ОКВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж»
Методичні рекомендації для викладачів
«Інтегроване заняття. Мюзикл – форма проведення заліку з дисциплін «Сольний спів», «Вокальний ансамбль», «Танець».
Для студентів І курсу спеціальності – 5.02020101 Акторське мистецтво, Спеціалізація – Актор театру ляльок.
Укладачі:
Іванова-Биканова В. Є.,
Шевченко Н. М.
м. Дніпро 2019 р.
Фундаментальні напрями оновлення освіти формувалися під впливом ідей утвердження державного суверенітету, побудови демократичного суспільства, становлення ринкової економіки, прагнення країни увійти в європейські освітній і дослідницький простори, а також до групи успішних країн світу.
Закон України «Про освіту» створює для цього міцне законодавче підґрунтя. Результат буде залежати від всіх. Насамперед, від роботи викладачів і закладів освіти, яким надається набагато більша свобода у виборі змісту освіти і форм навчання, а також від спроможності держави забезпечити освіту необхідними для розвитку ресурсами. Головне, що дає новий закон, це нові можливості для розвитку і підвищення своєї конкурентоспроможності здобувачам освіти, освітянам та закладам освіти. Це надзвичайно важливо сьогодні, коли необхідно швидко реагувати на численні виклики, пов’язані з паралельними реформами в багатьох інших сферах, економічними проблемами, новими технологіями, глобалізацією освітнього простору тощо.
Основним документом навчально-методичного забезпечення дисципліни, передбаченим освітнім законодавством, є робоча програма навчальної дисципліни, вимоги до змісту якої встановлені п.38 Ліцензійних умов впровадження освітньої діяльності (програма навчальної дисципліни, заплановані результати навчання, порядок оцінювання результатів навчання, рекомендована література (основна, допоміжна), інформаційні ресурси в Інтернеті). Програма навчальної дисципліни, передбачена п.12 ч. 3 ст.34 та ч. 7ст.35 Закону України "Про вищу освіту", є одним із складників робочої програми.
Законодавство (п.2.4 Державних вимог до акредитації напряму підготовки, спеціальності та вищого навчального закладу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.06.2012№ 689) також передбачає створення контрольних завдань для оцінювання рівня знань студентів при проведенні акредитації спеціальності (освітньої програми). Як правило, такі контрольні завдання створюють за обов'язковими дисциплінами, передбаченими освітньою програмою. Втім, державні вимоги не передбачають обов'язкової прив'язки цих завдань до конкретних дисциплін і допускають їх створення за групами дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки, природничо-наукової (фундаментальної) підготовки та спеціальної (фахової ) підготовки. Заклад вищої освіти може самостійно обрати один з цих варіантів або їх комбінацію.
В театрально-художньому коледжі «Майстерність актора» є основною дисципліною у формуванні професійних навичок і знань майбутнього актора і посягає головне місце в системі підготовці молодих кадрів. Завдяки своїй специфічності дисципліна «Майстерність актора» знаходиться у тісному взаємозв’язку з такими дисциплінами як: «Сценічна мова», «Сольний спів», «Вокальний ансамбль», «Танець», «Сценічна пластика і фехтування», «Грим». Сукупність знань і навичок з цих дисциплін виявляють професійний рівень актора, а також вимагає глибоких знань в різних областях культури, мистецтва, історії, живопису, побуту, етики тощо.
Дисципліни «Сольний спів» і «Вокальний ансамбль» в театрально-художньому коледжі є складовими частинами професійної підготовки студентів.
Студенти вивчають дисципліни «Сольний спів» та «Вокальний ансамбль» в обсязі, необхідним для практичної діяльності актора в театрі. При вивченні вищезазначених дисциплін, перед студентами ставляться творчі завдання, пов’язані з розкриттям ідейно-художнього змісту і виявлення стилістичних особливостей творів, що виконуються, це потрібно тому, що в сучасному театрі дуже широко використовується різноманітна музика по жанрам і складовим частинам.
Дисципліни «Сольний спів» та «Вокальний ансамбль» допомагають розкривати драматичну лінію драматичних вистав, оперет, мюзиклів, посилюючи сценічне дійство.
Для студентів спеціальності «Майстерність актора» притамана неоднорідність щодо вокальних даних. У зв’язку з цим, навчання ґрунтується на таких важливих принципах вокальної педагогіки як: поступовість, послідовність в оволодінні вокальними навичками, індивідуальний підхід щодо кожного студента. Навчальний матеріал вибирається відповідно до вимог програми курсу, а також вокально-технічних та виконавських здібностей кожного студента.
Інтегральна компетентність під час вивчення дисциплін - здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у процесі вокального навчання та у сфері музичного мистецтва зокрема, що передбачає застосування вокальних теорій та методів постановки співацького голосу у вокально-виконавській та педагогічній діяльності й характеризується комплексністю, інтеграцією мистецтв та інновацією.
Під час занять з дисциплін «Сольний спів» і «Вокальний ансамбль» студенти набувають наступне
- загальні компетентності (ЗК):
ЗК1 Світоглядна: наявність ціннісно-орієнтаційної позиції. Загальнокультурна ерудиція, широке коло інтересів. Розуміння значущості для власного розвитку історичного досвіду людства. Розуміння сутності і соціальної значущості майбутньої професії.
ЗК2 Громадянська: здатність до реалізації прав і обов ’язків громадянина України. Здатність робити свідомий соціальний вибір та застосовувати демократичні технології прийняття рішень. Уміння діяти із соціальною відповідальністю та громадською свідомістю.
ЗК3 Комунікативна: здатність до міжособистісного спілкування, емоційної стабільності, толерантності. Здатність працювати у команді. Вільне володіння українською мовою відповідно до норм культури мовлення. Здатність до професійного спілкування іноземною мовою.
ЗК4 Інформаційна: здатність до самостійного пошуку та оброблення інформації з різних джерел для розгляду конкретних питань. Здатність до ефективного використання інформаційних технологій у соціальній та професійній діяльності.
- Фахові компетентності (ФК)
ФК 1 Вокально-виконавська: володіння вокальною технікою (співацька постава, звукоутворення, чисте звуковистне інтонування, розвинене дихання і звуковедення, атака звука, висока співацька позиція, дикція, артик уляція, робочий діапазон тощо). Здатність виявити найкращі художні властивості співацького голосу (в ібрація, тембр, польотність, рухливість тощо). Уміння співати з супроводом і без нього. Сформованість навичок ансамблевого співу. Наявність індивідуальної вокальновиконавської манери.
ФК 2 Вокально-сценічна: здатність до творчої інтерпретації вокальних творів. Наявність творчого іміджу. Сформованість сценічної культури та навичок вербальної і невербальної комунікації із глядачем у процесі концертного виступу. Володіння акторською майстерністю та навичками сценічного руху. Здатність до постановки концертних номерів. Уміння працювати з різними типами мікрофонів.
- Програмні результати навчання
ПРН 1 Сформованість світогляду, активної громадянської позиції, загальної культури. Уміння аналізувати й інтерпретувати соціальні та культурно-мистецькі явища і процеси, аргументувати власні оцінні судження.
ПРН 2 Здатність до міжособистісного спілкуванн я, емоційної стабільності, толерантності. Здатність працювати в команді (музично-творчому колективі). Вільне володіння українською мовою відповідно до норм культури мовлення, основами спілкування іноземними мовами.
ПРН 3 Здатність до ефективного використ ання інформаційних технологій у соціальній та професійній діяльності. Володіння технологією елементарного звукозапису. Уміння працювати з мікрофоном, звукопідсилювальною та звуковідтворювальною апаратурою.
ПРН 4 Сформованість вокальної техніки, культури звука, навичок сольного й ансамблевого співу, індивідуальної виконавської манери. Здатність до творчої інтерпретації вокальних творів.
ПРН5 Здатність до публічної вокально-виконавської діяльності та постановки концертних номерів. Володіння акторською майстерністю та навичками сценічного руху.
З дисципліни «Танець» в інтегрованому занятті до студентів застосовуються програмові вимоги:
- Повинен знати: цілі та задачі дисципліни на акторському відділенні; методику виконання вправ;характерні явища в хореографії; характерні особливості виконання танцю в різних манерах.
- Повинен вміти: поєднувати пластику тіла з музичним малюнком, відчувати характер, ритм, темп, динаміку, відрізняти та передавати характер, стиль, манеру виконання вивчених танців; поєднувати танцювальну пластику з акторською майстерністю.
- Очікування результату: виховати естетичну, виконавську, сценічну культуру; засвоєння етюдів вивчених танців; розвиток почуття пози, координації, пластичності, емоційної виразності, вміння рухатися по залу в різноманітних малюнках і ракурсах; вміння працювати в парі та з групою виконавців; вміння працювати самостійно.
Заняття будуються згідно змістовних модулів. Після закінчення кожного модуля передбачається проведення проміжних атестацій та заліків з метою перевірки якості засвоєння студентами теоретично-практичного матеріалу курсу.
В сучасну практику викладання останнім часом активно впроваджується інтегральна технологія. Зазвичай вона має три типових складових: заняття з використанням міжпредметних зв’язків, бінарні та інтегровані заняття.
Інтегровані заняття - це форма навчально-виховної роботи, яка об'єднує блоки знань із різних розділів програми навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів студентів, що дає їм змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягати цілісності знань. Використання викладачами коледжу занять такого типу дозволить студентам краще продемонструвати засвоєний програмний матеріал, сприятиме систематизації та інтенсифікації навчальної діяльності.
У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі нами було запропоновано та втілено в життя форма заліку з дисциплін «Сольний спів» , «Вокальний ансамбль» та «Танець» на І курсі навчання у студентів спеціалізації «Актор театру ляльок» у вигляді підсумкового інтегрованого заняття – за мотивами мюзиклу «Брись! Або Історії Кота Філофея»(автори В.Гін, В. Зімін)
Інтегроване заняття відрізняється від інших типів занять значною інформаційною ємністю, компактністю та логічністю навчального матеріалу, демонстрацією знань і вмінь декілька дисциплін тощо. Таке заняття спрямовано на узагальнення та систематизацію знань студентів, тому вимагають комплексу дій на занятті та активної практичної праці.
Інтегроване заняття складніше за структурою, а тому потребує більш ретельної підготовки до нього викладача, а ніж до предметного заняття. Структура інтегрованого занятття потребує особливої чіткості, продуманого й логічного взаємозв’язку матеріалів з різних розділів програми різних дисциплін.
Інтегроване заняття, так як і кожне заняття, має певні складові, зокрема ділиться на 5 етапів:
1) Організаційний етап.
2) Мотиваційний етап.
3) Етап узагальнення та закріплення знань.
4) Результативний етап.
5) Підсумковий етап.
Під час підготовки до занять викладачі відчувають деякі труднощі при визначенні мети. Слід зрозуміти, що метою усіх занять - є підвищення зацікавленості студентів до дисциплін, які вивчаються, а також посилення ефективності навчання в цілому. Мета повинна орієнтувати викладачів на запрограмований кінцевий результат теми заняття. Він буде досягнутий викладачами і студентами лише у тому випадку, коли до цього прагнуть
обидві сторони.
Популярність жанру мюзиклу досягла в останні роки небувалих висот, про що свідчить поява все нових і нових постановок.
Мюзикл (іноді званий також музичною п’єсою або музичною комедією) – сценічний твір, в якому поряд з музикою використовуються пластика, хореографія та постановочні ефекти. Жанр мюзиклу сформувався в США.
В ідеалі актор мюзиклу має бути універсалом, який вміє синтезувати в одному образі мову, спів, міміку, пластику і танець. Вважається, що якщо з хорошого мюзиклу прибрати всю музику, то він має перетворитися на повноцінну п’єсу, придатну для драматичного театру.
На першому курсі для вивчення дисципліни «Сольний спів» у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі відведено 0.5 год на тиждень індивідуальних занять. Протягом першого семестру, відповідно програмі курсу, студентам спеціалізації «Актор театру ляльок» прищеплюються навички сольного співу, відповідно їх вокальних здібностей здійснюється вибір репертуару.
Підготовка фахівця передбачає використання таких методів навчання, що забезпечують досягнення визначеного рівня володіння вокальною технікою в передбачений навчальним планом термін.
З другого семестру у репертуарний план були включені вокальні твори з мюзиклу «Історії Кота Філофея» поряд з програмними творами. Була проведена дуже ретельна робота щодо пристосування музичного матеріалу до індивідуальних вокальних можливостей першокурсників. В період розучування творів з мюзиклу, студенти мали можливість працювати с звукопідсилюючою аппаратурою, опанували спів в мікрофон, спів з фонограммою. Перед усіма студентами курсу стояло головне завдання – продемонструвати всі знання та навички з багатьох дисциплін, інтегрованих в загальний концертний виступ. Тривалість цього виступу складає 30хвилин.
Вже із власного досвіду можу зазначити, що залік з дисципліни «Сольний спів» на І курсі у формі мюзикла (2016р), в наступному навчальному році став основою для повноцінної театральної вистави.
На перших репетиціях перед виступом студентам важливо роз’яснити громадське значення виконавської діяльності взагалі й конкретного виступу зокрема.
Необхідно прищеплювати виконавцям почуття відповідальності за якість виконання на естраді й разом з тим любов до відтворення матеріалу на публіці. Студенти звикають до того, що виступи – це серйозна справа, за яку вони несуть відповідальність
а) перед слухачами;
б) перед колективним автором твору;
в) перед самим собою;
г) нарешті, перед своїм керівником.
Одночасно кожен виступ ми трактуємо як найкращі хвилини життя учасника, про які він потім буде довго згадувати. Кожен виступ – це можливість отримати величезне художнє задоволення, щонайменше – від власної участі в цьому заході.
Творчий стан характеризується у виконавців, при високому ступені захопленості створюваними образами, загострюється й контроль за процесом цієї роботи, без якої вона не могла б бути успішною. Сцена, як правило, викликає хвилювання. Часто хвилювання сприяє більшій яскравості виконання. У різних виконавців воно виявляється по-різному. Одні співають скуто сухо й навіть формально, аніж на репетиції. Інші, навпаки, можуть впадати в перебільшено „розв’язний” тон, і їх виконання набуває штучності.
Слід зазначити, що з цією музичною виставою студенти Дніпропетровського театрально-художнього колледжу виступали в різних заходах місцевого та обласного рівня - в межах святкування Дня міста Дніпропетровськ у 2016році, «Петриківський дивоцвіт» 2017р, благодійні заходи для дітей з обмеженням руху 2015 – 2016рр.
Вважаємо за необхідність ефективно використовувати в роботі інтегровані підсумкові (залікові) заняття з дисциплін «Сольний спів» «Вокальний ансамбль» та «Танець» у студентів І курсів театрального відділення ОКВНЗ «ДТХК» для діагностики подальшого формування цілісної системи знань і вмінь студентів, розвитку їх креативних здібностей та потенційних творчих можливостей.
Використані джерела
1. Антонюк В. Г. Вокальна педагогіка (сольний спів) : підручник / Валентина Антонюк. – 2-ге вид. – К. : LAT & K, 2012. – 192 с.
3. Іванов В. Ф. Про вокальну педагогіку / Володимир Іванов // Українська музична газета. – № 3 (73). – 2009.
4. 2. Лю Бинцян. Музыкально-исторические параллели развития искусства Китая и Европы / Бинцян Лю. – Одесса : Астропринт, 2014. – 440 с.
5. . Колесникова Л. В. Художній час як проблема онтології мистецтва : дис. … канд. філос. наук : 09.00.08 // Колесникова Любов Вікторівна. – К. : Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2003. – 20 с.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку