Три роки працюю   у   7-х   класах за новою програмою, маю власні напрацювання з проектної діяльності і тому хочу поділитися.

          Вивчаючи тему «Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання» уні працюють над інформаційним (оповідальним) проектом «Фізичні явища на кухні та у ванній кімнаті». Це перша тема і перший проект з фізики, тому учням обов`язково необхідна допомога вчителя. Учні описують власні спостереження за явищами, пояснюють ці явища і роблять власні фотографії.

 

Приклад №1

 

 Проект «Фізика на кухні та у ванній кімнаті»

Робота учня 3(7) - В класу КУ Сумська гімназія №1 Леоненко Єгор

Явище дифузії.

Світ фізичних явищ надзвичайно різноманітний. Вивчаючи найпростіші явища можна вивести загальні закони. Чудовим місцем для спостереження фізичних явищ і проведення експериментів є звичайнісінька кухня. На кухні можна, на мій погляд, і проекспериментувати, і поспостерігати, а потім, добре поміркувавши, знайти тісний взаємозв'язок побаченого і отриманого з тим, що ми вивчаємо на уроках фізики.

Дифузія–(лат. diffusionпоширення, розтікання, розсіювання, взаємодія) – процес взаємного проникнення молекул або атомів однієї речовини поміж молекул або атомів іншої, що зазвичай приводить до вирівнювання їх концентрацій у всьому займаному об’ємі.

Взяв три склянки. У першу налив окріп, у другу теплу і в третю холодну воду. У кожну склянку вкинув щіпку гранульованого чаю. Спостерігав за дифузією між гранулами чаю і водою. Швидкість хаотичного руху молекул збільшується при підвищенні температури, у склянці з гарячою водою відбувається інтенсивне фарбування. В склянці з холодною водою дифузія мало помітна.

Висновок: Дифузія між твердим тілом і рідиною залежить від температури рідини. Чим вища температура рідини, тим швидше відбувається дифузія і швидкість хаотичного руху молекул.

 

Приклад №2

Проект «Фізика на кухні та у ванній кімнаті»

Робота учня 3(7) - В класу КУ Сумська гімназія №1 Панасовського Андрія

 

 

                        Розчиненні цукру в склянці чаю.

 

При додаванні в чай ​​цукор спостерігаємо, як кількість речовини поступово зменшується. Якщо чай холодний, то цукор розчиняється повільно. Навпаки, якщо чай гарячий і розмішується ложечкою, то розчинення відбувається швидко.

Потрапляючи в воду, молекули цукру, що знаходяться на поверхні кристалів рафінованого цукру, утворюють зв'язки з молекулами води. При цьому з однією молекулою цукру зв'язується кілька молекул води. Тепловий рух молекул води змушує пов'язані з ними молекули цукру відриватися від кристалу і переходити в товщу молекул розчинника. Молекули цукру, що перейшли з кристала в розчин, можуть пересуватися по всьому об'єму розчину разом з молекулами води завдяки явищу дифузії. Якщо розчин нагріти або перемішувати, то дифузія відбувається інтенсивніше і розчинення цукру проходить швидше. Молекули цукру розподіляються рівномірно і розчин стає однаково солодким по всьому об'єму.

Висновок. Речовина при розчиненні не змінюються, після випарювання розчинів можна отримати розчинену речовину в твердому стані. При розчиненні руйнується кристалічна решітка розчиненої речовини і її частки змішуються в розчині, отже, розчинення — це фізичний процес. Для здійснення такого процесу необхідно затратити енергію.

Дифузія — це процес взаємного проникнення молекул або атомів однієї речовини поміж молекул або атомів іншої, що зазвичай приводить до вирівнювання їх концентрацій у всьому займаному об'ємі.

Енергія — це фізична величина, загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії.

 

Приклад №3

 

Проект «Фізика на кухні та у ванній кімнаті»

Робота учениці 3(7) - В класу КУ Сумська гімназія №1 Пояркової Анастасії

ЧАРІВНА ВОДЯНА ПАРА

1. Налила  в посудину чистої води.

2.  Помістила її над пальником.

3.Незабаром на дні й стінках посудини  помітила  численні пухирці. Вони містять водяну пару й повітря, що завжди розчинене у воді.                           

4. Потім помітила   утворення  водяної пари в повітрі над  посудиною гарячої води

 Висновок: Проведені  мною досліди показують, що під час кипіння температури рідини й пари над її поверхнею однакові й залишаються постійними до повного викіпання рідини – 100° С.Таким чином, випаровування і конденсація завжди відбуваються одночасно, і «підсумковий результат» залежить від того, який із цих процесів відбувається з більшою швидкістю.

 

При вивченні теми «Механічний рух» учні виконували дослідницький проект «Вивчення особливостей руху у рідинах». Ось таке було завдання для виконання проекту:

«Налийте до прозорої пляшки рідину й закрийте її кришкою. Після перевертання пляшки догори дном та навпаки, знизу догори, в рідині почнуть спливати пухирці повітря. Дослід  можна провести з пляшками води та олії.

1.Дослідіть, явище руху (спливання) пухирців повітря в рідинах, визначте чинники, що можуть впливати на цей процес.

2.Спробуйте самостійно виявити певні особливості і закономірності руху пухирців повітря.

3.Сформулюйте відповідні запитання та знайдіть на них відповіді.

     Надіслати оформлену роботу (мінімум 4, максимум 6 слайдів) з 2-3 власними фото до 2 грудня  2016 р.у вигляді презентації.

      Проект можна виконувати  у групах 2-5 учнів».

 

Хочу сказати, що всі консультації по проектам, Їх оформленню  відбуваються за допомогою спілкування в Интеренеті, по електронній пошті або по Skype. Даний проект учні оформлювали презентаціями у Power point, але я покажу приклади у Word.

Приклад №1

Дослідницкий проект “Вивчення особливостей руху в рідинах”

Робота учнів 3(7) - А класу КУ Сумська гімназія №1 Стрельника Павла, Малютіна Влада.       

 

Прилади і матеріали:

пробірка 500 мм, штатив, годинник, вода. Гліцерин, лінійка.

 

Хід роботи

Для   дослідження  руху  у  рідинах  обираємо  лабораторну   пробірку  500 мм.

Для зручності  проведення  експерименту  установимо  пробірку   на   штатив  і   приєднаємо  знизу  трубку,   через   яку   будемо   мати   змогу  пускати   пухирці  повітря.

У   першому   випадку   для  досліду   обираємо  воду.  

У   другому   -    олію.

Використовуючи   відео   ми   можемо,   за  допомогою   паузи  (стоп  кадру),  або  повільного   перегляду ,  з’ясувати    скільки   потрібно   часу   щоб   пухирець   піднявся   знизу   до    гори   пробірки.

У   випадку,   коли   у   пробірці   вода, -   пухирець   підіймається   за   2 секунди.

Але ,   коли    замість   води   буде   олія,    пухирець    на   ту   саму   висоту  дістанеться   тільки  через   4  секунди.              

РозрахункиМи   використовували    довгу   пробірку ,   щоб    як   можна   точніше   визначити   данні   проведеного   досліду.

Проводимо   розрахунки:

Швидкість   руху   пухирця   повітря     -     V  =  S / t

                                               Вода

                               V  =  0.5 (м)  /  2 (с)  =  0,25 (м/с)

                                          Олія

                             V  =  0.5 (м)  /  4 (с)  =  0,125 (м/с)

Висновок.      У   ході  проведення роботи   ми   з’ясували,  що  швидкість  руху   повітря  в  рідинах   різна  в  наслідок   різних   властивостей  речовин,   тому  що в`язкість рідин  різна.  

 

Приклад №2

Дослідницкий проект “Вивчення особливостей руху в рідинах”

Робота учениці  3(7) - А класу КУ Сумська гімназія №1 Завгородній Таісії

Прилади і матеріали

Закрита пляшка з водою і закрита пляшка з олією.

Хід роботи

Перегортаємо пляшки двічи, спостерігаємо, ставимо запитання і даємо відповіді.

 

1) Чи однакова густина води та олії?

   Ні, густина олії та води різна. Густина олії більша,  води-менша.

                          

 

2)Які чинники впливають на явище руху пухирців у рідинах?

 Температура рідини..

 

 3) Чи залежить швидкість пухирців від      рідини?

    Так, швидкість пухирців залежить від рідини.

    В`зкість води менша, тому швидкість           пухирців більша (вони з’являються і зникають швидше). В`зкість олії більша, ніж у води, тому швидкість пухирців менша (вони з’являються і зникають повільніше).

4) Чи залежать розміри пухирців від рідини?

   Так, залежать. Одразу після перевертання пляшки з водою і    олією з’явилася велика бульбашка повітря.

    Після чого у воді з’явилася велика кількість  бульбашок середнього і малого розміру, які    швидко зникли. У пляшці з олією з’явилися      дрібні пухирці, які певний час не зникали.

    5) Яку температуру мали рідини під час      експерименту? Чи впливає температура   рідини(води та олії) на хід дослідження?

    Рідини мали однакову кімнату температуру.  Температура рідин впливає на хід експерименту.

    Під час температури нижче 0 градусів вода приймає твердий агрегатний стан і через це дослідження провести не можливо, хоча олія при низьких температурах не замерзає (вона стає дуже густою), але також при таких умовах провести дослідження вкрай важко.  

     Значне місце у викладанні фізики, на мою думку, займає встановлення міжпредметних зв'язків між фізикою та іншими навчальними предметами. Це сприяє розвитку логічного мислення школярів, вчить їх порівнювати матеріал різних предметів, виділяти головне, узагаль­нювати, зіставляти нове з раніше вивченим , підвищує творчий потенціал процесу навчання, формує активну позицію учня  у пізнавальній діяльності. Форму­вання узагальнених міжпредметних понять сприяє підвищенню резуль­тативності навчання, усуває перевантаженість учителів та учнів, тобто є важливим фактором оптимізації навчально-виховного процесу.   Дуже цікавим виявився бінарний проект з теми   «Механічний рух», де учні виявляли знання з фізики і біології.  Учні виконували завдання по вирощуванню квасолі, спостереженню її росту та знаходження швидкості росту квасолі.  

Приклад №1

 

Дослідницкий проект “Вивчення особливостей  росту квасолі»”

Робота учениці  3(7) - А класу КУ Сумська гімназія №1 Мусієнко Дарини.

Прилади і матеріали

Боби квасолі, вата, тарілка, вода, горшик с землею, лінійка.

Хід роботи

 

25.11.2016 року я поклала на вату, яка змочена водою, 6 квасолин. Для посіву обрала тільки гарне, гладке насіння, яке було великим за розмірами й не ушкодженим. Спочатку, під час проростання насіння квасолі, почав пробиватися вигнутий у вигляді петельки стебелець і тільки після того, як я посадила насіння у ґрунт на 3 день, стебло виросло, розпрямилося й викинуло на поверхню дві сім’ядолі. Усередині складених сім’ядоль розташувався зачаток. Він почав рости, утворюючи за собою перші листки.

                            

На середині досліду, п’ять з них, на сьогоднішній день (06.12.2016р.), проросли, окрім однієї. Мені було дуже цікаво спостерігати за їхнім ростом, квасолі стрімко проросли, швидкість їх росту дивувала мене кожного дня, і я не очікувала таких результатів.

Згідно з діаграмою, графіком та таблицею (подані нижче) можна зробити висновки:

• Перше насіння проросло в найкоротші строки;
• Друга квасолина виявилась найбільшою в розмірах серед інших;
• За третім паростком я зауважила інтенсивний, стрімкий розвиток, чого не можу сказати про четверте насіння;
• Останньою з усіх виросла п’ята насінина, але й вона по закінченню досліду мала майже однакові розміри з другою квасолею/

Проаналізувавши данні, я можу знайти середню швидкість росту квасолин.

Отже, ; ;      ; ;  З цього випливає, що 2 квасолина росла найшвидше (V=4,7 см/добу), 5 паросток займає друге місце (V=4,14 см/добу), 3 місце – 3 квасолина (V=4,11 см/добу),  , 4 місце – 4 насіння (V=3,66 см/добу), та останнє місце – 1 квасолина (V=2,72 см/добу). Шосте насіння квасолі так і не проросло, тому я не стала позначати його на графіку та таблиці. Середня швидкість усіх квасолин за добу:

• = = .

 Проте я з зацікавленістю слідкувала за ростом квасолі й вирішила провести спостереження. Я посадила найкращийпаросток в горщик для квітів й залишила його рости далі. Ось який кінцевий результат я отримала через місяць з моменту пророщення:

                                    

 

 

 

 

Ось так і закінчилося моє спостереження за ростом квасолі.

Дякую за увагу!

 

Практико – орієнтовані (конструктивні) проекти учні виконували з тем «Взаємодія тіл. Сила»  і « Механічна робота та енергія», результати діяльності учасників   проектів були чітко визначені з самого початку  - виготовити саморобні прилади. Крім того учні готували паспорти власних винаходів.

 

Приклад №1

 Практико – орієнтований (конструктивний) проект «Саморобній фонтан»

Робота учениці  3(7) - А класу КУ Сумська гімназія №1 Науменко Анастасії

                                       Паспорт винахіду

Прилади і матеріали:

трубка ПВХ, дві пляшки, силікон, заглушка, гарячий цвях, кольоровий папір, канцелярський ніж, ножиці, клей.

                Принцип дії.

                     Сполучені судини:  дві пляшки з’єднані трубкою. У першу судину  наливаємо воду і піднімаємо догори, вода іде по трубці та під дією тиску виштовхується у іншій судині. Чим вище розташована перша судина тим вище вода виштовхується.

                   Схематичне зображення винаходу, власне фото.

 

 

          

 

 

              У ході використання даної технології необхідно пам’ятати, що важливе значення має чіткий кінцевий продукт роботи учнів. Робота потребує практичної діяльності, наукового підходу до отриманої інформації, але у групі повинна панувати науково-пошукова атмосфера, яка акумулює різні варіанти вирішення даної проблеми. Саме робота над проектом дає змогу учням бути у ролі активного діяча.

Приклад №2

Практико – орієнтований (конструктивний) проект «Виготовлення   пристрою, який    працює  на енергії  падіння  води »

Робота учня 3(7) - Г класу КУ Сумська гімназія №1 Полуянова Андрія

                                      Паспорт винахіду

Технічні   характеристики:

       Пристрій -  саморобний,   лабораторний

       Система - відкрита 

    Вага  ~  1,5  кг, в т.ч. рідина (вода) ~ 200 мл.

      Габаритні  розміри:

     Ширина - 140 мм;  довжина – 450 мм;  висота – 610 мм

     Час  роботи  при   об’ємі   рідини  200 мл. (один  цикл)  ~  10-15 хв.

   Використані   матеріали:

Основа -   ДСП 16 мм

    Штативи  -  профіль  алюмінієвий 20х20

Колесо -  проволока  алюмінієва,   кришки від  ПЕТ  пляшок

Ємності   для   подачі  (+ дозатор)    і  стікання  води.

Схема  пристрію  (зпрощена):

 

 

                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Описання   та   принцип   дії:

   Пристрій   має   16  важилів,   на  кінці  кожного  з  яких  закріплена  ємкість  для   забору   води  (ПЕТ  кришечка).  Ємкість,  з  якої   вода  потрапляє  в  кришечки   розташована   таким   чином,   що  «робочих»  важилів,  які  виконують   роботу   по обертанню  колеса   виходить   5 штук.  Потім,  коли  кришечка  перевертається  рідина   витікає  в  лоток і  ліва   частина  колеса  буде  зажди  легша   від  правої  частини.

      Таким  чином  енергія   падаючої  води,  яка  дорівнює  m*g  помножена  на довжину   важиля  (в нашому  винаході  140  мм)  перетворюється   на   силу,   яка  обертає   наше  колесо.

    Цей  принцип  використовується  для  обертання  турбін  на  гідроелектростанціях

Підрахунки:

Спробуємо  приблизно  обчислити  силу, яка  обертає  наше  колесо:

  Одна  крапля  води  в  середньому  важить  0,035 г. При  обертанні   в  кожну  кришечку  потрапляє  одна  капля  води. Кількість кришечок  в  яких  утримується  вода  -  5  шт.  При  обертанні  кут  важиля  змінюється  від  90  до  нуля  градусів,  тому  за   робочу   довжину  важиля  візьмемо  половину   його  дійсної  довжині  -  70мм  =  0,07м

                                                    F=m·g·l·n

                               F=0,035·9,8 ·0,07·5=0,12(H)

 

Висновки.

                    Отже, використання проектної технології дає можливість формувати уміння та навички учасників, спонукає до зовнішньої та внутрішньої діяльності, дає та можливість творчо використовувати отримані знання на практиці. При цьому активізується навчальна діяльність школярів, залучення їх до самостійної, пізнавальної роботи, урізноманітнює викладення навчального матеріалу, створює ситуації для самоперевірки та самоконтролю [6].

               Навчальний проект для учнів – це можливість зробити щось самостійно чи з товаришами, це дослідження, яке допомагає виявити і розвинути природні задатки, це нові відкриття та знання. В основі кожного навчального проекту лежить близька й актуальна для учнів проблема, вирішення якої сприяє розвитку пізнавального інтересу, самоствердженню особистості, отриманню задоволення від активної пошукової діяльності.

             Проектна технологія дає можливість широко використовувати комп’ютер та Інтернет для пошуку, обробки інформації та роботи з нею і, таким чином, формувати компетентності з інформаційних і комунікативних технологій. До переваг проектної діяльності також належить розвиток різноманітних здібностей учнів, у тому числі через навчання: вільно і точно володіти мовою та мовленням; добирати засоби досягнення кінцевого результату виконавцями проекту; конструктивно спілкуватися, співпрацювати, взаємодіяти, надавати взаємодопомогу, долати суперечки; використовувати різні організаційні форми роботи; використовувати різноманітні засоби дизайну; добирати різноманітні наочні матеріали: фотографії, малюнки, діаграми, графіки та ін.; використовувати сучасну оргтехніку та обладнання (Dіvidi, камера, комп’ютер тощо).

                    Метод проектів дозволяє мотивувати учнів щодо вивчення фізики, закріплювати нові теоретичні знання, глибоко пізнавати закони природи та визначати корисну і правдиву інформацію у нашому інформатизованому суспільстві, а за відсутності обладнання – ще й самостійно виготовляти окремі прилади та діючі макети.

Список використаних джерел

1.Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. Вид.2-ге, перероб., доп./ Н.П. Волкова. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с. (Альма-матер)

2. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна/[редкол.: П.С. Атаманчук (голова, наук. ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2011. – Вип. 17: Інноваційні технології управління компетентнісно-освітоглядним становленням учителя: фізика, технологія, астрономія. – 330 с.

3. Метод проектов в университетском образовании: науч.-метод. Статей. Вып. 6/сост. Ю.Э. Краснов; редкол. : М.Г. Богова [и др.] ; под. общ. ред. М.А. Гусаковского. – Минск: БГУ, 2008. – 244 с. (Современные технологии университетского образования).

4. Навчальна программа для загальноосвітніх    

    навчальних закладів (зі змінами, затвердженими наказом МОН   

    України від 29.05.2015 № 585)   ФIЗИКА7–9 класи.                

5.Технологія проектів на уроках фізики: театр тіней. Інформаційний, науково-методичний журнал «Освіта Сумщини», №2(30), 2016, с.44-47. Сударєва Г.Ф., Казбан Т.Л.

 6.Педагогічне проектування як засіб інноваційного розвитку    загальноосвітнього навчального закладу. МОН України, СОІППО, Сударєва Г.Ф., Суми-2017.

7. Педагогічний словник/ За ред. Дійсного члена АПН України Ярмаченка М. Д. - К.: Педагогічна думка, 2001. - 514 с