Методичний матеріал "Оцінювання"

Strengths  Сильні сторони

1.  Оцінювання - це частина шкільної культури.
2.  Оцінювання спрямоване на підтримку учнів, щоб вони зрозуміли власний процес навчання.
3. Розвиток власної гідності, впевненості в собі, самопізнання.
4. Всебічне оцінювання .
5. Стимул (учителя – прагнути максимально можливих результатів, учня - до навчання).
6. Самооцінка.
7. Взаємозв’язок між учителем, учнем та батьками.

Weaknesses  Слабкі сторони

1. Низька кваліфікація «сучасних» педагогів.
2. Відсутність сучасних засобів для здійснення дистанційного оцінювання, слабка матеріально-технічна база.
3. Низький пізнавальний інтерес.
4. Потреба в постійній умотивованій самоосвітній діяльності учителів;
5. Обмеження  доступу до джерел та ресурсів;
6. Обмеження свободи учителя  в освітньому процесі.

Opportunities  Можливості

1. Створення атмосфери розуміння нововведень.
2. Курси підвищення кваліфікації педагогів та дистанційні навчальні курси.
3. Стимулювання та мотивація педагогічних працівників щодо вдосконалення введення нововведень.
4. Навчання впродовж усього життя;

 

Threats  Загрози

1.  Зниження мотивації педагогів до підвищення своєї фахової майстерності.
2. Зниження ефективності освітньої діяльності через несвоєчасну та недостатню оплату.
3. Знецінення престижу освіти.
4. Економічні санкції та обмеження щодо використання інформаційних ресурсів.
5. Не сприйняття певними категоріями вчителів та батьків нововведень.
6. Порівняння та при рівняння оцінок із іншими.
7. Формальність при оцінюванні.
8. Важка адаптація  учнів після особистих досягнень у карті навчального поступу до конкретної оцінки за навчання.

 

Вирішили:

1. Якщо дитина була відсутня під час теми то виставляємо тематичну оцінку Н/А. Але, якщо причина відсутності вагома, то Н/А не враховується при виставленні за семестр. Якщо дитина пропустила тему без поважних причин, то Н/А прирівнюється до 0 і враховується.
2. Кожний учитель другого класу заповнює згідно методичних рекомендацій МОНУ № 1154 від 27.08.19р. навчальні досягнення учнів у вигляді індивідуальної картки навчального поступу учня, провівши опитування та узгодивши із іншими учителями-предметниками, які викладають у цьому класі.
3. Оцінку за зошит не враховувати при виставленні тематичної оцінки.
4. Оцінку за проект враховувати як рушійний інструмент у сторону збільшення при виникненні спірного питання. Наприклад: середній бал при виставленні тематичної – 9.4б, якщо є виконаний проект, то ставимо 10, якщо ні , то 9.
5. При уможливленні, при здійснені умов -  ввести дистанційне оцінювання.  

 

 

 

 

 

 

Формальне (процесу навчання)

• Спостереження(індивідуальні бесіди)
• Коротке тестування (індивідуальні заняття)
• Тести після вивчення теми

 Підсумкове(навчальних досягнень)

Служить інструментом

 зворотного зв’язку

 з батьками, учнями та вчителем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чому вчителі не використовують різні форми оцінювання (формувальне, взаємооцінювання, самооцінювання)?

Будь-яка оцінка бере за мірило певну мету та має сенс і значення тільки для того, хто визнає цю мету.

Вільгельм Віндельбанд

Оцінювання (традиційне)

1. Стандартні тести і контрольні роботи,

2. Зосере­дження на тому, чого НЕ знають чи НЕ вміють робити учні,

3. Нав’язування учням прагнення здобути високі результати.

4. Побоювання в учнів помилитися, відсутність впевненості у своїх можливостях і здібностях.

5. Вчителі повністю покла­даються на контрольні завдання для того, щоб отримати необхідну інформацію про дитину. При цьому вони мотивують учнів, хвалячи «кращих» і критикуючи тих, хто не справляється із завданнями.

6. Орієнтоване лише на зміст;

7.Робота усіх учнів класу над одним і тим же завданням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формувальне оцінювання

1. Зосередження на про­тилежному - що знають і що вміють робити учні.
2. Відстеження особистісного розвитку дитини.
3. Опановування дитиною навчального досвіду як основи компетентності.
4. Вибудовування індивідуальної траєкторії розвитку учнів;
5. Вчасне виявлення проблеми й запобігання їх нашаровуванню;
6. Мотивація учнів до прагнення здобути максимально можливі результати;
7. Виховання ціннісних якостей особистості, бажання навчатися,
8. Спрямованість на відстеження індиві­дуальних досягнень кожної дитини, не порівнюючи їх з досягненнями інших дітей.
9. Самооцінювання може здійснюватися на різних етапах навчальної діяльно­сті - як на етапі планування виконання навчального завдання (вироблення критеріїв оцінки), так і по завершенню його виконання (оцінка учнем влас­ної роботи за виробленими критеріями).
10.                   Виключно цільове навчання .
11.                   Індивідуальне навчання,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чому «НІ»

1.Змінюється загальна мета оцінювання (перестає бути лише інструментом оцінювання успішності учня, а стає засобом навчання для вчителя також).

2. Стимулююча функ­ція оцінки може перетворюватися на чинник, який спричиняє тривожність, страх отримати низькі бали, невпевненість в собі, і може гальмувати розвиток навчальної діяльності учня.

3. Вчитель має оцінювати результат роботи, а не особистісні якості дитини, її піз­навальні процеси (увага, сприймання, пам’ять, мислення), темп роботи.

4. Оцінювання  визначає необ­хідність  зміни у підходах до ме­тодів викладання. Якщо результати оцінювання демонструють низький рівень оволодіння очікува­ними результатами для більшості учнів, методи ви­кладання мають бути переглянуті.

5. Використовуватимуть оцінювання, що здійснюватиметься в процесі навчання дітей і охоплюватиме такі форми і методи оцінювання як спо­стереження, ведення записів, надання зворотного зв’язку та ін. , а не типові тести , контрольні для оцінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підходи до оцінювання та форми оцінки

 Підходи. Учні можуть оцінити себе (самооцінка) або можуть бути оцінені іншими (стороння оцінка).

 Форми. Оцінювання може мати три різні форми: оцінювання навчального процесу, оцінювання навчальних досягнень та перспектив.

Стандартизований підхід. При оцінюванні вчитель може орієнтуватись на індивідуальні стандарти (учень), цільові стандарти (мета навчання) або на соціальні стандарти (позиція учня в класі). Такий підхід, що базується на стандартах, впливає на майбутнє навчання учня.

Підходи

Внутрішнє й зовнішнє оцінювання дає можливість людині отримати реальну картину рівня власних знань та робити подальші кроки в  саморозвиткові.

Самооцінка – вагомий інструмент підтримки самостійності учнів та їх незалежності від впливу вчителів. Учні, які можуть реально оцінити себе, отримують чітку картину власних досягнень і менше почувають себе невпевненими.

Самооцінка набагато легше вводиться в навчальний процес, якщо у школяра немає іншого досвіду оцінювання, якщо він не випробував впливи зовнішніх оцінок, тобто відразу став навчатись у режимі активного навчання. Він включається у процедуру самооцінювання охоче, отримує при цьому почуття задоволення від результату будь-якого рівня, відкрито говорить про свої прорахунки, оперативно знаходить шляхи їх усунення.

Передумови для розвитку успішного самооцінювання:

 розробка вчителем для кожного конкретного випадку чітких критеріїв оцінювання;

 створення необхідного психологічного налаштування учнів щодо аналізу власних результатів;

 забезпечення ситуації, за якої критерії оцінювання учням відомі: вони самостійно співставляють їх із власними результатами, роблячи при цьому відповідні висновки про ефективність своєї роботи;

 складання учнями власної програми діяльності на наступний етап навчання з урахуванням отриманих результатів.

Самооцінка й оцінка інших не обов’язково мають збігатися, але обов’язково оголошуватися на спільних зустрічах, аналізуватись та обговорюватись. Учень не може бачити себе очима вчителя. тому різні точки зору повинні бути викладені та обговорені. Таким чином можна усунути непорозуміння та труднощі в оцінюванні. Крок за кроком учні мають учитися оцінювати свою власну компетентність, реагувати у відповідь, сприймати оцінку інших та обговорювати її. Завдяки такому покроковому підходу до формування самооцінки учні відповідним чином сприймають оцінку інших.

Форми

Оцінювання процесу навчання (формувальне)

Такий підхід служить для контролю, перевірки та покращення процесу навчання учнів або діяльності як учителя, так і учня щодо досягнення мети.

Головна мета формувального оцінювання – підтримати кожного учня. Таке оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу  та вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості.

Оцінювання навчального процесу включає:

• спостереження;
• коротке щоденне тестування;
• підсумковий тест після вивчення теми.

Тести, що оцінюють процес навчання, діють як індикатори. Вони надають можливість учням і вчителям перевірити рівень своїх досягнень.

У результаті спостереження, аналізу способів роботи над завданнями та джерелами помилок формуються цілі, які учні визначають самостійно, чи разом із вчителем, або вчитель сам ставить їх перед учнями.

 

Алгоритм діяльності вчителя                                                                                    щодо організації формувального оцінювання

 

 1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

      2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.

    3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

         

Оцінювання навчальних досягнень (узагальнююче або підсумкове оцінювання)

Підсумкове оцінювання (evaluation) має на меті оцінити якість.

На певному етапі узагальнююче оцінювання забезпечує підбиття підсумків щодо набутих знань та навичок. Його основна функція – інформувати учнів та батьків про рівень виконання роботи учнем. Оцінювання може служити основою підтримки, орієнтованої на досягнення мети.

Такий вид оцінювання здійснюється шляхом спостереження і моніторингу після завершення довготривалого послідовного етапу навчання та інформує про ступінь досягнення учнями різних цілей.

Перспективне оцінювання

Цей тип оцінювання передбачає прогнозування майбутнього розвитку учня. На різних етапах навчання у школі всі, хто залучений до процесу навчання (учні, вчителі, батьки, шкільні психологи, адміністрація), дають рекомендації учневі щодо продовження його навчання в школі. Перспективне оцінювання поєднує основні аспекти оцінювання навчального процесу та оцінювання навчальних досягнень, які в поєднанні прогнозують майбутні перспективи учня.

Клімат навчання

• Учитель забезпечує проведення занять, орієнтованих на учнів, яких цінують як індивідів та особистостей (підтримує різноманітні інтерпретації предмета обговорення, підтримує учнів у висловленні, ідеях, думках).
• Створене вчителем середовище на уроці, відповідає оптимальному змісту, принципам, активній навчальній діяльності та груповим методам (пристосовує умови класної кімнати до потреб уроку та спрямовує ефективну групову діяльність учнів, гарантує, що роботи учнів будуть показані в навчальному середовищі).
• Учитель ефективно викладає матеріал відповідно до державної навчальної програми (намагається подати зміст програми більше ніж одним способом, щоб гарантувати навчання учнів на рівні його розуміння).
• Учитель інтегрує в заняття ( у ході викладання матеріалу за обов’язковою чинною навчальною програмою) важливі у майбутньому наскрізні теми, пов’язані з такими питаннями, як захист навколишнього середовища, права дитини, громадянська позиція тощо (порушує комплексні питання під час загально класних обговорень, дає учням можливість висловити їхні думки з комплексних питань у письмовому й усному вигляді).

Планування та викладання

• Учитель розробляє інструкції та планує проведення активного навчання (використовує методи активного навчання, застосовує поєднання фронтальної, групової, парної та індивідуальної роботи, планує час відповідно до особливостей уроку та потреб учнів).
• Учитель використовує питання, які змушують дітей думати, сприяти мисленню більш високого рівня.
• Учитель використовує запитання для осмислення та залучення учнів до високого рівня мислення (ставить запитання, що активізують мислення, підтримує учнів у висловленні, ідеях і думках).

Оцінювання

• Учитель розробляє процедуру оцінювання, яка націлена на оцінку засвоєння змісту навчальної програми та мислення більш високо рівня. Результати оцінювання використовуються у процесі викладання для того, щоб сприяти більш ефективному навчанню учнів.