Собко В.М.,
Заклад дошкільної освіти №30 «Журавлик»
м.Хмельницький, Хмельницька область, Україна
СТВОРЕННЯ РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГОВІКУ
Розвивальне предметне середовище дошкільного дитинства - це сукупність умов, що забезпечують повноцінний розвиток усіх видів дитячої діяльності і особистості дитини на позитивно-емоційному тлі з урахуванням як віку дитини, так і її індивідуальності.
Слід пам’ятати, що умови є розвивальними, якщо вони:
-
сприяють сприйманню дітьми творів мистецтва, а саме - ознайомленню з творами, з мовою мистецтва, художніми образами;
-
забезпечують можливість здійснення дітьми мистецької практичної діяльності, зокрема виконавської;
-
сприяють виявленню творчого потенціалу дітей.
Створення психологічного комфорту для кожної дитини, оптимальних умов для повноцінного розвитку особистості, творчого мислення, уяви, фантазії, пізнавальних здібностей повинно стати постійною турботою педагогічного колективу дошкільного навчального закладу. Це, звичайно, вимагає прояву творчості, нестандартного підходу не лише від вихователів груп дошкільників, а й від фахівців закладу.
Розвивальне предметне середовище має бути сучасним, відповідати критеріальним показникам комфортності дитини та вимогам ергономіки дитячої діяльності, що не тільки забезпечують її сучасний розвиток, а й спрямовують перспективи подальшого, наступного розвитку в новому соціальному статусі дитинства.
Вимоги до організації саме розвивального предметного середовища:
-
система предметного середовища повинна враховувати вікові інтереси розвитку дитячої діяльності;
-
предметне середовище має відповідати можливостям дитини, до того ж на межі переходу до наступного етапу ї розвитку - тобто необхідно створювати через предметне середовище “зони найближчого розвитку”;
-
середовище має відповідати структурі пізнавальної сфери дитини, тобто має містити як вже відомі дитині компоненти, так і проблемні, такі, що вимагають дослідження.
Згідно з освітньою програмою площу групи закладу дошкільної освіти доцільно спланувати так, щоб передбачити в ній місце для постійних і змінних осередків, у яких діти могли б знайти справу до душі, самостійно чи невеликими групами займатись певними видами діяльності за інтересами, індивідуального розвитку та власним бажанням. У них мають зберігатися матеріали, посібники, обладнання для спеціальних занять. Для цього слід передбачити відповідні умови - полички, шафи, столики, килимки, ящики тощо. Малята із задоволенням займаються мистецькою діяльністю, граються з конструкторами; тут проводяться і творчі ігри та ігри-драматизації; діти опановують математику та граматику; науково- дослідницьку діяльність та природознавство.
Орієнтовний перелік осередків:
-
Ігровий - у ньому можна виділити три куточки:
-
загальний (набори різних видів іграшок, велике організуюче ігрове поле, ігрове обладнання, ігрова атрибутика, ігрові матеріали);
-
драматичний (набори обладнання, нескладні декорації, елементи вбрання чи костюмів для ігор-драматизацій, інсценівок);
-
для настільних дидактичних ігор.
-
Бібліотечний - полички з книжками, столик, стільці чи крісла.
-
Художній - для образотворчої діяльності й різних видів праці.
-
Будівельний - де зібрані різні конструктори (дерев’яні, пластмасові, металеві), коробки, колодки та інші матеріали, знаряддя та допоміжне обладнання.
-
Природознавчий - де систематично проводяться спостереження та догляд за рослинами і тваринами, експериментування.
-
Мови, письма, математики - в якому мають бути лічильний матеріал, абетки, кубики з цифрами, буквами (середня, старша групи).
-
Етнографічний - у якому представлені різноманітні атрибути для відтворення обрядів та свят.
-
Музичний - у якому зібрані різні види дитячих інструментів, програвач, магнітофон, платівки, касети з музичними записами та записами літературних творів.
-
Спортивний - з різноманітним гімнастичним обладнанням, тренажерами, спортивними іграшками.
-
Куточок відпочинку - усамітнене місце, з диванчиком, однією-двома м’якими іграшками, де дитина могла б перепочити, пофантазувати.
Дитяча творчість особливо яскраво проявляється в сюжетно-рольовій грі, де малюки водночас діють як актори, режисери, декоратори, а не просто копіюють життєві образи, ситуації. Саме цей вид ігор для дошкільнят є важливим засобом самовираження й творчого зростання. Потрібно максимально використовувати його потенційні можливості.
Важливе значення у дошкільному віці має навчальна діяльність. Вона сприяє формуванню рис творчої особистості: нестандартності мислення, ініціативності, пошуку різних варіантів розв’язання завдань, фантазії.
Вплив малювання, ліплення, конструювання, художньої праці на розвиток творчих задатків особистості дошкільнят посилюється завдяки зв’язку цих видів діяльності з різними видами мистецтва, особливо з музикою.
Проте для забезпечення дійсно творчого розвитку дитини необхідне і створення розвивального предметного середовища, і змістовне спілкування дорослих з дитиною. Предметне середовище стає розвивальним, розкриває свої можливості дитині завдяки її спілкуванню з дорослим у цьому середовищі. Предметне середовище повинне мати ідейну спрямованість, спонукати дітей до творчого відображення явищ, подій життя, бути динамічним, безумовно комфортним на рівні функціональної надійності та безпеки.
Навчально-виховні завдання організації осередків:
-
Заохочувати дитину до самостійних занять, до виявлення ініціативи в її виборі; підтримувати бажання дошкільнят активніше, глибше, змістовніше пізнавати ті чи інші предмети, матеріали, засвоїти відповідні способи їх використання, оволодівати певними знаннями;
-
Підтримувати і стимулювати уважне ставлення дитини до тих предметів, з якими вона займається, заохочувати її до пошуків, дослідництва, до запитань, які виникають у звязку з новими враженнями від більш детального обстеження предметів і явищ;
-
Допомагати дітям робити відповідні висновки на основі своїх спостережень, закінчувати розпочату справу;
-
Заохочувати спільні заняття, розмови дітей один з одним;
-
Привчати дітей самостійно знаходити собі заняття, розвивати задум, розгортати відповідну діяльність;
-
Надавати дітям змогу після закінчення одного заняття за бажанням вільно переходити до іншого осередку;
-
Виховувати почуття впевненості, заохочувати до дослідження невідомого;
-
Сприяти вихованню і зміцненню індивідуальних нахилів, інтересів, здібностей;
-
Створювати можливості для заспокоєння, відпочинку дитини в умовах цікавих для неї індивідуальних занять чи занять невеликою групою;
-
Сприяти усвідомленню дитиною своїх інтересів, умінь, вихованню почуття власної гідності;
-
Виховувати навички самостійності й почуття відповідальності, організованість, привчаючи щодня після закінчення занять прибирати на місце всі матеріали, дбати про порядок у куточку і в групі.
Основна мета педагогічного колективу закладу полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості, здоров’я, індивідуальні здібності дитини, допомагати їй стати особистістю.
Дитину виховує все навколо: педагоги, батьки, предметно- просторове розвивальне середовище. За деякими педагогічними теоріями (найбільш відома з них - теорія Марії Монтессорі) саме середовище найактивніше впливає на розвиток дитини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
-
Богуш А. Обдарованість: що це? / А. Богуш // Дошкільне виховання .-2010 .- №7.
-
Булка Н. І. Креативність і соціальна компетентність. / Н. І. Булка // Практична психологія і соціальна робота. - 2009. - №10.
-
Голіцин Г. А. Інформаційний підхід у психології творчості. / Дослідження проблем психології творчості під ред. Я. А. Пономарьова - М.: Наука, 2015.
-
Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004.
-
Доротюк В. І. Розвиток творчої діяльності дітей. // Практична психологія та соціальна робота. - 2010. - №3.