Методичні рекомендації "Особливості організації дослідницької роботи у 7-8 класах"

Особливості організації дослідницької роботи у 7-8 класах

Для учнів 7-8 класу робота з текстовими джерелами ускладнюється. Пропоную таку пам’ятку «Як аналізувати текст історичного джерела» (7-8 класи):

1. Прочитайте текст.

2. Визначте основну частину тексту. В якому реченні викладена головна ідея, головний зміст?

3. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?

4. Визначте в тексті історичного джерела:

• що важливо?
• що потрібно запам'ятати?
• про що довідались вперше?
• що було незвичним, несподіваним?

5. Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами «чому», «з якою», «як».

6. Визначте своє ставлення до тексту. Свою думку можна висловити в такій формі:

Це вірно, тому що…

Я впевнений (а) у тому, що….

Я добре знаю, що…

Я думаю інакше, тому що…

Я сумніваюся у цьому, тому що…

Я не згодний (а) з цим, тому що…

 На уроці історії України у 7 класі з теми «Суспільний устрій східних слов’ян» пропоную учням опрацювати джерело «З порадника «Стратегікон» Візантійського імператора Маврикія (582-602 рр.) своїм полководцям», вміщене у тексті підручника ( с. 22) (Гупан Н. М., Смагін І. І., Пометун О. І. Історія України: підручн. для 7 класу загальноосв. навч. закл. – К.: Освіта, 2015. – 224 с.).

«Племена слов’ян жодним чином не можна схилити до рабства або покори. Вони численні, легко витримують спеку, холод, дощ, нестачу їжі.

Вони оселяються в лісах, на важкодоступних берегах рік і озер, влаштовують у своїх житлах багато виходів. Необхідні речі вони заривають у схованках, нічим зайвим відкрито не володіють. Воюють переважно в місцинах, порослих густим лісом, у тіснинах... Досвідчені в переправі через ріки. Захоплені зненацька, пірнають глибоко під воду. При цьому тримають у роті порожні тростини, які дістають поверхні води. Самі ж, лежачи на дні водойми, крізь них дихають.»

Після опрацювання джерела учні роблять приблизно такі висновки: автор детально описує характер і спосіб життя східних слов’ян, особливо виділяючи любов слов’ян до свободи і незалежності, ці риси є визначальними у слов’ян; оскільки автор був сучасником східних слов’ян, то його свідченням можна довіряти, але невідомо, чи відвідав автор землі слов’ян, чи він розповідає про слов’ян із чужих слів; це джерело є цілком об’єктивним, йому можна довіряти і використовувати як додаткове джерело інформації про східних слов’ян.

На дослідницькому етапі завдання також ускладнюється. На уроці всесвітньої історії у 7 класі з теми «Зв’язок людини і природи. Рух населення» пропоную учням попрацювати з групою джерел: текстовим та графічним.

Завдання.

1. Опрацюйте уривок з роману В.Скотта «Айвенго» і дайте відповідь на питання: «Як автор показує ставлення середньовічної людини до природи?»

Сонце сідало за однією з порослих буйною травою галявин у лісі... Сотні розлогих, широкочолих, з невисокими стовбурами дубів, які, може, бачили ще величну ходу римських легіонів, простягли свої вузлуваті руки над товстим килимом пишного зеленого дерну; а подекуди між ними видніли буки, гостролист та кущі різних порід, такі густі, що вони не пропускали поземних променів призахідного сонця. А інде вони розступались, лишаю­чи довгі широкі алеї, в мережі яких так приємно заблукати окові і в яких уява вбачає стежки до ще розкішніших картин лісової самоти.

Цит. за: Ліхтей І.М. Історія Середніх віків: Підруч. для 7-го кл. – К.: Грамота, 2007. – С. 28.

2. Ознайомтеся з діаграмами «Стан лісового покриву в Західній Європі»і дайте відповіді на запитання: «Якщо ліс відігравав таку велику роль, то чому його площа так суттєво скоротилася? Поясніть це. Намагайтесь врахувати всі чинники».

Х століття         XV століття

Орієнтовні відповіді учнів.

В Європі спостерігалося зростання чисельності населення. Тому ви­никла необхідність у збільшенні запасів продовольства. Ліси вирубувалися та оралися під поля. У XIV ст., ймовірно, через голод і хвороби, відбувається різке скорочення чисельності населення в Європі.

На уроці історії України у 8 класі з теми «Церковне життя другої половині XVI ст.» організовую практичну роботу з такими джерелами.

1. З «Правил Львівського братства»

«...3) Кожний, хто бажає вступити до братства, хоч би він був: міщанин чи шляхтич, чи предміщанин, чи хто з посполитих людей усякого стану, як тутешній, так і сторонній, повинен дати вступного шість грошей...

5) Кожного року брати обирають з-поміж себе чотири старшини...

7) Що­року, коли складають свої посади, старшини звітують перед усіма...

10) Як­що брат брата в братстві зганив, то повинен відсидіти на церковній дзві­ниці, повинен дати воску та, не виходячи з братства, просити вибачення у скривдженого брата та всього братства...

14) Старший за провину платить кару удвічі чи утричі проти молодшого...

17) В обміркуванні беруть участь всі, як старші, так і молодші; коли всі молодші висловлять свою думку, тоді починають говорити старші...

19) Справи братські не повинні вино­ситися за поріг будинку братства...

25) Якщо хто з братів не з'явиться на засідання або на поховання брата в церкву, ... повинен сплатити фунт воску...

30) Якщо єпископ поводитиметься проти закону, то і йому повинні чинити опір як ворогові істини».

2. З «Правил Київського братства» (1615 р.)

«Братство називається коли православні християни, що живуть серед чужовірців, серед ляхів, уніатів і проклятих єретиків, хочуть від них від­лучитись і не мати нічого спільного з ними, а самі з собою любов'ю єдна­ються. Імена свої разом вписують і браттями називаються: а це для того, щоб твердіше і скоріше могли відперти противовірних».

Цит. за: Ізюмов В., Нікольський М. Хрестоматія з історії України. XVII-ХХ ст. – Донецьк: ТОВ «Альфа-Прес», 2007. – С. 56-57.

Опрацювавши джерела, учні виконують дослідницьку роботу за таким планом:

1.   Мета і завдання братств.
2.   Склад братств за соціальним походженням членів.
3.   Принципи, на які спиралася діяльність цих об'єднань.
4.   Відносини братств з церковними ієрархами.
5.   Основні напрями діяльності братств.
6.   Загальні висновки.