Методичні рекомендації "Oпорний конспект, його роль та методика створення "

Oпорний  конспект, його роль та методика створення

Методичні рекомендації

Як свідчать психологи, в пам'яті людини залишається:

10 % — того, що вона слухає;

50 % — того, що вона бачить;

90 % — того, що вона робить.

Навіть при дуже уважному слуханні засвоюється до 20 % інформації, а в процесі діяльності — 90 %. Отже, конспектувати потрібно. А як саме?

Історія конспектів-схем досить цікава. Найбільш яскраво цей досвід представлений у практиці видатного вчителя з Донецька В. Ф. Шаталова

Ще в 1968 р. в Угорщині були видані підручники з фізики, де кожний розділ закінчувався невеликим графічним конспектом матеріалу. Мета таких міні-конспектів — узагальнити засобами графічного моделювання основні думки і логічні зв'язки навчального матеріалу.                                                                                                  

З 1971 р. у Франції в багатьох підручниках в кінці розділу дається «вигляд дошки» (те, що має намалювати на дошці вчитель, пояснюючи новий матеріал). Сам В. Ф. Шаталов пояснював необхідність створення опорних конспектів так: «Пояснення нового матеріалу у різних вчи-телів і на різних уроках може відбуватися в різних формах. Але немає майже жодного уроку, коли б вчитель не зробив би якихось записів на дошці. Іноді цих записів більше, іноді менше. Але уявіть собі на секунду такий варіант: один з учнів класу взяв після уроку дошку з записами вчителя додому... Зрозуміло, що цей учень підготується краще, ніж інші учні, які користувались підручником.... Окремі штрихи, цифри, записи асоціюватимуться в пам'яті учня з інтонаціями і текстами вчителя Нова методика передбачає, що такі дошки після кожного уроку приносить додому кожний учень. Ось що таке опорний конспект, ось що являють собою аркуші з опорними сигналами... Заперечувати проти цих методичних посібників — це значить заперечувати проти класної дошки, проти крейди, проти записів під час пояснення нового матеріалу... Проти всього, що полегшує навчання»

Дидактичні основи розробки та використання опорних конспектів. ОК — це своєрідна координатна сітка, або «канва» знань, які учень вже має в даній галузі. ОК дозволяє, використовуючи одну методичну основу, варіювати обсяг і характер навчального матеріалу.

ОК відображують логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв'язки елементів і частин курсу. ОК встановлюють також зв'язок курсу з іншими предметами і, що дуже важливо, дають можливість зменшити обсяг формальних знань, наголошуючи на провідних ідеях і поняттях.

Розробляючи ОК, треба завжди пам'ятати про встановлення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, теоретичними узагальненнями і конкретними прикладами з практики.

Конспекти-схеми як форму унаочнення навчання можна використовувати у вигляді роздаткового матеріалу  на уроці як під час вивчення нової теми, так  після  (а іноді і замість неї). Їх можна малювати на дошці або проектувати через проектор, зняти на слайди тощо.                                                                                                                              Крім схеми-конспекту, вчитель має розробити відповідну методику опитування і проведення практичних занять залежно від мети використання конспекту. Аби уникнути формалізму, конспекти потрібно переглядати та доповнювати. Дуже важливо уникати одноманітності у методиці користування схемами та диференціювати навчальні завдання  за складністю.

Це потребує застосування спеціальної системи опитування та контролю знань з використанням конспектів-схем.

 Форми використання конспектів-схем .

1) для первісного засвоєння основ теми;

2) для роботи з підручником і спеціальною літературою;

3) для контролю знань;

4) для повторення й доповнення тем;

5) для встановлення внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків.

Не прагнучи до прямого запам'ятовування конспекту, учень має працювати з ним в різних формах самостійної та класної роботи.

 Дуже важливо, щоб методика використання ОК була щоразу новою, не давала учням можливості звикнути до форм контролю й опитування. Так, якщо на початковій стадії застосування  ОК вчитель сам пояснює схему, її основні блоки, то на наступних уроках він може дати завдання учням самим скласти  опорний конспект, доповнити його, знайти у ньому заплановану вчителем «неточність» тощо.

Під час самостійної роботи конспект-схема й методичні вказівки з відповідної теми є орієнтиром у роботі з підручником. Перевіряючи знання учнів, можна дати завдання розкрити зміст окремого блоку конспекту, навести змістовний приклад тощо. Як показує досвід, учні широко користуються конспектами-схемами при повторенні матеріалу, перед заліком, діловою грою, контрольною роботою. Під час заліків та контрольних користуватися конспектами-схемам забороняється.

Слід  визнати, що ОК, розроблений вчителем, це певною мірою нав'язана ним його власна логіка розуміння предмета. Якщо учні користуватимуться лише конспектом-схемою, в них може виникнути спрощене розуміння питання. Але майстерність вчителя в тому й полягає, щоб наповнити формальну схему живим змістом, фактами, проблемами тощо.  ОК дає змогу виділити час для обговорення проблемних питань і вирішення практичних завдань. Досвід показує, що ОК— добрий допоміжний інструмент для запам'ятовування й первісного засвоєння основ навчального матеріалу.