2 грудня о 18:00Вебінар: Предмет «Захист України» у школі: теоретичні засади, цікаві ідеї, поради для дистанційного навчання

Методичний матеріал "Опис відкритого виховного простору «Крилаті тижні» (з досвіду роботи Каховського НВК «Гімназія – спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням

Про матеріал
"Виховний простір" має право на входження у категоріальне поле педагогіки, тому що воно є феноменом педагогічної дійсності, який поряд із виховною системою є дієвим механізмом виховання сучасного здобувача освіти. Мета виховного простору "Крилаті тижні": створення умов та сприятливого підґрунтя для самореалізації інтересів і здібностей учнів, творчого втілення їх думок; оздоровлення соціального і духовного клімату; створення ситуації успіху; розвитку сучасних форм організації культурного дозвілля; стимулювати учнів до різнобічного розвитку особистості.
Перегляд файлу

Відкритий  виховний  простір у дії

У  даний час в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими інноваційними змінами в педагогічній теорії і практиці. Одним із стратегічних напрямків в модернізації освіти є перехід до нової освітньої парадигми, що забезпечує пізнавальну активність і самостійність мислення учнів. В умовах стрімкого розвитку системи освіти підвищилася увага до особистості того, хто навчається, його потребам, інтересам, здібностям, що вимагає переосмислення організації навчального та виховного процесу, методів і засобів, а також змісту освіти. Зміни, що відбуваються в способі життя суспільства, призвели до того, що позначився перехід суспільства від відносно стабільної фази - до динамічної фази розвитку; від «закритого» суспільства - до «відкритого»; від індустріального суспільства - до постіндустріального інформаційного суспільства; від тоталітарного суспільства - до громадянського.  

Саме для сучасного періоду характерні процеси, що представляють собою тенденцію переходу до відкритого освітнього-виховного простору. Сучасна концепція освіти  формується в руслі синергетичної парадигми, в рамках якої процес освіти розглядається як відкритий, творчий. У такому процесі навчання і виховання постають як єдине ціле.

Навчальний процес повинен стати найважливішим фактором розвитку стійкого пізнавального інтересу, потреби в знаннях учнів, і завданням викладача є створення умов, що сприяють розвитку мотиваційної сфери учнів. Це досить складний і тривалий процес, що вимагає обліку багатьох чинників, серед яких - індивідуальні відмінності, вікові особливості тощо. Відкритий простір  сприяє розвитку особистості того, хто навчається через включення в різні види діяльності, задовольняючи його інтереси і потреби і розвиваючи його здібності і індивідуальність.

У центрі уваги відкритого виховного простору стоїть дитина.  Навколо неї обертається вся освіта. Інтереси дитини стають цінностями освіти. Розвиток дитини  залежить від спільної діяльності вчителя - учня, від спільної діяльності батьків - дітей, які створюють простір для процесу розвитку, виховання, навчання. Тому ідеї ​​педагогіки співробітництва входять майже в усі сучасні педагогічні технології, вона стала основою сучасних концепцій освіти.

Замкнутий освітній простір не дозволяє ефективно організувати процес розвитку особистості учня, ускладнює обмін естетичними цінностями між поколіннями, не створює ситуацій для порівняння думок, оцінок, які сприяють формуванню у дітей  цінності відносини, що характеризується наявністю власної позиції. Традиційний освітній простір  – як рідна людина, в ньому все близьке і зрозуміле: нехай не завжди задовольняє сучасним вимогам, але проте на уроці – все знайоме, звичне, зрозуміле вчителю. Але ж традиційними педагогічними технологіями, розробленими для знаннєвого підходу, неможливо продуктивно формувати компетентності учнів. Зміна традиційної  системи навчання - процес, що вимагає великих ресурсних і часових витрат. У відкритих виховних просторах  перехід від нормативного до відкритого навчання дає можливість найбільш ефективного використання всієї повноти синергетичного підходу як основи становлення відкритих способів пізнавальної діяльності, пошуку адекватних методів і технологій освіти.

Суть такого інноваційного освітнього простору полягає в створенні реальних умов, що сприяють вільному вибору вчителем змісту і форми освіти, посилення власних ініціатив в професійному самовизначенні і безперервності процесу професійно-особистісного розвитку і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Якість освіти при використанні відкритого простору найбільшою мірою залежить від професійної компетенції педагога. Нове освітнє середовище, нові відкриті простори, нові освітні технології - все це вимагає зміни професійних вимог до вчителя. 

 

Педагогічний процес у відкритих просторах і при його здійсненні, орієнтованому на активізацію особистісного саморозвитку учнів, володіє широкими можливостями стимулювання співтворчості всіх суб'єктів освітнього процесу. Розглянуті зміни відповідають таким критеріям, як відкритість, особистісна орієнтованість, технологічність, і ґрунтуються на таких принципах, як гуманізація і гуманітаризація, фундаменталізація, професіоналізація і культурологічний підхід, демократизація життєдіяльності сучасного загальноосвітнього  закладу. У відкритому просторі ефективно реалізуються різноманітні форми і методи роботи, що дозволяє надати гнучкий динамічний характер освітнього процесу при збереженні і еволюційний розвиток найбільш перспективних форм, методів і структур традиційної системи освіти. Подібний підхід продуктивний, так як відкритість просторів обумовлює створення різноманіття форм діяльності, а зміни в змісті і організації освіти спрямовані на пошук нових способів структурування його системи, оновлених методів виховання, створення оптимальних умов для саморозвитку особистості.

 

Відкритий простір насамперед наповнений  системою відносин. Соціокультурний контекст відкритого простору зв'язується з розгортанням різноманіття виховних процесів, ініціюванням варіативної освіти, зміною освітніх цінностей, прилученням особистості до культури. Відкритий виховний простір представлено чотирьма основними областями: взаємодії, відносин, діяльності та культурних зв'язків, які, інтегруючи, доповнюють і розширюють один одного. Підставою для виділення цих чотирьох областей є не тільки види діяльності, що здійснюються в інноваційному освітньому просторі (урочна, позаурочна діяльність), а й культурні цінності освіти в цілому (забезпечення зв'язків і комунікацій, успадкування і створення нових цінностей, включення учня  в світ культури і ін .).

 

Отже, "виховний простір" має право на входження у категоріальне поле педагогіки, тому що воно є феноменом педагогічної дійсності, який поряд із виховною системою є дієвим механізмом виховання сучасного школяра.

Опис відкритого виховного простору  «Крилаті тижні»

(з досвіду роботи  Каховського НВК «Гімназія – спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням

Мета:  створення умов та сприятливого підґрунтя для самореалізації інтересів і  здібностей учнів, творчого втілення їх думок;  оздоровлення соціального і духовного клімату; створення ситуації успіху; розвитку сучасних форм організації культурного дозвілля; стимулювати учнів до різнобічного розвитку особистості.

Принципи:

  1. Динамічна відкритість: «Запрошуємо всіх, кого зацікавлять наші фантастичні ідеї!» і самі готові до співпраці («АРТ хаус» (поробки, аплікації старшокласників), «Злітай» (літературні конкурси, фестивалі), «Бібліокреатив», «НАН».

2. Цілісність:  забезпечення внутрішньої єдності процесу навчання - цілей навчання, діяльності педагога (викладання), діяльність учнів і планованого результату. Цілісність відбувається з урахуванням  оптимальних методів і способів навчання, які сприяють досягненню мети навчання, виховання і розвитку дитини.

3. Поліфункціональність  -  простір може бути і джерелом знань (уроки) і, одночасно, сприяти організації різних форм самостійної роботи учнів.

4. Індивідуальність: «Кожна думка має право на існування»;  учень сам вирішує, чим він хоче поділитися з іншими; особистісно-зорієнтований підхід до учнів.

Компоненти:

  1. Учнівський  складовий компонент  педагогічної системи.
  2. Учительський  компонент інтелектуальної складової педагогічної системи  (вчитель, сталкер (дослідник), тьютор (консультант), евристик (творець))
  3. Освітній мікросоціум.
  4. Комунікативний компонент передбачає налагоджен­ня педагогічно доцільних стосунків з тими, на кого спря­мований вплив (визнання моральної, інтелектуальної і по­літичної вищості як керівника і організатора - «взаємини по горизонталі»); встановлення правильних відносин з ти­ми, хто виступає в ролі керівників даної системи (дисциплі­нованість, принциповість, творчість - «взаємини по верти­калі») і партнерів.

 

          Функції:

     1.  Пізнавальна функція.

     2. Інформативна (передача корисної інформації, соціального досвіду як за «вертикаллю» (від  вчителів до учнів), так і за «горизонталлю» — обмін духовними цінностями між самими учнями.

 

Як зазначав Бернард Шоу, "Якщо у вас яблуко і в мене яблуко, і ми обміняємось ними, то в кожного залишається по яблуку. Але якщо в кожного з нас по одній ідеї, і ми передаємо їх одне одному, то ситуація змінюється. Кожен одразу стає багатшим, а саме — володарем двох ідей".

  1. Креативна функція (виявити свої творчі можливості, створювати щось нове).
  2. Комунікативна (різноманітні способи і типи спілкування між людьми: творчість, знаки та символи, мова).
  3. Релаксаційна  функція (фестивалі, свята й конкурси забезпечують  релаксацію для групи учнів).
  4. Сигніфікативна (види мистецтва, що охоплені інтересом дитини, стають для неї частиною культури).
  5. Експресивна функція (дає можливість «побачити» внутрішній світ особистості).

 


Інноваційні технології навчання:

  • особистісно-зорієнтоване навчання;
  • розвиток творчої особистості;
  • інформатизація освіти;
  • створення ситуації успіху;
  • інтерактивне навчання;
  • колективна творча діяльність;
  • розвиток критичного мислення;
  • педагогічна підтримка

         Види діяльності

 

Літературно – мистецькі флешмоби:

«Музи Тараса Шевченка»;  флешмоб, присвячений Дню народження Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати»; флешмоб «Життєві  поради від Кузьми Скрябіна»; флешмоб до Всесвітнього Дня поезії;

день мильних бульбашок - «Зроби світ яскравішим!»;

«Мовні демативатори»

 

      

 

Літературні квести: «Гарбузовий квест», «Сторінками улюблених книг», «Шевченкіана» (9 клас);

«Кращий знавець творчості Андерсена» (для всіх бажаючих);

«Таємниця від Смішариків» (для учнів 2 – 4 класів)

 

Мовно – літературні проекти:

«Образ Марусі Богуславки в різних жанрах мистецтва» (8 –Б); «Живі рубаї Хайяма» (8 – А); «У глибині дідусевого саду зростало незвичайне дерево…» (результати створених казок); «Від чого я радію...» ( 5 клас)

«Солодка частинка душі...» (поезії Софії Майстренко); Всеукраїнський мовно- літературний конкурс «ПЕРОдактель» (Майстренко С.)

 «Мої п’ять добрих справ за рік» (для всіх охочих); «Дон Кіхот...Хто він для мене?»

 

 

«Живий» паркан думок:

«Чому підлітки так чекають на Хелловін?»;

«Додай рядок – отримай щастинку-розуминку»

    

Перформанс:

«Аліса в Країні Див» (5 клас);

«Вечірка в стилі Хелловін» (6 клас);

 «Граючи Шекспіра» (8 – А клас)

 

 

Персональні виставки,

виставки творчих робіт учнів 5 і 7 класів

 

Буктрейлери:

«Спадщина Т. Г. Шевченка», «Головного очима не побачиш…»;

«Дон Кіхот...Хто він для мене?»

буккросинг «Прочитав сам – дай прочитати товаришу!»

 

 

МАН

1. «Семантико-словотвірна характеристика прізвищ 9 класу Каховського НВК» (місто – І м., область – ІІІ м.);

2. «Таємниця назви озера Синевир» (9 клас);

3.«Походження власних імен героїв серії книг Джоан Роулінг «Гаррі Поттер» (День Науки)

 

Літературне фан-патіо:

Мастренко Софія – 9 клас (виставка віршів і збірка)

P.S. «Проба пера» (1 – 4 класи)

 

 

 

Нестандартні уроки: натхненно, весело, креативно! (На свій смак і розсуд)

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
5 лютого 2019
Переглядів
230
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку