Мета: скласти уявлення про період правління Ярослава Мудрого. Охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику князя, його внесок у розвиток культури і освіти Русі;Визначити основні здобутки князя;Удосконалювати набуті вміння і навички;Сприяти осмисленню ролі особи в історії, відповідальність за власні дії;Виховувати любов до своєї держави, її історії, патріотизм.
Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта(проекція), атлас, ілюстрований матеріал, комп'ютерна презентація уроку, комп'ютер, проектор , мультимедійна дошка(екран). Основні дати:1019-1054 рр. – правління князя Ярослава Мудрого;1036 р. – розгром печенігів у битві під Києвом;1037 р. – початок будівництва Софіївського Собору.
I. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування. Як розгортається боротьба за владу синів Святослава після смерті батька?Яких територіальних змін зазнала Київська Русь за князювання Володимира?Що було зроблено для зміцнення князівської влади Володимиром?У чому полягала судова реформа Володимира?Чим були зумовлені релігійні реформи Володимира?Чому Володимир обрав релігією Русі християнство у його візантійському варіанті?
Співставте в таблиці, які міста кому із синів віддав Володимир під час адміністративної реформи:{6 E25 E649-3 F16-4 E02-A733-19 D2 CDBF48 F0}Вишеслав. А. Муром2. Ізяслав. Б. Володимир( Волинський)3. Святополк. В. Тмутаракань4. Ярослав. Г. Ростов5. Гліб. Д. Новгород6. Всеволод. Е. Полоцьк7. МстиславЄ. Турів8. Святослав. Ж. Древлянська земля( Білгород)Відповідь: 1 Д, 2 Е, 3Є, 4 Г, 5 А, 6 Б, 7 В,8 Ж.
II. Вивчення нового матеріалу. Міжусобна боротьба між синами Володимира. Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса. Проте коли 1015 році князь помер, владу в Києві захопив його пасинок Святослав Ярополкович. Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула жорстка міжусобна боротьба за великокнязівську владу.
2. Внутрішньополітична діяльність князя Ярослава. Розбудова Києва.-Відновлення централізованої влади.-Удосконалення управління.-Зменшення податків.-Розвиток ремесла, землеробства, скотарства.-Спорудження нової оборонної лінії. Багато зробив князь для розбудови Києва. За свідченням сучасника, «славне місто…Київ величністю, як вінцем увінчав». 1) Як ви гадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва? 2) Чи знаєте ви пам'ятки культури епохи Ярослава, що збереглися до наших днів?
3. Церковне та культурно-освітнє життя. Велику увагу приділяв розвитку церкви. Заснував Печерський монастир. У 1051 році без погодження з константинополським патріархом призначив митрополитом Київським Іларіона. Побудував у 1036 році Софіївський собор. При Софіївському соборі була відкрита школа і бібліотека. Ця бібліотека стала центром давньоруського літописання.
« Руська Правда»Ст.1. Якщо людина вб'є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері. Якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то хай одержить 40 гривень за вбитого. Ст.11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень. Ст.12. За огнищанина (князівського управителя) – 80 гривень. Ст.13. За простого служителя – 12 гривень. Си.14. За вбивство ремісника і ремісниці – 12 гривень. Ст.15. За смерда і холопа – 5гривень, за рабиню – 6 гривень. Ст.86. А збору замість випробування залізом платити 10 кун. Про які зміни у давньоруському суспільстві свідчать наведені факти?Чому постала необхідність такого збірника законів?Як ви вважаєте, чи можна порівняти значення таких подій, як прийняття християнства і запровадження «Руської Правди» для Київської Русі?
Формування історичних понять. Огнищани – головний управитель княжого двору, боярин. Під'їзний – збирач оброку, данини для князя. Тіун – господарський управитель княжого дому. Смерд – селянин, що володів земляним наділом і сплачував князю данину. Холоп – селянин, що не мав свого господарства і знаходився в повній залежності від феодала. Закуп – селянин, що потрапив у залежність до феодала, беручи у нього позику («закуп»). Рядович – селянин, який уклав з боярином договір («ряд») про тимчасову роботу на нього.
4. Зовнішня політика Ярослава Мудрого. Самостійна робота з підручником. Заповнити таблицю{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Зовнішня політика Ярослава Мудрого. Заходи. Мета. Результати і наслідки. У 1030 році відвоював у поляків Белз. У 1031 році разом з Чернігівським князем відвоював червенські міста. У 1036 році біля Києва розгромив печенігів і на 30 років захистив південний кордон від нападів. Започаткування так званої «шлюбної династії».
III. Закріплення нового матеріалу Внесок князя Ярослава Мудрого можна визначити рядом дієслів. Щоб картинка була повною, доповніть їх іменниками і прикметниками. Князь Ярослав{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Завершив. Підкорив. Переміг. Спорудив. Заснував. Впорядкував. Прийняв. Зміцнив. Розвивав. Карбував. Приділяв
Князь Ярослав{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Завершив. Впровадження християнства на Русі. Підкорив. Червенські міста. Переміг. Печенігів, поляків. Спорудив. Золоті ворота та Софіївський собор, Георгієвський та Іринський монастирі. Заснував. Нові міста, бібліотеку. Впорядкував. Законодавчу та правову системи. Прийняв. Перший збірник законів «Руська правда». Зміцнив. Централізовану владу. Розвивав. Напрямки зовнішньої політики, «династичні шлюби». Карбував. Власну монету – гривну . Приділяв. Увагу розвитку церкви.
IV. Підсумок уроку. Підсумки діяльності Ярослава: Ярослав Мудрий помер у віці 76 років;Літописець, вказуючи на значення діяльності князів Володимира та Ярослава, писав : « Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки». Висновки щодо поставлених на початку уроку проблемних завдань.