Методичні рекомендації зі специфіки побудови та використання бінарних уроків географії

Специфіка  організації  проведення  бінарних уроків

Вчитель географії

КУ Сумської зош І-ІІІ ступенів №4

імені Героя України О.Аніщенка

Шапаренко Інна Жанівна

Сьогодні розвиток системи освіти має реалізовуватися через системні знання, що є необхідними для формування цілісного та креативного мислення майбутніх випускників. Ці знання можуть бути отримані на основі інтеграції дисциплін циклів гуманітарної, природничо-наукової та практичної підготовки. Досвід свідчить, що від того, наскільки учні зацікавлені предметом, залежить їхня активність на уроці, а від неї, у свою чергу –  ефективність самого уроку.

Одна з актуальних проблем сучасної школи є активізація пізнавальної діяльності учнів. Активізація пізнавальної діяльності – це діяльність учителя, спрямована на підвищення рівня пізнавальної активності школярів, мотивацію в них навчальної активності.

Ступінь пізнавальної активності учнів залежить, передусім,  від них самих, від їхньої вихованості, свідомості, зацікавленості, вольових зусиль, оскільки учень є не тільки об’єктом, а й суб’єктом навчального процесу.

Аналізуючи методичну літературу, знаходимо тлумачення сукупності способів активізації пізнавальної діяльності учнів, яка одержала назву «методи активного навчання». Звідси, активне навчання передбачає використання методів і прийомів, спрямованих на організацію учнів щодо самостійного одержання знань, засвоєння вмінь і навичок у процесі активної пізнавальної та практичної діяльності.

Проведенню бінарних уроків передує глибоко продуманий аналіз навчальних програм з різних предметів.

Спеціфіка проведення бінарних уроків вимагають великої підготовки, як учителів, так і учнів. Такий урок –  не заради зовнішнього ефекту, а для систематизації знань, формування переконань у єдності предметів і сприйняття цілісності світу, є важливим етапом у формуванні світогляду та мислення громадянина.

Саме бінарні уроки:

 – є засобом підвищення мотивації учнів у навчанні, тому що створюють умови для практичного застосування знань;

 – сприяють розвитку  навичок самоосвіти, тому що велику частину підготовки до уроку учні здійснюють самостійно і в позаурочний час;

 – розвивають аналітичні здібності і винахідливість у учнів;

 – мають величезний виховний потенціал;

 – на бінарних уроках відбувається застосування набутих уміннь і навичок в нові області, що  не вивчалися раніше, що допомагає учням приймати відповідальні рішення.

Мета бінарного уроку –  створити умови вмотивованого практичного застосування знань, навичок і умінь: дати можливість побачити результати своєї праці й одержати від них радість і задоволення..

На жаль, бінарні уроки в навчальній системі – це, скоріше, виключення з правила. До них вдаються не часто, один, двічі в півріччя, частіше – це відкриті уроки у вчителів, які атестуються. Їх важко спіставити з навчальною програмою двох, трьох предметів; виникають складнощі з розкладом. Та і часу для підготовки такого уроку витрачається  більше, ніж на звичайний. За для того щоб бінарний урок був ефективним та цікавим, необхідно заздалегідь і дуже ретельно до нього готуватися.

  Першим етапом у підготовці  вчителів до бінарного уроку  має бути аналіз  учбових програм по предметах. Учителі  різних предметів визначають  теми, за якими можна провести  бінарні уроки і який тип уроку  можна  використати при цьому.

На другому етапі відбувається  спільна   робота  вчителів з основного предмету (наприклад, географії) та спорідненогоо предмету (наприклад, економіки, біології, історії). На цьому етапі доцільно розробити план-конспект  уроку та підготувати змістовні матеріали до уроку.

Третій етап – контрольний огляд  і  корегування вчителями, які будуть проводити бінарний урок, розроблених  матеріалів до уроку. Цей  етап  важливий тому, що  на цьому  етапі   вчителі, які  готувались до  бінарного уроку,  повинні  об’єднати свої розробки.

Виходячи із сказаного, можна зробити висновки, що на другому етапі  кожен вчитель  працює  над власними  навчальними задачами  й  проблемами, які виникають у нього під час підготовки до уроку, а на  третьому етапі відбувається поєднання   розробок учителів, уточнюється технологія проведення  уроку, питання, які доцільно розглянути, яка послідовність проведення етапів уроку, визначаються функції кожного вчителя. На цьому ж етапі коригуються домашні завдання  учням   з  кожного  предмета.

Четвертий етап – планування бінарного уроку в розкладі занять. Це дуже  важливий етап. На бінарний урок, як правило,   планується  два уроки підряд (дві академічні години). Без різниці в якому порядку  по одному  уроку на кожний із предметів  планується  в  розкладі  занять, але уроки повинні бути один за одним (наприклад, 1 та 2, 3 та 4 уроки).

Як свідчить досвід, нетрадиційні уроки характеризуються високим рівнем активності учнів. На таких уроках беруть участь і найменш комунікабельні учні, що сприяє їх самоствердженню, дозволяє розкрити свої можливості, повірити у свої сили. Нерідко результатом таких уроків є виконання учнями творчих домашніх завдань (складання кросвордів, ребусів, ігор-загадок). Але, найголовніше, що учні також заздалегідь готуються до бінарних уроків. Самостійна підготовка учнів  передбачає:

– складання плану для вирішення  поставленої мети;

– побудова алгоритму  вирішення задачі;

– повторення  матеріалу попереднього уроку;

– підготовка випереджувальних завдань;

– обробка даних  на комп’ютері.

Творча взаємодія вчителя і учня забезпечує спільне задоволення від самого процесу навчання, зацікавлення тим, що вивчається. Таке навчання сприяє залученню до співпраці всіх учнів, залучає до активної участі в роботі, оптимально розподіляє навантаження, заохочує активність, розвиває ініціативу, навчає здійснювати самоаналіз та самоконтроль  своїх дій.

Завдання вчителя на таких уроках полягає у тому, щоб максимально активізувати внутрішні ресурси учнів.

Під час проведення бінарних уроків постає низка проблем, які важливо вирішити з метою більш тісної бінарності предметів:

–   координація програм навчальних дисциплін;

• вивчення літератури з питань бінарності;
• об’єднання вчителів у творчі групи з проблеми «Актуальність проведення бінарних уроків»;
• технологія  бінарних уроків;
• створення учнівських проектів та портфоліо на тему: «Інтеграція наук»
• побудова бінарних курсів;
• узагальнення та поширення досвіду вчителів.

Бінарні уроки можуть бути різних типів і форм:

• Тип уроку: урок формування нових знань.

Уроки формування нових знань конструюються у формах:

урок-лекція;

урок-подорож;

урок-експедиція;

урок-дослідження;

навчальна конференція;

урок-екскурсія;

урок з використанням мультимедійної презентації.

Ефективність бінарного уроку залежить від того, наскільки широко використовуються на ньому різні види репродуктивно-пошукової, частково пошукової, творчої діяльності школярів. Він не досягає своєї мети, якщо віддається перевага  відтворювальній діяльності.

• Тип уроку: урок корекції та контролю.

Оперативний контроль на уроках здійснюється постійно, але для підсумкового контролю конструюються спеціальні уроки.

Форми уроку:

урок-залік;

вікторина;

конкурси;

огляд знань;

захист творчих робіт, проектів;

творчий звіт;

контрольна робота;

співбесіда.

Мета уроку контролю знань і умінь – здійснити контроль навчання, продовжити систематизацію знань, виявити рівень засвоєння матеріалу, сформованості умінь і навичок.

Використовуючи різноманітні типи і форми бінарних уроків, учитель повинен зробити їх зцікавими та захоплюючими для учнів.