Методичні рекомендації проведення уроків-екскурсій, уроків в класі природи, на географічному майданчику

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

для проведення уроків-екскурсій, уроків в класі природи, на географічному майданчику

 

 

 

 

Автор  збірки:

Гуменюк С.М.

вчитель географії

Чернилявського ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Теодора Перуна

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Навчати, виховуючи – основне завдання вчителів та батьків.

Основу для активізації навчання забезпечує підвищення наукового рівня шкільної географії – вивчення географічних об’єктів, явищ не тільки на рівні фактів, які необхідно запам’ятати, а на рівні проникнення в їх сутність. В учнів з’являється потреба зрозуміти, пояснити нове, невідоме. Суперечність між потребою  в нових знаннях і знаннями, якими учень володіє, активізує його думку: він усвідомлює пізнавальне завдання, що стоїть перед ним, і шукає шляхи розв’язання. Таким чином першою умовою активізації діяльності учнів - є постановка перед ними пізнавальних завдань. А що ж інше, як не туристко-краєзнавча робота дасть змогу знайти відповіді на поставлені завдання і цим самим підвищить ефективність навчально-виховного процесу.

Туристсько-краєзнавча робота – одна з найважливіших форм позакласної роботи, що сприяє глибокому засвоєнню програмового матеріалу з географії й інших шкільних дисциплін. Походи й екскурсії мають велике пізнавальне значення тому що розширюють кругозір їх учасників. Вони дають можливість безпосередньо в польових умовах ознайомитися з географією району туристичної подорожі: природою, господарством, населенням. Знання, отримані в польових умовах, особливо важливі, тому що вони мають не абстрактний, а конкретно споглядальний характер.

Та не тільки в позаурочний час можна проводити дослідження певних об’єктів. Адже для цього існують уроки-екскурсії в природу, зелені уроки, уроки в класі природи, на географічному майданчику тощо.

Як вірно організувати такі уроки? Учні яких класів можуть прийняти участь у таких уроках? Які основні цілі і принципи потрібно врахувати? Для чого необхідні такі уроки? Саме на ці питання я намагалась знайти відповіді.

Для того щоб організувати урок на природі необхідно:

•          ознайомитися вчителю з об’єктом природи;
•          розділити клас на потрібні ланки;
•          чітко визначити тему і мету уроку;
•          визначити основні завдання, які потрібно розв’язати учням;
•          скласти питання на допомогу у розв’язанні поставлених проблем;
•          спланувати очікувані результати;
•          провести власне урок;
•          зібрати, систематизувати та узагальнити результати дослідження;
•          розробити рекомендації про проведення звіту уроку;
•          проаналізувати поведінку та діяльність учнів в природі, зробити висновки.

На уроки в природі необхідно організовувати учнів тих класів, у яких за програмовим матеріалом запланована екскурсія чи урок в природу або при вивченні матеріалів по рідному краю. Наприклад учні 5,6 класів при вивченні природознавства; 6 класу при вивченні теми «Погода», «Природні компоненти рідного краю»; 7 класу при вивченні теми «Комплексний опис країн», 8 класу при вивченні тем «Ґрунти»,  «Рослинний світ», «Тваринний світ»; 9 класу при вивченні теми «Сільське господарство» тощо.

Виводячи дітей на такі уроки чи екскурсії в природу, необхідно акцентувати увагу на ті об’єкти, які будуть вивчатися, на необхідне обладнання та уміння вести себе в природі.

Уроки в природу, уроки-екскурсії мають надзвичайно навчально-виховне значення, яке полягає у тому, що вони, по-перше, забезпечують формування чітких, образних, досить повних уявлень про елементи, явища й процеси природи й господарства своєї місцевості. По-друге, дозволяє проводити на місцевості практичні заняття, сприяючи цим самим виробленню вмінь і навичок учнів. По-третє, сприяє розвитку школярів спостережливості, допитливості, мислення, мови. По-четверте, такі уроки - один із шляхів вивчення рідного краю, прищеплення любові до рідного краю, виховуючи почуття патріотизму.

Отож для формування правильних чітких географічних понять і образів відправляємось на уроки в природу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка заняття на тему:

«Ознайомлення з життям рослин у лісі»

для учнів 6-8 класів
 

Мета  заняття:

- познайомити учнів з лісом як рослинним угрупуванням і деякими методами його дослідження;
- сформувати в учнів правильну уяву про видовий склад лісу, наземну і підземну ярусність, пристосованість різноманітних рослин до спільного життя, взаємовпливу рослин і навколишнього природного середовища;
- виховувати в учнів любов до природи, необхідність її охороняти та примножувати її багатства.
 

Тип заняття: екскурсія.

 Методи і засоби: інформаційно-рецептивні, практичні.
 

Обладнання: зошит (блокнот), олівці, лупи, картки завдання, лопатки, сантиметр, папки.
 

Методичнірекомендації:
 

І. Підготовка до екскурсії:
 

Вчитель повинен відвідати ліс до заняття і вирішити методичне питання: що можуть і повинні побачити учні на даній конкретній ділянці лісу. Які види рослин і тварин даного лісу є рідкісними та зникаючими, потребують охорони?
Потім вчитель складає списки видів рослин і тварин, які охороняються, підбирає різноманітні засоби наочності (гербарії, листівки, плакати); визначає маршрут, розробляє завдання для самостійної роботи учнів.
Завдання повинно містити наступне:
1) визначення рослин, які ростуть на площі 100 м², виявлення їх кількісного складу;
2) складання списку рослин по ярусах, опис складу ярусів, спостереження за тваринами, життя яких тісно пов’язане з ярусністю лісу, виявлення їх значення;
3) вивчення взаємозв’язку рослин, неживої природи в угрупуванні і ланцюгів харчування.
Вчитель обдумує основні питання узагальнюючих бесід; такі бесіди проводить після виконання кожного завдання.
ІІ. Проведення екскурсії:

1) вступна бесіда
- Які види лісів ви знаєте?
- Які рослини ростуть у лісі?
- Які види рослин потребують охорони?
- Яких правил поведінки треба дотримуватись у лісі?
- Чи можна назвати парк або сад лісом?  Чому? Що таке ліс?
- Значення лісу для людини?
2) коротке знайомство учнів з завданнями.
3) розподіл учнів на ланки, організований похід до місця проведення екскурсій.
4) виконання учнями завдань:
- відміряти у лісі площу в 100 м² (місце визначається вчителем) та визначити:
a) які дерева і кущі ростуть на даній площі, їх кількість;
б) який підлісок є на території, кількість кожного виду;
в) чи є проростки насіння дерев, кущів, яка їх кількість (визначити словами «багато» чи «мало»).

5)визначити:
a) кількість ярусів;
б) які рослини утворюють кожен ярус, дані занесіть до таблиці.
в) які тварини існують у кожному ярусі;
г) чи зустрічаються види мохоподібних, папоротеподібних, хвощеподібних, плаунів і грибів на вашій ділянці;
г) пристосування рослин і тварин до спільного життя у даному біогеоценозі, вплив екологічних факторів на їх зростання і розвиток;
д) які рослини вашої ділянки занесені до червоної книги України.

ІІІ. Підбиття підсумків екскурсії, узагальнення результатів спостережень, рекомендації до складання звіту про екскурсію, аналіз роботи і поведінки учнів.

 

Методична розробка заняття на тему:

«Екскурсія в природу з метою вивчення типових ландшафтів даної місцевості та взаємозв’язків компонентів»

для учнів 8 класу
 

Мета заняття:

закріпити знання учнів про основні рослинні угрупування, їх взаємозв’язок з навколишнім середовищем, сформувати знання про взаємозв’язок між рослинами, ознайомити учнів з місцевою флорою та природоохоронними завданнями; навчити правил поводження в природі під час екскурсій, походів, прогулянок; розвивати вміння спостерігати, порівнювати, самостійно робити висновки; виховувати в учнів любов до природи, необхідність їх охороняти та примножувати її багатства.

Тип заняття: екскурсія.
Методи і засоби: інформаційно-рецептивні, практичні.
 

Обладнання:

блокноти чи зошити з твердою обкладинкою, олівець, сантиметр, лінійка, папки, поліетиленові пакети, картки-завдання.
 

Методичні рекомендації:
I. Підготовка до екскурсії.
 

1. Повідомити учням завдання і місце проведення екскурсії, познайомити з правилами поведінки у природі, з основними видами рослин за натуральними чи гербарними зразками, таблицями, малюнками, з переліком обладнання, що необхідне для проведення екскурсії; учні розподіляються на групи (ланки), у зошити записують основні пункти плану, за яким буде складатися звіт про екскурсію, знайомляться зі зразками карток-завдань.
 

2. План.
 

1) Стисла характеристика природного угрупування – лісу.
2) Особливості рельєфу місцевості і його компонентів.
3) Видовий склад рослин і умови зростання.
4) Особливості будови рослин різних життєвих форм: дерев, чагарників, трав.
 

II. Проведення екскурсії:
1) Вступна бесіда.
2) Самостійна робота учнів.
 

Завдання:
– пояснити поняття «рослинне угрупування»;
- якими рослинами представлене дане рослинне угрупування – ліс?
– причини ярусності лісу;
– визначити склад підземного ярусу лісу;
– визначити рельєф навколишньої поверхні;
– встановити, які рослини (дерева, чагарники, трави) ростуть на даній ділянці лісу;
– самостійно чи за допомогою вчителя назвати рослини і записати у зошити.
3) Виміряти сантиметром товщину стовбура 2-3 дерев і 2-3 чагарників, результати записати у зошит. Чим дерева відрізняються від чагарників?

4) Розглянути рослини, які утворюють трав’янистий покрив. Назви знайомих рослин запишіть у зошит. Чим трави відрізняються від дерев і чагарників?

5) Зверніть увагу на зовнішній вигляд рослин на ділянці, чи всі рослини мають листки? Яке їхнє забарвлення? Які причини зміни забарвлення листків? Чи є рослини, які ще цвітуть? У яких рослин є плоди? Зберіть їх у поліетиленовий пакет. Дані своїх спостережень запишіть у зошит.
6) Зробіть висновок, помітивши особливості рельєфу місцевості, ґрунту, різноманітність рослин даної ділянки, взаємозв’язки живої і неживої природи.
III. Підведення підсумків екскурсії:
1) Узагальнення результатів, спостережень;
2) Рекомендації до складання звіту;
3) Оцінка поведінки учнів на екскурсії.
 

IV. Завдання додому:
Заповнити таблицю
 

Висновки: рівновага, постійність рослинного угрупування можуть бути порушені природними грунтово-кліматичними умовами, які постійно змінюються, особливо під впливом господарської діяльності людини. Порушення рівноваги може привести до зміни угрупування. Саме тому необхідно правильно поводитися в природі, берегти і примножувати її багатства.

 

Методична розробка заняття на тему:
 

«Особливості водойми. Рослини й тварини водойми. Вплив діяльності людини на водойми»

для учнів 8 класу
 

Мета заняття:

закріпити знання учнів про основні види водойм, водним рослинним і тваринним світом, взаємозв’язок з навколишнім середовищем, сформувати знання про взаємозв’язок між рослинами і тваринами водойм, ознайомити учнів з місцевими водоймами та їх флорою, фауною та природоохоронними завданнями; навчити правил поводження біля водойм під час екскурсій, походів, прогулянок; розвивати вміння спостерігати, порівнювати, самостійно робити висновки; виховувати в учнів любов до природи, необхідність їх охороняти та примножувати її багатства.

Тип заняття: урок-екскурсія.

 Методи і засоби: інформаційно-рецептивні, практичні.
 

Обладнання: зошит, ручка, олівець, картки-завдання, сачок, компас, прозорий посуд

Методичнірекомендації:
 

І. Підготовка до екскурсії:
 

1. Вчитель повинен відвідати водойму до заняття і вирішити методичне питання: що можуть і повинні побачити учні біля водойми та власне в ній самій.

2. Повідомити учням місце проведення екскурсії і основні завданні, познайомити з правилами поведінки біля водойм, з основними видами рослин  та тварин водойм за таблицями та малюнками, з переліком обладнання, що необхідне для проведення екскурсії.

3. Поділити учнів на 4 групи, повідомити кожній групі завдання.

 План проведення екскурсії:

1.Вступне слово вчителя

2. Демонстрація

3.Проведення дослідження за отриманими завданнями

4. Оформлення результатів роботи

5. Висновки

II. Проведення екскурсії:
1. По дорозі до об’єкту вивчення та наближаючись до нього ближче, вчитель розповідає про різноманітність водойм. Про характерну флору і фауну для різних тип водойм. (Слід звернути увагу на те, що нерідко всі рослини водойм діти називають водоростями. Таке тлумачення невірно. У водоймах справді чимало водоростей. Але тут мешкають і квіткові рослини. Тому, щоб не допустити помилки, треба вживати термін "водні рослини", тобто пристосовані до життя у водоймі. У прибережній частині можна знайти осоку, очерет, рогозу.  Тут потрібно акцентувати увагу дітей на те, що  нижня частина таких рослин знаходиться у воді, верхня на поверхні і ці рослини не є водослями.  Треба попередити учнів, щоб вони не чіпали осоку, тому що об її листя можна поранитися. В це й же момент добре було б знайти гарний ракурс і побачити у воді різні водорості. Порівняти водорості із іншими рослинами і зробити висновок, що деякі рослини повністю занурені у воді. На поверхні води екскурсанти побачать ряску. Розглянути її можна тільки на воді, так як, вийнявши її з водойми, вона перетворюється на суцільний зелений комочок. На поверхні води плавають блискучі плоскі листи латаття білого.)

1.               Прийшовши до визначеної водойми, учні встановлюють її тип (річка, струмок, озеро, ставок). Діти визначають за компасом, в якому напрямку від населеного пункту знаходиться ця водойма.
2.               Кожна група проводить своє дослідження за отриманими картками-завданнями

І група:

- визначити,  які у водойми  береги  (круті,

пологі, порослі лісом, чагарником або травою);

-  де правий, а де лівий берег (зобразити у зошиті картографічно)

-  який напрямок течії води (зобразити у зошиті картографічно);

- яка за якістю вода у водоймі (чиста, прозора або каламутна).

ІІ група:

•          визначити особливості рельєфу місцевості;
•          визначити які рослини ростуть у водоймі на її поверхні і на побережжі;
•          самостійно чи за допомогою вчителя назвати рослини і записати у зошити;
•          визначити особливості будови рослин тих що у воді, на поверхні водойми і на березі.
•          для подальшого експерименту виловити сачком у посудину ряску та водяну кропивку (слід звернути увагу учнів на те, що рослини, яких вийняли з води, в порівнянні з тими, що в ній знаходяться,  втратили форму, красу, їх важко впізнати.

ІІІ група

•          визначити які тварини водяться у водоймі на її поверхні і на побережжі;
•          самостійно чи за допомогою вчителя назвати тварин і записати у зошити;
•          набрати у посудину води і провести спостереження за дрібними рухомими істотами в ній (здійснити опис побаченого)

ІV група
- провести спостереження за господарським  

   впливом людини на водойми;

•          пояснити чому і в яких цілях люди використовують цю водойму;
•          позитивний і негативний вплив людини на водойми;
•          водойми і природоохоронна система?

III. Підведення підсумків екскурсії:
1) Узагальнення результатів, спостережень (коротка характеристика водойми, флора  і фауна, характер господарської діяльності людей);
2) Рекомендації до складання звіту (вчитель рекомендує всім групам об’єднатися, обмінятися інформацією, поділитися враженнями і на основі цього описати проведену дослідницьку роботу на водоймі);
3) Оцінка поведінки учнів на екскурсії.
 

IV. Завдання додому:

•          скласти коротку характеристику водойми за планом (учні знають план характеристики водойм);
•          вивчити по одній рослині і скласти характеристику за планом (такий же як при вивченні рослин луків).

Примітка   Принесені з екскурсії банки з рослинами треба поставити на слабо освітлене місце. Банки з дрібними тваринами у світле місце ставити не потрібно. В іншому випадку на світлі в банках будуть дуже швидко розвиватися водорості, які сильно погіршать умови дихання водних тварин. В результаті останні можуть просто загинути. На наступному уроці  ще раз розглянути рослини і тварини водойм.

 

Методична розробка заняття на тему:

«Географічні прилади. Проведення замірів. Опис погоди»

для учнів 6 класу
 

Мета заняття:

Розглянути географічний майданчик та прилади, які на ньому присутні, закріпити знання про основні прилади для вимірювання погодних умов, навчити користуватися приладами; навчити правил поводження на географічному майданчику; розвивати вміння спостерігати, порівнювати, самостійно робити висновки.

Тип заняття: урок на географічному майданчику

 Методи і засоби: інформаційно-рецептивні, практичні, пошукові
 

Обладнання: зошит, ручка, олівець, географічні прилади

Методичнірекомендації:
 

І. Підготовка до уроку:

1. Перед уроком слід перевірити наявність і справність географічних приладів на майданчику

2. Повідомити учням завдання і місце проведення уроку, познайомити з правилами поведінки на географічному майданчику, з основними видами вимірювальних пристроїв за натуральними зразками, малюнками; перерахувати  обладнання, яке необхідне для проведення уроку.

2. План.
 

1) повторити види географічних приладів;

2) для чого вони призначені, правили користування;

3) розглянути географічні прилади на майданчику, провести заміри;

4) опрацювати зібрані матеріали

II. Проведення уроку:
1) Вступна бесіда.

В зв’язку з тим, що урок досить трудомісткий, повторення матеріалу попереднього уроку можна не проводити. Вчитель звертає увагу учнів на погоду за вікном. Чи можна дивлячись на вулицю визначити яка погода? Яку погоду ми спостерігаємо? Як погоду розрізняють за хмарності? Як розрізняють погоду за характером опадів? Які види опадів ми спостерігали? Як в залежності від погоди одягаються люди? З якою погодою це пов'язано? (Буває або тепло, або жарко, або холодно і т. п.   Зміст останніх відповідей допомагає вчителеві підійти до головного питання уроку. А як же нам чітко і вірно визначити яка зараз погода? За допомогою приладів. Для цього необхідно пройти на географічний майданчик.
2) Робота на майданчику.

 Завдання:

•          виявити, які прилади є на майданчику;
•          провести заміри;
•          дані занести у зошит

Примітка Перед демонстрацією термометра, слід звернути увагу на його різновидність (демонстрація моделей термометра: медичний, кімнатний, зовнішній та водний). Учні повинні порівнями форми моделей термометрів і зробити висновок про небезпечний вид.

3) Робота з приладами:

Вчитель демонструє прилад учні називають, що це за прилад і що ним вимірюють.

Наприклад, термометр – ним вимірюють температуру повітря в градусах Цельсія, яка може бути «+» і «-». На момент спостереження (вказується дата, час)  температура становить (вказується t⁰) і т. д.

III. Підведення підсумків уроку:

1.                 Узагальнення результатів, спостережень (здійснити записи у зошиті);
2.                 Аналіз роботи учнів на уроці, характер поведінки

Завдання до дому:

1.               Описати погоду дня.
2. На основі спостереження за погодою протягом місяця, опрацювати зібрані матеріали: скласти графік температур, діаграми хмарності й опадів, рози вітрів.

Примітка: для виконання домашнього завдання учні мають використовувати  матеріали спостережень за погодою, які фіксувались в спеціальному зошиті.

 

Методична розробка заняття на тему:
 

«Азимут. Орієнтування на місцевості»

для учнів 6 класів
 

Мета  заняття:

- познайомити учнів з компасом, румбами;

- навчити дітей визначати азимут, орієнтуватися на місцевості;

 - виховувати в учнів любов до природи, необхідність її охороняти та примножувати її багатства.
 

Тип заняття: урок в класі природи

 Методи і засоби: інформаційно-рецептивні, практичні.
 

Обладнання: зошит, олівці, компас, румби, карти роз даткові завдання.

Методичнірекомендації:

І. Підготовка до уроку:
 

Вчителеві необхідно пересвідчитися в наявності певної кількості посадочних місць у класі природи. Забезпечити урок необхідними засобами навчання.
2. Повідомити учням завдання і місце проведення уроку, познайомити з правилами поведінки у класі природи та інструкцією з роботи з географічними приладами, перерахувати обладнання, яке необхідне для проведення уроку.

2. План уроку.
 

1) Сторони горизонту:

а) визначення сторін горизонту за місцевими ознаками;

б) визначення сторін горизонту за допомогою румбів;

в) робота з картою

2) Вивчити поняття – орієнтування на місцевості:

а) орієнтування за сонцем і зорями;

б) орієнтування у лісі;

в) орієнтування за зовнішніми ознаками рослин і поведінкою тварин;

г) орієнтування за допомогою компаса

3) Вивчити поняття азимут;

-  визначення азимута за допомогою компаса;

Завдання:

- вивчити сторони горизонту;

- вміти користуватися румбами і компасом;

- навчитися орієнтуватися на місцевості за певними ознаками.

II. Проведення уроку:
Крок 1

 Вчитель розповідає про сторони горизонту. Демонструє сторони горизонту в природі і на карті. Учні працюють із робочим зошитом, картою

Примітка Для кращого запам’ятовування сторін горизонту рекомендую використати кольоровий папір. А саме на карті з північної сторони – синій, з південної – червоний, із західної – зелений, із східної – жовтий.

Крок 2

Вчитель запитує дітей за допомогою чого можна визначити сторони горизонту на місцевості. Аналізує відповіді, доповнює.                                    Крок 3

Знайомство учнів з ромбами, розміщення відповідно до сторін горизонту. Кілька учнів демонструють розкладання румбів після вчителя.

Крок 4

Вчитель роздає учням карти і пропонує показати на карті сторони горизонту. Аналізує. Надає методичні рекомендації.

Крок 5

Вчитель формує задачу, розв’язавши яку діти приходять висновку, за допомогою чого  можна зорієнтуватися на місцевості. Пошук учнями засобів орієнтування у природному класі, на території  школи

Крок 6

Знайомство з компасом. Демонстрація. Розповідь. ( робота з робочим зошитом) Практичне застосування на місцевості.

Крок 7

Вивчення поняття азимут. Демонстрація на природі, на топографічній карті ( робота з робочим зошитом).  Робота в групах визначення азимута (різні завдання на картках для кожної із груп). Аналіз. Рекомендації. Поправки.

III. Підведення підсумків уроку:

1.                 Узагальнення результатів роботи в природі і з картою (при потребі надання рекомендацій, поправок тощо);
2.                 Аналіз роботи учнів на уроці, характер поведінки

      Завдання до дому:

•          фронтальне завдання – вивчити новий матеріал
•          завдання на картках для групи учнів на визначення азимута і графічне нанесення у зошит.
•          індивідуальне завдання по картах для учнів, які показали нижчий рівень знань по новій темі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

до методичної розробки заняття на тему:

 

«Ознайомлення з життям рослин у лісі»

 

Схема маршруту і об’єкт екскурсії

 

Маршрут	Зупинки й об’єкти вивчення	Тривалість	Назва об’єктів	Примітки

 

Таблиця опису рослинності

 

Назва рослин	Тип рослин (дерева, кущі, трави)	Кількість	Ярус	Рослини Червоної книги, релікти, ендеміки

 

Таблиця опису тварин

 

№ з/п	Назва тварин	Тип тварин (ссавці, плазуни і т.ін.) (для учнів 8 класів)	Середовище існування	Примітка

 

Висновки про умови життя рослин:

1. Теплолюбні, тіневитривалі.
2. Вологолюбні.
3. Водні.
4. Посухостійкі.

Висновки про умови життя тварин:

1. Середовище існування, його вплив – суходіл, вода, тінь, сонце.
2. Наявність їжі, води для тварин на даному об’єкті.

Додаток 2

до методичної розробки заняття на тему:

«Екскурсія в природу з метою вивчення типових ландшафтів даної місцевості та взаємозв’язків компонентів»

Схема маршруту і об’єкт екскурсії

 

Маршрут	Зупинки й об’єкти вивчення	Тривалість	Назва об’єктів	Примітки

 

Таблиця опису місцевості

 

Рельєф	Ґрунти	Назва рослин і їх тип (дерева, кущі, трави)	Ярус	Товщина  стовбура дерев і чагарників

 Висновки про взаємозв’язки природних компонентів:

1.Пов’язати  особливості рельєфу місцевості, ґрунтів у різноманітності рослин даної ділянки.

2.Показати взаємозв’язки живої і неживої природи.

 

Додаток 3

до методичної розробки заняття на тему:

«Особливості водойми. Рослини й тварини водойми. Вплив діяльності людини на водойми»

Таблиця опису водойми

Тип водойми	Рельєф місцевості	Квіткові рослини	Водні рослини	Тварини (їх тип)

 

Висновки про особливості водойми:

1. Скласти коротку характеристика водойми (тип, розташування характер течії тощо).
2.  Флора  і фауна прибережної зони і власне водойми.
3.  Характер господарської діяльності людей (позитивні і негативні риси).

Додаток 4

до методичної розробки заняття на тему:

«Географічні прилади. Проведення замірів. Опис погоди»

Таблиця спостережень за погодою

Коли проводилося спостереження		t0	Атмосферний тиск	Напрям і швидкість вітру	Хмарність у %	Види хмар	Опади
Дата	Точний час

NB: в цей урок можна включити питання «Визначення висоти сонця за допомогою гномона».

В цьому випадку заняття краще всього проводити о 12 годині в сонячну погоду. Гномон необхідно встановлювати на відкритій місцевості, це дасть  змогу мати точні показники.

 Такі уроки доречно провести 3-4 рази  в рік на майданчику в одному тому ж місці (для порівняння висоти сонця та погодних умов протягом року)

В кінці року сформувати зведену таблицю, враховуючи фенологічні спостереження.

Зведена таблиця досліджень

 

Об’єкти спостереження під час екскурсії	Пори року			Місце проведення екскурсії або спостереження
	Осінь (місяць, число)	Зима (місяць, число)	Весна (місяць, число)
Висота сонця	у градусах	у градусах	у градусах
Рослинність
Тваринний світ
Температура повітря
Атмосферний тиск
Швидкість і напрямок вітру
Хмарність
Опади

 

 

Додаток 5

 

 

 

 

 

Так приблизно виглядають румби (дерев’яні трикутнички із написами сторін горизонту), за допомогою яких учні вчаться правильно орієнтуватися до сторін горизонту

 

Графічне нанесення азимута

                                       Пн.

               Г                                                    А

                 Зх.                                       Сх.

                        В

                                        Пд.                 Б

 

Додаток 6

Оформлення звіту про екскурсію

Звіт про екскурсію: « Назва екскурсії»

1.     учня (учениці), якщо звіт готує група то № групи;
2.     _____ класу;
3.     ____________ школи;
4.     ______________ району;
5.     ______________ міста (села);
6.     прізвище, ім’я учня або бригадира групи;
7.     дата.

 

 

ВИСНОВОК

Педагогічний досвід і практика свідчить про те, що саме уроки-екскурсії, уроки у природу, зеленому класі, на географічному майданчику та при іншій краєзнавчо-туристичній діяльності спонукають школярів до активної розумової діяльності, привчають їх до самостійних узагальнень і висновків. Саме така діяльність допомагає учням володіти достовірною інформацією про об’єкти, процеси і явища в природи.

Систематичні спостереження за природними об’єктами, явищами і процесами, господарською діяльністю місцевого населення, екскурсії в природу і вище згадані уроки значною мірою збагачують учнів краєзнавчими матеріалами.

Без багаторічних місцевих даних практично неможливо вивчати окремі теми початкового курсу фізичної географії. Це передусім стосується теми «Атмосфера». Ось чому з метою накопичення багаторічних даних про елементи атмосфери, починаючи з 6-го класу, проводяться систематичні спостереження за погодою своєї місцевості.

У 6 класі з перших уроків ці спостереження продовжуються: щоденні спостереження ведуть чергові, а в період вивчення теми «Атмосфера» - усі учні класу. Учні виконують при цьому такі практичні роботи, що включають спостереження за погодою й обробку зібраних матеріалів: складання графіка температур, діаграм хмарності і опадів, «рози вітрів», опис погоди за день, місяць.

Якщо кожен учень навіть протягом нетривалого часу буде систематично і самостійно спостерігати за погодою, то абстрактні поняття при вивченні теми «Атмосфера» набудуть конкретності, оживуть в уяві учнів зрозумілими образами і стане цікавим їх подальше вивчення.

Систематичні спостереження за погодою й виконання рекомендованих навчальною програмою практичних робіт з теми «Атмосфера» є основою для формування елементарних понять про погоду і клімат.

В основу формування такого складного, але надзвичайно важливого поняття, як «клімат», мають бути покладені матеріали, зібрані в процесі спостережень учнів за погодою, а також матеріали екскурсій і туристських походів. Поняття про клімат і кліматотвірні чинники при вивченні теми «Атмосфера» формується на основі знань про погоду своєї місцевості і її сезонних змін, одержаних в результаті систематичних спостережень. Під час спостереження за погодою нагромаджується фактичний матеріал, що дає можливість усвідомити і зрозуміти закономірності, що відбуваються в атмосфері Землі, простежити найпростіші залежності і взаємозв’язки між ними. Це у свою чергу допомагає визначити різні типи погоди. Багаторічні систематичні неперервні спостереження за погодою дають змогу визначити й основні, характерні риси клімату своєї місцевості. Для пояснення особливостей клімату своєї місцевості необхідні знання кліматотвірних чинників, поняття про які формуються з опорою на місцевий краєзнавчий матеріал, який використовувався при вивченні попередніх тем.

На прикладі своєї місцевості і районів туристських подорожей переконливіше розкривається практичне значення вивчення погоди для господарської діяльності і життя людини: для сільського господарства, транспорту, промисловості, проведення будівельних робіт, забудови населених пунктів.

Та не тільки при вивченні теми «Атмосфера» у 6 класі проведення практичних робіт та вивчення навчального матеріалу базується на місцевому матеріалі, який збирається роками плідної праці, а при вивченні тем: «План місцевості», «Літосфера», «Гідросфера», «Взаємодія компонентів природи», «Природа і населення своєї місцевості» (6 клас), «Рельєф і геологічна будова України», «Клімат України», «Внутрішні води та водні ресурси», «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинність і тваринний світ», «Природне районування», «Природні зони» (8 клас), «Природні ресурси і виробництво», «Основи природокористування і охорона природи», «Промислове виробництво», «Сільське господарство» (9 клас). У курсі географії материків і океанів (7 клас) туристсько-краєзнавчий матеріал у більшості випадків залучається для постановки на його основі вихідних і спрямувальних питань на початку вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми.  У процесі викладання курсу економічної і соціальної географії світу (10 клас) туристсько-краєзнавчий матеріал доречно використовувати в меншій кількості, в основному при порівнянні й зіставленні географічних даних досліджуваної країни (економіко-географічне положення, величина території, природні й соціально-економічні умови, кількість,національний і соціальний склад населення, економічні й культурні зв’язки тощо).

Зібрані на екскурсіях і в туристичних походах різноманітні матеріали потрібно широко використовувати не тільки на уроках географії. Туристично-краєзнавчий матеріал дає можливість розширювати і зміцнювати між предметні зв’язки географії в системі шкільних навчальних дисциплін. Екскурсії, уроки на природі, туристичні подорожі збагачують учнів знаннями не лише з географії, а й з біології, історії, фізики, хімії, літератури, музики та інших дисциплін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

1.Методична розробка заняття на тему: «Ознайомлення з життям рослин у лісі» (6-8 кл)

2.Методична розробка заняття на тему: «Екскурсія в природу з метою вивчення типових ландшафтів даної місцевості та взаємозв’язків компонентів» (8 кл)
 

3.Методична розробка заняття на тему: «Особливості водойми. Рослини й тварини водойми. Вплив діяльності людини на водойми» (8 кл)

4.Методична розробка заняття на тему: «Географічні прилади. Проведення замірів. Опис погоди» (6 кл)

5. Методична розробка заняття на тему: «Азимут. Орієнтування на місцевості» (6 кл)

Додатки

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Жадан В.І. та ін.. Як вивчати свій край – К.: Рад. Шк.., 1981. – 62с.
2. М. Крачило, В. Серебрій Географія : Практ. заняття на місцевості. – К.: Вид. дім «Шкіл. світ», 2006. – 128 с.
3. Обозний В.В. Краєзнавство: Навч. Посіб.-практикум. – К.: ТОВ «Міжнародна фінансова агенція», 1997. – 265 с.
4. Туристско-краеведческие кружки в школе: Метод.указания для руководителей / Под. Ред. Титова В.В. – М.: Просвещение, 1998. – 160 с.
5. Чернышова Е.Я. Учебные экскурсии по географии . – М.: Просвещение, 1980. – 112с.