Методичний посібник

«Формувальне оцінювання на уроках фізики та астрономії»

           

Зміст

 1. Вступ

 2. Практичні техніки формувального оцінювання

2.1. Щоденні швидкі оцінки

2.2. Самооцінювання та взаємооцінювання

2.3. Опитування в інтерактивній формі

2.4. Робота в парах і групах

2.5. Використання формулювань рівнів розуміння

 3. Специфіка для фізики і астрономії

3.2. Фізика, формувальне оцінювання під час лабораторних і практичних робіт

3.3. Астрономія, візуальні та модельні засоби оцінювання

 4. Зразки тестів та шаблонів

 5. Як аналізувати результати

           

ВСТУП

В умовах реформування української освіти, зокрема впровадження компетентнісного підходу, все більшого значення набуває формувальне оцінювання як інструмент ефективного управління освітнім процесом. У центрі сучасної освіти перебуває здобувач освіти, а роль викладача полягає не лише у передачі знань, а й у супроводі навчання, постійному зворотному зв’язку та адаптації змісту й методів до потреб кожного учня чи студентa.

Формувальне оцінювання — це систематичне спостереження, аналіз та інтерпретація результатів навчальної діяльності здобувачів освіти з метою виявлення їхнього поточного рівня розуміння, вчасного виявлення труднощів та надання індивідуалізованої підтримки. На відміну від підсумкового оцінювання, яке фіксує досягнення на завершення вивчення теми чи курсу, формувальне оцінювання:

•     є безоцінковим у класичному сенсі (не ставить балів);

•     спрямоване на процес, а не лише на результат;

•     дає змогу викладачу гнучко реагувати на освітні потреби здобувача освіти;

•     стимулює рефлексію, самоконтроль та розвиток навчальної автономії;

•     створює сприятливе освітнє середовище, де помилка є частиною навчання, а не приводом до покарання.

У практиці закладу освіти формувальне оцінювання може набувати різних форм: усне опитування, міні-завдання, рефлексійні вправи, робота в парах, цифрові опитування, чек-листи тощо. Його мета — не «перевірити», а підтримати; не «викрити незнання», а розкрити потенціал.

Формувальне оцінювання дозволяє викладачу бачити, на якому етапі знаходиться кожен здобувач освіти: що вже опановано, що викликає складнощі, яка подальша траєкторія розвитку можлива. На відміну від традиційного контролю, тут оцінка не є кінцевою метою — головне завдання викладача полягає в тому, щоби підтримати поступ здобувача освіти, надати індивідуальні підказки, пояснення або завдання відповідного рівня складності.

Формувальне оцінювання підвищує внутрішню мотивацію здобувачів освіти, оскільки акцент робиться не на балі, а на зростанні, успіхах, досягненнях порівняно з попереднім рівнем. Завдяки регулярному зворотному зв’язку учні бачать власний прогрес і починають сприймати навчання як особистісне зростання, а не як обов’язок.

Одним із найважливіших завдань формувального оцінювання є оперативне виявлення прогалин у знаннях або нерозуміння окремих понять. Це дозволяє викладачу адаптувати пояснення, змінити темп викладу або підібрати додаткові завдання, щоб допомогти здобувачам освіти подолати труднощі ще до того, як вони стануть критичними. Таке оцінювання дає можливість швидко реагувати на зміни в динаміці навчання та підтримувати високий рівень залученості здобувачів освіти.

У процесі вивчення фізики та астрономії — дисциплін, що вимагають глибокого розуміння логіки явищ, закономірностей і причинно-наслідкових зв’язків — зворотний зв’язок відіграє ключову роль. Саме завдяки зворотному зв’язку викладач має змогу не лише оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу, а й керувати мисленням здобувача освіти, формувати його здатність міркувати, пояснювати й аргументувати.

У межах формувального оцінювання зворотний зв’язок має бути регулярним, конкретним, доброзичливим та орієнтованим на подальший розвиток. Це не просто вказівка на помилки, а перш за все — інструмент діалогу, який допомагає здобувачеві освіти усвідомити, що він зробив правильно, що потребує уточнення, та що можна покращити. Такий підхід сприяє формуванню навчальної самостійності, критичного мислення і бажання самостійно шукати відповіді.

У природничих науках, де складнощі часто виникають через абстрактність понять, математичні формалізми та необхідність міжпредметних зв’язків, якісний зворотний зв’язок дозволяє знизити рівень тривожності, зробити навчання більш доступним і зрозумілим. У свою чергу, здобувач освіти вчиться не боятися помилятися, а використовувати помилки як ресурс для навчання.

Таким чином, формувальне оцінювання постає як невід’ємна складова сучасного освітнього процесу, особливо у викладанні природничих дисциплін, зокрема фізики та астрономії. Його головна цінність полягає у здатності не лише фіксувати, а й формувати навчальний поступ, сприяти розвитку мислення, мотивації та самостійності здобувачів освіти. Для викладача це — інструмент гнучкого й чутливого реагування на потреби групи та кожного індивіда. А для закладу освіти загалом — це шлях до підвищення якості навчання, впровадження дитиноцентризму й формування довірливого освітнього середовища.

             

2.   ПРАКТИЧНІ ТЕХНІКИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

2.1.   Щоденні швидкі оцінки

Щоденні швидкі оцінки — це ефективний інструмент, який дозволяє викладачеві миттєво оцінити рівень розуміння матеріалу здобувачем освіти і адаптувати подальшу навчальну діяльність. Вони дають можливість відслідковувати прогрес на кожному уроці та вчасно виявляти труднощі, що виникають. Ось кілька популярних технік:

•  Міні-квитки виходу - ця техніка передбачає коротке запитання або завдання, яке здобувач освіти має виконати наприкінці уроку перед тим, як покинути клас. Запитання можуть бути різними: від простих фактів до відкритих запитів, що сприяють рефлексії. Наприклад, після уроку фізики, присвяченого законам Ньютона, можна попросити здобувачів освіти написати на картці один із прикладів, де застосовуються ці закони в повсякденному житті. Це допомагає викладачеві визначити, чи засвоєно основні концепти уроку.

•  Техніка «Світлофор» - це візуальний метод, який використовує фішки, стікери або навіть прості жести (руки) для позначення рівня розуміння матеріалу. Здобувачі освіти сигналізують:

o   Зелений: Я добре зрозумів матеріал.

o   Жовтий: Є деякі труднощі, але в цілому я зрозумів.

o   Червоний: У мене є значні проблеми з матеріалом, потрібно пояснити ще раз.

Ця техніка є дуже корисною для миттєвого отримання зворотного зв’язку від здобувачів освіти і дозволяє викладачеві вчасно коригувати урок або надати додаткову допомогу тим, хто цього потребує.

Ці техніки не тільки дозволяють оцінювати розуміння здобувачами освіти, але й створюють атмосферу взаємної відповідальності за навчальний процес. Викладач має змогу швидко реагувати на потреби кожного здобувача освіти та коригувати освітній процес відповідно до отриманих даних.

2.2.   Самооцінювання та взаємооцінювання

Самооцінювання та взаємооцінювання є важливими методами формувального оцінювання, оскільки сприяють розвитку рефлексії у здобувачів освіти, їхній самостійності та критичному мисленню. Ці техніки дають можливість учням не лише оцінювати свої досягнення, а й виявляти власні труднощі, що допомагає викладачеві вчасно коригувати процес навчання.

 Шаблони рефлексій - це прості й ефективні інструменти для стимулювання самооцінювання. Здобувачі освіти за допомогою шаблонів, таких як:

o             «Я зрозумів...» o   «Мені було складно...» o «Я хочу дізнатися більше про...»

можуть чітко визначити, що саме їм вдалося засвоїти, де виникли труднощі, та вказати, які аспекти матеріалу потребують подальшого вивчення. Цей процес допомагає зберегти мотивацію та сфокусувати увагу на конкретних аспектах навчання.

 Таблиці з критеріями - це ефективний інструмент, за допомогою якого здобувачі освіти не лише оцінюють свою роботу, а й аргументують свою оцінку. Використовуючи чітко визначені критерії (наприклад, правильність розв'язання задач, логіка аргументації, точність термінології тощо), здобувачі освіти можуть оцінити власну роботу або роботи одногрупників. Це дозволяє розвивати критичне мислення та дає можливість викладачеві отримати зворотний зв’язок щодо того, як здобувачі освіти самі бачать свої досягнення і які аспекти навчання вони вважають важливими.

Наприклад, після виконання лабораторної роботи з фізики здобувачі освіти можуть оцінювати не тільки свої результати, але й дотримання процедур, точність вимірів і правильність використання інструментів. Таблиці з критеріями дають їм можливість визначити, в чому вони досягли успіху, а в чому ще потребують вдосконалення.

Ці методи не тільки сприяють кращому засвоєнню матеріалу, але й допомагають здобувачам освіти розвивати здатність до самоконтролю, критичної оцінки власної діяльності та взаємодії з іншими учасниками навчального процесу.

2.3.   Опитування в інтерактивній формі

Інтерактивні опитування є ефективним інструментом формувального оцінювання, оскільки вони дозволяють здобувачам освіти активніше залучатися до навчального процесу, отримувати миттєвий зворотний зв’язок та розвивати навички критичного мислення в динамічному середовищі.

•  Онлайн-тести (Kahoot, Quizizz, Google Forms) - ці цифрові інструменти дозволяють створювати інтерактивні тести, що стимулюють активність здобувачів освіти. Здобувачі можуть проходити тести на смартфонах або комп'ютерах, що дозволяє легко відслідковувати їхні відповіді і рівень засвоєння матеріалу. Однією з головних переваг є миттєвий зворотний зв’язок, який дає змогу викладачеві швидко виявити прогалини в знаннях та адаптувати навчальний процес. Інструменти, як Kahoot або Quizizz, включають елементи гейміфікації, що підвищує мотивацію здобувачів освіти. Вони можуть порівнювати свої результати з іншими учасниками, що додатково стимулює бажання досягати кращих результатів.

•  QR-коди із запитаннями - є інноваційним способом інтерактивного оцінювання, який поєднує цифрові технології та традиційний процес навчання. Викладач може створювати QR-коди, що ведуть до конкретних запитань або завдань, які здобувачі освіти повинні розв’язати після сканування коду. Це може бути як запитання на перевірку знань після конкретної теми, так і завдання для домашнього самостійного опитування. QR-коди легко інтегруються в класні матеріали, такі як презентації, плакати, або навіть як частина домашнього завдання. Це дозволяє здобувачам освіти здійснювати швидку перевірку своїх знань в будьякий час, а викладачеві — отримати зворотний зв’язок щодо їхнього рівня розуміння матеріалу.

Ці методи дозволяють зробити процес оцінювання більш захоплюючим та доступним, одночасно забезпечуючи ефективне відстеження прогресу здобувачів освіти в реальному часі.

2.4.   Робота в парах і групах

Робота в парах і групах є потужним методом формувального оцінювання, оскільки вона дозволяє здобувачам освіти взаємодіяти, обмінюватися ідеями, пояснювати складні концепції один одному та отримувати миттєвий зворотний зв’язок. Такі методи стимулюють колективне навчання та дозволяють викладачеві спостерігати за тим, як здобувачі освітнього процесу працюють разом, вирішують проблеми та обговорюють матеріал.

•  Робота з картками «Розкажи другу» - ця техніка передбачає, що здобувачі освіти отримують картки з питанням чи завданням, яке вони повинні пояснити або обговорити з партнером. Один здобувач освіти розповідає іншому про тему чи поняття, тим самим закріплюючи матеріал для себе. Важливим моментом є те, що пояснюючи іншим, здобувач освіти організовує свої думки, структурує знання, що сприяє глибшому розумінню теми. Викладач може спостерігати за цим процесом, звертаючи увагу на те, хто та як пояснює матеріал, та в разі потреби коригувати пояснення або надавати додаткові роз’яснення.

•  Метод «1-2-4-Всі» - цей метод включає кілька етапів, де здобувачі освіти поступово розвивають свою відповідь, починаючи з індивідуальної роботи та рухаючись до групового обговорення. Спочатку кожен здобувач освіти самостійно думає над завданням або питанням (етап 1). Потім він працює в парі, обговорюючи свою відповідь з однокласником (етап 2). На наступному етапі, у групах по чотири особи, здобувачі освіти обмінюються ідеями та формулюють спільну відповідь (етап 3). Нарешті, кожна група представляє свої результати всьому класу (етап 4). Цей метод дає змогу кожному здобувачу освіти бути залученим на різних етапах і отримати зворотний зв’язок від своїх колег, що сприяє розвитку командних навичок і глибшому засвоєнню матеріалу.

Ці техніки допомагають здобувачам освіти розвивати навички комунікації, критичного мислення, а також активне залучення в процес навчання, що в свою чергу сприяє кращому розумінню і запам'ятовуванню матеріалу.

2.5.   Використання формулювань рівнів розуміння

Цей метод дозволяє здобувачам освіти активно взаємодіяти з навчальним матеріалом на різних рівнях складності та сприяє розвитку їхнього критичного мислення і глибокого розуміння теми. Викладач за допомогою різноманітних завдань і формулювань може перевірити, на якому етапі знаходиться розуміння теми та швидко адаптувати подальше навчання до потреб здобувачів освіти.

•  «Поясни трьома словами» - це завдання сприяє розвитку вміння чітко й лаконічно висловлювати основні ідеї. Здобувач освіти повинен вибрати три слова, які найкраще передають суть теми або поняття. Це завдання дає змогу викладачеві побачити, чи здобувач освіти зрозумів ключові моменти теми, а також оцінити, чи вміє він узагальнювати і виділяти головне.

•  «Намалюй це» - завдання на візуалізацію матеріалу через малюнок допомагає здобувачам освіти глибше осмислити концепти, оскільки вимога представити тему через образи чи схеми сприяє розвитку міждисциплінарних зв'язків. Малюнок дає можливість побачити не лише поверхневе розуміння, а й більш глибоке осмислення явищ та процесів. Це також чудова можливість для здобувачів освіти з різними стилями навчання (візуальними, слуховими тощо) продемонструвати свої знання.

•  «Постав запитання, яке змусить замислитися» - це завдання допомагає здобувачам освіти не лише застосовувати свої знання, але й активно розвивати навички критичного мислення. Запитання, яке спрямоване на глибоке осмислення теми, спонукає до рефлексії та самостійного пошуку відповідей. Викладач може оцінити, наскільки здобувач освіти здатен сформулювати важливі питання, які ведуть до більш детального вивчення теми.

Завдяки таким завданням викладач може оцінити не тільки рівень засвоєння матеріалу, але й здатність здобувачів освіти до самостійного мислення та формування глибоких, осмислених висновків, що є важливою складовою навчального процесу.

             

3.   СПЕЦИФІКА ДЛЯ ФІЗИКИ І АСТРОНОМІЇ

3.1.               Фізика: формувальне оцінювання під час лабораторних і практичних робіт

Формувальне оцінювання у фізиці особливо ефективне під час лабораторних і практичних занять, адже дозволяє не лише перевірити знання, а й сприяти розвитку дослідницьких навичок, логічного мислення, вміння працювати з обладнанням та аналізувати результати.

•  Чек-листи для дослідів. Чек-листи допомагають структурувати діяльність здобувача освіти на кожному етапі виконання лабораторної або практичної роботи. Вони можуть містити пункти на кшталт: "підготовка приладів", "дотримання техніки безпеки", "точність вимірювань", "оформлення таблиці результатів", "аналіз похибки". Завдяки цьому здобувач освіти усвідомлює послідовність дій, а викладач — бачить ступінь самостійності й точності виконання.

•  «Прогностичне оцінювання». Перед початком експерименту здобувач освіти формулює очікуваний результат або гіпотезу, ґрунтуючись на теоретичних знаннях. Наприклад, перед дослідом на вивчення закону Ома він прогнозує, як зміниться сила струму при зростанні напруги. Після виконання досліду він порівнює фактичні результати з прогнозом, що стимулює розвиток аналітичного мислення та усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків.

Такі методи формувального оцінювання у фізиці дають можливість здобувачам освіти відчути себе дослідниками, розвивають відповідальність за результат і сприяють глибшому розумінню фізичних явищ. Характерною ознакою цього підходу є акцент не на оцінці як результаті, а на процесі мислення та діяльності.

3.2.   Астрономія: візуальні та модельні засоби оцінювання

Формувальне оцінювання з астрономії особливо ефективне, коли базується на візуалізації та моделюванні, адже більшість понять цієї науки є абстрактними та потребують наочного представлення.

•  Побудова схем зоряного неба, міні планетарії. Здобувачі освіти можуть самостійно складати або доповнювати схеми сузір’їв, фази Місяця, рух планет по небі тощо. У класі доцільно використовувати мініпланетарії або віртуальні моделі (наприклад, Stellarium), після взаємодії з якими здобувач освіти може скласти власну схему чи карту. Це дозволяє перевірити не тільки знання назв і розташування об’єктів, а й розуміння просторових закономірностей.

•  Заповнення таблиць явищ і пояснень рухів тіл у просторі. Під час тем, пов’язаних із орбітальним рухом, затемненнями, зміною пір року, ефективним є використання таблиць з ключовими астрономічними явищами. Наприклад, таблиця може містити колонки: Назва явища — Причина виникнення — Наслідки — Ілюстрація (схема). Здобувач освіти не лише фіксує інформацію, а й аналізує та відтворює причинно-наслідкові зв’язки, що є важливим елементом формувального оцінювання.

Такі інструменти стимулюють здобувачів освіти мислити системно, застосовувати просторову уяву й творчий підхід до вивчення матеріалу. Водночас викладач отримує цінну інформацію про глибину розуміння теми на кожному етапі навчального процесу.

             

4.   ЗРАЗКИ ФОРМ ТА ШАБЛОНІВ

Приклади мінітестів

Тема: Закони Ньютона

Інструкція: Обери правильну відповідь або дай коротке пояснення.

1.   Який із законів Ньютона пояснює, чому пасажир нахиляється вперед при раптовій зупинці транспорту?

☐ Перший

☐ Другий

☐ Третій

2.   Формула другого закону Ньютона:

☐ F = m/a

☐ F = m·a

☐ F = a/m

3.  

Приклад дії третього закону Ньютона в побуті:

Самооцінювання:

Я впевнений(а) у своїх відповідях:

☐ Так ☐ Частково ☐ Ні

 

Тема: Робота, потужність, енергія)

Інструкція: Обери правильну відповідь або заповни пропуск.

1.                     Робота вимірюється в одиницях:

☐ Ньютон

☐ Ват

☐ Джоуль

2.                     Потужність – це:

☐ Робота, виконана за певний час

☐ Маса, помножена на прискорення

☐ Відстань, поділена на час

 

3.                     Формула потенціальної енергії:

Eₚ = ________

4.                     Приклад із життя, коли виконується механічна робота:

 

Тема: Фази Місяця

Інструкція: Заповни пропуски або обери правильну відповідь.

1.                     Фаза Місяця, коли він повністю освітлений:

☐ Молодик

☐ Повний місяць

☐ Перша чверть

2.                     Кількість основних фаз Місяця:

☐ 2

☐ 4

☐ 8

3.                     Назви дві фази Місяця, які передують ідуть за першою чвертю:

Передує: ________________

Після: __________________

 

Рефлексійний тип після завершення теми або уроку

1.                     Сьогодні я дізнався(лася) про: ___________________________

2.                     Найцікавішим для мене було: ___________________________ 3.    Що залишилось незрозумілим: ___________________________

             4.         Моє самопочуття після заняття:

☐ Впевнений(а) ☐ Частково зрозумів(ла) ☐ Потребую допомоги Приклади шаблонів спостережень для формувального оцінювання, які можна адаптувати під фізику, астрономію чи інші дисципліни:

Шаблон 1. Спостереження за діяльністю здобувача освіти під час роботи в групі

Прізвище, ім’я здобувача	Активно працює в групі	Висловлює ідеї	Слухає інших	Виконує свою частину завдання	Загальний рівень взаємодії (низький / середній / високий)
	☐ так ☐ ні	☐ так ☐ ні	☐ так ☐ ні	☐ так ☐ ні

 

Шаблон 2. Спостереження за виконанням практичної/лабораторної роботи 

ПІБ здобувача	Орієнтується в завданні	Дотримується техніки безпеки	Виконує вимірювання точно	Формулює висновки	Потребує допомоги
	☐ так  ☐ частково ☐ ні	☐ так  ☐ частково  ☐ ні	☐ так  ☐ частково  ☐ ні	☐ так  ☐ частково  ☐ ні	☐ так  ☐ ні

 

Шаблон 3. Щоденник спостереження за динамікою навчання (використовується викладачем)

Дата	ПІБ здобувача	Поведінка на уроці	Активність	Рівень розуміння	Коментар / спостереження

 

 

 

 

 

 

 

Приклади рефлексійних листів, які можна використовувати після уроку, теми чи модуля для формувального оцінювання:

 

Рефлексійний лист «Сьогодні на уроці...»

Заповнюється наприкінці уроку (усно або письмово):

1.     Сьогодні я дізнався/дізналася...

2.     Найбільше мені сподобалося...

3.     Найважче для мене було...

4.     Я хочу дізнатися більше про...

5.     Свою роботу я оцінюю на ... (1–5) тому що...

 

Рефлексійний лист «3–2–1»

Короткий формат для швидкого зворотного зв’язку:

•       3 факти, які я запам’ятав/ла:

•       2 запитання, які у мене залишилися:

•       1 річ, яку я можу застосувати на практиці:

 

Лист рефлексії після модуля/теми

Запитання	Моя відповідь
Що я знав/знала раніше з цієї теми?
Що я вивчив/ла нового?
Що мені ще потрібно зрозуміти/повторити?
Що я зміг/змогла пояснити іншим?
Як змінилося моє ставлення до теми?

 

Рефлексія «Точка – Знак питання – Вигук» Варіант для творчої усної/письмової відповіді:

•       ● Точка — що я зрозумів/ла остаточно;    ? Знак питання — що залишилося незрозумілим;     ! Вигук — що мене здивувало або вразило.

Приклади контрольних аркушів, які можна використовувати для формувального оцінювання у фізиці, астрономії або загалом у природничих науках:

 

Контрольний аркуш для лабораторної роботи (фізика)

Назва досліду:________________________ _______ Дата:_________________

Крок	Завдання	Виконано (✓)	Коментар
1	Ознайомився/лась з інструкцією
2	Сформулював/ла мету досліду
3	Підготував/ла обладнання
4	Виконав/ла вимірювання
5	Записав/ла результати у таблицю
6	Побудував/ла графік (за потреби)
7	Зробив/ла висновки
8	Самооцінка своєї роботи

 

Контрольний аркуш під час групової роботи (будь-який предмет)

Завдання / навичка	Так (✓)	Частково (–)	Ні (✗)	Коментар
Я слухав(ла) і поважав(ла) думки інших
Я вніс(ла) свій вклад у виконання завдання
Група виконала завдання вчасно
Ми справедливо розподілили обов’язки
Група досягла мети

 

Контрольний аркуш для астрономії: побудова моделі

Етап	Дія	Виконано (✓)	Примітка
1	Обрано об’єкт (Сонячна система / фази Місяця тощо)
2	Підібрано відповідні матеріали
3	Побудовано модель / схему
4	Надано пояснення до кожного елементу
5	Представлено результат

 

             

5.   ЯК АНАЛІЗУВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ

Аналіз результатів формувального оцінювання дозволяє викладачеві адаптувати темп навчання та пояснення відповідно до потреб здобувачів освіти. Перш за все, важливо ідентифікувати прогалини в знаннях. Якщо більшість здобувачів має труднощі з розумінням певного аспекту теми, це свідчить про необхідність повторити або пояснити його з іншої точки зору. Якщо, навпаки, більшість студентів успішно засвоїла матеріал, можна пришвидшити темп викладання або пропонувати додаткові завдання для поглиблення знань.

Адаптація темпу навчання також передбачає коригування ходу уроку в залежності від рівня засвоєння матеріалу. Якщо здобувачі виявляють труднощі, потрібно сповільнити темп, додавши більше практичних завдань та пояснень. Для здобувачів, які справляються з матеріалом, можна збільшити складність завдань або розглянути нові підходи для кращого розуміння.

Формувальне оцінювання також сприяє диференціації навчання. Відповідно до результатів оцінювання викладач може сформувати групи здобувачів із різним рівнем підготовки, де кожна група працюватиме над завданнями, що відповідають їхнім потребам. Постійний зворотний зв’язок дає змогу оперативно коригувати підхід до навчання, визначаючи, чи необхідно надавати додаткові пояснення для певних здобувачів або надавати більш складні завдання для інших.

Диференціація також передбачає використання різноманітних форм завдань, адаптованих до рівня кожного здобувача освіти. Для тих, хто потребує підтримки, завдання можуть бути простішими, а для тих, хто готовий до більш складних викликів, можна запропонувати більш високий рівень складності. Таким чином, за допомогою формувального оцінювання викладач має можливість створити інклюзивне та підтримувальне середовище, яке сприяє розвитку кожного здобувача освіти.