методичні рекомендації " Розвиток критичнрго мислення"

Розвиток  критичного  мислення  на уроці  природознавства

          Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси особистості.

          Психологічні дослідження показали, що істотною особливістю розумової діяльності учнів початкової школи є, з одного боку, інтенсивне зростання їхніх пізнавальних потреб, а з другого – недостатня зрілість логічного мислення, обмеженість пізнавальних можливостей. Для того, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, треба розвивати її мислення, навчати виділяти істотне в навчальному матеріалі, порівнювати, робити узагальнення, доводити окремі положення, оцінювати явища і події, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Цього можна досягти у процесі активної самостійної діяльності.

          Значними можливостями для розвитку мислення учнів початкових класів володіють уроки курсу  природознавства. Навчальний матеріал з даного курсу ставить дітей перед необхідністю виділяти суттєві ознаки, притаманні як одному явищу, так і їх сукупності, формулювати необхідні висновки. Істотні властивості предмета проявляються через включення його у зв'язки з іншими предметами і порівняння їх. Свого часу К. Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша і найкорисніша для дітей.

           Будь-яке мислення – це завжди мислення особистості у всьому її багатстві стосунків з природою, суспільством та іншими людьми. Критичність розуміють як усвідомлений контроль за перебігом інтелектуальної діяльності, під час якого відбувається оцінка роботи думки, вироблених гіпотез, шляхів їх доведення.

          Добираючи пізнавальні завдання  до уроків з курсу  природознавства у 3 класі, я дотримуюсь таких дидактичних вимог:

• завдання повинні відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку;
• завдання повинні бути посильними для учнів;
• завдання повинні бути різноманітними;
• складність завдань повинна поступово зростати.

          Організовуючи керівництво самостійною навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроці, треба враховувати наступні чинники. Оскільки типи пізнавальних завдань визначаються тими прийомами розумової діяльності дітей, які при цьому застосовуються, то вміння виконувати завдання безпосередньо залежить від рівня сформованості відповідних розумових операцій. Організація і контроль за виконанням завдань здійснюється прямим способом в чотири етапи:

1 етап – учням пояснюють значення прийому, що формується, і з'ясовують, з яких послідовних дій він складається;

2 етап – учні відтворюють той чи інший прийом;

3 етап – структура прийому закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань;

4 етап – учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.

            Формування у молодших школярів прийомів критичного мислення здійснюється через поетапне оволодіння ними. Спочатку дітям пропонуються підготовчі вправи, які допомагають набути досвіду виконання елементарних операцій аналізу і опису різних об'єктів: виділення ознак, диференціація істотного і неістотного, розчленування предмета, первинне узагальнення, тобто опанувати операції, без яких неможливе логічне мислення.

             При цьому учні спостерігають, як думав сам учитель, тобто мають зразки практичних моделей мислення. Наслідуючи те, що робить вчитель на уроці, додержуючись його настанов і вимог, учні у спілкуванні з ним не лише набувають нових знань, а й розвивають свої пізнавальні здібності, вчаться вчитися.

               Різні прийоми розумової діяльності дітей повинні формуватися на кожному уроці курсу  природознавства  залежно від його мети і змісту навчального матеріалу. При цьому в їх свідомості створюється певний алгоритм міркувань. Якщо прийом міркування був спеціально відпрацьований, то учні свідоміше оволодівають способами розв'язування завдань. Крім того, така методика забезпечує ширші можливості для перенесення засвоєних прийомів пізнавальної діяльності в нові ситуації.

                На уроках доцільно виконувати завдання, наведені нижче.

                Завдання на розпізнавання

1. На дошці написано назви предметів. Прочитай їх  і підкресли назви предметів неживої природи. (Вчитель викликає за бажанням учнів до дошки).                                    Сорока, павук, роса, опеньок, туман, сонце, річка.
2. Закресли зайве у кожному рядку.                        
3.     Сорока, білка, вовк, суниці.

                              Сонце, зірка, ґрунт, їжак.

                              Ялина, дуб, калина, голуб.

4. Відгадай загадку.

Відома звіку рідина, хто її не знає?

Буває хмаркою вона, сніжинкою буває,

Бува, як скло, крихка, тверда,

Звичайна, підкажіть,       (вода).

За якими ознаками ви впізнали її? До якої природи належить вода?

5. З'єднай стрілками.

Тіло вкрите пір'ям                    комаха

Тіло вкрите шерстю                 птахи

Має шість ніг                               звірі

6. З'єднай стрілками.

Тварини, що живляться рослинною їжею                                всеїдні

Тварини, що живляться іншими тваринами                 рослиноїдні

Тварини, що живляться іншими тваринами і рослинами       хижі

                 Завдання на класифікацію

1. Сонце, роса, чайник, миша, зірка, заєць, лелека.

Розподіли предмети на три групи: «Нежива природа», «Жива природа», «Речі, виготовлені людиною».

2. Лось, кріт, курка, вовк, корова, заєць, коза.

Розподіли тварини на дві групи: «Дикі тварини», «Свійські тварини».

3. Розподіли тварини на дві групи, залежно від того, як зимують дані тварини.

Зозуля, соловей, лелека, чапля, синиця, ворона, сорока.

               Завдання на доведення

1. Доведи, що кропива належить до живої природи.
2.             Пшеницю, жито, рис, кукурудзу називають культурними рослинами. Доведи, чому.
3. Доведіть,що павук – не комаха.
4. Доведіть, що лисиця – хижа тварина.
5. Назвіть, яких ви знаєте звірів. Чому ви вважаєте, що названі вами тварини – звірі?

Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків

1. Яке значення тварин у житті рослин?
2. Що дають рослини тваринам?
3. Чому з настанням холодів трав'янисті рослини відмирають?
4. Із двох речень утворити одне за допомогою слова тому що. Визначити у новому реченні причину і наслідок.

Птахи відлітають у теплі краї. Взимку немає комах.

У звірів відростає густа шерсть. Настають холоди.

Взимку їжак впадає в сплячку. Взимку немає комах, черв'яків, жаб.

Зайці, олені, лосі не запасають їжу на зиму. Взимку можна знайти кору та гілки дерев та кущів.