МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗУН В УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗУН В УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

 

Вимоги до розвитку мовлення в процесі навчання історії

 

1. Змістовність: правильне, глибоке, повне, конкретне освітлення теми.
2. Логічність: послідовність викладення, його пропорційність, обґрунтування теоретичних положень фактами або узагальнення фактів і формулювання висновків.
3. Багатство мовлення: образне та яскраве висловлення думок та почуттів через використання різноманітних мовленнєвих засобів, добирання влучних слів, епітетів та ін.
4. Правильність мовлення, дотримання норм літературної мови.
5. Оволодіння стилем викладення, притаманним історичній науці, її термінології.
6. Передавання засобами мовлення (добором слів, інтонацією та ін.) своїх переконань та почуттів, свого особистісного ставлення до подій історії, своєї громадянської позиції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Прийоми розвитку усного та писемного мовлення

 

1. Привертання уваги школярів до зразків яскравого і логічного викладення історичних фактів у підручнику.
2. Використання історичних документів, як засобів збагачення мовлення; розкрити стиль та мовний колорит джерела, вчити застосовувати його лексику.
3. Стимулюючи емоційність та образність мовлення учнів, вчитель використовує ілюстрації підручника та картин. Мало показати- треба ще і навчити читати картину.
4. Навчання конспектуванню, складання тезисів, простих і розгорнутих планів, текстових таблиць
5. Використання різноманітних видів та прийомів словникової роботи, словникових завдань.

 

 

Вимоги до розповіді

 

1. Розповідь має відповідати темі, розкривати головну думку, відповідати наміченому плану.
2. Викладаючи хід подій, пам’ятай про датування, дотримуйся у головному хронологічної послідовності.
3. Будуй розповідь доказово, обґрунтовуй висновки фактами.
4. В ході розповіді поясни причину, характер, класову сутність, наслідки значних, великих явищ, подій.
5. Будь точним у в описі фактів, висновків, в використанні історичних термінів, ін. слів та висловів.

 

 

 

 

2

Пам’ятка при роботі з підручником

 

1. Прочитати текст підручника. Сформулювати головну ідею
2. Розділити текст на завершені за змістом частини. Скласти план.
3. Для аргументації пунктів плану використовуй факти, приклади, діаграми, схеми таблиці.
4. Доповни знання про події з тексту підручника відомостями з документів. Дай відповідь на питання до документів.
5. Знайди зв’язок між ілюстраціями, картинами, карикатурами та текстом підручника та документів.
6. Дай відповідь на питання в кінці параграфа, зроби висновки.

 

Прийоми логічного мислення

 

Доказ – обґрунтування правильності чи хибності якої-небудь думки.

Поняття – знання про сутність явища.

Визначення поняття – це стисле розкриття його змісту.

Узагальнення – виділення головного і спільного.

Аналіз – це метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого.

Сутність – найголовніше в явищі, т.т. те без чого воно існувати не може

Синтез – уявне поєднання частин в одне ціле (розкриття зв’язків між ними)

Порівняння – виявлення спільного та відмінного.

3

Як аналізувати

 

1. Визначити складові частини, ознаки предмета (події, явища)
2. Визначити, як вони взаємодіють між собою.
3. Відібрати головніші, важливіші, істотні, визначальні ознаки, відкинути неістотні/невагомі.
4. На основі цього скласти висновок, зробити узагальнення, сформулювати відповідне поняття.

 

Як складати порівняння

 

1. Скласти план порівняння предметів, подій, явищ, т.т.

а) виділи ознаки, що співставлятимуться;

б) відкинь неістотні, залиш лише вагомі ознаки;

в) встанови порядок порівняння (на першому місці – найважливіша ознака, далі ті, які від нього залежать)

2. Порівняй за наміченим планом обидва предмети (події, явища).
3. У підсумку зроби висновок з порівняння.

 

Як зробити висновок, узагальнюючий факти

 

1. Перерахуй риси подібності двох подій (явищ), які ти встановив при порівнянні
2. Перерахуй їх відмінності
3. Вкажи стисло, що змінилося (якщо обидві події (явища) пов’язані між собою)

 

 

 

 

4

1. Згадай найбільш вагоме з прослуханого чи прочитаного:

а) основні факти;

б) причинно-наслідкові зв’язки;

в) оцінку: значення, роль фактів та зв’язків.

2. Встанови:

а) що об’єднує між собою ці факти: причини їх виникнення, наслідки, що в них спільного.

б) що в кожній групі особливе, специфічне.

 

 

Вимоги до висновку

 

1. Висновок має стосуватися до сутності викладеного, ґрунтуватися тільки на розглянутих фактах, зв’язках, не перевищувати їх обсягу (не бути надто широкими), не залишати фактів без уваги (не бути вузькими)
2. При розгляді великої кількості фактів спочатку робиться часний висновок, а потім загальний.
3. Перш ніж поширити відомий висновок на нові факти, треба спочатку цей висновок чітко сформулювати.

 

 

Прийом виділення головного

 

1. Розглянь групу подібних предметів (явищ)
2. Вкажи його ознаки
3. Назви з них найвагоміші
4. Поясни, чому вони найголовніші для цього предмета (явища)

 

 

 

5

Прийом узагальнення

 

1. Розглянь групу подібних предметів (явищ)
2. Перерахуй їх ознаки
3. Порівняй предмети (явища) і знайди в них ознаки подібності і відмінності.
4. Визнач істотні ознаки для цієї групи предметів чи явищ
5. Поясни чому ти об’єднав ці предмети (явища) в одну групу

 

 

Вчись доводити

 

5-7 класи

1. Перш ніж наводити доводи, треба назвати думку, яку треба доводити
2. Доводи необхідно зв’язувати з тим, що доводиш міркуванням.
3. Підбери з різних джерел факти, судження, що доводять цю думку

 

7-8 класи

1. Згадай (вислови сам) висновок, вислів, який будеш доводити
2. Наведи доводи:

а) факти, що доводять думку (достовірні)

б) свої власні міркування, судження з приводу цих фактів, що доводять висновки

3. Розмірковуй: пов’яжи свої висновки з тією думкою, що треба довести (обґрунтувати).

Не забудь!

1. Перевір, чи достатньо ти навів доказів
2. Чи вичерпані доводи, відомі тобі.

6

Правила проведення диспуту

 

1. У диспуті всі рівні
2. В диспуті немає спостерігачів, кожен – активний учасник розмови.
3. Перш ніж сперечатися, подумай, про що будеш сперечатися.
4. Сперечайся чесно та щиро, не викривлюй думок та зі слів твоїх товаришів.
5. Починаючи суперечку, ясно і чітко вислови свої положення, які будеш захищати і відстоювати.
6. Доводячи і спростовуючи, говори ясно, просто, чітко і точно. Намагайся говорити своїми словами.
7. Якщо довели хибність твоєї думки, май мужність визнати правоту свого опонента.
8. Завершуючи свій виступ, підведи підсумки, стисло сформулюй висновки.

 

 

Основні правила читання

 

•  Читай систематично, вдумливо, досягаючи розуміння прочитаного. Читай не поспішаючи, серйозно, одночасно вдосконалюючи темп читання. Поділи прочитане на головне та другорядне, ґрунтовно засвоюй в першу чергу головне.
• Розвивай довільну увагу
• Читай з олівцем в руці, виконуючи необхідні записи, помітки. Прочитане пов’язуй з записами знань що в тебе є.

 

 

7

Як краще запам’ятати навчальний матеріал

1. Прочитати весь матеріал
2. Проаналізуй прочитане, виділи складні місця, розділи їх на логічні частини, якщо матеріал великий, а в разі необхідності склади план, зроби схеми, замальовки.
3. Читай і запам’ятовуй частинами, особливо звертай увагу на складні місця.
4. Прочитай весь текст, перекажи прочитане (мовчки та вголос)
5. При вивченні матеріалу використовуй порівняння, добирай власні факти.
6. При відтворенні матеріалу користуйся планом, тоді у пам’яті відкладеться система знань, а не тільки окремі знання.
7. Слід пам’ятати, що першою умовою запам’ятовування є глибоке розуміння матеріалу.

Але назви, дати, терміни, іншомовні слова і т.п. слід запам’ятовувати механічно, багатократно повторюючи їх.

8. При механічному запам’ятовуванні намагайтеся розмістити матеріал в якомусь певному порядку (за алфавітом чи іншими ознаками)

 

Прийоми роботи з картою

1. Уточни назву карти – чи підходить вона за змістом до отриманого завдання.
2. Вивчи легенду (умовні позначки) карти.
3. Зорієнтуйся на карті за сторонами горизонту.
4. Відшукай на карті шукані об’єкти, зістав  їх з легендою.
5. Зістав отримані знання з тими, що вже маєш, з’ясуй що тобі ще невідомо та визнач джерела, звідки ти їх візьмеш.
6. Продумай план презентації виконаного завдання.

8

Як готувати домашнє завдання

 

1. Щоденно та старанно записуй у щоденник домашнє завдання
2. Привчи себе готувати уроки щоденно в один і той самий час
3. Готуй уроки завжди на одному і тому самому місці
4. Постарайся правильно організовувати своє робоче місце. Прибери все зайве зі столу.
5. Починай підготовку уроків з предметів середньої складності, потім переходь до більш складних для тебе, під кінець залишай легкі предмети.
6. Через 40-50 хвилин занять роби перерви для відпочинку по 10-15 хв.
7. Під час підготовки уроків не відволікайся. Вимкни всі ґаджети. Не прислухайся до розмов.
8. Користуйся словниками та довідниками.
9. Після виконання письмової роботи старанно перевір її.
10.                  Якщо зустрів незрозуміле слово, спитай про це вчителя чи товариша.
11.                  Щоденно повторюй матеріали минулих занять.
12.                  Після приготування уроків відпочинь, погуляй на подвір’ї, допоможи в домашній праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кулик В.Г

Керівник ШМУ вчителів історії,

заступник директора з нвр ЗОШ№15

 

 

 

 

 

 

 

 

Краматорськ, 2020