Методичний посібник "Випилювання виробів лобзиком із фанери"

ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ШЕГИНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

 

 

Мишлятичі – 2023

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ШЕГИНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

 

 

 

 

 

 

 

Випилювання виробів

лобзиком із фанери

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мишлятичі – 2023

Випилювання виробів лобзиком із фанери / Укладач Сціра А.В. – Мишлятичі, 2023. – 40 с.

 

 

Подається матеріал про застосування технології випилювання лобзиком

на уроках трудового навчання

 

Укладач:

Сціра Андрій Володимирович, вчитель трудового навчання вищої кваліфікаційної категорії  гімназії с. Мишлятичі Яворівського району, 2023

 

 

Рецензенти:

Лучинський Володимир Зіновійович – учитель трудового навчання вищої категорії Гусаківської ЗОШ І-ІІІ ст.,

 

Калита Віталій Богданович – провідний спеціаліст відділу освіти, культури і туризму, молоді та спорту Шегинівської ТГ

 

 

 

 

Адресовано для вчителів трудового навчання

 

Рекомендовано до друку Педагогічною радою гімназії с. Мишлятичі

(Протокол № __ від ___ _____________ 2023р.)

Схвалено методичною радою відділу освіти, культури і туризму, молоді та спорту Шегинівської ТГ (Протокол №___ від ___ ___________ 2023 р.)

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………. 4

1.      Випилювання виробів лобзиком із фанери ……………………….……… 6
   1.           З історії …………………………………………………………….…. 6
   2.           Матеріали та їх властивості ………………………………………… 7
   3.           Інструменти та пристосування для роботи з фанерою …………….9
   4.           Прийоми роботи …………………………………………………….. 11
   5.           Робота з електромагнітним лобзиком ………………………….….. 12
2.      Технологія випилювання лобзиком ………………………………..…….. 14
3.      Розробка уроку «Ажурне випилювання як один із видів оздоблення виробів» ………………………………………………………….…………. 19
4.      Висновки ……………………………………………………………………. 27
5.      Додаток ………………………………………………………….………….. 28
6.      Список використаної літератури ……………………………….………… 31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Деревина доступний матеріал, її обробка не вимагає складних інструментів. Початківцю - любителю ажурного випилювання необхідно знати, що фанера є |з'ятим матеріалом з якого бажано починати навчання ремеслу. Спочатку необхідно засвоїти хоч би один спосіб випилювання, один спосіб з'єднання деталей.

Що примушує людей, які велику частину часу віддають основній роботі, займатися випилюванням, різьбленням? Займатися творчістю людину спонукає бажання самовиразитися, бажання відобразити в своїх творіннях відношення до навколишнього світу. Не дивлячись на простоту випилювання, зробити найпростішу річ, не просто. Але у будь якому випадку людина робить річ, що прикрашає побут, а головне робить це із задоволенням і бажанням. Багато відвідувачів антикварних магазинів, музеїв з цікавістю із задоволенням розглядають предмети вбрання, старовинні меблі. Людям подобаються вироби, зручні для повсякденного життя і радують своїм зовнішнім виглядом. Все частіше в обробці сучасних меблів зустрічаються елементи ручної роботи. Дуже багато хто бажає мати меблі, предмети домашнього вжитку ||побуту|, які існують |в єдиному екземплярі|примірнику|. Випилювання лобзиком щось близьке до різьблення по дереву. Популярним видом художньої обробки деревини є наскрізне ажурне - випилювання.

Ажурне випилювання – вид декоративної обробки деревини|, при якому намічені на плоскій поверхні узори|візерунки| випилюються за допомогою лобзика або викружної пилки. У пропильному різьбленні декоративність досягається ажурною сіткою.

Основи пропильної різьби -  площинний наскрізний орнамент|. Красиві узори дерев'яних смуг розташованих на фасадах будинків|домів|. Завитки наскрізного рослинного або геометричного орнаментів чудово виглядає на тлі стіни. Найпоширеніший мотив – S - подібний завиток із|із| закрученими кінцями|. Дуже привабливі в пропильному різьбленні (або при випилюванні лобзиком|, пилами) тварини та птахи|. Цікаві мотиви змія, що в давнину був покровитель оселі |вдома|, змій найчастіше набирає вигляду дракона.

У прорізній різьбі частіше використовують плоский орнамент. В техніці прорізної різьби використовують великі розрізи деревини. Виступаючий рельєф різного орнаменту виділяється на дерев’яному фоні. Прорізною різьбою прикрашають меблі та предмети домашнього вжитку. Якщо видалити гладкий фон, на якому розташована прорізна різьба, контури малюнка добре випилюються лобзиком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ВИПИЛЮВАННЯ ВИРОБІВ ЛОБЗИКОМ ІЗ ФАНЕРИ

1.1. З історії

Розвиток художньої обробки деревини тісно пов'язане з|загальним| розвитком українського мистецтва і архітектури. Справжні древніх пам'ятників мистецтва художньої обробки деревини збереглося небагато, тому вивчають їх по літописах, літературних джерелах, фольклорі, зображеннях в живописі і мініатюрі, свідками|посвідкам| іноземців, що відвідували Київську Русь, а також приваблювали пам'ятники народного мистецтва пізнішого часу, які зберегли традиційні форми під впливом стійких соціально-економічних, побутових і художніх чинників|факторів|.

Деревина, як будівельний матеріал, має такі якості як: добра теплоізоляція, водопроникність, невелика щільність, гарний природній колір та різновиди малюнка текстури, зручність обробки.

Існували різні способи художньої обробки деревини, але найпоширенішою була різьба. Різьбу по дереву використовували і в інших ремеслах. Так при прикрашенні тканини способом набивки, ручним друкуванням фарбою по тканині, використовували менери – дерев’яної дошки з вирізаним узором. Керамічні плитки з рельєфним узором виготовлювали за допомогою дерев’яних форм.

Майстри художнього обробітку деревини мали велику фантазію, чудовим знанням матеріалу, відчуття прекрасного, що і дозволяло їм в кожній своїй роботі – від величавого храму до дерев’яної ложки – створювати шедеври мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Матеріалі  та  їх  властивості

Деревина — основний матеріал для столярно-мебльового виробництва. З неї виготовляють фанеру, яку широко застосовують у народному господарстві i побуті.

Для виготовлення меблів, навчальних приладів, технічних моделей, іграшок використовують клеєну фанеру. Для виготовлення виробів із використанням ажурного випилювання, технічних моделей використовують переважно тонку фанеру – в 3 – 5 шарів.

Фанерою називають плоскі листи, склеєні з тонких пластин деревини. Фанера використовується як столярний матеріал.

Фанера, залежно вiд способу виготовлення, буває стругана, пиляна i лущена. Стругану фанеру виготовляють струганням чи зрізуванням тонких листів деревини з колоди ножем, який рухається прямолiнiйно, насуваючись на колоду. Залежно вiд текстури деревини фанера поділяється на радіальну, напiврадiальну, тангентальну і тангентально-торцеву.

Пиляна фанера утворюється вiд розпилювання колоди на тонкі пластини.

Клеєну фанеру виготовляють, склеюючи кілька листів шпону. Для склеювання беруть непарне число листів шпону: три, п’ять, сiм i т. д. Склеюють так, щоб у суміжних листах волокна були розмiщенi перпендикулярно одні до одних. Це надає більшої мiцностi фанері в усіх напрямах.

За якістю фанера поділяється на такі сорти: водостійка, особливо міцна, личкувальна, багатошарувата. Вологість клеєної фанери повинна дорівнювати 12—15%. Водостійкість фанери визначається водостійкістю клею, яким вона склеєна. Для більшої водостiйкостi фанеру покривають галалiтом чи іншою пластмасою або водостійкою хiмiчною сполукою. Фанера при невеликій вазі має значну мiцнiсть як у поперечному, так і поздовжньому напрямах. Вона значно мiцнiша, ніж дошка такої самої товщини, i має велику пружність.

Маючи такі якості, фанера як виробничий основний i допоміжний матеріал знаходить дедалі більше застосування в промисловості. У школі використовують переважно тонку фанеру, у три-п’ять шарів.

Шпон — це тонкий (до 5 мм) лист деревини, який використову­ють для виготовлення фанери, оздоблення виробів, виготовлення су­венірів тощо.

Способи виготовлення шпону

Лущений шпон виготовляють на спеціальному лущильному верстаті. Щоб надати деревині більшої пластичності, колоду пропарюють чи проварюють. Потім її вставляють мiж шпинделями лущильного верстата. Паралельно осі колоди в супорт верстата вставляють довгий плоский ніж, який підводиться до колоди, що обертається, і зстругує з неї тонку нескінченну стрічку — шпон. Створюється таке враження, що колода ніби розкручується, як рулон.

ДВП  (деревоволокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клеючих речовин.

Деревоволокнисті плити (ДВП) — плити, відлиті з деревної маси із наступним гарячим пресуванням або сушінням. Деревна маса —і волокниста маса, одержувана шляхом стирання деревини.

Деревостружкові плити (ДСП) — плити, виготовлені шляхом гарячого пресування деревної стружки, змішаної із синтетичними смолами.

ДВП та ДСП застосовують у будівництві, меблевій промисловості.

 

 

 

 

 

Вибір виробу для виготовлення

Виріб, який обирають для виготовлення, повинен відповідати певним критеріям:

     Функціональність, ергономічність, технологічність;

     Повинен виконувати певні функції;

     Бути зручним для користування:

     Бути простим у виготовленні.

Виріб із фанери має відповідати таким основним вимогам: економічним, відповідність форми та розміру призначенню виробу, естетичний вигляд.

 

1.3. Інструменти та пристосування для роботи з фанерою

Для прямолінійного різання фанери використовують ножі, пилки, стамески, а для криволінійного — лобзики. Лобзик — це пилка, ширина полотна якої дорівнює 1—2 мм. Рамка лобзика являє собою дугу, виготовлену з дерева  або металу. На кінцях дуги є затискні пристрої для регулювання натягу полотна. Один кінець її закінчується пристроєм для надівання ручки лобзика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Є ще лобзики з ножним приводом i електролобзики.

                      

Електричний лобзик:   

1 – електричний двигун;

2 – розпилювальний столик;

3 – пилочка;

4 – гвинти кріплення пилочки;                      Підставна дощечка для                           

5 – всмоктувальна трубка для                              випилювання лобзиком

відведення відходів;

6 – корпус лобзика;

7 – оброблювальна заготовка;       

8 – стіл.

 

Для випилювання з фанери i тоненьких дощечок використовують лобзикові пилочки з м’якої сталi. Вони легко гнуться i не ламаються. Це найбільш придатні пилочки для молодших школярів, зокрема тоді, коли вони ще не набули досвіду в пилянні лобзиком.           

 Пилочки  для роботи з лобзиком

Для роботи лобзиком потрiбнi ще: підставна дощечка у вигляді ластівчиного хвоста розміром 100 х 200 мм, завтовшки 15 - 20 мм; струбцинка дерев’яна або металева, до якої прикріплюється підставна дощечка для закріплення на кришці робочого стола; шила для просвердлювання в фанері отворів, крізь які просовуються лобзикові пилочки або дрилі з свердлами; кілька напилків i рашпіль для оброблювання виробів; плоскогубці, молотки, кілька надфiлiв та iн. (додаток 2.).

 

1.4. Прийоми  роботи

Перед випилюванням лобзиком проводять деяку підготовку. Поверхню листа фанери чи тоненької дощечки добре шліфують дрібнозернистою шкуркою i наводять креслярськими iнструментами контури малюнка. Якщо є потреба випилювати кілька однакових малюнків, з яких потім монтується виріб, то для економії часу можна кілька фанерних дощечок покласти одна на одну, збити тоненькими цвяшками, на верхній нанести малюнок i по ньому випилювати. Можна аркуш паперу, на якому є контури малюнка, наклеїти на фанеру i випилювати, а потім папір зчистити шкуркою. Якщо в малюнку є елементи з замкнутих лiнiй, то всередині цих елементів шилом чи дрилем роблять отвори, щоб просунути крізь них пилочки лобзика.

Дуже важливо добре підготовити лобзик, особливо як слід вправити пилочки. Пилочка має бути натягнута, як струна, для чого у верхньому кiнцi рами є натяжний гвинт. Якщо гвинта немає, то перед закріпленням пилочки у верхньому кiнцi рами лобзика раму трошки стискають, а коли пилочка буде закріплена, повільно відпускають. Зубці пилочки повинні бути нахилені в бiк ручки лобзика.

Працюють лобзиком на спеціальному столику-підставці, який прикріплюють до робочого стола струбциною.

Фанеру з нанесеним на неї малюнком кладуть на підставку і при­тримують лівою (для правшів) рукою. У праву руку беруть лобзик і, приставивши пилку до фанери, починають пиляти. Пиляють так, щоб пилка рухалась точно по лінії контуру.

Спочатку випилюють внутрішній контур заготовки, а потім — зовнішній.

Для випилювання по внутрішньому контуру в заготовці роблять отвір шилом, вставляють у цей отвір верхній кінець пилки, а потім закріплюють його в рамці лобзика. Випилявши внутрішні контури, підкручують верхню гайку, звільняють кінець пилки і виймають її. Потім знову закріплюють і розпочинають випилювати зовнішній контур. Лобзик рухають повільними розміреними рухами вниз i вгору; рух угору — холостий, а вниз — робочий; дуже натискати на пилку не можна, бо вона обірветься. Якщо пилочка нагріється, треба припинити роботу i охолодити пилочку мокрою ваткою.

Коли випилювання закінчено, виріб зачищають стамесками (в окремих випадках — надфілями) i остаточно — шкуркою. Якщо виріб складається з кількох деталей, то їх з’єднують клеєм, цвяшками або шурупами. Остаточна обробка виробів з фанери, випиляних лобзиком, закінчується лакуванням, поліруванням i iнодi випалюванням.

Для вирізування з фанери виробів чи їх деталей по колових лiнiях користуються кругорiзом. Можна користуватись тим самим кругорiзом, що й для різання картону. Крім цього, є кругорiз поліпшеної конструкції, в якому замість ножа вставлено різак iз стального прута. Різак закріплюється гвинтом, що проходить через торець бруска. Рухається він навколо стальної загостреної на кiнцi осi, на яку зверху насаджено грибкоподiбну ручку, а знизу зроблено різь i загвинчено гайку для закріплення її в бруску. Ця стальна вісь рухома, вільно переміщається на певну віддаль вiд різака, що дає можливість вирізувати круги різних дiаметрiв.

Для прямолiнiйного різання фанери використовують ножівки, але значно легше різати її ножем під лiнiйку так, як ріжуть картон; спочатку треба робити легенькі надрізи волокон, а потім, коли на поверхні утворено канавку, можна натискати на лезо ножа i розрізати до кiнцi.

 

1.5. Робота з електромагнітним лобзиком

Електричні лобзики бувають з електромагнітом або з електричним двигуном. Електричний лобзик з електромагнітом складається з основи, на якій монтують усі деталі електромагніту, робочого стола, двох затискачів для затискування пилочки, дуги, яка дає змогу пилочці переміщуватись вгору i вниз. Коли електричний лобзик вмикають у мережу, електромагніт приводить у рух пилочку.

Лобзик з електричним двигуном має такі основні деталі: електричний двигун, робочий стіл, два затискачі, пилочку, дугу, основу, штепсельну вилку та вимикач. Пилочку такого лобзика приводить у рух електричний двигун. Це відбувається так. Вiд шківа електричного двигуна рух передається на невелике колесо, яке обертає кривошип, рухаючи шатун вгору i вниз. Шатун, з’єднаний з дугою, пiднiмає вгору i тягне вниз пилочку. Механізм, в якому рук передається за допомогою кривошипа i шатуна, називається кривошипно-шатунним.

Заготовку для випилювання з нанесеним малюнком кладуть на робочий стіл лобзика, притискують до нього обома руками i підставляють під пилочку.

Під час випилювання внутрiшнiх замкнутих контурів верхній кінець пилочки треба звільнити i пропустити через отвір, зроблений в матерiалi.

 

Правила пиляння лобзиком

1. Дерев’яна ручка має бути без тріщин i добре насадженою.
2. Не здувати пороху i тирси, а прибирати їх щіткою або ганчіркою.
3. У процесі роботи сидіти прямо.
4. Добре закріплювати столик для випилювання.
5. Лобзик тримати перпендикулярно до фанери.
6. Пиляти рівномірно, виконуючи рухи вгору-вниз, не натискувати сильно на пилку, щоб вона не зламалася.
7. Кожні 15—20 хв робити перерву.

 

 

На початковому етапі ти будеш виготовляти вироби з фанери. Краще використати для цього фанеру з берези. Вона має однорідну світлу поверхню, на якій легко розмічати деталі олівцем або переносити обриси майбутньої деталі за допомогою копіювального паперу.

При виборі заготовки для виготовлення виробу варто звернути увагу на нерівності фанери, приховані порожнини в місцях неякісного склеювання шарів шпону, розшарування крайок, а також на сколи, що трапляються на крайках фанери.

Ці та інші дефекти призводять до неякісного виготовлення виробу, утворення великої кількості відходів та витрачання зайвого часу на роботу.

Фанерну заготовку з нанесеним на неї малюнком (розміткою) кладуть на столик для випилювання і притримують лівою рукою. Лобзик беруть за ручку правою рукою і, приставивши до заготовки пилочку, починають випилювати.

Дефекти фанери

Прийом роботи лобзиком

 

Під час випилювання стежать, щоб пилочка рухалась рівномірно і перпендикулярно до площини заготовки зі швидкістю приблизно 60...80 подвійних рухів на хвилину. Пиляти лобзиком необхідно повільно та рівномірно. При випилюванні кутів (особливо гострих) зручніше пиляти у двох напрямках.

Внутрішні кути випилюють уздовж сторони кута до його вершини, а зовнішні - уздовж сторони кута від його вершини.

У цьому випадку не потрібно змінювати напрямок пиляння, а кут буде випиляний досить чітко.

Зовнішні контури слід випилювати із зовнішнього боку від лінії розмічання, а внутрішні - з внутрішнього. Це означає, що лінія розмітки повинна залишатися на заготовці для орієнтації під час подальшої обробки.

Випилювання

 

Зазор між лінією розмітки і пропилом не повинен перевищувати 0,5 мм. Лінії розмітки після випилювання слугуватимуть межами обробки деталі напилком.

За наявності у заготовки зовнішніх і внутрішніх контурів насамперед випилюють внутрішні контури.

При випилюванні в заготовці внутрішніх контурів у ній необхідно зробити отвори для встановлення в них пилочки. Їх роблять поблизу лінії розмітки, але так, щоб не пошкодити її. Отвори можна просвердлити або зробити за допомогою шила. В обох випадках під заготовку слід підкласти шматок непотрібної деревини або фанери, щоб запобігти можливому сколюванню нижніх шарів деревини.

Для роботи краще використовувати шило з тригранним заточуванням. Отвір роблять майже наскрізним доти, доки на зворотному боці не з’явиться слід від інструмента. Заготовку перевертають і продовжують свердлити отвір з протилежного боку: така послідовність зменшує ризик розколювання шпону з нижнього боку заготовки під час виготовлення отвору. Після цього рамку лобзика слід стиснути в спеціальному пристосуванні і відкрутити гайку верхнього затискача.

Звільнений кінець пилочки вставляють у виготовлений отвір і знову закріплюють у верхньому затискачі. Знявши затискний пристрій, заготовку разом з лобзиком обережно кладуть на столик для випилювання і починають працювати.

Дрібні роботи здійснюють у круглому отворі столика, а випилювання великих та середніх контурів виконують у вирізі столика.

Способи випилювання

 

 

При пилянні на згинах контуру фанеру повільно повертають, не припиняючи руху пилочки в пропилі. Коли рух пилочки набуде потрібного напряму, можна пиляти далі вздовж лінії розмітки.

Великі за обсягом роботи виконують електричними стаціонарними лобзиками.

Використовують для випилювання також ручні електричні лобзики.

Про особливості роботи цим інструментом ти дізнаєшся в подальшому на уроках трудового навчання.

 

 

 

 

Тестові завдання

1. Пазухи (западини) між зубцями ножівки слугують для

А зручності розведення зубців

Б загострення зубців ножівки

В видалення тирси

дошку І ?

А ручні лещата

Б затискач

В струбцина

3. На якому зображенні правильно показано кріплення пилки в лобзику?

4. Що зображено на малюнку?

А організація робочого місця      

Б виконання роботи лобзиком         

В процес встановлення пилки             

Г процес кріплення заготовки         

 

 

 

Орієнтовні об’єкти праці

Для виготовлення вибраного варіанта виробу елементи конфігурації виробу (мал. 67-70) необхідно перенести на трафаретну сітку з розміром клітинок 10x10 мм або, по можливості, збільшити, використавши комп’ютерну техніку. Далі отримане зображення перенести за допомогою кальки та копіювального паперу на заготовку і приступити до випилювання.

З’єднання та оздоблення виробу із застосуванням різних технік виконується після вивчення відповідних тем та оволодіння прийомами їх виконання.

                                          Варіанти контурів серветниць

Варіанти контурів рамок для фотографій

 

Варіанти контурів підставок під чашку

 

 

 

 

3.РОЗРОБКА УРОКУ

«АЖУРНЕ ВИПИЛЮВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ОЗДОБЛЕННЯ

ВИРОБІВ»

ТЕМА   УРОКУ:  «АЖУРНЕ   ВИПИЛЮВАННЯ   ЯК   ОДИН   ІЗ   ВИДІВ

ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ»

ЗМІСТ   УРОКУ:  Прийоми   випилювання.   Кріплення   пилочки   лобзика   з

використанням пристосувань.

Способи випилювання.

1.   Теоретичні   відомості:   Прийоми   випилювання.   Способи   випилювання.

Пилочка   лобзика.   Підготовка   лобзика   до   роботи.   Стіл-підставка   (струбцина).

Електричні лобзики.

2.   Практична   робота:   Ознайомлення   з   основним   способами   підготовки

лобзика   до   роботи.   Виконання   нескладних   елементів   ажурного   випилювання.

Випилювання деталей до виробу «Настінна поличка».

МЕТА УРОКУ:

1.   Навчальна:  Забезпечити   засвоєння   знань   про   прийоми   випилювання.

Кріплення пилочки лобзика з використанням пристосувань. Способи випилювання. Забезпечити формування умінь готувати лобзик до роботи, виконувати нескладні елементи ажурного випилювання. Сприяти формуванню і розвитку знань, умінь і навичок   випилювати   лобзиком   застосовуючи   різні   способи   та   прийоми, закріплювати пилочку використовуючи наявні пристосування.

2.   Виховна:  Виховувати   в   учнів   культуру   праці,   бережливість,

працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника.

3. Розвивальна:  Сприяти розвитку рухової сфери (оволодіння моторикою

дрібних м’язів рук, розвивати рухову спритність, співрозмірність рухів, точність і координацію   рухів   рук);   сприяти   формуванню   і   розвитку   самостійності, цілеспрямованості, організованості та інших вольових якостей учнів.

4.   Профорієнтаційна:  Розвивати   уявлення   про   потребу   у   трудовій

діяльності та професійному самовихованні, саморозвитку і самореалізації.

ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ: Настінна поличка.

ОБЛАДНАННЯ,   ІНСТРУМЕНТИ,   МАТЕРІАЛИ :

майстерня (кабінет) трудового навчання: столярна майстерня.

обладнання   (верстаки,   верстати,   машини   тощо):   ПК,   мультимедійний

проектор, екран.

інструменти,   прилади,   пристрої:   лобзик,   пилочки,   стіл-підставка

(струбцина),   лінійка,   олівець,   шило,   коловорот,   свердла,   матеріали   для

шліфування, копіювальний папір, калька.

матеріали: фанера.

ТРУДОВІ   ДІЇ,   ПРИЙОМИ   ТА   ОПЕРАЦІЇ:  прийоми   випилювання,

способи кріплення пилочки лобзика.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Розповідь, демонстрація, бесіда.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:

СЛОВНИКОВА РОБОТА:

Лобзик  –  це   інструмент,   який   призначений для криволінійного  пиляння

матеріалів.

Пилочка лобзика – це вузька сталева смужка із зубцями на одному з ребер,

спрямованими в один бік.

Шліфування – обробка заготовки за допомогою шліфувальної шкурки для

надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми.

ХІД І ЗМІСТ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ:

-   введення   учнів   в   майстерню   після   дзвоника,   одягання   спецодягу,

привітання;

- перевірка присутності учнів за рапортом чергового, усно, запис відсутніх

учнів у класний журнал;

- перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярське

приладдя, форматні аркуші, наявність спецодягу та інше);

- призначення чергових за графіком;

- організація робочих місць;

- ознайомлення учнів з планом заняття.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:

 Яким інструментом виконується ажурне випилювання?

 Як правильно вставити пилочку в рамку лобзика?

 Що   спільного   та   в   чому   відмінність   між   пилянням   пилкою   та

лобзиком.

 Яка   послідовність   виготовлення   виробів,   що   мають   зовнішні   й

внутрішні контури?

 Які   Ви   знаєте   конструкційні   матеріали,   що   використовують   для

виготовлення виробів?

 Яких правил безпечної праці потрібно додержувати під час пиляння

лобзиком?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:

Розповідь.  На   сьогоднішньому   уроці   ми   продовжимо   вивчати   процес

випилювання   і   для   того,   щоб   пригадати   попередні   заняття.  

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:

Розповідь   учителя   з   демонстрацією   виробів,   виготовлених   способом ажурного випилювання.

Учитель.  Випилювання   лобзиком   —   один   із   розповсюджених   видів художньої   обробки   деревини.   Найчастіше   виготовляють   вироби   з   фанери. Майстерно   та   акуратно   зроблені   вироби   прикрашають   кімнати,   офіси   й   інші приміщення.

Особливо   красиво   виглядають   вироби,   виготовлені   способом   ажурного

випилювання. їхні деталі мають велику кількість фігурних отворів, які сукупно

утворюють орнаментальну композицію.

Орнаментальна композиція — це спрощене поєднання елементів в одне ціле. В ажурних деталях можна розгледіти різні рослини й тварин. Ці візерунки

можуть утворюватися з вирізів, або, навпаки, залишених «острівців» фанери.

 

Технологія ажурного випилювання

Учитель. Ажурне випилювання передбачає виготовлення великої кількості отворів найрізноманітнішої форми. Для початку  роботи  необхідний   первинний отвір.   Його   утворюють   шилом   на   підкладній   дошці.   Шило   розташовують перпендикулярно до фанери, яка лежить на підкладній дошці. Обертаючи шило отримуємо   отвір:   він   повинен   мати   такий   діаметр,   щоб   туди   вільно   входила пилочка.

Правила безпечної роботи

Учитель.  Виготовляючи   вироби   в   техніці   ажурного   випилювання,   ви

користуєтеся різноманітними інструментами та пристосуваннями. Небезпечними є загострені деталі й краї інструментів.

♦ Інструменти й пристосування слід розташовувати на верстакові або на

столі таким чином; щоб вони не виступали за межі верстака й не падали додолу; гострими краями й деталями від себе. Передавати шило слід ручкою вперед.

♦ Усі інструменти мають бути нагострені та справні. Їхні ручки мають бути гладенькими, без тріщин, і надійно утримувати інструменти.

♦ Столики для випилювання мають бути міцно закріплені.

♦ Пальці руки під час роботи не можна розміщувати близько до пилочки, тим

більше поблизу неї навпроти її руху.

♦ Працюючи з лобзиком, потрібно сидіти рівно, не згинаючись.

♦ Утворений   деревний   пил   після   роботи   варто   прибрати,   а   приміщення провітрити.   Краще   працювати   на   відкритому   повітрі.   Щоб   уберегти   одяг   від забруднення дрібною тирсою, слід надягнути фартух.

Розповідь.  Деталі   з   товстої   фанери   або   складної   форми   випилюють

лобзиком. Найчастіше користуються лобзиком з металевою рамкою, на кінцях якої є затискачі з баранцевими гайками.

Пилочка лобзика — це вузька сталева смужка із зубцями на одному з ребер, спрямованими в один бік.

Розповідь.  Пилочки розрізняють за шириною полотна та насічкою зубців. Для роботи з товстою фанерою та деревиною беруть широке полотно з крупними зубцями, а для тонкої фанери - вузеньке полотно з дрібними зубцями.

Щоб   підготувати   лобзик   до   роботи,   беруть   пилочку   і   один   її   кінець затискують гайкою біля ручки. Пилочку встановлюють так, щоб її зубці були спрямовані назовні від рамки і вниз. Потім стискують обидва кінці рамки в напрямку один до одного і так  само затискують другий кінець пилочки. Якщо відпустити стиснуті кінці дуги, вони приймуть своє попереднє положення і натягнуть пилочку. Отже, лобзик готовий до роботи.

Працюють лобзиком на спеціальному столику-підставці, який кріплять до

робочого стола струбциною.

Фанеру з нанесеним на неї малюнком кладуть на підставку, і щоб вона не

сповзала, притримують лівою рукою. У праву руку беруть лобзик і, приставивши пилочку до фанери, починають пиляти. Пиляють так, щоб пилочка рухалася точно по лінії контурів.

Працюючи лобзиком, треба додержувати таких правил:

У процесі роботи сидіти прямо.

Лобзик тримати перпендикулярно до фанери.

Пиляти рівномірно, виконуючи рухи вверх-вниз, не натискувати сильно на пилочку, щоб вона не зламалася.

Через кожні 15...20 хв. робити перерву.

Спочатку випилюють внутрішній контур заготовки, а потім - зовнішній.

Для випилювання по внутрішньому контуру у заготовці роблять отвір шилом. Вставляють у цей отвір верхній кінець пилочки,  а потім закріплюють   його.   Випилявши   внутрішні   контури,   відкручують   верхню   гайку,

звільняють кінець пилочки і виймають її. Потім знову закріплюють і розпочинають випилювати зовнішні контури.

Завершують   обробку   випиляних   деталей   рашпілем,   надфілем   або

шліфувальною шкуркою.

Для   виготовлення   виробів   з   фанери,   ДВП   та   ДСП   плит   застосовують

електричні   лобзики. Його   пилочка   приводиться   в   рух електричним мотором. За  допомогою   електричного   лобзика  можна виготовити

значно більше виробів, ніж ручним лобзиком.

Із   застосуванням   цього   пристрою   ми   ознайомимося   під   час   вивчення наступних тем.

V. ПРАКТИЧНА РОБОТА:

VІ.1 ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ:

Повідомляю   тему   практичної   роботи:   «Виготовлення   полички   методом ажурного випилювання».

Бесіда:

 Скажіть будь ласка, чи любите ви сувеніри?

 Чи є у вас вдома сувенірні вироби?

 Як вони у вас зберігаються?

Сьогодні   ми   з   вами   будемо   оздоблювати   настінну   поличку   ажурним випилюванням.

Креслення бічних стінок та полички

Під час цієї практичної роботи Вам необхідно виконати такі завдання:

 Навчитись переносити малюнок на фанеру.

 Навчитися   закріплювати   пилочку   використовуючи   наявні

пристосування;

 Навчитися   випилювати   нескладні   елементи   ажурного   випилювання

використовуючи різні способи випилювання.

Випилювання деталей до виробу «Настінна поличка».

Для виконання даної роботи Вам потрібен лобзик, пилочка; матеріал фанера. Чергові допомагають роздати інструменти і матеріал.

Спочатку ви підготовлюєте фанеру для перенесення малюнка.

Для   того   щоб   перенести   малюнок   на   дерево   вам   знадобитися   олівець

середньої   твердості   (ТМ),   копірка,   калька,   ну   і   звичайно   ж   саме   креслення.

Креслення накладається на копіювальний папір, зверху якого накладається калька, по   якій   і   проводять   олівцем   контури   малюнка.   Перед  перенесенням   малюнок необхідно зафіксувати   на заготовці  за допомогою  кнопок. При  перенесенні на заготівлю   декількох   деталей,   всі   отвори   під   пилочку   необхідно   просвердлити відразу, тому що після випилювання більшої частини заготовки вона стає слабкою і може зламатися при свердлінні.

Підготувати робоче місце до безпечної праці:

Чергові видають учням набір інструментів, матеріал і учні приступають

до виконання роботи.

- Закріпити стіл – підставку;

- наколоти за допомогою шила, або коловорота отвори;

- просунути в отвір пилочку та натягнути її.

Спочатку Ви випилюєте отвори, а потім саму поличку.

При роботі з лобзиком потрібно виконувати правила безпеки праці.

Після інструктажу з техніки безпеки учні починають виконувати роботу.

По закінченню заняття кожен учень здає роботу вчителю.

VІ.2   САМОСТІЙНА   ПРАКТИЧНА   РОБОТА   УЧНІВ   ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ:

А. Самостійна робота учнів.

Виконання   практичної   роботи   проходить   індивідуально.   На   пиляння

нескладних   елементів   учням   відводиться   5   хв.,   а   для   другого   завдання   учні виділяють 15 хв.

Б. Інструктаж вчителя:

Підхожу до кожного учня, контролюю роботу кожного учня і даю короткі

вказівки, щодо правильності виконання завдання.

Зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1 – й обхід: перевіряю чи правильно організована робота, чи задіяні всі учні;

2 – й обхід: перевірка на розуміння послідовності виконання практичної

роботи;

3 – й обхід: даю підказки, щодо правильності розмічання заготовки;

4 – й обхід: поправка неточностей при виконанні роботи;

5 – й обхід: даю вказівки щодо підготовки лобзика до роботи;

6 – й обхід: даю вказівки щодо правильності пиляння;

Слідкую за постійним виконанням учнями правил безпеки праці виробничої

санітарії.

Оголошення про закінчення виконання роботи. Прийом робіт.

VІ.3 ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ:

На даній роботі ми ознайомилися з лобзиком, основним пристосуванням до

нього і навчилися закріплювати пилочку. Також виконали пиляння нескладних

елементів ажурного випилювання.

Учні,   які   першими   правильно   виконала   практичну   роботу   заохочується

додатковими балами.

Розглядаю з колективом найкращу роботу, вказую на характерні помилки та

способи їх уникнення.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 Проводжу фронтальне усне опитування учнів, задаю питання:

 Послідовність підготовки лобзика до роботи?

 Яких правил потрібно дотримуватись працюючи лобзиком?

 Чому, працюючи лобзиком, потрібно пиляти на всю довжину полотна?

 Які пилки застосовують для пиляння фанери?

 Який матеріал використовується для випилювання?

VІІ.   ПРИБИРАННЯ   РОБОЧИХ   МІСЦЬ   І   ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ

VІІІ. ПІДВЕДЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ «АЖУРНЕ

ВИПИЛЮВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ»

Об’єктивно оцінюю роботи учнів згідно вищезгаданих критеріїв і виставляю

оцінки в класний журнал.

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Повторити будову лобзика та правила безпеки під час пиляння лобзиком.

 

ВИСНОВКИ

Випилювання лобзиком — один із найпоширеніших видів худож­ньої обробки деревини. Деревина — найбільш доступний матеріал, її обробка не вимагає складного технічного оснащення. Разом з тим художнє випилювання формує у юних майстрів трудові навички з об­робки фанери, навчає володіти різними інструментами, розвиває художній смак, виховує посидючість, акуратність, точність, відкриває можливості для розвитку ініціативи, творчості, активізує мислення.

При вивченні технології ажурного випилювання учні  знайомляться з цією технологією, з матеріалами та їх властивостями. Опановуючи ці технології вони засвоюють види орнаментів, вчаться створювати ескізні рисунки на основі символів, виконувати пошук аналогів, самостійно проектувати свій виріб, використовуючи метод фантазування, добирають матеріали та інструменти для виконання проектного завдання, вчаться працювати з лобзиком та іншими пристосування для виконання ажурного випилювання, виготовляють виріб та презентують його.

 У процесі вивчення проектної технології в учнів формуються практичні навички творчої діяльності, творчо-критичного мислення.

Процес випилювання захоплює працюючого, оскільки в кожну де­таль вкладається особиста праця, і готовий виріб оцінюється як осо­бистий витвір. А якщо учень вносить у виріб щось своє, наприклад, змінює конструкцію або візерунок орнаменту, використовуючи фан­тазію, такий виріб особливо дорогий.

Підлітки, які займаються випилюванням, можуть удома виготови­ти багато корисних речей для дому, сім’ї. Це дасть змогу і батькам включитися в цю цікаву роботу, більше спілкуватися з дітьми, разом переживати радість творчості.

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК

 

  

 

         

 

 

                        

 

 

       

 

 

   

 

 

         

 

 

             

 

    

            

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.     Бобровникова O.K. Бобровников А.Є. Харченко М.С. Майстерня вдома. —K.: Мистецтво, 1996.
2.     Бравкін М.Г. Випилювання лобзиком з фанери і полістиролу // Зроби сам. — 1990. — № 2. — С. 147—158.
3.     Василенко В.М. Народне мистецтво. — K.: Рад. шк., 1974.
4.     Гладков М. Народні ремесла: Довідник. — Сімф.: Бізнес-інформ, 1995.
5.     Гушулей Й.М. Основи деревообробки для 8—9 класів. — K.: Освіта, 1996
6.     Дятленко С.М. Книга для вчителя трудового навчання. — X.: Торсінг-плюс, 2006
7.     Легенький Ю.Г. Від ремесла до творчості. — K.: Час, 1990.
8.     Сікоза А. Методика організації проектно-технологічної діяль­ності учнів на уроках трудового навчання // Трудове навчання. — 2010. —№ 1.
9.     Терещук Б.М., Туташинсъкий В.І. Трудове навчання: Технічні види праці. 5 кл. — К.: Арка, 2005.
10.  Терещук Б.М., Туташинсъкий В.І. Трудове навчання: Посіб. для 5 кл. —К.: Благовіст, 2002.
11.  Трудове навчання. — 2008—2011. —№1—12.
12.  Трудове навчання в школі. — 2009—2010. — № 1—12; 2011.—№ 1—5.
13.  Тхоржевський Д. О. Методика викладання загальнотехнічних дисциплін і трудового навчання. — К.: Вища шк., 1980.
14. Хорунжий В.І. Випилювання лобзиком. — Тернопіль: Астон, 2003.

Список сайтів

1.     www.trudove.org.ua/category/mitki/vipilyuvannya-lobzikom.
2.     www.remeslo.ucoz.ua.