Методичні рекомендації «Методика роботи над екологічним проєктом

Методичні рекомендації

«Методика роботи над екологічним проєктом»

                                                     Автор: Александрова Ірина Григорівна

В освітньому просторі Нової української школи актуальна організація освітнього процесу, яка спрямована на формування самостійності в оволодінні навчальним матеріалом, забезпечення освітніх потреб кожного здобувача освіти з урахуванням нахилів, інтересів та можливостей; всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, здатної до життя у суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою; яка готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності і громадянської активності.

Важливим засобом самостійного активного здобуття знань, практичного застосування їх у житті, розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти, виховання у них активної життєвої позиції є метод проєктів. Робота над проєктом - практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної діяльності учня на основі вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

Технологія проєктної діяльності ґрунтується на розв’язанні учнем або групою учнів певної проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтеграція знань, умінь і навичок з різних галузей науки. Робота над проєктом надає можливість вчити учнів свідомо будувати власну повноцінну діяльність, яка включає три стадії: мотиваційну, операційно-виконавчу, рефлексивно-оцінювальну.

Проєктний метод – це дидактичний засіб активації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й одночасно формування визначених особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається ця технологія – самостійність, діяльність, результативність [8].

Основними структурними елементами виконання проєкту є:

1. Визначення мети проєкту й постановка проблеми.

2. Складання плану реалізації проєкту (терміни, коло учасників, форми презентації).

План реалізації проєкту:

1. Організація груп і розподіл завдань між групами або в самій групі.

2. Визначення проблеми дослідження, його об’єкта і предмета.

3. Аргументація актуальності теми.

4. Визначення завдань та методології дослідження.

5. Опрацювання джерел інформації.

6. Аналіз і систематизація одержаної інформації, висування гіпотез.

7. Визначення форм і методів реалізації.

8. Складання плану реалізації проекту.

9. Підбиття підсумків, проведення кількісного і якісного аналізу результатів, зіставляння результатів проекту з його метою та завданнями.

10. Загальне обговорення отриманих результатів.

11. Оформлення отриманих результатів.

12. Звершення проєкту – проведення презентацій (звіт, науково-практична-конференція, застосування стіннівок, листівок, інформаційних збірників, плакатів, фотоматеріалів, відеоматеріалів).

13. Визначення нових проблем для подальших досліджень.

Дослідницькі проєкти вимагають добре продуманої структури, визначених цілей, актуальності мети дослідження, соціальної значимості, чітко продуманих дослідних методів та методів обробки результатів.

Суть методу екологічних проєктів полягає у стимулюванні інтересу учнів до певних проблем, що передбачають оволодіння визначеною сумою знань, і через проєктну діяльність, яка допомагає вирішити ті чи інші екологічні проблеми, показати практичне застосування одержаних знань. Таким чином, цей метод принципово відповідає за встановлення міцного зворотнього зв’язку між теорією і практикою в освітньому процесі. За своїм особистісним сенсом він виходить за межі звичного шкільного середовища, пов’язуючи учнів з реальними соціальними проблемами. Це система навчання, гнучка модель організації освітнього процесу, орієнтована на творчу самореалізацію учня, розвиток його інтелектуальних та фізичних можливостей, вольових якостей та творчих здібностей у процесі створення проєкту під контролем педагога.

 Мета проєктної діяльності полягає у:

• розвитку вміння ставити проблему та самостійно її розв’язувати;
• розвитку мотивів до навчання та самоосвіти;
• формуванні почуття відповідальності за прийняте рішення;
• розвитку комунікативних умінь і навичок [14].

Поряд з іншими педагогічними технологіями метод проєктів має певні переваги:

• дозволяє учням відкрити для себе новий зміст пізнання як процесу самостійного відкриття нових знань;
• учні працюють в групах за інтересами, відбувається колективна робота у команді;
• отримують певний досвід дослідницької роботи;
• відбувається інтеграція знань учнів з різних видів діяльності;
• орієнтація на виконання певних завдань, критичний аналіз досягнень;
• вміння відстоювати власну точку зору, самостійно висунути й апробувати різні гіпотези, зібрати, обробити й оформити матеріал, вільно орієнтуючись в інформаційному просторі ;
• формування відповідальності за свою роботу.

Усе це формує в дітей психологічну зрілість і дозволяє успішно «ввійти» у суспільство. Екологічний проєкт є основою для покращення екологічної ситуації своєї місцевості, пропонує шляхи вирішення тих чи інших екологічних проблем.

Обираючи тему проєкту, педагогу слід враховувати такі критерії:

• значущість даної інформації для учня;
• соціальна значущість проєкту;
• наявність у проєкті виховного потенціалу;
• зв'язок з відповідними темами навчальних предметів;
• можливість постановки проблеми;
• можливість реалізації між предметних зв’язків.

Кожен учень може самостійно або з допомогою учителя, керівника гуртка обрати проблему, над якою буде працювати у процесі роботи над проєктом. Можна запропонувати таку тематику:

1. Моніторингові дослідження певних видів рослин і тварин.
2. Дослідження еколого-біоморфологічних особливостей та перспектив збереження флори і фауни.
3. Дослідження місць зростання та запасів лікарських рослин.
4. Екологічно чисті джерела енергії.
5. Взаємозв’язок компонентів різноманітних екосистем.
6. Біотехнологія переробки відходів.
7. Створення парку у населеному пункті.
8.  Сучасний стан та збереження екосистем степу.

Екологічний проєкт має відповідати певним вимогам,а саме:

• наявність значущої у дослідному плані проблеми, розв’язання якої потребує певної інтеграції знань;
• самостійна індивідуальна або групова робота учнів;
• практична значимість результатів роботи;
• використання дослідно-експериментальних методів;
• поетапне виконання завдань і перевірка отриманих результатів;
• узагальнення отриманих даних;
• обговорення способів оформлення кінцевих результатів;
• оформлення результатів,їх презентація;
• підбиття підсумків роботи та формулювання висновків.

Навчальні проєкти дуже подібні за своєю структурою до наукових досліджень. Перш чим розпочати роботу над проєктом, учні ознайомляться з алгоритмом «Як працювати над навчальним проєктом у групах?»:

1. Ознайомтеся з темою, метою, об’єктом і предметом досліджень.

2. Обговоріть з учасниками групи послідовність виконання завдань, щоб досягти мети проєкту.

3. З’ясуйте, які прилади та матеріали вам знадобляться, у якій формі будете представляти роботу.

4. Розподіліть обов’язки між учасниками групи, визначте терміни реалізації проєкту.

5. Після проведеної роботи кожного з учасників групи, зробіть обмін інформацією та проаналізуйте всі зібрані дані, залиште потрібну інформацію, в разі потреби приберіть зайву.

6. Обговоріть результати проєкту, зробіть висновки, підготуйте його представлення.

7. Презентуйте проєкт учасникам інших груп та учням інших класів.

8. Оцініть особистий внесок кожного учасника групи у роботі над проєктом.

Під час роботи над проєктами можна використовувати індивідуальну та групову форми роботи. Зазвичай, у групах учні виконують довготривалі науково-дослідницькі проєкти, одним із яких є «Дослідження орнітофауни своєї місцевості». Це спонукає їх до колективного вирішення проблем, розвиває комунікативні навички, створює атмосферу пізнавального пошуку, пробуджує допитливість, пізнавальний інтерес.

У процесі роботи над екологічними проєктами, доречно застосовувати методику порівняльного аналізу, тобто, на основі подібності та відмінності між об’єктами і явищами, школярі зможуть зробити висновки та узагальнення, проаналізувати біологічне значення схожості та відмінності різних параметрів, провести аналогії та паралелі. Якщо юними дослідниками не з’ясовані нові факти та не відкрито нічого нового, вони можуть дати вже відомим даним нове пояснення і обґрунтування, що свідчить про їх творчий потенціал як майбутніх вчених – науковців.

Вибираючи тему проєкту, педагогу доцільно враховувати такі критерії:

• значущість інформації для учня;
• соціальна значущість проєкту;
• наявність у проєкті виховного потенціалу;
• зв'язок з відповідними темами навчальних проєктів;
• можливість постановки проблеми;
• можливість реалізації міжпредметних зв’язків.

Отже, саме проєктна діяльність дає можливість розвивати творчі здібності учнів, осмислено застосовувати свої знання у житті, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчаннята самостійного дослідництва.

Важливою складовою проєктної діяльності є дослідницько-пошукова діяльність, яка забезпечує формування життєво важливих ціннісних орієнтацій:

• формування наукового світогляду, цілісної природничо-наукової картини світу;
• формування інтелектуальної, ціннісно-мотиваційної та діяльнісно-практичної сфери особистості як складових її екологічної культури;
• активізація природоохоронної діяльності, сприяння підготовці особистості до цілісного сприйняття сучасних екологічних проблем;
• виховання патріотичних почуттів, любові до природи рідного краю, гуманних моральних якостей особистості, позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
• виховання уміння працювати в колективі, почуття працелюбності, наполегливості у досягненні мети, відповідальності за результат власної роботи;
• сприяння професійній орієнтації та самореалізації у складному багатогранному соціокультурному середовищі.

В процесі виконання екологічного проєкту здобувачі освіти проводять обстеження територій, облік кількості рослин та тварин, їх фотографування та відеозапис, опис пробних ділянок (площею 1 м²), які закладаються в найбільш характерних типових місцях. Використовуються польові (маршрутний, напівстаціонарний) методи, метод порівняльної флористики, статистичний, аналітичний, морфолого-географічний методи. Флористичні дослідження та ритми сезонного розвитку проводяться методом фенологічних спостережень.

Діяльнісний компонент роботи над проєктом включає в себе уміння:

• дотримуватися правил безпечної та відповідальної поведінки у природному середовищі;
• пересаджувати рослини (насіннєвим способом) із природних у штучні умови зростання;
• проводити спостереження та есперименти за рослинами та тваринами у природі та культурі, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами;
• закладати дослідні ділянки, трансекти та проводити математичну обробку інформації;
• оформляти щоденники спостережень;
• створювати комп’ютерні презентації та постери для оформлення результатів досліджень;
• розмірковувати, висувати гіпотези та перевіряти їх, експериментувати, добирати необхідні ресурси для проведення спостережень і дослідів, за їх результатами робити висновки;
• працювати з Інтернет-ресурсами, довідковою науковою літературою;
• аналізувати, співставляти і узагальнювати літературні дані і результати власних досліджень;
• складати картосхеми, таблиці, діаграми;
• користуватись визначниками рослин і тварин;
• користуватись програмним забезпеченням PlantSnap для визначення рослин у природі та за фотографіями;
• робити моніторингові дослідження;
• збирати та сушити лікарські рослини, їх насіння;
• проводити природоохоронну просвітницьку роботу, створювати фотокаталоги, розробляти пізнавальні посібники та буклети;
• фотографувати досліджувані об’єкти, робити відеозаписи.

Учні мають набути досвід:

• проведення спостережень та моніторингових досліджень;
• проведення просвітницької природоохоронної роботи;
• роботи з науковою літературою, Інтернет-ресурсами;
• роботи у колективі, з органами місцевого самоврядування, батьківською громадою з питань охорони природи;
• участі конкурсах, акціях, фестивалях еколого-натуралістичного дослідницького характеру.

Потрібно запропонувати здобувачам освіти такий план роботи над екологічним проєктом:

1. Вибрати тему та терміни реалізації досліджень.

2. Опрацювати наукову літературу.

3. Обґрунтувати актуальність та перспективність роботи.

4. Визначити завдання дослідження.

5. Ознайомитися з методами та із методикою роботи.

6. Вибрати потрібне обладнання.

7. Визначити очікувані результати.

8. Зробити висновки.

Педагог повинен контролювати правильність ведення досліджень, які оформляються у щоденниках дослідницької роботи. У щоденнику спостережень проводяться записи за різними формами – або у вигляді таблиці (наприклад, таблиця 1), або за певним планом, який розробляє педагог. За щоденниками спостережень, у класі, учні проводять математичну обробку інформації, моніторинговий аналіз, обмін інформацією, в результаті чого роблять певні висновки та складають перспективний план роботи.

Таблиця 1. Визначення рослин на досліджуваних ділянках

 Дослідження еколого-біологічних особливостей рослин і тварин, фізико-географічних особливостей території та складання карт–схем учні проводять за інструктивними картками.

Картка-інструкція «Закладка дослідних ділянок»

1. Виберіть дослідні ділянки, розмірами приблизно100×100 м. Виміряйте всю відстань можна кроками (для цього потрібно попередньо встановити розмір кроку) або з допомогою метра.
2. Всередині великих ділянок закладіть менші пробні майданчики, площею 1×1 м на кожній досліджуваній території. Визначте їх межі, для цього потрібно забити пакільці та обв’язати їх мотузками.
3. Намалюйте карту-схему досліджуваної території в масштабі 1:1000, нанесіть на неї річку, дороги, прогони, стежки, сільськогосподарські угіддя, будівлі, лісосмуги та групи деревних насаджень, мурашники, тощо.
4. Відмітьте фізико-географічні особливості території дослідження, результати запишіть у щоденник спостережень за планом:
   • дата;
   • географічне положення;
   • розмір дослідної ділянки;
   • загальна характеристика рельєфу (височина, низина, рівнина);
   • мікрорельєф (балки, яри, схили);
   • види ґрунтів;
   • характер і ступінь зволоження;
   • тип рослинного або тваринного угруповання;
   • наслідки діяльності людини (смітники, пеньки дерев, стерня, яка згоріла, засміченість, рілля тощо).

Результати досліджень учні вносять до таблиці 2.

Таблиця 2.Дослідження ярусності дерев та замкнутості їх крон

Під час польового опису рослинних угруповань часто потрібно визначити висоту окремих дерев і ярусів. Щоб навчити учнів правильно робити дані виміри, пропоную наступні картки-інструкції.

Картка-інструкція

Тема. Вимірювання висоти дерева у польових умовах

1. Візьміть із собою мірну рейку, висотою 1,5 або 2 м, зробіть на ній шкалу (зробіть помітки через кожні 10 см).
2. Відійдіть від дерева на таку відстань, щоб рейка, поставлена біля ваших ніг, якщо ви будете лежачи на неї дивитися, своєю верхівкою проектувалася на верхівку дерева.
3. За формулою Х=, де Х – висота дерева, А – відстань від ваших очей до основи стовбура, у – ваш зріст.

Діаметр стовбура можна визначити за допомогою лінійки, яку ви прикладаєте до нього на рівні грудей.

У процесі спостережень за тваринами у природі можна запронувати учням заповнити таблицю 3.

Таблиця 3. Дослідження видового складу тварин

У процесі роботи над екологічним проєктом, з метою виявлення антропогенного впливу на стан флори та фауни рідного краю можна запропонувати алгоритм дій у природі:

1. Підрахуйте площу стежок, доріг та інших витоптаних ділянок та обчислити, який відсоток займає ця площа від загальної?
2. Виявіть види сміття та визначіть загальну масу сміття. Поясніть причини засміченості.
3. Визначіть у відсотках число багать і підрахуйте площу всіх багать на ділянці, площею1 га.
4. Розробіть правила поведінки у природі.

У процесі роботи над екологічним проєктом здобувачі освіти вчаться самостійно отримувати і переробляти інформацію з різноманітних наукових джерел. Так, досліджуючи флору та фауну українського степу, вони знайомляться з історією його вивчення на півдні України. Це надає змогу встановити причини зникнення рослин та тварин на досліджуваних територіях.

Отже, проєктна діяльність дає можливість розвивати творчі здібності здобувачів освіти, осмислено застосовувати свої знання у житті, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчаннята самостійного дослідництва. Робота над екологічними проєктами сприяє формуванню інтелектуальних знань і вмінь, розвиткові таких умінь як ініціатива, співробітництво, навички роботи в колективі, логічне мислення, бачення проблем і прийняття рішень, одержання і використання інформації, самостійне навчання, планування, розвиток комунікаційних навичок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вербицький В. В. Розвиток позашкільної еколого-натуралістичної освіти в Україні (1925-2000рр.). Автореферат, К, 2004

2 Демочко О. В., Формування дослідницьких компетентній на уроках біології

3. Задорожний К. М. Активні форми та методи навчання біології.- Х.: «Основа», 2008.- (б-ка журн. «Біологія» Вип. 12 (72).

4. Закон України про освіту, МОН України, 2019.

5. Закон України про позашкільну освіту, МОН України 2000 (зі змінами, від 06.09.2018).

6. Концепція нової української школи ,- 2016р. МОН України – 40с.

7. Концепція екологічної освіти України. Наказ МОН України №1587 від 21.12.2016 р.

8. Князян О. М. Навчально-дослідницька діяльність як засіб духовно-творчого розвитку молоді: / зб.наукових праць/- Вип.2-Херсон. Освіта, 1998.

9. Криворучко М. В. Особистості проведення практичних і лабораторних робіт із природничих предметів /Криворучко М. В.//Біологія. - 2013ю№7

10. Круш Л. М. Природничі екскурсії в навчально-дослідній діяльності учнів, Х.,Основа, №11, 2012, с.2-5.

11. Мороз І. В. Стефанюк А. В. та ін.. Загальна методика навчання біології:/Навч.посібник/.-К.:Либідь, 2006.-С.372.

12. Навчальні програми та методичні матеріали для закладів позашкільної і загальної середньої освіти (очна та дистанційна форми навчання) [збірник/за загальною редакцією доктора педагогічних наук В. В. Вербицького]. – К.: НЕНЦ, 2020.- 653с.

13. Оплачко Л. Т. Рольова гра як інтерактивний метод засвоєння прикладних аспектів екології в загальноосвітніх навчальних закладах//Екологічна освіта та просвіта в сільській школі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.-К.:ВЕЛ.-2005.С.61-63.

14 Падун Н. О. Навчально-дослідна діяльність як засіб формування дослідницьких умінь /Падун Н. О.// Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2012.- №1.

15. Пометун О. А. Сучасний урок. Інтерактивні методи навчання. Науково-методичний посібник.-К:А.С.К.,2004.

16. Поліхун Н. І. Як стати дослідником: Навчально-методичний посібник для

учнів / Поліхун Н. І.; відп. за вип. О. Лісовий. — 2-ге вид., доповн. — К. : ТОВ

«Праймдрук», 2012. — 224 с.

17. Пустовіт Н. А. Особистісно орієнтовані технології екологічного виховання підлітків /Пустовіт Н. А.//Наукові записки. Серія: педагогіка і психологія.- Вінниця: РВВ ДП «Державна картог.фабрика», 2001.- №5-С.59-62.

18. Пустовіт Н. А., Пруцакова О. Л. та ін. Формування екологічної компетентності школярів: наук.-мет. К.,2008.-с.64

19. Талгіна О. В. Метод проектів на уроках біології /О.В.Талгіна/Х. Ранок,2010, с.160.

20. Томко Н. Р. Проектні технології на уроках біології, Х,, Основа №1-2, 2014, с. 2-5.

21. Фролов И. Т. Очерки методологии биологического исследования (Система методов биологии) / Иван Тимофеевич Фролов. - М.: Мысль, 1965, 288 с.

22. Цілуйко О. М. Організація навчально-дослідницької діяльності учнів під час вивчення біології та екології. 2014, -с.53.

23. Шамрай С. М. Біологічні експерименти в школі / С. М. Шамрай, К. М. Задорожний. – Х.: Вид. група «Основа», 2003. – 96 с. - (Серія «Бібліотека журналу «Біологія»; Вип.12).

24. Шведун Г. Г. Організація дослідної роботи учнів. /Шведун Г. Г.-[Елекронний ресурс].- Режим доступу:URL: