Методичні рекомендації "ВИКЛИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ"

ВИКЛИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

                                                                          Девіз: «Іти стежиною добра,

                     Щоб в серці зірку запалити,

                    Бо наша школа – це сім’я,

                                                                                  В якій навчаємось ми жити»

Сьогодні важливим завданням навчально-виховного процесу є адаптація юного покоління до системи ринкових відносин, громадянських відносин. щоб випускники не покидали школу лише з певною сумою знань, не байдужі до певної справи, безініціативні. Тому особливої ваги набуває формування в учнів навичок самоврядування. Це сприятиме оволодінню організаторськими уміннями, вихованню соціальної активності та відповідальності. Саме в стінах навчальних закладів ми можемо сформувати в дітей ті якості, які потім у дорослому житті допоможуть їм стати гідними громадянами демократичної України.

Таку можливість дає організація учнівського самоврядування. Вироблення у кожному навчальному закладі своєї дієвої та ефективної мoдeлi учнівського самоврядування - одна з важливих умов ефективності процесу виховання.

Самоврядування це:

Метод організації дитячого колективу, який забезпечує формування відносин відповідальної залежності в колективі та організаторських рис окремої особистості;

 - Складова частина системи педагогічних закладів, оскільки воно вирішує специфічні завдання у створенні єдиного колективу дорослих і дітей;

- Наслідок педагогічного управління дітьми з боку дорослих;

- Принцип організації життя дитячого колективу;

- Діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку та спрямована на вдосконалення колективу і кожної особистості зокрема.

Пріоритетним напрямком виховної роботи є учнівське самоврядування.

Серед безлічі дитячих занять у школі важливе місце займає учнівське     самоврядування. Учнівське самоврядування, яке, забезпечуючи участь усіх школярів в управлінні справами колективу свого класу та школи, стає моделлю елементів дорослого життя, формою усвідомлення подальшої активної життєвої позиції.  

Шкільний парламент на чолі з Президентом.  Основне завдання організації – згуртування дітей, підлітків та учнівської молоді, розвиток їх здібностей, виховання віри в себе, свої сили, любові до своєї родини, краю; пізнання і збереження краси рідної природи, вивчення історичного минулого і формування громадянської позиції сучасного українця.

Кожен учень, маючи доручення (постійні, тимчасові), протягом свого навчання проходить школу учнівського самоврядування. «Перетворити процес виховання на радість» – таке завдання ставить перед собою Шкільний парламент. До складу учнівського самоврядування входять представники з усіх класів. Координує діяльність органу учнівського самоврядування педагог-організатор та заступник директора з виховної роботи.  

Учнівське самоврядування є також важливим та дієвим методом розкриття здібностей дітей та розвитку цих здібностей. Кожен учень має змогу знайти своє місце в колективі, розвиватися різносторонньо та гармонійно. Діти вчаться вірити у власні сили та долати комплекси.

Учнівське самоврядування згуртовує дітей шляхом вироблення високої організованості та дисциплінованості, створює організовану систему виховного впливу ровесників один на одного, дає відчуття того, що діти вже є членами суспільства і активними учасниками громадського життя, формує відповідальність за життя шкільного колективу, особисті вчинки та поведінку.

В процесі виконання завдань діти знаходять собі однодумців, проявляють особистісні якості, якості лідерів, беруть на себе більшу від своїх однолітків відповідальність.

Кінцевим результатом участі вихованців в учнівському самоврядуванні є вироблення досвіду соціальних відносин та адаптація до життя в суспільстві по закінченню учбового закладу.

Учнівське самоврядування є результатом педагогічної взаємодії вчителів та учнів. Дітям створюються умови для їхнього всебічного саморозвитку, але вони у будь-який час можуть звернутися за допомогою до дорослих. Така співпраця проходить на засадах гуманізму та толерантності.

Шляхи підвищення активності й ролі учнівського самоврядування:

1. Надання учням більшої самостійності в організації колективної діяльності.
2. Активне їх залучення до всіх сфер життя учнівського колективу.
3. Поєднання самодіяльності дітей з керівництвом дорослих.
4. Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу через привабливість соціально-колективних ініціатив.
5. Повага педагогів до самостійний думок та рішень учнівського самоврядування, його органів.
6. Відкриття справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Реалізація в перспективі принципу: жодного підлеглого – усі відповідальні.
7. Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання їх мистецтв управління.
8. Розширення рамок гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів самоврядування.

Учнівське самоврядування діє згідно із Статутом. Вищим органом учнівського самоврядування  є загальні збори його членів. Такі збори проводяться двічі на рік.

Виклики

В процесі реалізації проєкту роботи учнівських самоврядувань, виникають, зокрема, труднощі, з якими стикаються учні, вчителі та адміністрація школи.

Основні виклики, з якими стикаються у впровадженні учнівського самоврядування:

1. Непорозуміння між учнівським самоврядуванням та адміністрацією школи

Між адміністрацією школи та шкільним самоврядуванням можуть виникати непорозуміння. Адміністрація може не повністю розуміти або підтримувати ініціативи уряду, сприймаючи їх як додаткові навантаження. Водночас рішення, прийняті шкільним самоврядуванням, можуть бути проігноровані або відкладені, якщо вони не отримали адміністративних переваг, що може призвести до зниження мотивації та ініціативності учнів.

Шляхи подолання: Щоб покращити взаємодію між шкільним самоврядуванням та адміністрацією школи варто впроваджувати регулярні зустрічі, встановивши чіткий графік нарад (наприклад, один раз на місяць). Такі зустрічі повинні керуватись демократичними принципами, надаючи можливість кожному з присутніх бути почутими.

2. Нерозуміння функцій та ролей шкільного самоврядування

У багатьох школах немає чіткого розуміння щодо того, як повинно функціонувати шкільне самоврядування, які саме ролі виконують його учасники і які завдання перед ними стоять. Відсутність чітких інструкцій і навчальних програм призводить до того, що учні не повністю розуміють свої обов’язки, що ускладнює їхню роботу і знижує ефективність управління.

Шляхи подолання:  Щоб краще зрозуміти функції та ролі шкільного самоврядування, варто провести стратегічну сесію, на якій перш за все визначити місію шкільного самоврядування, цілі та завдання, а також розподілити ролі кожного учасника. Спільне обговорення та висловлювання думок кожного допоможе чітко зрозуміти над чим потрібно працювати та яким чином.

3. Недостатні лідерські якості та організаційні навички учнів

Лідерам учнівського самоврядування часто бракує належних навичок управління проєктами, волонтерством, командної роботи, ефективної комунікації та вирішення конфліктів. Це обмежує їхню спроможність реалізовувати ініціативи, створює труднощі в координації діяльності самоврядування і ускладнює процес ухвалення рішень.

Шляхи подолання:   Проведіть тренінги для учнів, які б зосереджувались на ключових аспектах управління проєктами, командної роботи, комунікації та вирішення конфліктів. Також слідкуйте за анонсами заходів та доступними ресурси, які були б корисні для вас, на інших платформах.

4. Відсутність належної матеріально-технічної бази

Для реалізації багатьох проєктів шкільного самоврядування потрібні ресурси, зокрема фінансування, технічні засоби, приміщення для зустрічей тощо. У багатьох школах ці ресурси або обмежені, або повністю відсутні, що обмежує можливості самоврядування у втіленні своїх ідей.

Шляхи подолання:   Партнерство з місцевою владою, підприємствами та громадськими організаціями є можливістю залучити їх до спонсорства, а відтак забезпечити необхідне фінансування або ресурси. Варто робити презентації проєктів учнівського самоврядування, які можуть принести користь громаді. Це може зацікавити спонсорів та партнерів.

5. Низька активність та залученість учнів

Інколи учні не зацікавлені в активній участі у шкільному самоврядуванні через брак мотивації або недовіру до його впливу на шкільне життя. Часто вибори до шкільних рад проходять із низькою явкою, а рішення, ухвалені самоврядуванням, сприймаються лише як формальність. Це може бути наслідком відсутності належної промоції діяльності самоврядування, або недоліків у роз’ясненні його значення.

Шляхи подолання:   Варто організувати тренінг для учнів, на якому розповісти успішні проєкти учнівських самоврядувань, зокрема проєкти інших країн або міст України, які б продемонстрували реальний вплив самоврядування на шкільне життя, а також на місцеву громаду.

6. Недостатня адвокація та розуміння цінності учнівського самоврядування

Брак інформаційної кампанії або промоції шкільного самоврядування на рівні школи, громади та держави призводить до того, що учні та батьки не розуміють його значущість. Відсутність популяризації успішних кейсів і позитивних прикладів також обмежує мотивацію учасників та адміністрацій шкіл залучатися до процесу реформування і розвитку шкільного самоврядування.

Шляхи подолання:   Розробіть інформаційну кампанію, спрямовану на учнів, батьків та вчителів, які б доступно донесли значення та переваги шкільного самоврядування. Ці кампанії можуть включати поширення брошур, створення інформаційних стендів у школах та публікації в соціальних мережах.

7. Проблеми з організацією та проведенням виборів

Вибори до шкільного самоврядування часто проходять із порушеннями демократичних принципів. Наприклад, кандидати можуть не мати рівних умов для представлення своїх програм, учні можуть не брати активної участі у виборах через недовіру до процесу або брак інформації. Це негативно впливає на формування дієвих команд шкільного самоврядування і підриває легітимність обраних органів влади.

Шляхи подолання:  Для вирішення проблем з організацією та проведенням виборів у шкільному самоврядуванні варто розробити та впровадити чіткі, прозорі та зрозумілі процедури для проведення виборів. Це повинно включити детальні інструкції про кандидатування, агітацію, голосування та підрахунок голосів.

Пам’ятаймо: Ефективне учнівське самоврядування є інструментом демократизації та виховання відповідальності, що потребує щирої співпраці між учнями та вчителями.

Крім того, якщо робота в учнівському самоврядуванні різноманітна, цікава, ініційована самими учнями, якщо існує єдність педагогів та учнівської молоді в рішенні питань, значить, виходячи зі школи, випускники беруть з собою великий багаж навичок у доросле життя, вміють відстоювати свою позицію.

Шкільне самоврядування учнівської молоді – це навчання через практику, навчання через участь, що є важливим інструментом для формування впевненості у собі, самоповаги і контролю над власним життям, запорукою стати успішною особистістю.

 Правильно організоване учнівське врядування, містить потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, захищає від негативних впливів соціального середовища, виховує активних громадян держави.