Методичні рекомендації "Гендерні інтелектуально - психологічні особливості розвитку математичних здібностей дітей"

Гендерні інтелектуально-психологічні особливості розвитку математичних здібностей у дітей дошкільного віку

          Проблема навчання дітей математики в наш час набуває дедалі більшого значення. Це пояснюється насамперед бурхливим розвитком математичної науки, у зв'язку з проникненням її у найважливіші галузі знань. Навчання в дошкільному закладі спрямоване на виховання у дітей звички до повноцінної логічної аргументації всього, що нас оточує. Центральним завданням навчання математики в дошкільному закладі є навчання лічби та розв’язуванню задач.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив. що ця проблема є актуальною.

Вчені психологи Д.Б.Ельконін, Л.А.Венгер, педагоги К.Й.Щербакова, Т.В.Тарунтаєва засвідчують про значно більші, ніж вважалося досі, розумові можливості дітей у процесі навчання  математики.

Основна мета формування елементарних математичних знань у дітей дошкільного віку полягає в тому, щоб дати їм математичні уявлення і початкові  поняття,  навчити їх найпростіших способів  виконання математичних дій, сформувати відповідні уміння та навички розв’язувати задачі.

Сучасні теорії диференційованого навчання ґрунтуються на єдиному принципі -  принципі відбору дітей за рівнем  їхнього розумового розвитку та ін­дивідуально-психологічними  особливостями. Ці критерії важливі, але недостатні. Треба також  ураховувати статеву належність  дитини, особливо на ранньому етапі організованого навчання ; (старший дошкільний і молодший ; шкільний вік). Адже навіть у немовлят різної статі розумові процеси відмінні. Мозок хлопчиків у цілому активніший за мозок дівчаток. Відповідно різна в них і вся  стратегія пізнання світу.                    

Нейрофізіологи переконливо; доводять, що хлопчики вправ­ніші за дівчаток у математич­них операціях та візуально-просторовому мисленні, а в дівчаток більше, ніж у хлоп­чиків, розвинені, вербальні   здібності.

На жаль, переваги хлопчиків нівелюються вже у перших класах загальноосвітньої школи, а відтак   майже в 40 % з них до четвертого   класу формується чітко виражена антишкільна установка. В чому ж  причина цього явища?

Одна з головних причин — емо­ційні втрати на ранньому етапі розвитку хлопчиків (до 5-6 років), а також в початковій школі.

Велику роль у становленні й розвитку психології статі відіграє     соціальне середовище. Хто вихо­вує й навчає наших дітей? Як ві­домо, найчастіше жінки: мати  й    бабуся — вдома, вихователька — в дитсадку, вчителька — в почат­ковій  школі,  Вчителі-чоловіки трапляються зрідка і то лише в се­редніх і старших класах. Але ж чи  здатна жінка виховати і повноцінно, різнобічно розвинути особистість маленького хлопчика, підліт­ка тощо? Відомо, що жіноче мис­лення якісно відрізняється від чоловічого, тож і виходить, що виховання і навчання дітей у дит­садках і початковій школі більшою мірою розраховане на дівчаток.

А невідповідність форм і ме­тодів навчання психологічним відмінностям між статями час­то і є причиною недостатньої успішності і невдач хлопчиків.

Звідси висновок: до навчання дівчаток і хлопчиків треба підхо­дити диференційовано, починаю­чи вже з чотирьох років. Саме то­му, готуючись до занять, педагог має подбати, щоб поряд з тради­ційним добирати спеціальний ма­теріал для дітей різної статі від­повідно до інтелектуально-психо­логічних особливостей її прояву.

Дуже важливо, щоб педагоги і батьки зрозуміли: математика в дошкільному віці — це не так формування навичок лічби та способів розв'язування задач, як унікальна можливість для повноцінного розвитку малюка.

Тому для максимального вико­ристання розвивальних можли­востей математики, треба спочат­ку зацікавити дітей. Математич­ний матеріал має бути захопли­вим, викликати бажання дізнати­ся якомога більше. Водночас зав­дання повинні бути життєвими, потрібними дитині для гри та спіл­кування з Іншими людьми, з нав­колишнім світом, а також бути ін­струментом для подальшого здо­буття знань.

Інтелектуальні здібності дітей треба розвивати постійно, почи­наючи з раннього віку. Елемен­тарні знання з математики дош­кільнята здобувають дуже рано, ще до початку організованого нав­чання. Отже, для розвитку малю­ка варто використовувати всі мо­менти його життя, так чи інакше пов'язані з математикою. І нав­паки: з кожної вправи і завдання слід вибирати максимальну кіль­кість будь-якої (тобто не лише математичної) корисної для ди­тини інформації.

Для успішного здійснення зазначених завдань треба врахо­вувати багато різних чинників, насамперед, такі;

- індивідуально-психологічні особливості дитини;

- рівень розумового розвитку дитини;

- особливості пізнання світу дітьми різної статі.

Дівчатка:

*  мовлення більш емоційне і в цілому краще розвинене;

* краще реагують на правильно побудовані фрази та чітку логіку;

* відповіді однотипні;

*  надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком;

* більше цікавить результат;

* більш дисципліновані, зібрані, старанні,

Хлопчики:

*  рідко розкривають свій внут­рішній стан у словах;

*  мислення нестандартне, внут­рішній пошук інтенсивніший і складніший, аніж здається;

* надають перевагу розв'язанню нових,   логічних   і   складних завдань,  під час виконання стереотипних вправ виявляють нетерплячість та неохайність;

* більше цікавить сам процес;

* увага розпорошена;

* швидше набувають арифметич­них умінь, краще запам'ятовують форми і розуміють принципи ро­боти механізмів.

Пропоную практичний мате­ріал з математики окремо для хлопчиків і дівчаток, а також для їхньої спільної роботи.

 Такі зав­дання варто пропонувати дітям па­ралельно з традиційними.

Завдання з формування навичок лічби

Для хлопчиків

1.  У цеху, де складають машини, залишилося 2 корпуси і 8 коліс. Чи вистачить їх, щоб скласти дві маши­ни? Скільки коліс має бути в легко­вій машині? Для чого потрібне за­пасне колесо? Скільки ж треба ко­ліс, щоб відправити машини з заводу до магазину?

Підказка для дорослих: треба вра­ховувати також і запасні колеса.

2.  На малюнку зображено пред­мети: ключку, ковзани, книжку, фут­болку, весло, м'яч, шахи, волан, бок­серські рукавиці. Вибери предмети, потрібні для занять спортом. Назви ці види спорту; полічи їх. Назви види спорту, де потрібний м'яч; полічи їх.

3.  Спортсмени змагалися з бігу на коротку дистанцію. Спортсмен з України дістався фінішу за 8 хв, спор­тсмен з Туреччини подолав дистан­цію за 10 хв, а бігун з Німеччини — за 9 хв. Розмісти цих спортсменів на п'єдесталі пошани. Хто з них здобув золоту медаль? Хто — срібну? А хто — бронзову?

4.   На малюнку зображені пред­мети: рюкзак, спальник, ложку, сір­ники, хмиз, палатку, компас, каніст­ру з водою, портфель, вазу. Які з цих предметів знадобляться туристові в поході? Полічи їх. Скільки тут зай­вих предметів? Як треба зберігати сірники, щоб вони не намокли?

5. Пожежники рятували дітей з па­лаючого будинку. Спочатку вони ви­несли маленьку дівчинку з лялькою, потім — хлопчика і кошеня. Скільки всього живих істот врятували пожеж­ники? Що могло спричинитися до пожежі? Що треба робити, коли в будинку почалася пожежа? Назви номер телефону пожежної частини.

6. Хлопчики запускали повітряних зміїв. Першим був змій Сергія, дру­гим — Павла, а останнім — змій Бог­дана. Котрий числом був Богданів змій? З чого роблять повітряних зміїв?

          7. Олег та Ігор пішли на рибалку. Олег зловив двох коропів вагою 2 і З кг, а Ігор зловив лише одну щуку — вагою 6 кг. Хто з хлопців приніс додому більше риби?

Підказка для дорослих: можна брати до уваги вагу риби, а можна — кількість.

Для дівчаток

1.  У скількох місцях треба розрі­зати довгу стрічку, щоб зробити по­тім 2 банти? 4 банти? Скільки кісок можна заплести з отриманих стрічок?

2.  На малюнку зображено овочі: картоплю, капусту, буряк, цибулю, моркву, петрушку, огірок, помідор, гарбуз, перець. Вибери овочі, з яких мама готує борщ, та полічи їх. А що можна зробити з решти овочів?

3.  Дівчатка готували букети, щоб привітати своїх виховательок. Кож­ний букет вони складали з трьох кві­ток. Усього було 7 квіточок: 3 ро­машки й 4 волошки. Чи вистачить кві­тів, щоб привітати двох виховательок? Як можна скомпонувати ці квіти в бу­кети? Що треба зробити, щоб буке­ти були однакові?

4.  Іринка вкладала спати свої іг­рашки: ляльку, ведмедика, неваляйку, цуценя, мишеня, кошеня. Якими за порядковим числом були кошеня й мишеня? Скільки всього іграшок вкладала спати Іринка? Як ви гадає­те, чи всі іграшки заснули? Чому?

5.  Маринка пришиває ґудзики до сукні.  На сукні кілька петельок:  по дві на манжетах і три на планці спе­реду. Чи вистачить їй сім ґудзиків? Вісім? П'ять? Що можна зробити, як­що ґудзиків більше, ніж петельок? Менше, ніж петельок?

        6.  Чотири Марічки Бігли до річки і кожна знайшла по стрічці.

 А якби туди десять Марічок пішло, скільки б стрічок по дорозі знайшлось?

         7.  Наталка,  Марійка та Оленка прийшли на святковий ранок до дит­садка у сукнях різного кольору: жов­того, блакитного та рожевого. Натал­ка була не в жовтому. Марійка — не в жовтому і не в рожевому. В якій сукні була кожна з дівчаток?

          8.  Як розділити 5 яблук між п'ять­ма дівчатками так, щоб одне зали­шилося в кошику?

Для спільної роботи хлопчиків та дівчаток

1.    Оля вибігла гуляти,

І Тарас за нею з хати, І Сергійко, і Марат. Скільки ж вибігло малят?

Хто вийшов з будинку першим? Другим? Третім? Четвертим?

2.   На малюнку зображено різні предмети жіночого й чоловічого туалету: зубна щітка, чоловічі чере­вики, жіночі черевики, люстерко, губна помада, портфель. Вибери ті предмети, які візьме в дорогу мама? Полічи їх. А що візьме у відрядження тато? Полічи ці предмети.

3.    Лялька — у Тетянки, ведмежа — в Богдана, кошеня — в Оксанки, коник — у Степана, самоскид — в Сергійка, в Петруся — мотрійка.

Скільки всього дітей бавляться іграшками? Скільки серед них хлоп­чиків? Дівчаток? Скільки Іграшок у малят?

4.    Пиріжки готує мати

На обід своїм малятам: Для Сашка і для Наталки, Для Сергійка і Тетянки. Але раптом кіт вусатий Хап пиріг — і геть із хати!

Скільки в матусі діток? Скільки серед них хлопчиків? А дівчаток? Скільки всього пиріжків спекла ма­ти? А скільки їх залишилося після то­го, як кіт один поцупив?

5.  В одному будинку живе роди­на: дідусь, бабуся, батько, мати, стар­ший син Олесь, донька Наталка і мо­лодший син Сашко. Скільки всього осіб у цій сім'ї? Скільки дітей? Скіль­ки батьків? Скільки матерів? Скільки братів? Скільки сестер? Хто з членів цієї родини народився першим? Хто з дітей народився першим? Другим? Третім?   Скільки   в   сім'ї   дочок? Скільки синів?

       6. Ганнуся, Людмилка, Дмитрик і Павло вдягли на новорічний бал мас­карадні костюми. У костюмі мотрійки була одна з дівчаток, але не Люд­милка. Піратом була також не Люд­милка. Дмитрик був не в костюмі кло­уна і не в костюмі астронома. Павло теж не був одягнений клоуном. Яке ж вбрання було на кожному з учас­ників балу-маскараду? ,

       7.  Які з наведених нижче вислов­лювань правильні завжди? Які з них можуть бути і правильними, і непра­вильними? Які висловлювання завж­ди неправильні:

а) батько старший за сина;

б) один з братів старший за

другого;

в) мати молодша за батька;

г) онук старший за дідуся.

        8.  Двоє дівчаток ідуть додому зі школи, їм назустріч — троє хлопчи­ків. Скільки всього дітей іде додому?

        9.   У трьох братів — по  одній сестрі. Скільки всього дітей у родині?

10. У бабусі було двоє онуків: стар­ший — Богдан, молодший — Тара-сик. Бабуся купила їм до свята п'ять шоколадок і сказала, щоб Богданчик узяв собі на одну шоколадку біль­ше, ніж Тарасик. Як Богдан повинен був поділити шоколадки? •