19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Методичні рекомендації для учителів німецької мови " Домашнє читання на уроках німецької мови"

Про матеріал

Дані матеріали призначені для вчителів німецької мови. Автор пропонує матеріали, які допоможуть учителям в організації домашнього читання на уроці німецької мови. Розробка містить завдання до текстів, які можна застосовувати на уроках такого типу.

Перегляд файлу

1

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ НА УРОЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ.
Розділ 1. Домашнє читання як самостійний аспект навчальної діяльності з оволодіння іноземною мовою.
1.1 Роль домашнього читання у самостійній роботі учнів.
1.2 Функції домашнього читання.
1.3 Завдання домашнього читання.
Розділ 2. Відбір та тематика текстів для домашнього читання.
2.1  Літературно-країнознавчий підхід  до відбору текстів для домашнього читання.
2.2 Автентичність змісту текстів.
2.3 Культурологічний підхід.
2.4 Інформативний підхід.

2.5 Ситуативний підхід.

Розділ 3. Етапи роботи над текстом , вправи та завдання до текстів.

Висновки.

Список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП 

 Одним із найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності людини є читання. Культура людини значною мірою залежить від її вміння розуміти літературу. Література справляє естетичний вплив на читача, стимулюючи його творчу здатність пізнавати дійсність, зображену в тексті, що спонукає його до самостійних суджень і висновків, дає можливість для розвитку світогляду, допомогає правильно зорієнтуватися в складному процесі самопізнання.

Викладання німецької мови – це дуже складний процес, який відбувається в умовах відсутності мовного оточення. Уроки домашнього читання в першу чергу передбачають набуття мовної практики учнів і спрямовані на формування навичок сприйняття писемного мовлення, тобто читання літератури на іноземній мові. Термін «домашнє читання » означає обов’язкове для всіх учнів, додаткове по відношенню до підручника, постійне читання з метою отримання змістовної інформації.

 В умовах, коли усна мовна практика не завжди доступна, читання літературних творів стає одним із способів закріплення набутих навичок.

Особливо це стосується дітей, які щойно почали вивчати німецьку мову. У розвитку умінь і потреб іншомовного читання, формуванні в учнів психофізіологічних механізмів читання як діяльності, процесу, а також у вдосконаленні усно-мовних навичок учнів на основі прочитаного домашнє читання покликане зіграти провідну роль. Самостійне читання посильною для учнів іншомовної літератури повинно стати невід'ємним, рівноцінним компонентом усього педагогічного процесу навчання іноземних мов.

Мета дослідження: виявлення основних критеріїв відбору текстів для домашнього читання, тематика текстів, етапи роботи над ними, вправи та завдання до текстів . Завдання дослідження: 1. Виявити найбільш оптимальний підхід до відбору текстів для домашнього читання, який охопить максимальну кількість компонентів такого поняття як автентичність іноземного тексту.
2. Виявити найбільш значущі чинники, що обумовлюють можливість створення мотивації учнів для вивчення іноземної мови та культури країни, мова якої вивчається.
3. Відібрати найбільш ефективні вправи для уроків з домашнього читання, які  дозволять вихід на говоріння та письмо як на продуктивні види мовленнєвої діяльності.
 

РОЗДІЛ 1. ДОМАШНЄ ЧИТАННЯ ЯК CАМОСТІЙНИЙ АСПЕКТ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

1.1. РОЛЬ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ У САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ  УЧНІВ
Досягнення цілей навчання іноземної мови у школі визначається змістом, яким повинні оволодіти учні, і технологією навчання (принципами, методами, засобами і організацією навчання). Саме навчання школярів здійснюється як під керівництвом вчителя, так і в ході самостійної роботи. Домашнє читання як форма самостійної роботи у вивченні іноземної мови закликає вирішувати одну з основних завдань вчителя - виховати певну культуру самостійної роботи і, раціонально направляючи її, сформувати методику учнів в розвитку різноманітних мовленнєвих умінь при оволодінні мовним матеріалом.
Завдання з навчального боку - відібрати зміст навчання, забезпечити раціональну організацію самонавчання. Вже доведено, що надмірна активність вчителя в передачі знань, докладних пояснень часто веде до гальмування в сприйнятті учнів. Під самостійною роботою учнів розуміється діяльність, яка передбачає їх максимальну активність по відношенню до предмету діяльності, в нашому випадку читання іноземною мовою. [7]
Під домашнім читанням розуміється обов'язкове для всіх учнів, додаткове по відношенню до підручника, постійне читання з метою отримання змістовної інформації.
За характером розуміння прочитаного - це синтетичне читання, так як мовна форма текстів у даному випадку не вимагає від читача значних мисленнєво-вольових зусиль для її розкриття, і основну увагу читача направлено на вилучення інформації. За способом читання - це читання про себе або в ідеальному вигляді - візуальне читання, «як найбільш досконале і зріле читання». За місцем і часом читання - це позакласне, домашнє читання. Отже, головне призначення домашнього читання - отримання інформації з текстів іноземною мовою. Разом з цим систематичне і планомірне домашнє читання є важливим джерелом і засобом збільшення лексичного запасу і розвитку навичок усного мовлення учнів.
1.2. ФУНКЦІЇ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ
У контексті нових підходів і змін у стратегіях навчання іноземної мови та мовної освіти, домашнє читання творів художньої літератури країни досліджуваної мови стає важливим і невід'ємним аспектом процесу навчання іноземним мовам, при цьому саме поняття «домашнє читання» вимагає нового осмислення, а його реалізація як змістовного компонента навчання потребує розробки низки методичних положень, пов'язаних з його проведенням і організацією.
Особливої ​​уваги з точки зору психологічних, дидактичних і методичних характеристик питання домашнього читання вимагають стосовно до середнього етапу навчання (6-7-х класів), так як він є важливою сполучною ланкою між початковим і старшим етапами і закладає основу для більш глибокої реалізації культурознавчого підходу у викладанні іноземної мови.
Провідна функція, що розвиває аспект «домашнє читання» - формування самостійного естетичного ставлення до навколишнього світу, творчого мислення, гуманістично ціннісних орієнтацій у процесі знайомства з кращими літературними творами зарубіжної літератури.
Провідна навчальна функція домашнього читання полягає в розвитку комунікативних умінь читання не тільки, як одного з видів мовленнєвої діяльності, але і як особливого виду людської діяльності, а також у формуванні вмінь так званого «інтелектуального і комунікативного читання», яке, зачіпаючи особистість учня, його інтелектуальну і емоційну сфери, передбачає інтерпретацію прочитаного, співвіднесення змісту твору зі своїм особистим досвідом та вміння викласти своє розуміння проблем, порушених у художньому творі, відповідно з даним рівнем розвитку дитячого мислення.
1.3. ЗАВДАННЯ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ
Домашнє читання як самостійний аспект навчального предмета «іноземна мова» здатне, з одного боку, забезпечити більш міцне формування всіх видів комунікативної компетенції,з іншого боку, вирішити в процесі навчання іноземної мови завдання, які вимагають спеціального навчального та змістовного контексту.
Говорячи про навчання іншомовного читання як опосередкованого способу спілкування, багато вчених-методистів цілком обгрунтовано говорять про розвиток в учнів читацьких потреб, тобто потреб читання літератури іноземною мовою в позаурочний час.
Саме домашнє читання як самостійний аспект навчальної діяльності з оволодіння іноземною мовою має відіграти визначальну роль у формуванні досвіду «власне читання», яке має на увазі сформованість в учнів психофізіологічних механізмів читання як діяльності, як процесу.
На середньому етапі навчання розвиток умінь власне читання реалізується за допомогою розвитку наступних проміжних умінь читання: вміння осмислення змісту всього тексту або серії таких, застосування здогадки про значення незрозумілих елементів тексту й уміння обходити їх.
Наступною важливим завданням  домашнього читання є подальший розвиток умінь іншомовного говоріння. На уроці домашнього читання акцент переноситься на відображення в спілкуванні прочитаного (як у вигляді передачі змісту, так і в обговоренні), тобто на комунікативне читання. Якість мовної творчості учня в рамках засвоєного матеріалу може бути досягнуто за допомогою організації спеціального комплексу завдань, спрямованих на навчання прийомам смислового згортання і розширення тексту.
З метою збереження реально комунікативного характеру мовленнєвої діяльності навіть у навчально-мовному спілкуванні на заняттях з домашнього читання одна з основних завдань - навчити учнів обговорювати прочитане.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ВІДБІР ТА ТЕМАТИКА ТЕКСТІВ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ
Загальновідомо, що в житті людини читання займає значне місце. Воно не тільки збагачує людину духовно, але й дозволяє йому глибше зрозуміти навколишній світ. Навчання читання іноземною мовою не є в цьому плані винятком, тому що воно має практично таке ж значення для вивчення мови. Однією з основних проблем навчання читання є проблема відбору текстів і чітка організація роботи з ними.
Ні для кого не секрет, що досить часто учні працюють з текстами, зміст яких виходить за рамки їхніх інтересів і потреб. Це призводить не тільки до зниження мотивації навчання, але й до втрати змісту самого читання як виду мовленнєвої діяльності.
Крім того, практика показує, що в нових умовах навчання іноземним мовам більше уваги приділяється усному мовленні.
Ось чому дуже часто навчання читання підпорядковується формуванню саме цих навичок. Замість вправ, орієнтованих на перевірку розуміння в цілому, учням пропонується зробити переклад, після чого проводиться питально-відповідна робота, що абсолютно неправомірно. [1]
Проблема відбору матеріалу для читання стає особливо гострою на тому етапі, коли закінчується процес навчання читання і починається процес формування синтетичних умінь вилучення інформації з тексту. «До цієї стадії, - учень навчається читати, а тепер метою стає читати, щоб вчитися і дізнаватися. Або, якщо бути більш точним, він тепер читає з метою отримання інформації. Він, звичайно, ще вчиться читати, але на більш високому рівні, коли його увагу більше зосереджується на інформації, яку він може отримати, а не на графемах і їх сполученнях.

2.1. ЛІТЕРАТУРНО-КРАЇНОЗНАВЧИЙ  ПІДХІД ДО ВІДБОРУ ТЕКСТІВ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ

При виборі текстів для домашнього читання важливе значення має змістовна сторона навчальних матеріалів, призначених для читання. Саме зміст таїть у собі потенційну можливість пробудити в учнів позитивну мотивацію, викликати потребу в читанні іноземною мовою.
Слід зазначити, що пряма співвіднесеність текстів для домашнього читання (в плані змісту та мови) з тематикою основного курсу підручника в теперішньому вигляді не забезпечує належного успіху в досягненні поставлених цілей. Такі тексти не сприймаються учнями як власне читання, як читання для свого задоволення і розглядаються ними як своєрідний ілюстративний матеріал для вивчення тієї чи іншої теми, тих чи інших мовних явищ.
В основі літературно-країнознавчого підходу до відбору текстів для домашнього читання ми бачимо використання для домашнього читання текстів художньої літератури країни мови, що вивчається, а в припустимих межах весь добір повинен створити системне представлення про цю літературу з метою досягнення максимально широкого (для даних умов навчання) знайомства з кращими її представниками.
Доцільність використання художнього матеріалу підтверджується ще і тим, що методично більш виправдано читати твори в продовженнях, а не окремі тексти. Важливим доказом на підтвердження даної тези є те, що труднощі розуміння коротких розповідей одноразового завдання значно вище, ніж творів у продовженнях. При читанні серії уривків одного твору нерозуміння окремих моментів текстового фрагмента може компенсуватися на уроці під час обговорення прочитаного, що полегшує у свою чергу прочитання наступного уривка.
Наступним аргументом на користь художніх творів як основного матеріалу для домашнього читання є своєрідність їх композиційної побудови, яке має, з одного боку, силою емоційного впливу на читача, з іншого - сприяє кращому розумінню прочитаного. Однією з основних рис художнього твору вважається фабульностью (наповненості). В основі його побудови завжди якась сюжетна колізія. Читач чекає вирішення конфлікту. Хвилювання, пов'язане з інтригою, змушує його зосередити увагу на мотивації вчинків героїв. І в психологічному і в методичному плані важливу роль грають головні компоненти сюжету художнього твору: експозиція, зав'язка, перипетії, кульмінація, розв'язка, які сприяють правильній спрямованості розуміння подальшого викладу і ведуть до антиципації змісту, а отже, стимулюють і мовну здогадку.
Розвиток умінь усного мовлення на основі прочитаних художніх творів відповідає також віковим і психологічним особливостям учнів середнього та старшого підліткового віку. Якщо на молодшій ступені навчання реальним стимулом природно-мотивованого спілкування виступають повсякденні події з життя учнів, то, починаючи з VII класу виявляється своєрідне протиріччя. Усно-мовна комунікація, присвячена навколишньої дійсності, має певну стандартизацію. У міру ж розвитку, дорослішання, входження в старший підлітковий вік учень хоче індивідуалізувати ту чи іншу подію, але це вимагає знання набагато більшої кількості лексики, ніж те, яким він володіє. Сюди додається ще один суб'єктивний момент. Якщо діти молодшого шкільного віку охоче діляться з учителем своїми турботами, переживаннями, домашніми подіями, то підліток вже не так відвертий з оточуючими. Підлітки більш схильні розбирати і оцінювати вчинки та почуття літературних героїв, ніж свої власні. І хоча саме в цей віковий період у дітей відзначається поява особливого інтересу до свого внутрішнього світу, до своєї особистості, вони охочіше діляться цими роздумами опосередковано, через характеристику літературного героя.
Провідним принципом відбору художніх творів при такому підході є їх загальновідомість у середовищі носіїв мови. Це повинні бути такі твори, які належать до масових фоновим знанням представників даної культурно-мовної спільності. Перш за все - це твори високої художньої гідності, знайомство з якими передбачається у кожної освіченої людини.
До страноведчески цінному змістом відносяться також біографія письменника, події, що лежать в основі літературного твору, сама тематика, що має завжди культурно-історичну забарвлення, середовище, в яку занурено дію, тобто ті фонові знання, які незмінно складають країнознавчий потенціал будь-якого твору високого художнього рівня.
Національно-культурний компонент присутній і в топонімічної лексиці (географічних назвах). Тим самим засобами автентичного літературного тексту учні знайомляться з основними географічними районами країни, своєрідністю рис характеру властивих жителям тієї чи іншої провінції, їх звичаями.
Художні твори при такому підході можуть бути успішно використані як в якості навчального матеріалу при роботі над власне мовою, так і в якості загальнокультурного країнознавчого компоненту, що знайомить  учнів з кращими зразками художньо-літературної творчості країни, мову якої вони вивчають, а також реаліями й атрибутами зовнішньої цивілізації. [9]

2.2. АВТЕНТИЧНІСТЬ ЗМІСТУ ТЕКСТІВ
Читання в школі доцільно розглядати як самостійний вид діяльності, де особливе місце має займати читання «про себе» з метою вилучення основної інформації з читаних текстів. При відборі необхідно враховувати передусім вікові особливості, інтерес  і потреби учнів. Не менш важливим при цьому є сам зміст текстів, новизна, практична значущість наявної в ній інформації. В даний час це завдання може бути успішно вирішене на основі автентичних текстів лінгвокраїнознавчого змісту. Правомірність звернення до такого роду текстів пояснюється насамперед тим, що вони сприймаються учнями з підвищеним інтересом і великим ентузіазмом. У даному випадку ми маємо на увазі інформативне читання, яке, як відомо, покликане вирішувати більш широкі пізнавальні завдання.

Саме автентичний текст, як ніякий інший навчальний текст, відрізняються своєю надмірністю. Під нею розуміється наявність у мові елементів, що несуть повторну інформацію, тобто інформацію, вже передану іншими елементами мови. Вона забезпечує не тільки можливість передачі повідомлення, а й функціонування таких механізмів мови, як розподіл усіх прогнозування і мовний слух, що важливо і при організації роботи над аудіюванням.
Крім того, автентичний текст відрізняється і своєю інформативністю, особливо якщо мова йде про тексти лінгвокраїнознавчого змісту з точки зору комунікативної цінності інформації. [1]
На початковому етапі навчання, коли учні тільки починають знайомитися з лексикою і граматикою мови, що вивчається, не всякий автентичний текст може бути ефективно використаний у навчанні. У зв'язку з цим представляється доцільною або адаптація автентичних текстів, або складання текстів авторами підручників. Тут виникають проблеми узгодженості автентичних властивостей навчального тексту та його доступності, відповідності умовам і завданням навчання. Необхідно акцентувати увагу на національних традиціях побудови мовленнєвого твору, щоб створити навчальний текст, максимально наближений до автентичного.
Розглянемо сукупність структурних ознак навчального тексту, що відповідає нормам, прийнятим носіями мови.

Отже, автентичний текст несе в собі інформацію, передану носіями мови в оригінальному вигляді. На уроці це можуть бути вірші в оригіналі.

 

TEXT 1. Verblühter Löwenzahn

Wunderbar

steht er da im Silberhaar.

 

Aber eine Dame,

Annette ist ihr Name,

macht ihre Backen dick,

macht ihre Lippen spitz,

bläst einmal, bläst mit Macht,

bläst ihm fort die ganze Pracht.

 

Und er bleibt am Platze

zurück mit einer Glatze.

(nach Josef Guggenmos)

 

I.Unterstreicht je drei Wörter.

1.  Welches sind Haarfarben?

blond  blau  silbern(grau)  rot  grün  purpur

2. Welches sind Frauennamen?

Annette  Anemone  Monika  Löwenzahn   Eliane        Enzian

3. Welches sind Blümen?

Löwenzahn  Nelke    Tigerschwanz      Schwertlilie    Schalk        Gumibär

4. Was ist im Gesicht?

Backen   Zehen  Lippen  Zähne  Waden  Knie

5. Was kann spitz sein?

ein Bleistift ein Messer ein Nagel ein Kissen ein Apfel ein Computer

6. Wer könnte eine Glatze haben?

ein Mönch ein Mädchen ein Mann ein Clown eine Katze ein Eisbär

II. Was ist es?

  1. Ein weiß glänzendes Edelmetal?
  2. Gegenteil von dünn?
  3. Der rote Rand des Mundes?
  4. Gewalt, Kraft?
  5. Kopf ohne Haar?     

2.3. КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
Навчання мови невіддільне від знайомства з культурою країн, де говорять цією мовою, з особливостями побуту та менталітету їх громадян. Без цього неможливо повноцінно спілкуватися з іноземцями.
Сучасні підручники насичені країнознавчої інформацією. У текстах вводяться реалії німецькомовних країн (Weihnachten,alles gute zum Geburtstag, frohe Weihnachten, ein schönes Neues Jahr),географічні назви, імена відомих людей, традиційні форми звернення (Herr, Frau).
У ході роботи над такими текстами учні отримують автентичну над мовну інформацію (знайомляться з правилами оформлення листів, написання адреси на конверті), засвоюють традиційні форми вітань. Сьогодні школярам пропонується така культурологічно автентична інформація, як популярні клички домашніх тварин ,правила проголошення номера телефону.
Тексти, що розповідають про історію країни досліджуваної мови, про її столицю, про її традиції і свята і т. п., розширюють кругозір учня і одночасно служать засобом навчання мови. Вивчення культури іншого народу за допомогою мови - один із значущих аспектів діалогу культур в сучасному світі. Досягнення культурологічної автентичності навчальних текстів дозволяє ефективніше здійснювати два найважливіша завдання, що стоять перед вчителем іноземної мови: навчання мови та навчання культурі.

TEXT 2. SANDRA HAT HEUTE GEBURTSTAG

 I.Seht das Bild an. Was feiert man?

Heute ist der fünfte Oktober. Sandra hat heute Geburtstag. Sie ist 11 Jahre alt. Frau Wagner, die Lehrerin, und die Kinder singen ein Lied. Sie singen: `` Und wer im Oktober geboren ist, tritt ein, tritt ein, tritt ein. `` Sandra ist im Kreis. Die Kinder schenken Sandra eine Geburtstagskarte.

Nachmittag komen alle Kinder zu Sandras Geburtstagsparty. Veronika, Melanie und Doris sind schon da. Jetz kommt Peter. Er sagt: `` Herzliche Glückwünche zum Geburtstag, Sandra! Hier ist mein Geschenk. Das ist ein Puzzle-Spiel.`` `` Oh, danke, Peter. Das ist toll! `` sagt Sandra.

Da kommt Michael. Er sagt: ``Sandra, ich gratuliere dir zum Geburtsttag und wünsche dir alles Gute.``

Sandra bekommt viele Geschenke: eine Kassete, ein Buch, einen Kugelschreiber, ein Fotoalbum, ein Bild, eine Kette. Die Kinder spielen, hören Muzik und tantzen.

Frau Brandt, Sandras Mutter ruft: `` Kinder kommt! Wir essen den Geburtstagskuchen und trinken Kakao.`` Frau Brandt sagt: `` Guten Appetit!`` Die Kinder essen Kuchen und trinken Kakao.  Der Kuchen schmeckt sehr gut. Die Kinder erzählen Geschichten, singen und lachen. Alle sind lustig. Dann singen sie noch ein Lied für Sandra.

`` Zum Geburtstag viel Glück! Zum Geburtstag viel Glück!
Zum Geburtstag, Liebe Sandra, zum Geburtstag viel Glück!``

II. Beendet die Sätze.

  1. Und wer im Oktober geboren ist …
  2. Die Kinder schenken Sandra…
  3. Herzliche Glückwünche…
  4. Ich gratuliere dir…
  5. Wir essen…
  6. Frau Brandt sagt: `` Guten …
  7. Zum Geburtstag …

III. Beantwortet die Fragen zum Text.

  1. Wie alt ist Sandra?
  2. Wer kommt zu Sandras Geburtstagsparty?
  3. Was schenkt Peter Sandra zum Geburtstag?
  4. Was bekommt Sandra noch zum Geburtstag?
  5. Was machen die Kinder?
  6. Was essen sie?

3.3. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД
Кожен природний текст несе в собі будь-яку нову інформацію, яка, на думку автора, зацікавить передбачуваного реципієнта. Ця вимога має місце і для навчального тексту: його зміст підбирається відповідно до вікових особливостей та інтересыв  учнів, інформація оцінюється з точки зору її значущості для школярів і доступності. Текст можна визнати інформативно автентичним, якщо він викликає природний інтерес у читача або слухача.
Сьогодні інформативний аспект методичної автентичності є одним з визначальних при доборі навчального матеріалу. Учням пропонуються тексти, що несуть значущу для них інформацію: доісторичні тварини, життя закордонних однолітків, відомості про країну досліджуваної мови, цікаві історичні факти, забавні історії та ін
На уроці іноземної мови в школі інформація - не самоціль, а засіб підвищити мотивацію учнів, викликати зацікавленість у розумінні змісту прочитаного. Ретельний добір текстів і різноманітність тематики дозволяють зробити мову засобом розвитку і формування особистості учня.

TEXT 3. BERLIN

Berlin ist die Hauptstadt Deutschlands. Berlin ist eine alte Stadt. Es liegt an der Spree. Berlin ist eine Großstadt. Hier gibt es 3,4 Millionen Einwohner. Das Wahrzeichen der Stadt ist das Brandenburger Tor. Auf dem Wappen der Stadt ist ein Bär.

In Berlin gibt es 12 Bezirke. Die Hauptstraße der Stadt ist der Kurfürstendamm. Berlin ist eine grüne Stadt. Hier gibt es viele Parks und Grünanlagen.

Berlin ist ein großes Bildungszentrum. Hier gibt es 3 Universitäten und viele Hochschulen.

Berlin ist auch ein großes Kulturzentrum. Hier gibt es viele Theater, Kinos, Museen. In Berlin gibt es auch viele Sehenswürdigkeiten. Das sind das Brandenburger Tor, das Reichstagsgebäude, die Museumsinsel, das Opernhaus.

I. Richtig oder falsch?

  1. Berlin ist eine alte Stadt.
  2. Berlin liegt am Rhein.
  3. In Berlin wohnen 3,4 Millionen Einwohner.
  4. Auf dem Wappen Berlin ist ein Bär.
  5. In Berlin gibt es 20 Bezirke.
  6. In Berlin gibt es 13 Universitäten.

II. Wählt die richtige Variante.

  1. Berlin liegt…
  1. an der Spree
  2. am Rhein
  1. Berlin ist eine…
  1. Großstadt
  2. große Stadt
  1. Auf dem Wappen Berlins ist…
  1. ein Bär
  2. ein Löwe
  1. Das Wahrzeichen Berlins ist…
  1. das Brandenburger Tor
  2. das Reichstagsgebäude

2.5. СИТУАТИВНИЙ ПІДХІД
Ситуативна автентичність припускає природність ситуації, що пропонується в якості навчальної ілюстрації, інтерес носіїв мови до заявленої теми, природність її обговорення.
Сучасні підручники сьогодні пропонують тексти, що відображають цілий спектр різноманітних автентичних життєвих обставин. Хоча ці тексти створені з навчальною  метою, вони сприймаються учнями як справді автентичні, тобто покликані вирішувати життєві, а не методичні завдання.
Ситуативно-автентичні тексти викликають інтерес і природну емоційну реакцію школярів, формують позитивне ставлення до предмета. Важливо збереження автентичності жанру. Текст складається так, щоб читач міг впізнати в ньому знайомий йому за повсякденному житті тип тексту.
Це і особисті листи, і анекдоти, та статті з шкільної газети, а також уривки з щоденника підлітка, реклама, кулінарні рецепти, казки, науково-популярні та країнознавчі тексти.
Така жанрово-композиційна  різноманітність дозволяє авторам підручників познайомити учнів з мовними кліше, фразеологією, лексикою, пов'язаними з різними сферами життя і приналежними до різних стилів.

TEXT 4. DIE KLEINE TANNE

(ein Märchen)

Im Walde lebte eine kleine Tanne. Sie war noch sehr jung und sagte oft: ´´Die anderen Bäume habem Blätter. Sie sind groß und schön. Und ich? Wem kann ich gefallen?``

Das hörte eine alte Tanne und sagte: ``Du hast nicht recht. Warte. Bald kommt der Winter. Die anderen  Bäume haben dann keine Blätter mehr, du aber bleibst grün. Was sagst du dann?`` Doch die kleine Tanne wiederholte immer wieder: `` Ich will auch Blätter haben wie alle Bäume``.

Bald war der Winter da. Jetzt hatten die Bäume wirklich keine Blätter mehr. Nur die Tannen waren so grün wie im Sommer. Da schneite es, und der Schnee schmückte die kleine Tanne. Jetzt war sie besonders schön.

Eines Tages sah die kleine Tanne Kinder im Wald. Sie suchten einenTannenbaum für ihre Neujahrsfeier. ``Seht die kleine Tanne da!`` sagte ein Junge. ``Wie schön ist sie! Nehmen wir sie!``

Die kleine Tanne freute sich sehr. ``O, jetzt komme ich in die Stadt und sehe dort viel Neues und Interessantes. Ich bin so glücklich !`` sagte sie. Das hörte die alte Tanne und sagte:`` Siehst du? Habe ich dir nicht die Wahrheit gesagt? Und du wolltest wie alle anderen Bäume sein!``

I.Beantwortet die Fragen.

  1. Was sagte eine kleine Tanne?
  2. Was sagte eine alte Tanne?
  3. Wie waren die Bäume im Winter?
  4. Wie war die Tanne im Winter?
  5. Wen sah einmal eine kleine Tanne im Wald?
  6. Was suchten die Kinder?
  7. Nehmen die Kinder die Tanne in die Stadt?
  8. War sie glücklich?

II. Streik der Vokale.

T_nn_, B_ _m, W_ld, Bl_tt_r, N_ _j_hrsf_ _ _r, K_nd_r

 

 

 

 

 

3. ЕТАПИ РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ І ВПРАВИ НА УРОКАХ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ
Існують різні точки зору з приводу того, які етапи роботи над текстом необхідно включити в навчальний процес, які найбільш ефективні. Природно, що обрані види роботи залежать від цілей, які ми ставимо перед читанням.
Деякі методисти, виходячи з мети навчання іноземних мов у сучасній школі, в організації домашнього читання розрізняють два етапи.
Перший етап - власне читання як процес отримання інформації з тексту. Цей етап обов'язковий у роботі над будь-яким текстом. Однак на цьому етапі і повинна закінчуватися робота над більшою частиною текстів, запропонованих учням для самостійного домашнього читання.
Другий етап - бесіда на матеріалі домашнього читання. Цей етап роботи повинен бути вибірковим і поширюватися тільки на частину найбільш доступних для мовної практики текстів чи їх фрагментів.
Деякі методисти вважають недоцільним застосовувати форми і прийоми роботи, що перетворюють контроль прочитаного в роботу над розвитком навичок усного мовлення або навичок перекладу. Тому мовні вправи він застосовує тільки як засіб для перевірки розуміння прочитаного.

Урок включає три етапи:
1) контроль розуміння загального змісту;
2) перевірку розуміння окремих суттєвих деталей;

3) оцінку прочитаного.

Деякі методисти особливу увагу звертають на те, що ми називаємо «передтекстовими» вправами. Більша частина завдань орієнтована саме на роботу із словами і граматичними конструкціями, використаними в тексті, які спрямовані на розвиток навичок усного мовлення. Тим самим вона ставить читання як засіб, а не мету навчання.
У більш традиційній методиці звичайно виділяються 3 етапи роботи над будь-яким текстом: дотекстовий етап (етап антиципації), текстовий етап, післятекстовий етап. Очевидно, що післятекстовий етап буде присутній в тому випадку, коли текст розглядається не стільки як засіб формування умінь читати, скільки для розвитку продуктивних умінь в усній або письмовій мові, а простіше кажучи, умінь говорити і писати іноземною мовою.
Таким чином, якого б підходу ми не дотримувалися, послідовність роботи над текстом буде приблизно наступна: передтекстові вправи, контроль розуміння змісту (текстовий етап), контроль розуміння важливих деталей тексту (аналіз і оцінка, післятекстовий етап), аналіз літературно-стильових особливостей тексту. Необхідність передтекстових вправ і літературного аналізу тексту поки залишається спірною, хоча останнє буде обумовлюватися скоріше не методичним підходом, обраним вчителем виходячи зі своїх особистих поглядів і переконань щодо домашнього читання, а безпосередньо віку та індивідуальних особливостей учнів. У практичній частині даної роботи не робиться акцент на літературний аналіз тексту, так як уроки орієнтовані на учня, який розпочав вивчати німецьку мову як другу іноземну.

Методисти та вчителі пропонують багато видів завдань для роботи над текстами. Природно, що види робіт залежать від того, яку мету ми ставимо перед домашнім читанням. Якщо це читання заради читання, то завдання будуть орієнтовані тільки на контроль змісту. Якщо ми хочемо, щоб у нас відбулася і розмова з прочитаного, з проблеми тексту, то, крім завдань, згаданих вище, додаються ще й інші, щоб учні могли висловити свою думку, переходячи поступово від підготовленої до непідготовленої мови.
Немає згоди між методистами та в необхідності передтекстових вправ, спрямованих на роботу із лексичними та граматичними структурами, використаними в тексті. Одні автори вважають, що такі вправи обов'язкові і вони повинні передувати обговоренню самого тексту, оскільки тим самим в учнів збагачується словниковий запас і готується база для подальшого говоріння з проблеми. Інші автори вважають, що читання - це самостійний вид мовленнєвої діяльності, а не засіб для навчання усного мовлення, тому попередня робота над словами тут буде зайва.
Ще один спірний момент - чи потрібно вчити учнів аналізу тексту? Чи варто в курсі середньої школи вводити поняття засобів літературного висловлювання (метафори, порівняння, алегорії тощо)? Природно, що такий вид роботи доступний тільки старшокласникам, та й то, деякі автори вважають, що аналізувати текст іноземною мовою повинні вміти тільки учні шкіл з поглибленим вивченням мови. Крім усього, вид вправ залежить від віку учнів, від рівня їх підготовленості. Так, у початковій школі і тексти простіші, і завдання. Старшокласники ж вже готові говорити з проблеми, не просто зачитувати і переводити уривки. Їм також можна запропонувати виконати яке-небудь творче завдання або написати твір.
Висновки до розділу: читання творів художньої літератури на іноземній мові в рамках домашнього читання повинно бути спрямоване на становлення умінь власне читання і поступово підвести учнів до вміння читати оригінальну літературу (тобто ту літературу, яка існує в реальному функціонуванні мови).
Практика навчання і багатоцільовий характер домашнього читання вимагають зосередити роботу над прочитаним  текстовим матеріалом на одному окремо взятому уроці і збільшити частотність проведення уроків з домашнього читання, (наприклад, 1 урок з чотирьох). Лише таким чином можна зберегти інтерес до матеріалу, що читається  і забезпечити розвиток відповідних мовленнєвих умінь.
Термін «перевірочний урок з домашнього читання», на жаль, досить міцно увійшов в практику шкільного навчання і навіть мовні вправи пропонується іноді використовувати тільки як засіб розуміння прочитаного, що значно знижує інтерес учнів до даного аспекту. Не можна забувати про навчальний характер аспекту «домашнє читання», де сам зміст і належним чином організована робота з ним повинні служити потужним стимулом для посилення мотивації навчання.
При відборі текстів для читання вчителю необхідно враховувати перш за все принцип автентичності, тобто їх пізнавальної цінності, а також принцип доступності, системності та логіки викладу, зв'язку з уже вивченим і досліджуваним лексичним і граматичним матеріалом та інші. Недотримання цих принципів дуже часто призводить до збою в роботі над читанням.
Видається, що якщо в курсі вивчення мови в основу відбору матеріалу з домашнього читання покласти літературно-країнознавчий підхід, то він багато в чому буде більш ефективним як у плані навчання читання та усного мовлення, так і в плані підвищення культурно-освітнього рівня учнів. Розгляд лінгвістичних і екстралінгвістичних характеристик художніх текстів дає підставу стверджувати, що в курсі  навчання іноземних мов у середній школі домашнє читання доцільно проводити на творах художньої літератури країни мови, що вивчається.

Наступні тексти продемонструють деякі види вправ для контролю розуміння загального змісту, перевірку розуміння окремих суттєвих деталей.

 

 

TEXT 5. Australientierarten

In  Australien  gibt  es  Tierarten,  die  wir  sonst  nirgends  auf  der  Welt  finden  können.  Dazu  gehört  auch  der  oben  abgebildete  Koalabär.  Zu  den  einzigartigen  Beuteltieren  Australiens  zählen  wir  ebenso  das  Känguru.  Das  Beuteltierbaby  wird  als  Embryo  geboren  und  kriecht  in  die  geräumige  Hauttasche  am  Bauch  der  Mutter.  In  Queensland,  einem  Bundesstaat  in  Australien,  gibt  es  eine  Art  von  Vögeln,  Cassowary  genannt,  die  so  gross  und  schwer  werden,  dass  sie  nicht  fliegen  können.  Auffällig  ist,  dass  wir  auf  dem  fünften  Kontinent,  wie  Australien,  das  „Südland“,  auch  heisst,  keine  grossen  Fleisch  fressenden  Säugetiere  wie  Raubkatzen  finden,  dafür  aber  riesengrosse  Reptilien  wie  Schlangen,  Echsen  und  Krokodile,  die  Flussgegenden  unsicher  machen.  Die  Unterwasserwelt  rund  um  Australien  ist  einzigartig  und  ein  Paradies  für  Taucher,  aber  auch  nicht  ganz  ungefährlich.

I. Wählt die richtige Variante.

1.  Wie  heißt  Australien  auch  noch?

  1.   der1.  Kontinent
  2.   der5.  Kontinent
  3.   der7.  Kontinent

2.  Wie  heißt  eine  nicht  flugfähige  Vogelart  in  Australien?

  1.   Cassoway
  2.   Cassowary
  3.   Cassarole

3.  Zu  welcher  Tierart  gehören  Schlangen  und  Echsen

  1.   Krokodile
  2.   Reptilien
  3.  Panzertiere

4.  Wo  steckt  das  Kängurubaby?

  1.   im  Sack
  2.   im  Wanst
  3.  in  der  Hauttasche

5.  Welche  Tiere  gibt  es  nur  in  Australien?

  1.  Haie
  2.   Krokodile
  3.  Koalabären

6.  Wie  heisst  ein  Bundesstaat  Australiens?

  1.  Queens
  2. Queenstown

TEXT 6. Im Supermarkt

Frau Müller: ``Da sind Äpfel! Nein, Äpfel habe ich noch. Aber ich brauche Tomaten. Eine Tomte ist noch da, dann brauche ich noch 4 Tomaten für den Salat. Eier sind im Sonderangebot. Also nehme ich noch 10 Eier mit. Kaffee ist auch nicht mehr da. Ich kaufe 2 Packungen. Das Brot ist nicht schön. Das nehme ich nicht. Aber Kuchen ist gut. Nein, nicht Kuchen. Ich kaufe lieber Schokolade für 49 Cent. Das ist ein Sonderangebot.

So, das ist das Minerlwasser. Ich brauche 3 Flaschen und dann noch 2 Flaschen Orangensaft. Aber hier ist kein Orangensaft. Ach, dann nehme ich nur Mineralwasser, eine Flasche Orangensaft  habe ich noch zu Hause.

So, jetzt habe ich aber alles. Ach nein, ich brauche noch Milch, zwei Liter Milch. Jetzt aber zur Kasse!``

I.Wie geht Frau Müller? Ordnet die Wörter.

  1. Obst
  2. Gemüse
  3. Getränke
  4. Eier
  5. Kuchen
  6. Schokolade
  7. Milchprodukte
  8. Kaffee

 

II. Was kauft Frau Müller?

Menge

Lebensmittel

4

Tomaten


III. Was hat Frau Müller noch zu Hause?

Sie hat…

IV. Ergänzt.

Sonderangebot               Salat                     Liter                        kostet                 Gramm

 

  1. Die Schokolade ___________ 49 Cent.
  2. Die Eier und die Schokolade sind im _____________ .
  3. Eine Packung Kaffee, das sind 500 _____________ .
  4. Mit Tomaten und Zwiebeln mache ich __________ .
  5. Ich kaufe zwei ____________ Milch.

Отже, в домашньому читанні переважають вправи  для контролю розуміння загального змісту, перевірку розуміння окремих суттєвих деталей.

Можуть застосовуватися передтекстові вправи, такі як передбачення змісту тексту, а також вправи, спрямовані на роботу із лексичними та граматичними структурами, використаними в тексті.

 Післятекстовий етап буде присутній в тому випадку, коли текст розглядається не стільки як засіб формування умінь читати, скільки для розвитку продуктивних умінь в усній або письмовій мові, а простіше кажучи, умінь говорити і писати іноземною мовою. Він передбачає контроль розуміння важливих деталей тексту: аналіз і оцінка, відповіді на запитання.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ
Отже, навчання природному, живому мовленню можливе лише за умови використання матеріалів, взятих з життя носіїв мови або складених з урахуванням особливостей їхньої культури та менталітету відповідно до прийнятих мовними нормами. Методично автентичний текст являє собою природний мовний твір, створений у методичних цілях. Здається, що розробка подібних навчальних текстів дозволить з більшою ефективністю здійснити навчання всіх видів мовленнєвої діяльності, імітувати занурення в природне мовне середовище на уроці іноземної мови.
При відборі текстів для домашнього читання акцент робиться на літературно-країнознавчий підхід як на єдиний спосіб зберегти в матеріалі для читання всі компоненти автентичності.
Використання мотивації і предтекстової  роботи носять обов'язковий характер на уроках з домашнього читання як можливість продуктивного використання читання для навчання продуктивним видам мовленнєвої діяльності.
Інтеграційний  і комплексний характер домашнього читання (за умови правильної постановки завдань, оптимальної організації навчальної діяльності з їх реалізації та наявності відповідного методичного забезпечення) здатний значно підвищити ефективність навчання іноземним мовам у середній школі, розширити змістовний контекст діалогу культур. Бажано, щоб заняття з домашнього читання носили систематичний і системний характер, являли собою градуйовану систему, де кожна нова стадія власне читання здійснюється на новому, більш досконалому рівні, щоразу спираючись на раніше засвоєні вміння, розвиваючи їх і формуючи нові.
 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бичкова, Н.А. Навчання читання автентичних текстів лінгвокраїнознавчогого  змісту / Н.А. Бичкова / / ИЯШ - 1999. - № 1 С. 18-24
2. Носовичі, Є.В. Параметри автентичного навчального тексту / Є. В. Носовичі, Р.П. Мильруд / / ИЯШ - 1999. - № 1 С. 11-18
3. Носовичі, Є.В. Критерії змістовної автентичності навчального тексту / Є. В. Носовичі, Р.П. Мильруд / / ИЯШ - 1999. - № 2 С. 6-12
4.Рогова, Г.В. Методика навчання іноземних мов у середній школі / Г.В. Рогова - Мн.: Освіта, 1991. - 240с.
5. Селіванова, Н. А. Домашнє читання - важливий компонент змісту навчання іноземних мов у середній школі / Н. А. Селіванова / / ИЯШ -2004. - № 4 С. 21-26
6. Селіванова, Н. А. Літературно-країнознавчий підхід до відбору текстів для домашнього читання / Н. А. Селіванова / / ИЯШ - 2008. - № 1 С. 61-64

7.Lesetexte 1/http://www.mein-deutschbuch.de/lernen.php?menu_id=3.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
22 листопада 2018
Переглядів
562
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку