методичні рекомендації для класного керівника при роботі з дітьми

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

для класних керівників

у роботі з учнями

 

«Форми роботи класовода»

 

 

 

 

 

 

                                                        Бахмут, 2019

Рекомендації підготувала класний керівник 8 – Б класу НВК №11

Жукова-Якубчак А. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Роль класовода в системі виховання.

 

2. Основна нормативна база.

 

3. Циклограма діяльності класного керівника.

 

4. Форми роботи.

 

5. Пам’ятки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль класовода в системі виховання

Класний керівник – це особлива посада, це людина, яка виступає посередником між суспільством та дитиною. Від того, наскільки буде зацікавленим класний керівник у долі дитини, залежить, якого члена суспільства ми виховуємо.

Специфіка функцій та своєрідність позицій класовода обумовлені особливостями класу і його виховної системи.

Виділяють чотири основних типи виховної системи(залежно від домінуючої орієнтації):

• раціонально-пізнавальна,
• морально-культурна,
• соціальна,
• індивідуально-особистісна.

У межах цих типів виховних систем визначаються основні ролі класного керівника.

Класний керівник – «контролер»: включає учнів до навчально-виховного процесу(контролює), створює умови для розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Класний керівник – «моральний наставник»: сприяє дотриманню учнями норм і правил, розв’язанню конфліктів між учнями або учнями та іншими педагогами, які працюють у класі (бесіди на морально-етичні теми, оцінка вчинків учня, індивідуальна робота з учнями, які порушують норми поведінки).

Класний керівник – «носій культури»: допомагає учням засвоїти культурні цінності для розвитку їх особистості (організація екскурсій, колективних походів у театр, музеї, виставки, вечори і бесіди про культуру, культмасові заходи в класі та школі).

Класний керівник – «соціальний педагог»: сприяє розв’язанню різноманітних соціальних проблем учнів (захист прав дитини, формування навичок соціального життя).

Класний керівник – «старший товариш», котрий допомагає включитися у різноманітні види діяльності, бере на себе частину турбот про учнів (формування колективу класу, організація колективних творчих справ).

 Класний керівник – «фаселітатор»:  надає допомогу учням у самопізнанні, самовизначенні, самореалізації (бесіди, тренінги, ігри, індивідуальна робота з учнями).

 

Нормативно-правове забезпечення виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі

1.               Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року.
2. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною асамблеєю Організацій Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року.
3. Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1989 року.
4. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, прийнята на Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей, яка відбулася в Організації Об'єднаних Націй в м. Нью-Йорку 30 вересня 1990 року.

5. Конституція (Основний Закон) України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року.
6. Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти, затверджена колегією Міністерства освіти і науки України 28 лютого 1996 року.
7. Проект Концепції виховання громадянина України // Позакласний час. Плюс. - 2006. - № 3. – с. 15-31.

8. «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 23.05.1991 року № 1060-ХІІ.

9. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, наказ Міністерства освіти і науки України від 25 лютого 2004 року № 151/14.

10. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21.06.2004 року № 605.
11. Додаток № 4 до рішення Колегії МОН від 17.08.2000 «Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» (Освіта Україні. - 2000. -№ 33 (16 серпня)).
12. «Про посилення уваги до використання державної символіки у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах» Методичний лист Міністерства освіти і науки України від 25.02.2004 року № 1/9-86.

13. Рекомендації щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальноосвітньої середньої освіти, Міністерство освіти і науки України від 30.08.2002 року № 1/9-392.// Директор школи.-2003.-№3-4.

14. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, від 16 вересня 2006 р. № 434.
15. Про затвердження Змін до «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.06.2006 року № 489.
16. Про затвердження«Основних орієнтирів виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» наказ Міністерства освіти і науки України від 17. 12.2007 р.

 

Закони України

17. «Про освіту» від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР (зі змінами і доповненнями).
18. «Про загальну середню освіту» від 12.05.1999 р. № 651-ХІУ.

Укази

Президента України

19. «Про затвердження Національної доктрини розвитку освіти» від 17.04.2002 р. № 347/2002.
20. «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя» від 15.03.2002 р. № 258/2002.

21.«Про Національну програму правової освіти населення» від 18.10.2001 р. № 992/2001.

22.«Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей» від 12.11.1999 р. № 1460/99.

23. «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей» від 20.12.2000 р. № 1396/2000.

Постанови Кабінету Міністрів України

24. «Про затвердження Державної програми «Онкологія» на 2002 - 2006 рр.» від 29.03.2002 р.

 № 392.

25. «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» від 14.06.2000 р. № 946.
26. «Про Програму «Українська родина» від 14.03.2001 р. № 243.
27. «Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства» від 15.09.1999 р. № 1697.

28. «Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми» від 25.09.1999 р. № 1768.

29. Проект Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності //Педагогічна газета. - 2000 р. - № 6(72) (червень).

30. Концепція державної сімейної політики, схвалена Постановою Верховної Ради України від 17.09.1999р.№1063-XIV.

 

 

 

 

Циклограма діяльності

класного керівника

 

 

Щоденно

1. Зустріч дітей.

2. Прибирання класної кімнати.

3. Контроль за відвідуванням учнями школи.

4. Організація гарячого харчування.

 Щотижня

1. Класна година.

2. Перевірка щоденників.

3. Індивідуальна робота з учнями та батьками.

4. Позакласні заходи (за планом виховної роботи).

5. Ведення класного журналу.

6. Робота з активом класу.

 

 

 Щомісяця

1. Відвідувати уроки свого класу (1 – 2 уроки на тиждень).
2. Генеральне прибирання класної кімнати.

Кожні два місяці

1. Батьківські збори.

2. Екскурсії, культпоходи (за планом виховної роботи).

3. Аналіз виховної роботи (кожні півроку)

4. Моніторинг навчальних досягнень учнів класу. 

Щорічно

• Зустріч учнів після літніх канікул; перевірка особистих справ; отримання підручників.

• День знань; День здоров’я; «трудовий десант».

• Класні вечори; екскурсії; проведення класного відкритого заходу.

• Проведення олімпіад, новорічних свят.

• Культпоходи на канікулах.

• Свято останнього дзвоника.

• Оформлення особистих справ учнів, класного журналу.

• Ремонт навчальних кабінетів; сдача підручників.

• Аналіз та планування виховної роботи на наступний навчальний рік.

 

 

 

Форми роботи

Важливою умовою успіху діяльності класного керівника є кваліфіковане, якісне планування.

Практика свідчить, що при складанні планів роботи необхідно враховувати реальні умови, педагогічні можливості, а також рівень розвитку, вихованості дитячих колективів. Це дає змогу класним керівникам визначити конкретні завдання, творчо підійти до планування заходів щодо згуртування та формування учнівського колективу, розвитку демократичних основ, організувати виховний процес на засадах народної педагогіки.

Структура плану роботи може бути різноманітною, але вона повинна включати напрямки (цільової програми): «Здоров’я», «Спілкування», «Навчання», «Дозвілля», «Спосіб життя».

Форми роботи класного керівника (за Т. В. Виноградовою)

Групові:

• з учнівським колективом

• класні години

• диспути

• дискусії

• засідання за круглим столом

• поетичні свічки

• соціальні ринги

• історичні розповіді

• написання творчих робіт

• огляди-перегуки

• прес-конференції

• вистави

• діалоги

• години спілкування

• вечори

• інтелектуальні ігри

Спільно зі шкільним психологом:

• педконсиліум

• анкетування

• спостереження

• тестування

• вивчення продуктів діяльності

• складання програм розвитку особистості учня і учнівського коллективу.

 

Індивідуальні:

доручення, бесіда, написання творчих робіт, виступів, дослід­ницький пошук

 

 

 

Спільно зі шкільним бібліотекарем:

Керівництво читанням, аналіз читацьких формулярів, бібліотечно-бібліографічні заняття, захист читацьких формулярів, прем'єри книги, вечори пое­зії та інші форми пропаганди книги

 

З батьками:

Збори, психолого-педагогічні практикуми, лекції, бесіди, конференції,

відвідування вдома, брифінги, огляд літератури, засідання батьківських клубів, засідання батьківського комітету, вечори великої сім'ї, родинні свята,

дні відкритих дверей, вечори запитань і відповідей, позакласний всеобуч,

аукціони родинної педагогіки, альбоми-естафети, виставки сімейних реліквій, творчі портрети сім'ї, педагогічний всеобуч

Спільно з учителями-предметниками, керівниками гуртків, секцій:

• обмін інформацією

• вироблення єдиних вимог

• складання програм спільних дій

Форми реалізації цих завдань такі:

• оптимальне розташування учнів у класі на уроці;

• відвідування уроків учителів-предметників (не мен­ше двох разів на чверть із кожного предмета);

• проведення циклу класних годин із серії «Вчись учитися», на яких необхідно знайомити дітей із прийомами розвитку уваги, пам'яті, вчити їх раці­онально будувати свою навчальну діяльність;

• проведення підсумкових класних годин один раз на чверть, на яких дітей навчають підбивати підсумки, аналізувати причини успіхів і невдач, намічати нові реальні цілі;

• організація й проведення навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів, предметних тижнів;

• залучення учнів класу до участі в турнірах, олімпіа­дах, інтелектуальних марафонах, заохочення пере­можців;

• залучення батьків до проведення бесід, лекцій, на­вчальних екскурсій, профорієнтаційної роботи, до надання психологічної допомоги, до роботи пред­метних гуртків, до допомоги окремим учням класу з окремих предметів;

• залучення учнів до науково-дослідницької роботи.

 

Пам’ятка №1     При роботі з батьками Для классного руководителя и учителя-предметника общение с родителями неотъемлемая и не всегда лёгкая часть работы. А ведь эффективность учебной деятельности зависит, в числе прочего и от взаимодействия школы и семьи учащегося. Поэтому очень важно правильно организовать индивидуальную работу с родителями. Уметь выстраивать алгоритм индивидуальной беседы. Темы, имеющие проблемное содержание: • отношения с одноклассниками; • необходимость усилить контроль над ребёнком; • недостаток внимания и сочувствия к ребёнку; • слишком жёсткая позиция родителей. Организация индивидуальной встречи с родителями: • заранее договориться о времени встречи; • помещение чтобы никто не мешал; Приглашая родителей для беседы важно использовать правильные формулировки. Например: - Я хотела (бы) с вами поговорить. Я думаю, ваш ребёнок мог бы учиться лучше. Давайте вместе подумаем, что можно сделать. - Мне хотелось бы с вами встретиться, обсудить трудности поведения вашего ребёнка посоветоваться, может быть, вместе придумаем, как ему помочь. Не следует начинать разговор со следующих фраз: - У вашего ребёнка совсем плохие дела. - Ваш ребёнок совсем перестал учиться, ничего не делает. - Вы задумайтесь, скоро экзамены, а ваш, ведь не сдаст. Построение беседы с родителями: • поблагодарите родителя за то, что пришёл (не важно, работает или сидит дома и является только после пятого приглашения) • выразите надежду, что совместными усилиями удастся справиться с возникшими трудностями • расскажите о текущей ситуации ребёнка, отметьте все возможные позитивные моменты, которые только можно найти. • излагаем ситуацию: есть некоторые трудности и проблемы, которые мешают. Старайтесь сохранять дружеский, доверительный тон разговора, будьте готовы понять позицию собеседника. Поинтересуйтесь мнением собеседника, какой видится ситуация ему, и тут же спросите: «Как вы думаете, что можно сделать?» Обязательно выслушайте его до конца. Стараясь максимально приблизить собеседника к тому, в чём проблема и как её можно решить. В разговоре уместны следующие высказывания: - Я понимаю. Что трудно, придя с работы, проконтролировать ситуацию в полной мере. Наверное, что-то получается, что-то нет (полувопрос) - Я сама мама и знаю, как это трудно, ведь идеальных ситуаций не бывает. - Это же ваш ребёнок, никто не знает его лучше, чем вы. В разговоре не стоит употреблять такие выражения, как: - Конечно, если ребёнком не заниматься, так он и будет одни двойки получать. - Меня не интересует, какие у вас проблемы на работе, значит, найдите возможности… - Если вас не устраивает наша школа, ищите другую. Для улучшения взаимоотношения взаимопонимания с родителями, позитивного общения постарайтесь: - избегать безапелляционных высказываний; - сохранять доверительный тон сотрудничества; - не использовать обобщающих штампов; - оценивать ситуацию по принципу «здесь и сейчас» - не преувеличивать и не преуменьшать текущие трудности учащихся.

 

Пам’ятка №2    Класний керівник – це не робота, це спосіб життя

Поради, рекомендації, застереження:

1. У вихованні використовувати менше формалізму, більше людяності.

2. Головне – не виховувати дітей, а жити з ними в єдності той проміжок часу, який вам пощастило з ними провести. При цьому до їх виховання ставитися  так, як хочеш, щоб  вони ставилися до тебе.

3. Учні, які не знайшли підтвердження своїх здібностей хоча б з одного предмету, втрачають інтерес до навчання у школі взагалі.

4. Створюй ситуації успіху – це позитивно діє на дитину.

5. Сили та час, які витратили на організацію позакласної діяльності, на культурний розвиток учнів, ніколи не будуть витрачені даремно.

6. Головне – знайти щось цікаве, те, що може зацікавити учнів, тоді вони будуть до тебе прислухатися, їм буде цікаво з тобою, а тобі цікаво з ними..

7. Батьки дитини – не твої учні, не твої вороги, а друзі, порадники, однодумці.

8. Найкраща форма взаємовідносин з батьками: діти – батьки – вчитель – родина.

9. Головне – не чекай  подяки миттєво, тоді не буде розчарувань.

10. Діти у класі – твоє відображення; намагайся постійно працювати над собою.

11. Головне – зберігати молодість душі на довгі роки, тоді тобі легше буде сприймати дітей, за допомогою яких складається твоя щаслива професійна кар’єра.  

 

Пам’ятка №3     При роботі з важкими учнями

Советы классному руководителю

Трудный подросток постоянно нуждается в помощи, нужно помочь ему в учебе, выполнении общественного поручения, в выборе любимого занятия, в использовании свободного времени. Помогать и систематически контролировать, опираясь на актив класса. Всесторонне изучать личность подростка, знать его дарования, интересы, увлечения и использовать их в воспитательных целях.

Быть объективным по отношению к трудному подростку, никогда не обвинять его в том, в чем его вина не доказана.

Критика подростка должна быть конкретной, по существу. Критиковать не вообще, а за совершенный поступок, ничего к нему не прибавляя.

Осуждая подростка за поступок, неблаговидное действие, нужно проявлять при этом уважение к личности школьника. Можно сказать: «Ты плохо поступил, ты совершил хулиганский поступок», но не надо говорить: «Ты плохой мальчик, ты хулиган».

Нельзя учителю в пылу нервного возбуждения дать волю чувствам, изливая их в оскорбительных эпитетах типа: бездельник, лодырь, хам, негодяй. Это отталкивает подростка, озлобляет его и еще более затрудняет процесс общения с ним.

Классный руководитель должен всегда быть оптимистом и открыто выражать надежду не исправление трудного подростка, не закрывая перед ним перспективы положительных изменений.

Трудный школьник, давно привыкший к критическим замечаниям в свой адрес, особенно чувствителен к похвале, поощрению своих действий. Поэтому нам всегда надо видеть и отмечать в проведении подростка даже незначительные попытки сделать что-то хорошее, не оставляя без внимания малейшие сдвиги в лучшую сторону.

Быть доброжелательным и строгим, уступчивым и принципиальным: не делать поблажек трудному подростку, не заигрывать с ним и в то же время уметь кое-что прощать, «не заметить».

 

Пам’ятка №4    

Щоб у мене все вийшло, я не забуду:

• Входити до класу з посмішкою;
• При зустрічі поглянути у вічі, дізнатися про настрій та підтримати, якщо Їй (дитині) важко;
• Бути завжди врівноваженою, терплячою, уважною;
• Бути поруч у важкій ситуації;
• Намагатися вселяти дитині віру в себе;
• Радіти маленьким успіхам своїх дітей;
• Не боятися вибачитись, якщо не права;
• Не виховувати самовпевнених, бо їх будуть уникати; дуже сором’язливих, бо їх не будуть поважати; дуже балакучих, бо на них не будуть звертати увагу; дуже мовчазних, бо з ними не будуть рахуватися; дуже суворих, бо від них відвернуться; дуже добрих, бо їх розтопчуть;
• Жити з дітьми повним життям: радіти та сумувати з ними, жартувати та виховувати, не терпіти брехню та насилля, бути справедливим, наполегливим.
• Нести дітям добру енергію.