінки в Мережі. Діти в цьому віці довірливі. Вони люблять подорожувати по різних сайтах, а також грати в різні популярні ігри. Також малюки можуть користуватися поштою, заходити в чати. Причому діти можуть проявляти інтерес і до заборонених сайтів.
Батьки повинні налаштувати Інтернеті, дорослі повинні вжити ряд заходів. Це допоможе попередити різні негативні наслідки. Потрібно розробити ряд правил користування Всесвітньою мережею. Це бажано зробити разом з дитиною. Малюк повинен знати, що йому дозволено відвідувати тільки певні сайти, які схвалюють батьки. Якщо до комп'ютера підключений Інтернет, техніка повинна знаходитися в загальній кімнаті. Існують засоби контролю, що дозволяють блокувати небажаний контент (наприклад, MNS Premium's Parental Controls). Діти повинні писати повідомлення і листи тільки з загального сімейного поштової скриньки. Потрібно пояснити дитині, що може трапитися, якщо він вирішить видати певну інформацію стороннім людям. Також дуже важливо просто спілкуватися з дітьми. Потрібно запитувати про їх друзів в Інтернеті, пояснювати, до чого може призвести спонтанне знайомство. Діти не повинні розмовляти з незнайомцями. Це правило стосується як вулиці, так і Інтернету. Дуже важливо, щоб дитина довіряла старшим. Якщо він побачить у Мережі щось, що лякає, загрозливе, то мушу про це розповісти. Батьки не повинні лаяти дитину за це. Навпаки, потрібно похвалити малюка за чесність і дати йому зрозуміти, що він у безпеці. Можливо, буде потрібно пояснити деякі складні питання. Однак це зможе захистити дитину від небезпек.
Діти 9-12 років
У віці 9-12 років діти починають вимагати від батьків певної свободи. Це час швидких змін. Дуже важливими стають взаємини з друзями, однокласниками. Контроль батьків у цьому разі має трохи ослабнути. Однак дорослі не повинні втрачати пильності. У цьому віці Інтернет використовується не тільки для ігор. Це повноцінний джерело передачі і отримання необхідної інформації. Діти готують шкільні завдання за допомогою Мережі. Існує певна небезпека роботи в Інтернеті. Діти можуть завантажити на комп'ютер вірус.
Також молодші підлітки можуть завантажувати різну музику, активно користуватися електронною поштою та іншими засобами для спілкування. У цьому віці перевага надається сайтам, що дозволяє миттєво передавати повідомлення. Також в цьому віці у дітей часто з'являються кумири. Батьки повинні підготувати дитину до основним правилам користування Інтернетом ще в молодшому віці. Досягши молодшого підліткового віку, діти починають краще розбиратися в основах роботи з Мережею. Однак батьки все ще повинні обмежувати доступ до сайтів з певною тематикою, стежити за історією пошуку інформації.
Дії батьків дітей у віці 9-12 років
Знаючи небезпеки Інтернету для підлітків молодшого віку, необхідно виробити правильну тактику поведінки. Складені правила дитина повинна виконувати неухильно. У цьому віці потрібно давати дітям певну свободу. Однак комп'ютер все також повинен перебувати у спільній кімнаті. Слід спілкуватися з дітьми про їхні дії в Інтернеті. Бесіда повинна бути дружньої. Слід докладно розповісти про небезпеку знайомства по Інтернету. Також не можна видавати людям свою конфіденційну інформацію. Потрібно докладно пояснити, чим це загрожує для батьків та самої дитини. Також дуже важливо навчити дитину не завантажувати на комп'ютер ніякі програми без відома батьків. Вони не повинні відкривати сумнівні листи. Слід також розповісти про авторські права. При завантаженні файлів або картинок це є актуальним. Слід також проводити бесіди про порнографії в Мережі. Не варто пускати це питання на самоплив. В іншому випадку дитина не зможе адекватно оцінити, яка інформація є реальною.
Діти від 13 до 18 років
Питання про те, чи шкідливий Інтернет для здоров'я, що виникає у багатьох батьків. При правильному використанні Мережі можна уникнути практично всіх негативних наслідків. Важливо в будь-якому віці приділяти фізичній підготовці достатню увагу. Однак у старшому віці діти поступово виходять з-під контролю старших. Підліток намагається самоствердитись, отримати незалежність. Батьки не повинні заважати своїм дітям у цьому. Вони повинні бути поруч і допомагати порадою. Однак нав'язливе обмеження підлітка в діях може відбитися на взаєминах зі старшими родичами. Дуже важливо не втратити довіру дитини в цьому віці.
Батьки повинні знати, що типовим поведінкою підлітка в Інтернеті є в першу чергу спілкування. У цьому віці дитина не захоче ділитися інформацією про своїх бесідах з однолітками та іншими знайомими. У підлітків багато енергії, ідей, але життєвого досвіду поки мало. В цьому і повинні допомогти батьки. Діти 13-18 років активно качають музику, фільми. Інтернет допомагає в навчанні. Спілкування відбувається за допомогою обміну миттєвими повідомленнями. Хлопчикам подобається грубий гумор, азартні ігри, криваві сцени, жорсткі ігри і картинки, відео для дорослих. Вони намагаються змітати всі обмеження. Дівчатка-підлітки люблять в Інтернеті спілкуватися. Батькам слід врахувати, що в цьому віці саме представниці прекрасної статі можуть не помітити загрозу при спілкуванні з незнайомцями. Слід вести дружні бесіди з дитиною про небезпеку домагань і насильства.
Дії батьків підлітків
Небезпеки в Інтернеті можуть підстерігати кожного. Важливо правильно користуватися Мережею в будь-якому віці. Важливо скласти список домашніх правил користування Інтернетом. Слід поставити обмеження на спілкування в чатах. З дітьми потрібно вести бесіди про їх спілкуванні. При цьому батьки повинні питати про це так, ніби про реальних друзів зі школи. Можна цікавитися людьми, з якими спілкується підліток за допомогою миттєвих повідомлень. Однак не слід влаштовувати допит. Бесіда повинна бути дружньої. Інакше підліток не стане допускати батьків у свій особистий простір. Уберегти його від біди в цьому випадку буде непросто.
В цьому віці вкрай необхідно вести бесіди про здорове статеве життя з дитиною. Всю інформацію, яку підліток знайде в Інтернеті, він може обговорити з батьками. Це не повинно бути чимось ганебним, забороненим. Відкриті бесіди зі старшими допоможуть зрозуміти елементарні речі. Не варто пускати розвиток дитини в цій сфері на самоплив. Важливо навчити дітей не залишати інформацію про себе на будь-яких сайтах, не розміщувати свої фотографії в чатах, на майданчиках загального доступу. Розглянувши основні небезпеки в Інтернеті, можна зробити відповідні дії, щоб уникнути негативних наслідків.
Які існують рекомендації щодо перебування в Інтернеті для дітей різних вікових груп?
Щоб забезпечити захист дитини в мережі, треба розуміти її вікові особливості, що впливають на поведінку у віртуальному світі.
Чим молодшою є дитина, тим більше уваги слід приділяти спільному використанню Інтернету. З підвищенням рівня самоконтролю дитини поступово знижується потреба в батьківському контролі.
Якщо вашій дитині від 5 до 7 років, пам’ятайте, що:
1. Провідною діяльністю дошкільників є гра. Саме тому діти дуже люблять грати, зокрема, в онлайн-ігри. Та батькам слід контролювати, аби частка розважальних ігор в онлайн-просторі не перевищувала розвивальні та навчальні.
2. Цей віковий період є найважливішим для вивчення правил поведінки в мережі. При цьому потрібно розуміти, що, незважаючи на знання певних правил, діти можуть порушувати їх, тому необхідність батьківського контролю для дітей дошкільного віку дуже висока.
3. Маленькі діти повинні виходити в Інтернет лише під наглядом дорослих ще й тому, що їм потрібна допомога в навігації під час пошуку сайтів.
Якщо вашій дитині від 8 до 10 років, пам’ятайте, що:
1. Діти цього віку прагнуть самостійно досліджувати навколишній світ, задовольняючи інтерес до пізнання, зокрема й за допомогою Інтернету.
2. Враховуючи вік дитини, контроль за її діяльністю в глобальній мережі має бути досить високим.
3. У цьому віці дитина легше засвоює складний навчальний матеріал. Допомогти тут може використання навчальних і розвиваючих онлайн-завдань.
Якщо вашій дитині від 11 до 14 років, пам’ятайте, що:
1. Мотивами, які домінують у поведінці дітей молодшого підліткового віку, є: прагнення самостійності та визнання друзів, розширення власних прав, бажання зайняти гідне місце в групі однолітків.
2.У даний період особливу зацікавленість викликають інтернет-ресурси, що дають змогу підлітку спілкуватися з реальними та віртуальними знайомими.
Поясніть, що в Інтернеті, крім звичайних людей, можуть знаходитися авантюристи та злочинці, які здатні використати її особисті дані для злочинних дій.
Розкажіть дитині, що зустрічатися з віртуальними знайомими оф лайн може бути небезпечним (краще навести приклад іншої дитини, тому що підлітки до інформації від батьків ставляться критично).
Спонукайте дитину розповідати вам про своїх знайомих в мережі та обговорюйте з нею питання, що її зацікавили.
3. Діти 11-14 років вже прагнуть самостійності, тому дуже важливо навчити їх комп’ютерній грамотності, адже вони можуть користуватися Інтернетом у школі, інтернет-кафе чи в друзів, де зовнішній контроль відсутній.
4. Необхідно розвивати внутрішній контроль дитини й привчати її до відповідальної поведінки в онлайн-просторі з метою особистої безпеки.
За словами американської дослідниці Парі Афтаб, що займається питаннями безпеки дітей в Інтернеті, кращий фільтр, який може дійсно захистити в мережі та розв’язати багато інших проблем, — в голові в самої дитини, а дорослим лише потрібно допомогти налаштувати його.
5. Надто суворе контролювання з боку дорослих може викликати негативну реакцію дитини й стати причиною приховування нею діяльності в глобальній мережі.
Тому одна з найважливіших умов безпеки дитини в Інтернеті — довіра між нею та батьками. Якщо її сформовано й дитина знає, що можна з будь-яким запитанням та проблемою звернутися до мами або тата, вона не шукатиме інформацію деінде.
Звісно, загрози, які постають перед дітьми при підключенні до всесвітньої мережі, є серйозними, але було б недоцільним повністю заборонити дітям вихід в Інтернет.
Батькам варто пам’ятати, що онлайн-простір є цінним ресурсом із великою кількістю захоплюючої та навчальної інформації для розвитку малюка. А для того, щоб перебування наших дітей в мережі Інтернет було безпечним, ми маємо ознайомити їх з можливими ризиками й забезпечити необхідний захист.
Інтернет-загрози для учнів
Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути.
Віруси
Комп’ютерний вірус - це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Більшість вірусів заражують виконавчі програми, тобто файли з розширенням .EXE та .COM, хоча останнім часом все більшої популярності набувають віруси, що розповсюджуються через систему електронної пошти.
Основними ранніми ознаками зараження комп’ютера вірусом є:
- зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;
- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;
- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;
- помилки під час завантаження операційної системи;
- неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;
- незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо.
Нелегальні та шкідливі матеріали, що не відповідають віковим особливостям і негативно впливають на фізичне та психічне здоров’я дітей (небажаний контент)
Контент для дорослих.
Понад 95% батьків вважають найголовнішою небезпекою «дорослий» контент, який можуть переглядати діти, зокрема порноконтент. Інтернет може надати дітям швидкий та (у більшості випадків) безкоштовний доступ до порноконтенту. Необхідно лише ввести ключові слова або фрази для того, аби отримати тисячі посилань на сайти із дорослим контентом. Практично гарантовано, що дитина зіткнеться із порноконтентом, навіть якщо вона і не шукала його.
Пропагування сексуального насилля над дітьми, жорсткої поведінки, шкідливих звичок тощо.
Перегляд матеріалів, що містять сцени насилля та жорсткості по відношенню до людей або тварин, перешкоджає нормальному формуванню моральних цінностей та може завдати психологічних травм.
Онлайн - зваблення учнів.
Злочинці намагаються завоювати довіру дитини, щоб втягти її в ситуацію
сексуального насилля. Знайомство та встановлення довіри між злочинцем та жертвою відбувається під час спілкування в мережі Інтернет: миттєві повідомлення, блоги, соціальні мережі, дошки оголошень та інше. Діти не лише можуть легко знайти порнографічні сайти, вони так само легко можуть отримати інформацію, яка підштовхне до скоєння злочину, наприклад: інформацію про виготовлення та розповсюдження наркотиків, способи крадіжки грошей або про те, як зробити саморобну вибухівку. Необхідно лише набрати відповідну ключову фразу і відповідь – на екрані монітора!
Кібер-хуліганство
Кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. На жаль, багато дорослих навіть і не підозрюють про це.
Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.
Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, форуми та чати.
Кібер-грумінг. Цей термін розкриває суть ще одного різновиду кібер-хуліганства – входження у довіру до дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт у соціальних мережах, форумах.
Починаючи із віртуального спілкування та входячи у довіру до дитини, злочинці пропонують потоваришувати, а потім поступово переходять до розмов про зустріч у реальному житті та переводять тему спілкування у сексуальну площину. Як варіант, виділяють ще один вид кібер-грумінгу – наполегливе чіпляння в мережі із сексуальними пропозиціями, розмови на теми сексу, насильства та (або) виготовлення, розповсюдження і використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми (у більшості випадків – сексуального).
Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу.
Шпигунське програмне забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:
- список рекламних сайтів, на які переходить користувач під час серфінгу в Інтернеті;
- особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;
- Web-сторінки, які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках (треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері – подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключових слів);
- перелік файлів, які завантажує користувач на свій комп’ютер;
- інформацію, необхідну для доступу до Інтернету: номер з’єднання модему телефонної лінії, ID та інше.
Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті дані) та онлайн - фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).
Фармінг. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.
Он-лайн-хижаки
«Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні, щоб знайти вразливих жертв.
Он-лайн-хижаки виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей, поступово вводячи у свої розмови сексуальний контекст або показуючи відверто сексуальні матеріали.
Деякі «хижаки» працюють швидше, одразу ж втягуючи дітей у розмови на сексуальну тему. Цей більш прямолінійний підхід може включати і сексуальне домагання. Хижаки також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в он лайні, до контакту віч-на-віч.
Створення у мережі профайлів для виявлення інтересів дитини
Як зазначалося вище, соціальні мережі набувають все більшої популярності у дітей та підлітків. Більшість існуючих соціальних мереж заохочують користувачів надавати якомога більше особистої та конфіденційної інформації (прізвище та ім’я, домашня адреса, номери телефонів, місце роботи, інтереси та нахили). Шахраю неважко обрати потенційну жертву та вивчити її за наданою у профайлі інформацією.
До речі, користувачі викладають подібну інформацію у більшості випадків добровільно, не усвідомлюючи можливих наслідків такої необережності. Діти охоче розміщують фотографії, які можуть також бути використані шахраями у своїх власних цілях. Іноді підлітки охоче розміщують свої пікантні фотографії, не замислюючись над тим, що опублікована в Інтернеті інформація залишається у мережі назавжди.
Торгівля людьми
Враховуючи вищенаведені ризики, легко змоделювати декілька ситуацій в Інтернеті, які можна використати з метою торгівлі людьми: від сайтів, що пропонують роботу (роботодавці можуть виявитися звичайними торговцями людьми), до шантажу з метою викрадення жертви та її подальшого продажу.
Пам’ятайте, спілкування, одержання інформації у становленні особистості людини посідає одне з найважливіших місць. Але завжди слід враховувати, що найважливіше для людини є її здоров'я і фізичне, і психічне , і соціальне. При будь-якій загрозі збоку мережі Інтернет не бійтеся звертатися до батьків, вчителів та інших дорослих, яким ви довіряєте.
Порнографія
Перегляд порнографії дитиною – це психологічна травма, яка в тому числі формує у дитини нездорові очікування щодо сексуальних стосунків та ранню сексуалізацію.
Якщо ви не розмовляєте з дитиною про статеве виховання, то незрозумілі речі можуть викликати у дитини інтерес та бажання дізнатися більше з цієї теми в інтернеті.
Зрештою дитина може стати залежною від перегляду таких матеріалів та шукати все нових форм. З цієї теми цікаво подивитися частину останнього, перед смертною карою, інтерв’ю серійного вбивці жінок у США.
Вчені опитали 1001 дитину віком від 11 до 16 років і з'ясували, що серед 15-16-річних 65% бачили порнографію, а з 11-12-річних - 28%.
Також стало зрозуміло, що найчастіше діти наштовхувалися на подібний матеріал випадково (28%), наприклад, у спливаючому рекламному вікні, а не шукали його навмисно (19%).
Більше 75% опитаних дітей (87% хлопчиків і 77% дівчаток) зізналися, що порнографія не допомогла їм зрозуміти те, що сексуальні відносини слід розпочинати з обопільної згоди, і велика частина хлопчиків - 53%, і 39% дівчаток дійшли висновку, що саме порнографія і відображає реальні сексуальні відносини.
Переглянуті порнографічні сцени також вплинули на те, як діти моделюють свою власну поведінку: більше третини опитаних (39%) 13-14-річних і 20% 11-12-річних хлопчиків сказали, що хочуть повторити те, що бачили в інтернеті.
Дослідження також виявило:
Навмисно порнографію в інтернеті частіше дивляться хлопчики, ніж дівчатка.
135 (14%) опитаних сфотографували себе в голому або напівоголеному вигляді, а з них трохи більше половини (7% від загальної кількості опитаних) надіслали або показали цю фотографію комусь ще.
З тих, хто бачив порнографію в інтернеті, 38% вперше зіткнулися з нею на ноутбуку, 33% на мобільному телефоні і 24% - на настільному комп'ютері.
Трохи менше 60% дітей і підлітків, які взяли участь в дослідженні, повідомили, що вперше зіткнулися з порнографією вдома; 29% - в гостях у друга/подруги.
Дані цього звіту оприлюднили через тиждень після того, як експерти, виступаючи перед парламентською комісією з прав жінок і рівності, розповіли про те, що школярки тепер носять під шкільними спідницями шорти, щоб уникнути сексуальних домагань.
Експерти також попередили, що інтернет-порнографія дає дітям спотворені і неприйнятні уявлення про секс та інтимну близькість.
Як сказала одна з керівників дослідження професор Елена Мартеллоццо, турбує те, що часом діти стикаються з онлайн-порнографією випадково і в результаті бачать те, чого абсолютно не хотіли.
"Якщо хлопчики сприймають порнографію як реалістичне відображення сексуальних відносин, це може привести до невірного відношенню до дівчат і жінок. А дівчатка натомість відчувають на собі тиск відповідати, можливо, навіть не завжди за згодою, нереалістичному сприйняттю сексуальних відносин", - сказала професор Мартеллоццо.
Що робити: Автори дослідження відзначають, що цю проблему повинні вирішувати спільно батьки, вчителі та законотворці.
"Ми також виявили, що діти і підлітки хотіли б, щоб у них було якесь безпечне місце, простір, де вони могли б вільно обговорити все, що стосується сексу, взаємин і доступності порнографії в наш час цифрових технологій", - каже пані Мартеллоццо.
На думку експертів, надзвичайно важливо, щоб в школах проводили уроки сексуальної освіти, на яких розповідали б не тільки про секс, але і про відносини між партнерами, а також піднімали б такі проблеми, як онлайн-порнографія і розсилка дітьми в інтернеті непристойних фотографій. Якщо вам важко говорити з дитиною "про це", то може допомогти онлайн-курс «Статеве виховання».
Пропаганда наркотиків
В інтернеті продається та купується все що завгодно, навіть наркотики. При чому наркоторговці навіть не ховаються: вони створюють закриті групи у соціальних мережах, а подеколи навіть повноцінні інтернет-магазини. Щоправда, знайти останні можна лише у так званому Darknet. Проте зі входом туди у сучасних підлітків не виникає складнощів. Вони обирають потрібну речовину, вносять гроші на рахунок продавця, а у відповідь отримують координати, за якими можуть забрати товар.
Купівля наркотику — справа не просто доступна, але і захоплююча: дилери перетворили свою діяльність в смертельну гру. Смертельну, але легкодоступну. Гра починається ще на етапі розмов. В обороті підлітків сленгові вирази, які повинні насторожити батьків. І серед них цілком невинні "вишня", "шоколад", "борошно", "журнал"... Найбільш популярні — "спайс", "легалка", "мікс". Знайти ці слова в Інтернеті, на стінах будинків або просто під ногами нескладно. 24info.in.ua А ось розшифрувати таємні послання під силу далеко не кожному дорослому. Це раніше купівля наркотиків відбувалася при особистій зустрічі з дилером, а в нинішній час можна, не виходячи з дому, зв'язатися з продавцем таємним чином, через спеціальну систему заплатити зекономлені на сніданках кілька сотень гривень, після чого, як справжній шукач скарбів, йти по залишених мітках у пошуках того самого "скарбу". Цілий квест, який так приваблює підлітків.
За різними даними, кожен п’ятий підліток у світі має психічні розлади. Близько половини психічних розладів починається у віці до 14 років. І частина з них викликана вживанням психоактивних речовин.
Ознаки вживання наркотиків, насправді, розпізнати непросто. Адже кожен з них являє собою якусь окрему проблему, яку далеко не завжди можна співвіднести із зловживанням наркотиками. Але медики стверджують, що підказати батькам, що відбувається щось недобре, може поєднання декількох «тривожних симптомів», як фізіологічних, так і поведінкових.
Що робити: Перш за все, аби попередити ризик наркоманії, слід якомога частіше спілкуватися з дитиною. Батьки повинні слідкувати за поведінкою дітей, аби вони не зволікали їхніми порадами, настановами тощо. Учителі, у свою чергу, повинні проводити виховні години, розповідаючи про небезпеку наркотиків.. І знову ж таки – уважно слідкувати за поведінкою дітей. Прогули, неуважність, зниження успішності, постійний поганий настрій чи навпаки нездорова збудженість: все це погані ознаки. Слід поговорити з батьками дитини та порадитись зі шкільним психологом. Щодо медиків, вони радять не зволікати зі зверненням по медичну допомогу. Це може бути психолог, якщо до вас закралися підозри, але ніяких підтверджень того, що дитина вживає наркотики, немає. Або ж нарколог, якщо підозри сильні або ви точно впевнені, що дитина в небезпеці. Фахівці допоможуть скласти правильний план дій, щоб не заподіяти ще більшої шкоди.
Пропаганда насильства
Проблема сексуальних злочинів існувала завжди, але з появою інтернету вона вийшла на новий рівень і стала більш загрозливою.
1. Педофілія
Тепер педофіли вистежують своїх майбутніх жертв через інтернет. Сторінки у соцмережах, де підлітки активно розміщують фото та інформацію про себе, дають таким людям широкі можливості не тільки для фантазій, а й втілення їх у життя. Вони вивчають інформацію на сторінці: чим дитина живе та що любить. Після цього вони створюють фейкові акаунти та починають спілкуватися з жертвою, яка нічого не підозрює. Входять у довіру, а потім намагаються призначити особисту зустріч. І нерідко їм це вдається.
Що робити: Варто зізнатися, що підлітки навряд чи будуть ділитися такими особистими речами з вчителем, батьками, проте говорити з ними все одно потрібно. Це дуже делікатне питання, але разом з тим розмова має бути досить відвертою. Адже є речі, замовчування яких може призвести до жахливих наслідків. Покажіть дітям відео, які чітко демонструють, чим може закінчитися необачне інтимне спілкування з незнайомцями.
Учителя повинні регулярно проводити виховні години на тему безпеки в інтернеті, але попередньо порадившись зі шкільним психологом з приводу того, як саме подати інформацію учням в залежності від віку. Звісно, заборонити дітям користуватися інтернетом неможливо, до того ж більшою мірою це прерогатива батьків, з якими вчителю також варто спілкуватися на такі теми. Але повідомити про найпоширеніші загрози необхідно, можливо, це врятує когось з ваших учнів від необачних кроків.
2. Кібер-грумінг
Окремо варто виділити кібер-грумінг – це налогодження довірливих стосунків з дитиною (частіше за все через соціальні мережі та фейкові акаунти) з метою отримання від неї інтимних фото чи відео з подальшім шантажуванням дитини для отримання більш відвертих матеріалів, грошей чи зустрічей в офлайні.
Це спеціально навчені злодії, які гарно знають психологію дітей. Схема дій злочинців схожа на попередню: вони починають спілкуватися з підлітками з фейкових акаунтів і намагаються максимально зблизитися. Звісно, спочатку вивчається сторінка у соцмережі, це дозволяє виявити найбільш вразливих
Як тільки дівчина чи хлопець повірять, що стали об’єктом цікавості персони протилежної статі, починається серйозна атака, ціль якої – отримати пікантні фото чи відео. Навіщо? Самі світлини злочинцям цікаві в останню чергу, головне: можливість отримати гроші через погрози викласти компромат у мережу та розіслати всім друзям чи однокласникам. Намагаючись уникнути ганьби, підлітки, які стали жертвами, будуть переводити злочинцям гроші знову і знову.
Що робити: Дітям потрібно знати про такі ризики, що б не стати жертвою оманливих друзів, тому можна показувати дітям відео, які у подальшому житті можуть стати гарним уроком протидії насильству в Інтернеті. Розкажіть про те, що ніяка інформація в інтернеті не приватна – сторінку в соцмережах можуть "хакнути" та побачити все листування. Крім того, надіслані фото/відео ніколи неможливо повністю видалити. Тому варто користуватися тестом білборду: надсилати та публікувати лише ті матеріали, які не соромно побачити на біл-борді біля школи.
3. Секстінг
Секстінг– це надсилання через інтернет особистих інтимних фото/відео. Діти можуть ставитися до цього як до забавки, показу довіри отримувачу, шляху дослідження своєї сексуальності або ж бути вимушеними це зробити. Підлітки у всі часи хотіли мати нових друзів, будувати перші романтичні відносини та пізнавати власну сексуальність. Але ж із розвитком технологій ці дії набувають нових форм, а необережне поводження в інтернеті може нести загрози.
У секстінгу є ще й інші наслідки. Дитина може постійно хвилюватися, що отримувач покаже комусь її фото. А це трапляється досить часто. Українські школярі створюють спеціальні групи у соцмережах, де розміщують такі фото своїх колишніх. Це призводить до цькування і травми на все життя щодо довіри у романтичних стосунках.
Дитині може здаватися, що всі глузують з неї, що всі бачили її оголені фото. Крім того, такі матеріали можуть завадити вступити на престижне навчання чи омріяну роботу, бо все частіше комісія чи менеджер з персоналу гуглить людину перед фінальним рішенням.
Видалити такі матеріали із мережі практично неможливо. Крім того, вони можуть потрапити на сайт знайомств чи портал дитячої порнографії, що завдасть додаткових проблем та стресу.
Що робити: Передусім потрібно заспокоїтися. Діти роблять це для того, щоб показати свою довіру у парі, розкрити сексуальність, пофліртувати та повеселитися, щоб отримати увагу та компліменти від отримувача, але ж є і випадки, коли отримувач вимагає такі фото та тисне на дитину. Тому важливо розмовляти з підлітком про контент, яким він ділиться, а також про те як сказати «ні» в ситуаціях небезпечних та неприємних для нього. Обговоріть з дитиною види інформації, якою можна чи заборонено ділитися в інтернеті. Розкажіть про приклади з реального життя. Розкажіть про «тест білборду».
Якщо фото вже надіслані, надайте підтримку, покажіть, що ви на боці дитини і хочете їй допомогти, посприяйте довірливій розмові, з’ясуйте, хто отримувач і чом дитина надіслала ці фото. Спробуйте поговорити з тим, хто викладає фото. Якщо це не спрацює і діти вчяться в одній школі, то варто підключати класного керівника, директора та батьків дитини.
За потреби можна підключити кіберполіцію та ювенальну поліцію. За юридичними консультаціями можна звернутися у єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги Міністерства юстицій 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно), за психологічною підтримкою до Дитячої гарячої лінії 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів).
Хто має навчати дітей безпечно та правильно користуватися Інтернетом?
Саме в родині закладаються основи поведінки дитини в світі, й віртуальний простір не має бути винятком. Батькам варто приділяти серйозну увагу онлайн-вихованню малюків й підвищенню їхньої обізнаності про загрози інформаційного середовища.
В рамках Всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного Інститутом соціології НАН України, за підтримки компанії «Київстар», було встановлено, що:
- батьки лише в 24% випадків запитують дітей, які саме сайти вони відвідують у мобільному Інтернеті;
- користуванням стаціонарного онлайн-простору дітьми цікавляться 57% батьків;
- при цьому лише 5 % батьків цікавляться детальною інформацією щодо змісту сайтів, які діти відвідують у мобільному Інтернеті, і 30% - у стаціонарному.
Тому вихователі й вчителі мають проводити освітню роботу серед батьків для сприяння онлайн-безпеці підростаючого покоління.
Поради батькам, як уберегти дітей від небезпек в Інтернеті
Разом з дітьми розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і про сайти, до яких вони збираються заходити. Особливо це актуально для дітей молодшого та середнього шкільного віку.
Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з’ясувати, які сайти відвідує дитина і що вона на них робить.
Знайдіть час для відвідування сайтів разом з дітьми та заохочуйте їх ділитися з вами знаннями, отриманими в Інтернеті. Цікавитись, які веб-сайти вони відвідують та з ким розмовляють.
Поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з якими вони спілкуються в онлайні, довідайтесь, як вони проводять дозвілля і чим захоплюються.
Навчить дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не надавали своєї адреси, номера телефону.
Навчить дітей не розміщувати свої чи сімейні фотографії.
Цікавтесь, чи не відвідує дитина сайти з агресивним змістом. Перевіряйте регулярно історію браузера. Очищена історія повинна послужити сигналом для батьків уважно придивитися до поведінки дитини.
Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувались зустрічатись зі своїми інтернет-друзями без вашого відома. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають.
Навчить своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайн.
Наголошуйте дитині, що вона не повинна повідомляти своїм віртуальним друзям пароль до своєї інтернет-сторінки та відповідати на питання, які стосуються особистого життя її та близьких.
Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в Інтернеті, — правда. Привчіть їх запитувати вас про все, в чому вони не впевнені.
Попередьте дитину, що спілкування в Інтернет не є її обов’язком. Якщо їй це більше не подобається або її лякають інтернет-друзі, то треба просто вимкнути Інтернет і розказати про все вам.
Як захистити дитину в Інтернет-просторі?
1. Створити спеціальне робоче середовище для дитини. Комп’ютер найкраще розмістити в загальній кімнаті, щоб дитина не залишалася наодинці з Інтернетом та змогла, в разі потреби, запитати вашої поради.
2. Для того, щоб діти не стали залежними від комп’ютера, варто обмежувати їхнє перебування у віртуальному світі за допомогою звичайного таймера. Але заздалегідь обговоріть з дитиною тривалість перебування в Інтернеті, щоб уникнути можливих конфліктних ситуацій.
3. Використовуйте технічні засоби захисту:
функції батьківського контролю в операційній системі;
антивірус;
спам фільтр.
4. Створіть «Сімейні Інтернет-правила» та роз’ясніть причини необхідності їх дотримання. Якщо ви зацікавлені в тому, аби ваша дитина навчалася не на власних помилках, частіше обговорюйте теми, пов’язані з віртуальним світом.
5. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті та не повідомляти конфіденційні дані.
6. Поясніть небезпеку безкоштовного публічного Wi-Fi (ці мережі можуть робити доступними дані вашого пристрою) та розмов з незнайомцями в мережі.
7. Цікавтеся віртуальним життям вашої дитини та не ігноруйте питання, що від неї надходять. Привчайте дитину ділитися з вами враженнями про відвідування Інтернету та розповідати про те, що викликало в неї хвилювання.
Список ресурсів, які зроблять перебування дитини в мережі безпечнішим.
«Про інтернет»
Ресурс спрямований на підвищення цифрової компетентності учнів українських шкіл. Навчальна частина проекту складається з чотирьох навчальних модулів для школярів. Для вчителів — методичний посібник та практикум для проведення занять. Інтерактивна частина включає гру і тестування, покликані оцінити рівень підготовки учня.
Творці проекту виділили чотири основні напрямки, в яких повною мірою виявляються можливості і вимоги до відповідальної поведінки в інтернет-просторі. Це технічна безпека і базова технічна грамотність, інформаційне середовище, сфера комунікації і сфера споживання.
Сайт «On-ляндія»
Це один з етапів програми «Безпека дітей в інтернеті», яку реалізують партнери програми — Коаліція за безпеку дітей в інтернеті. Сайт містить матеріали для дітей, батьків і вчителів (інтерактивні сценарії, короткі тести, готові плани уроків), завдяки яким діти зможуть опанувати основи безпечної роботи в інтернеті.
Дітям пропонують ознайомитися з інтернет-безпекою за допомогою історій-коміксів, що розділені на дві вікові групи — для дітей 7-10 років і 11-14 років. Наприклад, там є історія про дев’ятирічного Колю, який вчиться користуватися комп’ютером та електронною поштою. Читачі дізнаються про те, що таке інтернет і що в ньому можна робити. Крім того, в історії розповідається, що в інтернеті є речі, від яких слід захиститися. Або ж розділ з короткими оповіданнями, в яких ідеться про достовірність інформації в інтернеті, відповідальність, пов’язану з публікацією фотографій і текстів, а також про зустрічі з людьми в інтернеті.
Курс «Основи інформаційної безпеки»
Цей курс буде більше корисний батькам, адже допоможе зрозуміти, на що варто звертати увагу під час відвідин інтернету і як убезпечити себе. Після його проходження у вас буде більше знань, які можна буде передати дитини.
Головна мета курсу — донести до користувача базові правила поводження з персональними даними в умовах реального зближення фізичного і віртуального світів.
Kidslox
Додаток дає змогу батькам блокувати сторонні програми, інтернет і обмежувати доступ до небажаного контенту. Потрібен лише один обліковий запис для управління всіма мобільними пристроями сім’ї. Також можна встановлювати денні ліміти часу дитини в інтернеті. Коли ліміт закінчується — пристрій переходить у режим блокування. Це допоможе контролювати, скільки часу дитина сидить у мережі, поки батьки на роботі.
Функції блокування Kidlox дають можливість обмежити доступ до більш ніж 4 мільйонів URL-адрес. Діти бачитимуть лише результати, дозволені безпечним пошуком Google, і обмежений режим YouTube. Також є можливість вручну додавати сайти, які потрібно заблокувати. Або ж заблокувати додатки на IOS і Android-пристрої.
Онлайн-підручник про браузери
Це інтерактивна книга для дітей, яку розробила Google. Вона доступна і російською мовою. У ній можна прочитати про те, як взагалі використовувати браузери, які в них є розширення і навіщо вони потрібні, що таке HTML, JavaScript тощо.
Також там розповідається, як захиститися від вірусів і фішингу (вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів — логінів і паролів).
Безпечний інтернет Google
Google створив кілька рекомендацій, підготовлених за участю фахівців з інформаційної безпеки, батьків, педагогів і громадських організацій, про те, як зробити перебування дитини в мережі безпечним.
Зокрема, компанія пропонує п’ять інструментів, покликаних забезпечувати безпеку дітей в інтернеті:
1. Налаштувати фільтрування додатків за віковим обмеженням за допомогою батьківського контролю.
2. Налаштувати фільтрування неприйнятного контенту в YouTube.
3. Контроль контенту, доступного дітям. Батьки можуть вказати, на які сайти можуть заходити діти, використавши контрольований профіль в Google Chrome. У такому профілі можна переглядати історію браузера і блокувати небажані для відвідування сайти.
4. Обмежити доступ до додатків та ігор
5. Захистити дітей від небажаного контенту в пошуку Google.
Mobile Kids
Мобільний додаток, який дає змогу контролювати поведінку дітей у мережі. Він допомагає батькам моніторити місце перебування, а також керувати використанням дитиною мобільного телефону. Батьки отримують оповіщення, коли діти використовують свої мобільні телефони посеред ночі, додають нові контакти або завантажили і встановили новий додаток.
Також у батьків є можливість отримувати детальну статистику використання смартфона і встановлювати ліміти за часом, кількістю повідомлень, обсягом переданих даних тощо.
Child lock
Ще один мобільний додаток, що дає змогу батькам обмежити в часі або зовсім заборонити доступ до конкретних додатків. Наприклад, до ігор або до всіх програм, що використовують інтернет-з’єднання.
Він приховує іконки небажаних для дитини додатків, маскуючись під стандартний «Блокнот». Child lock захищений паролем і не припиняє свою роботу після перезавантаження девайса.
Kaspersky Safe Kids Family GPS
Додаток забезпечує безпеку дітей в інтернеті і допомагає батькам обмежити доступ дитини до небажаних додатків, сайтів та інформації. Також є можливість регулювати час, який вона проводить за екраном, бути в курсі, де перебуває дитина, а також отримувати звіти про те, які сайти вона відвідує і що шукає в інтернеті.
Мобільні оператори
Компанія «Київстар» ще кілька років тому ввела послугу «Батьківський контроль», яка гарантує захист дітей від онлайн-загроз під час виходу в інтернет з мобільного телефону. Також вона записала сім відеороликів серії «Розкажіть дітям про безпеку в інтернеті».
У оператора Vodafone також є функція «Батьківський контроль». Із цією послугою надається доступ тільки до обмеженого переліку ресурсів, схвалених експертами.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку