Методичні рекомендації "Формуванння соціальної компетентності учнів шляхом упровадження інноваційних технологій на уроках правознавства"

Формуванння соціальної компетентності учнів шляхом упровадження інноваційних технологій на уроках правознавства

      Набуваючи нового педагогічного досвіду постійно пам'ятаю, що творчість людей є генератором соціального прогресу. На мою думку, дискусія, дебати, групова творча справа – це живий творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях.

       Організації групової роботи на уроках я приділяю особливу увагу. Роботу в групах практикую на етапі вивчення нового матеріалу та під час закріплення знань, поєднуючи її з різними методами навчання. Ось деякі приклади завдань групової роботи на уроках правознавства:

1.Уявіть себе екіпажами міжпланетних кораблів, які наближаються до планети, на якій виявлено суспільство розумних істот, подібних до людей. Після висадки на планеті  дослідникам необхідно визначити, чи існує на планеті держава. Запропонуйте ознаки, які можуть свідчити про наявність у суспільстві держави (урок «Загальна характеристика державної влади», 10 кл.).

2. Проаналізуйте, в якій мірі Україна відповідає визначенню правової держави і запропонуйте заходи відносно досягнення Україною правової держави (урок «Правова та соціальна держава», 10 кл.).

3.Уявіть себе юридичними консультантами і на основі витягу Закону України «Про громадянство України» дайте аргументовану відповідь на запропоновані юридичні ситуації (урок «Що означає бути громадянином держави», 9 кл.).

4. Познайомтеся з текстом Конституції України (I гр. – ст. 65,  II гр. – ст. 66,  III гр. – ст. 67, IV гр. – ст. 68) і підготуйте оповідання, як вам чи вашим батькам доводилося виконувати названі обов’язки (урок «Основні права, свободи і  обов’язки громадян України», 10 кл.).

     Одним з ефективних засобів активізації пізнавальної діяльності вважаю дебати, мета яких навчити учнів висловлювати власне ставлення до подій і в такий спосіб переконати інших у правильності своєї позиції. На уроках правознавства для дебатів беру і такі теми: «Преса не повинна втручатися в приватне життя знаменитостей», «Права людини в Україні: конституційний міф чи правова реальність», «Україна – демократична держава», «Закони в Україні – надійний інструмент регулювання суспільних відносин».

      Вивчаючи в курсі правознавства теми «Права людини і громадянина», «Кримінальна відповідальність» пропоную учням дискусії з питань: «Які права я як дитина маю в Україні?» та «Скасування смертної кари – «за» і «проти»». В ході підготовки до таких уроків учням пропонується написати твори-есе: «Які права як громадянину забезпечені мені в Україні?» та «Мої погляди щодо скасування смертної кари в Україні» та ін.

      Одним із видів інноваційних навчальних занять є урок-суд, особливість якого полягає в тому, що водночас із процесом закріплення вивченого матеріалу учні ознайомлюються з основними елементами судового процесу.

Наприклад, вивчення теми «Кримінальний процес та його учасники, 9 клас) я проводжу в формі «Суду з кримінальної справи». При цьому ставлю перед собою наступну мету: дати уявлення про судовий процес у кримінальній справі та про права та обов’язки її учасників. Клас поділяю на групи: 1-2 групи – учасники судового процесу, 3-я група – експерти. Групи 1-2 отримують статті Кримінально-процесуального кодексу та ситуативні задачі і готуються на їх підставі розіграти судовий процес, розділивши ролі (потерпілий, підсудний, свідки, суддя, прокурор, захисник) та їхні дії. Група 3 також отримує текст статей Кримінально-процесуального кодексу й опрацьовує їх, щоб потім проаналізувати змодельовані групами 1-2 ситуації. Потім групи 1-2 демонструють підготовлені ситуації, після чого група експертів оцінює переглянуте. На підсумковому етапі відбувається підбиття підсумків та постановка домашнього завдання. Клас повинен коротко вказати основні етапи судового процесу, права та обов’язки його учасників. На цьому етапі також я підбиваю підсумки організації та проведення уроку, оцінюю досягнення учнів, вказую на недоліки, відзначаю кращих. Домашнє завдання даю за вибором: написати-репортажі «Із залу засідань…» або скласти інтерв’ю з учасниками процесу.

      Вважаю доцільним використання такого методу і в курсі історії  тому, що це дає можливість розглянути якусь проблему не тільки з позиції сучасної людини, але й з позиції «учасників» подій.

      Використовую в роботі інформаційно-комунікаційні технології. Це допомагає формувати в учнів вищий рівень самоосвітніх навичок, умінь робити висновки, узагальнювати.Учням, які люблять проводити  час за комп’ютером і цікавляться історією пропоную виконати індивідуальні завдання:

1) підготувати презентацію з певної теми, в якій порівняти погляди різних дослідників на проблему;

2) створити асоціативний кущ із певного поняття або теми;

3) скласти кросворд в електронному вигляді.

      Кожен учитель хоче, щоб його уроки були цікавими. Цього прагну і я. Одним із способів досягнення цієї мети, вважаю, використання ігрових форм уроку. Навчальні ігри використовую на більшості своїх уроках, адже багато з ігор, які я пропоную дітям не вимагають особливого реквізиту і досить прості. Це такі, як «Три речення», «Правильні твердження», «Спринт», «Правове лото», «Семафор», «Знайди помилку», «Аукціон», «Презентація» та інші.

      Під час перевірки та закріплення знань практикую опитування в нетрадиційній формі – міні-гру «Спринт» (на спеціальних картках, які вибирають учні, записані основні правові терміни, що вивчали. За мінімальний час учні повинні дати визначення цих термінів), «Правове лото» (заздалегідь готую таблицю правових термінів, а учень приколює до відповідного слова на таблиці картку з його тлумаченням), «Семафор», де учні мають навчитися обирати між декількома варіантами дій. Так, при вивченні діяльності правоохоронних органів  пропоную учням обрати, до якого з правоохоронних органів їм доцільно звернутися в певній ситуації. Для цього заздалегідь готую картки «Поліція», «Прокуратура», «Суд», «Адвокатура», «СБУ». Два-три учні одержують комплекти цих карток. Після оголошення ситуації, вони визначаються і піднімають картку з назвою того правоохоронного органу, до якого найдоцільніше, на їх думку, звернутися.   

      По такому типу організовую роботу при вивченні видів юридичної відповідальності, форм власності, нормативно-правових актів, видів цивільно-правової відповідальності, тощо.

      Виходячи зі свого досвіду роботи, хочу відзначити, що дуже подобаються моїм учням рольові ігри. Але, нажаль, нестача часу (такі ігри вимагають певної підготовки) значною мірою звужує можливості використання цього методу. Тому здебільшого використовую лише певні його елементи. У моєму педагогічному арсеналі є такі рольові ігри з правознавства: «Я влаштовуюсь нароботу», «Я – покупець», «Вибори», «Створення молодіжної організації». Рольові ситуації розігрую під час вивчення цивільно-правових відносин (ігри «Позика», «Знайдення скарбу»), політичних прав («Мітинг», «Виборець»), правоохоронної діяльності («Спрощене судове слухання»).

      Навчальне співробітництво, на мою думку, є ефективним, якщо використовувати під час роботи інтерактивні технології тому, що вони мають великий вплив на учнів. На початку, або наприкінці вивчення теми уроку з метою з’ясування думок учнів з приводу вивченої проблеми, а також розкриття їхнього ставлення до неї застосовую метод «Мікрофон». Таку форму, наприклад, я опробувала на уроці правознавства «Правомірна поведінка та правопорушення» (завдання «Що таке правомірна поведінка?А що таке правопорушення?).Метод «Мозкового штурму» активно впроваджую на етапі вивчення нового матеріалу, роз’язання проблемних питань, на які немає однозначної відповіді. Таким чином, я вивчаю з правознавства питання «Форми держави» (урок «Загальна характеристика держави та державної влади», 10 клас), «Правопорушення» (урок «Правомірна поведінка та правопорушення», 9 клас), «Право на достатній життєвий рівень» (урок «Основні права, свободи та обов’язки громадян України», 10 клас), «Основи житлового права» (урок «Сімейне право. Житлове право», 10 клас), «Колективний і трудовий договір» (урок «Трудове право», 10 клас) та ін. Відповідно даю наступні завдання:

1) назвіть ознаки характерні для демократичного правління;

2) назвіть ознаки, які притаманні правопорушенням;

3) назвіть потреби, які на ваш погляд, має включати в себе достатній життєвий рівень;

4) запропонуйте підстави, за наявності яких ви вважаєте доцільним вважати особу такою, що потребує поліпшення життєвих умов;

5) висловіть думку щодо умов, які можуть цікавити працівників підприємства (організації) при влаштуванні на роботу.

Прикладом застосування цього методу  може слугувати і розгляд питання «Опіка та піклування» (урок «Як держава захищає права дітей», 9 клас):

• Чи знаєте ви сім’ї, в яких діти перебувають під опікою?

• Чи відрізняються ці діти від вас? Чим?

• Чи чули ви про сімейні дитбудинки ?

• Як ви думаєте, що зумовлює людей усиновлювати чужу дитину?

• Чи можлива справжня батьківська любов до усиновленої дитини?

      Важливою умовою формування соціальної компетентності учнів, інтересу до правознавства, на мій погляд, є позакласні заходи: тиждень правознавства в школі, історичні олімпіади, інтелектуальні ігри, конкурси ерудитів, вікторини, турніри правознавців – підготовка та участь у таких заходах збагачує учнів новими знаннями, розширює їхній світогляд.