Методичні рекомендації: "Організація роботи на географічному майданчику."

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

НА ГЕОГРАФІЧНОМУ МАЙДАНЧИКУ

Географія — єдина з шкільних дис­циплін, яка вивчає природу і госпо­дарство нашої країни в усій різно­манітності та взаємодії, вона має винятковий вплив на формування національно свідомого громадяни­на, дбайливого господаря, грамот­ної, компетентної людини. Отже, одним із головних завдань шкільної географії сьогодні є уміння застосу­вати набуті географічні знання в по­всякденному житті, включаючи пра­вила поведінки в природі, адаптацію до умов території проживання, ро­бити оцінку природної, господарсь­кої, екологічної обстановки.

Програма шкільного курсу геогра­фії передбачає практичні роботи та навчальні екскурсії, проводячи які, доцільно максимально використо­вувати місцевий краєзнавчий ма­теріал. Учитель також може з ура­хуванням умов школи проводити додаткові екскурсії та практичні роботи, що допомагають навчати учнів прийомам спостереження за елементами погоди в класі за моде­лями приборів, адже основна части­на роботи здійснюється у природі, на географічному майданчику.

Управління роботою метеорологіч­них і фенологічних спостережень учнів має за мету розвиток інтересу до пізнання довкілля, дослідницької діяльності, набуття практичних умінь. Досягнення цієї мети дозволяє педагогу використати різноманітні інноваційні форми, методи та прийоми організації роботи з учня­ми: групові та індивідуальні шкільні проекти, творчі конкурси, моделю­вання та виготовлення саморобних приладів, конференції, соціологічні опитування та ін.

При цьому пріоритетне значення на­дається формуванню ключових життєвих компетентностей, зміст яких відкриває можливості для використання оптимального сполучення сучасних продуктивних методик.

У зв'язку з необхідністю відтворення географічних майданчиків та організації на їх базі теоретичної і практичної роботи з учнями,  пропонуються методич­ні рекомендації з цієї проблеми:

І.Завдання організації роботи з учнями на географічному майданчику:

1.  Підвищення якості знань учнів з географії.

2. Формування свідомого засто­сування здобутих географічних знань у повсякденному житті.

3.  Активізація пізнавальної компе­тентності учнів.

II.Орієнтовний перелік навчального географічного обладнання:

Використовуються прилади, розта­шовані на навчальному майданчику та в географічному кабінеті: метеобудка; термометри; опадомір; барометр-анероїд; гномон; гігрометр; флюгер; психрометр; сонячний годинник; анемометр; снігомірна рейка; тер­мометр ґрунтовий; румбічне кільце; ящик з піском та ін.

III.Етапи організації роботи на географічному майданчику:

1.  Створення (обновлення) геогра­фічного майданчика.

2. Організація навчально-виховної діяльності учнів з використан­ням географічного майданчика.

3.  Застосування.

4.  Створення портфоліо.

IV.Специфіка змісту та струк­тури роботи учителя гео­графії щодо використання географічного навчального комплексу:

1. Взаємозв'язок усіх форм органі­зації навчально-виховного про­цесу: уроки; екскурсії; практичні роботи; самостійна домашня ро­бота; факультативи; гуртки; нау­ково-дослідницька робота та ін.

2.  Систематичність використання на географічному майданчику.

V.Зміст і структура роботи щодо організації спостережень за погодою:

1. Вивчення призначення та будо­ви приладів.

2. Навчання учнів прийомам робо­ти з приладами.

3. Навчання учнів прийомам ме­теорологічних та фенологічних спостережень.

4. Навчання учнів прийомам спо­стережень.

5. Навчання моніторингу спосте­режень.

6. Залучення матеріалів спостере­жень учнів до системи теоретич­них знань.

7. Залучення учнів до наукової, до­слідницької роботи.

VI.Орієнтовний зміст портфоліо:

1. Календарі спостережень з оброб­леними даними.                       

2. Календарі місцевих прикмет погоди.                                        

3. Фотоконкурс «Хмарка-мандрівниця».                                      

4. Шкільні стенди «Погода сьо­годні».                                     

5. «Прогноз погоди на завтра».      

6. Фенологічні вірші.                    

7. Фенологічні малюнки.              

8. Фенологічні оповідання.           

9. Фенологічні казки.

10.Саморобні прилади для метео­рологічних спостережень.   11.«Порівняльний аналіз прогнозування погоди з використанням візуальних методів та метеорологічних приладів».

12.«Розробка і проведення соціологічного опитування школярів та учнів початкових класів стосовно їхнього ставлення до метеорологічних та фенологічних спостережень».                         

13.«Розробка і проведення соціо­логічного опитування дорослих стосовно прогнозування погоди за народними прикметами».     

14. Перелік літератури для учнів.