Методичні рекомендації з використання методу "кроссенс" на уроках біології

Про матеріал

Опис можливостей використання методу "кроссенс" на уроках біології та приклади завдань у 6, 7 та 8 класах.

Перегляд файлу

Використання методу « Кроссенс» на уроках біології з метою активізації пізнавальної діяльності учнів.

Слово "кросcенс" означає "перетин значень" і придумано авторами за аналогією зі словом "кросворд", яке в перекладі з англійської означає "перетин слів". Метод розроблений Сергієм Федіним - письменником, педагогом, математиком і доктором технічних наук, художником та філософом Володимиром Бусленко . Вперше опублікований в 2002 році. Виділено три основні типи сфер сенсорного досвіду — візуальний, кінестетичний та аудіальний. Незважаючи на те, що люди думають по-різному, 90 % усієї інформації ми сприймаємо за допомогою зорового аналізатора. Цю методику можливо використовувати в різних класах, але допомогою вчителю будуть самостійно створені кросенси учнів старших класів.

Метод «кроcсенс» — один із сучасних розвиваючих методів, який належить до технології формування творчої особистості й заснований на візуальних зображеннях.

Для вчителя кроссенс – це:

1) спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);
2) можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
3) можливість встановити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.

Кроссенс сприяє:

розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;
прояву нестандартного мислення і креативності;
можливості самовираження;
розвитку комунікативних і регулятивних уміннь;
закріпленню навичок роботи з інформацією;
підвищенню допитливості і мотивації до вивчення предмету.

Кроссенс являє собою асоціативний ланцюжок, стандартне поле з дев'яти квадратиків . Дев'ять зображень розставлені в ньому таким чином, що кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна об'єднує за змістом відразу декілька.

Зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).

hello_html_m20887e59

Як же читати кроссенс?

Підкоряючись нормам читання, потрібно читати зверху вниз і зліва направо. Хоча можна почати з будь-якої зрозумілої картинки.

hello_html_m20887e59

Алгоритм створення кроссенса:

1.    Визначити тематику
2.    Вибрати 8-9 образів до теми.
3.    Знайти зв'язок між елементами.
4.    Визначити послідовність елементів.
5.    Сконцентрувати значення в одному елементі (центральний квадрат).
6.    Виділити особливості кожного елемента навколо центрального квадрата.
7.    Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8.    Замінити вибрані прямі елементи (образи) і асоціації непрямими, символічними картинками.
9.    Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.

Оцінюючи результати , необхідно враховувати такі умови:

підтримувати баланс перевірки знань, навичок;
застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінювання, самооцінку та взаємооцінку учнів;
обговорювати з учнями критерії оцінювання;
враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.

Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:

робота в малих групах;
робота в парах;
«мозковий штурм»;
«коло ідей»;
«мікрофон».
Але треба розуміти, що урок не повинен перетворюватися на саму гру. На одному уроці бажано використовувати не більше двох кроссенсів. Учні повинні серйозно сприймати матеріал і під час закріплення нового матеріалу обговорювати не лише тему, що представлена в кроссенсі, а й інший матеріал, який вивчали на уроці.

Кроссенс можна використати:

1. При формулюванні теми і мети уроку;
2. При вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3. При закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4. При підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.

Кроссенс — це знахідка для учнів, які навчаються на низькому рівні. Це своєрідна «шпаргалка», яку дитина може використовувати під час розповіді домашнього завдання. Але за певних умов: якщо вона її створила власноручно, використовує лише зображення, не має жодного слова-підказки.

Тема « Вітамін А»

Вітамін А, так само як і інші вітаміни, необхідний для нормальної життєдіяльності організму	При гіповітамінозі необхідно вживати синтетично створений вітамін А.	Вперше вітамін А був виділений з моркви, тому від англійського слова carrot (морква) походить назва вітамінів групи А – каротиноїди.
За нестачі вітаміну А виникає захворювання «куряча сліпота», під час якого відбувається розлад зору в умовах темряви	Вітамін А — жиророзчинний вітамін, який отримав свою назву у зв’язку з тим, що його відкрили першим 1913 року	Вітамін А забезпечує ріст здорового волосся
Вітамін А, як і інші вітаміни, забезпечує міцну імунну систему	Вітамін А міститься у плодах оранжевого кольору	Вітамін А забезпечує гарний зір у людини

Конрад Лоренц — австрійський учений-біолог, засновник етології	К. Фріш, К. Лоренц та Н. Тінберген 1973 року отримали Нобелівську премію за відкриття в галузі етології	Спостереження — цілеспрямоване сприйняття й реєстрація поведінки досліджуваного об’єкта
Моніторинг — комплекс спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, який дає оцінку, прогнозує зміни, розробляє рекомендації	Етологія — наука про поведінку тварин у природному середовищі і снування	Експеримент — метод дослідження, у яке активно втручається дослідник. На малюнку — лабораторний експеримент
Картографічний метод — на карту наносять шляхи, якими мігрують тварини	Етограми — «каталоги поведінки» різних видів тварин	Моделювання — це метод дослідження об'єктів пізнання (явищ, пристроїв, процесів), що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).

Тема « Методи вивчення поведінки тварин»

Тема « Поведінка тварин»

Подразливість — здатність живого організму сприймати зміни зовнішнього та внутрішнього середовища й відповідати на них	Таксиси — орієнтовані рухи, спричинені певними стимулами	Рефлекси — відповідні реакції організму на дію зовнішнього середовища за участі центральної нервової системи
Імпринтинг — форма научіння, яка базується на вродженій реакції, до якої додається індивідуальний досвід	Поведінка — пристосувальні дії організму у відповідь на дію зовнішнього або внутрішнього середовища	Безумовні рефлекси — природжені, властиві всім представникам виду.
Повторення — принцип научіння, коли тварина повторює певні дії за більш дорослою або досвідченою особиною	Принцип «проб і помилок» — принцип научіння, за якого якщо тварина отримує позитивний результат, то вона його запам’ятовує	Інстинкт — сукупність природжених стереотипних форм поведінки тварин, полягає в забезпеченні виживання виду

$H:\Ярманка Г\images (1).jpg$

Тема «Фотосинтез»

Процес фотосинтезу протікає в хлоропластах, вони мають дві мембрани. Внутрішня мембрана хлоропласта утворює випини-тилакоїди, які складаються в стопки-грани.

1771 року Прістлі відкрив фотосинтез, виявивши, що повітря, «зіпсоване» горінням або диханням, знову стає придатним для дихання під дією зелених частин рослин. 1778 року він довів, що під час фотосинтезу рослини поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень.

На світловій стадії фотосинтезу світлова енергія, поглинена хлорофілом, розкладає воду на складові її елементи (кисень і водень). Кисень вивільняється в газоподібній формі; водень поступово з’єднується з іншими молекулами.

Хлорофіл — це основний пігмент фотосинтезу, до складу якого входить катіон Магнію – двухвалентний метал з двома електронами.

Фотосинтез — це процес трансформації поглинутої організмом енергії (Е) світла в хімічну Е органічних (і неорганічних) сполук який відбувається за участю фотосинтетичних пігментів.

Реакції темнової фази відкрив американський хімік Мелвін Кальвін. На його честь їх названо циклом Кальвіна.

Світлова фаза супроводжується утворенням основних елементів обміну речовин на рівні клітини у всіх живих істот – аденозинтрифосфату (АТФ), що утворюється з аденозиндифосфату (АДФ).

Глюко́за (від грец. γλυκύς — солодкий) (виноградний цукор, декстроза), С₆Н₁₂О₆ — важливий моносахарид; безбарвні кристали солодкі на смак, легко розчиняються у воді.