ЗМІСТ

 ПЕРЕДМОВА

        Проблема  оптимізації  навчання  історії  ускладнюється концентричною системою побудови курсу. З урахуванням малої кількості   годин на  викладання  історії  стає  зрозуміло, що  вивчати різні історичні періоди можна лише нашвидку. Не секрет, що до приходу в училище  багато  учнів  забувають  фактичний  матеріал,  і  вивчати  історію  на проблемному  рівні  (як  передбачає  третій  концентр)  досить  складно.

         Підвищити  інтерес  до  предмету  і  ефективність навчання   можливо  через  створення мультімедійних  презентацій.

         Підготовка презентацій – серйозний, творчий процес, кожен елемент якого має бути продуманий і осмислений з точки зору сприйняття її учнями. На підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів  мультімедійних енциклопедій необхідно витратити порядку 2-2,5 годин. Зате готова продукція дозволяє відмовитися від всіх останніх видів наочності і максимально зосередити увагу викладача на ході уроку, оскільки управління програмою зводиться до простого натиснення на ліву клавішу миші.

        Програма Power Point дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети історичних діячів, відеофрагменти, діаграми.

       Презентації  створюємо, як  підведення  підсумків  пройденого  матеріалу,  при вивченні  нового  матеріалу,  як  підбір   медіаресурсів  до  певної  теми уроку,  за допомогою  яких  можна  «конструювати»  урок,  створювати контрольні  тести.  Презентація дозволяє мені, як викладачеві історії, ілюструвати свою розповідь. Дуже цікава форма підготовки домашнього завдання у вигляді виконання презентації. При підготовці презентації учень повинен провести велику дослідницьку роботу, використовувати значну кількість джерел інформації, що дозволяє уникнути шаблонів і перетворити кожну роботу на продукт індивідуальної творчості. Учень при створенні кожного слайду перетворюється на комп'ютерного художника (слайд має бути красивим і відображати внутрішнє відношення до питання, що викладається). Даний вид учбової діяльності дозволяє розвивати у учня логічне мислення, формує уміння і навики.

       У процесі  роботи діти  вчаться  співробітничати,  зосереджуватися  над  роботою,  зіставляти  свої  знання  і  уміння   з  тим,  що  знають  і  уміють  товариші,    погоджувати свої дії, творити.

        Таким чином, використання інформаційних технологій допомагає викладачеві підвищувати мотивацію навчання дітей до предмету і наводити до цілого ряду позитивних послідовностей:

• психологічно полегшує процес засвоєння учнями матеріалу ;

• збуджує живий інтерес до предмету пізнання;

• розширює загальний кругозір дітей;

• зростає рівень використання наочності на уроці;

• підвищення інтересу до вивчення історії і  своєї успішності;

• йде повніше засвоєння теоретичного матеріалу;

• йде оволодіння  уміннями добувати інформацію зі всіляких джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій;

• формується уміння коротко і чітко формулювати свою точку зору;

• підвищується продуктивність праці викладача і учнів на уроці та позаурочної діяльності .

РОЗДІЛ 1       Приклади    методичних    розробок    уроків    з

         використанням інформаційно-компютерних технологій:

УРОК 1

Тема:  Тоталітарні  та  диктаторські  режими.  Роль  особи  і  проблема  свободи  особи  в  тоталітарній державі.

 Роль інформаційних технологій у віддзеркаленні історичних персоналій через програми PowerPoint  і Publisher

Тип уроку:  урок узагальнення і систематизації знань, умінь, навичок учнів (предмети: всесвітня  історія та інформаційні технології)

Вид :    бінарний    ( всесвітня  історія + інформаційні технології)

Форма проведення: колоквіум     з      елементами    практичної 

                                    роботи на комп'ютері.

Місце проведення: кабінет   інформатики    та   інформаційно  - 

                                   комунікативних     технологій   навчання.

Мета:   

Освітня з  історії:

систематизувати і узагальнити знання учнів про суть політичних  режимів і ролі  особи в тоталітарній державі.

Освітня з  інформаційних  технологій:

систематизувати отримані  знання і закріпити навички створення

презентацій, буклетів і сайтів.

Розвиваюча з  історії:

формувати уміння працювати в групі, розвивати комунікативні  здібності навчальної співпраці при проведенні аналізу історичних подій і виділенні причинно- наслідкових зв'язків.

Розвиваюча з  інформаційних технологій::

розвивати уміння по роботі з програмою РоwerРoint і Publicher, створенню і демонстрації інтерактивних навчальних посібників і дидактичного матеріалу.

Виховна: сприяти розвитку інтересу до вивчення  історії та інформатики;  розвивати  в учнів колективізм і самостійність при вирішенні поставлених завдань; виховувати  ідеї демократії і толерантності.

Устаткування: буклети «Свобода особи в умовах демократії» та «Тоталітарні та диктаторські режими», маркери або фломастери, листи формату А-3, карта «Західна Європа після І Світової війни», 4 картки (формат А-5) «Родові ознаки тоталітарного режиму»,  трибуна, комп'ютерна  техніка, відеоматеріали, музичний фрагмент «Міжнародна панорама».

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент (перевірка готовності до уроку учнів і устаткування)

(Перед початком роботи учні об'єднуються в 3 групи: «аналітики», «технарі», «живописці». )

Почати  урок музичним фрагментом «Міжнародна панорама»

ІІ. Вступне слово

Викладач інформаційних технологій:

-    Ми недарма почали урок з цього музичного супроводу:

• У постіндустріальному суспільстві ми стаємо залежними  від засобів і методів передачі, зберігання і обробки інформації. Людина часто  не може контролювати рух даних про себе і інших людей. Той, хто контролює інформаційні потоки, може істотно впливати на життя всіх і кожного.
• Наше завдання сьогодні - аналіз впливу процесів інформатизації на історичний хід подій, на  розвиток і положення людини в суспільстві під впливом інформатизації   і винесення ухвали з питання: «Чи є інформатизація суспільства одним з найважливіших чинників, що впливають на його розвиток?» Конкретніше проблему,  яку потрібно буде вирішити на  уроці, поставить  викладач історії.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Викладач історії:    

- Вивчаючи на уроках історії тему «Тоталітарні та диктаторські режими», ви познайомилися з явищем «тоталітаризм» на прикладі Німеччини, Італії, Іспанії, СРСР в першій половині XX століття. Що  означає термін «тоталітаризм»? (відповідь учнів)

 -  У домашньому завданні вам  необхідно було розподілити родові ознаки тоталітарного режиму   за трьома напрямами: економічні, політичні, соціальні .Давайте перевіримо як ви справилися з поставленим завданням:

(Перевірити, узагальнити)

Навчальна  картка

1.   єдина тоталітарна партія, масова по характеру, зрощена з державою і управляє країною в особі партійно-бюрократичної верхівки; (2)
2.   заміна ринкових стосунків державно-бюрократичним регулюванням, плануванням і розподілом;(1)
3.   поглинання цивільного суспільства державою, повне знищення демократичних інститутів або зведення їх до порожньої формальності; (2)
4.   наявність офіційної ідеології, що визначає загальнообов'язковий (тотальний) ідеал суспільного пристрою; (3)
5.   харизматичний вождь;(2)
6.   монополія партії (держави) на засоби масової інформації;(2)
7.   повний контроль партії-держави над армією, поліцією, репресивно-каральним апаратом;(2)
8.   обмеження приватної власності аж до її повного знищення; (1)
9.   однодумність, нетерпимість до інших поглядів, поглинання інтересів особи і соціальних груп «інтересами народу» (держави).(3)

Викладач історії:    

• Сьогодні    питання   відродження     ідей    тоталітаризму,

на жаль, залишаються актуальними. На цьому підсумковому  уроці по даній темі ми спробуємо провести   паралель з сучасністю і відповімо на ряд питань, дуже важливих для сучасності. А саме: продовжуючи вивчати післявоєнний розвиток країн Європи,  ми не тільки розширимо уявлення про основні ознаки тоталітарного режиму, умови його формування а також визначимо коло проблем  існування і розвитку  особи в умовах тоталітарної держави. (викладач звертає увагу на тему уроку, просить записати в зошит)

ІV Актуалізація опорних знань учнів.

Викладач історії :

- Закінчення I Світової війни народи Європи зустріли з надіями на повернення до нормального життя.  Проте перехід від війни до світу виявився хворобливим і тривалим процесом як для країн тих, що перемогли, так і переможених. Війна розорила багато країн, зруйнувала економічні і політичні системи, що існували в Європі до війни: перестали існувати  4 найбільших монархії, зазнали зміни територіальні межі багатьох держав Європи, до інших метрополій перейшли численні колонії переможених держав. Все це істотно відбилося на долях людей і  їх  соціально-економічному  положенні.

Ваше завдання на 1 етап уроку:  Поясніть:

Чи   доречно   говорити   про   закономірність   затвердження тоталітарних  режимів  в країнах з нестабільною політичною ситуацією і слабким демократичними традиціями?

Давайте    перевіримо   це    на   прикладі   аналізу    післявоєнної ситуації  в   Італії,   Німеччині,   Іспанії    і   Росії.   Слово  нашим аналітикам,   які    підготували   для   вас   короткий    довідковий матеріал.

1 учень:  «Затвердження тоталітарного режиму в Італії в 30-і роки XX століття»                      (Додаток 1)

(після    цього    виступу    слід    дати    відповідь    на    питання:

Що сприяло твердженню в Італії тоталітаризму?)

Викладач історії:

- Становлення тоталітарного фашистського режиму в ще жорсткішій формі відбулося в Німеччині. Криза 1929-1933 рр. носила тут особливо гострий характер. Падіння виробництва продовжувалося протягом трьох років, кількість безробітних склало 9 мільйонів чоловік. Криза охопила фінансову систему Німеччини і спричинила  численні банкрутства. Криза посилювалася і зовнішньополітичним положенням Німеччини після I Світової війни.

2 учень (демонстрація фільму про німецький сценарій приходу до влади фашистів)-  3,5 хв.

(після фільму також слід дати відповідь на питання:

 Що сприяло затвердженню в Німеччині найжорсткішого різновиду  тоталітарних режимів - фашистської диктатури?)

3 учень «Громадянська війна в Іспанії»                   (Додаток 2)

(… дати відповідь на питання:

За яким «сценарієм» йшло  затвердження тоталітарного режиму  в Іспанії? )

4 учень (презентація № 1 «Формування в СРСР  тоталітарної системи»)

(після перегляду дати відповідь на питання:

Що сприяло затвердженню тоталітарного режиму  в СРСР? )

Після   цього    дається     відповідь    учнів    на основне питання:

Чи доречно  говорити про закономірність затвердження тоталітарних режимів в країнах з нестабільною політичною ситуацією і слабким демократичними традиціями?

Викладач історії:

   -Бажано, щоб наші дослідження і висновки з даного питання  були якось відбиті для  учнів 21, 24 та 27 груп, яким ще належить вивчати цю тему. Тому  поле діяльності переходить до нашого  викладача інформаційних технологій і  технічної групи.

Викладач інформаційних технологій:

    - На уроках інформатики ми з вами почали вивчати один з можливих способів надання і обробки інформації – це  створення презентацій в програмі PowerPoint та робота  з програмою Publisher

Перед початком роботи необхідно дати відповіді на такі питання:

-     Для чого призначена програма Power Point?

-     Охарактеризуйте загальні можливості Power Point і Publisher.

-     Охарактеризуйте шаблони презентацій в Power Point.

-  Проаналізуйте можливості роботи з текстом і графічними об'єктами в Power Point та Publisher.

•       Проаналізуйте можливості роботи із спеціальними ефектами.
•       Розкажіть про додавання гіперпосилань і кнопок, що

 управляють, в автоматичні презентації.

• І  коротко охарактеризуйте  можливості збереження різного роду презентацій  в  Power Point.

-  Сьогодні, маючи таки цікаві і зручні програми, ви повинні спробувати обробити інформацію, отриману на уроках історії , відповісти  на    питання  у    вигляді    презентації,   створеної   в

Power Point. (використовують в роботі матеріали попередніх етапів уроку, домашні заготовки, Internet)

V. Основна частина уроку.

Проблемі завдання на ІІ етап уроку: (Де і як можливо відобразити  наочно-пізнавальну інформацію ?)

Викладач історії:

-Сьогодні, як і більше  півстоліття назад, перед людством постає проблема відношення до тоталітарних систем, диктатур і фашизму, як явища. Час від часу, в різних країнах виникає потреба в сильній особі, особливо це актуально в перехідні періоди, в моменти незадоволеності слабкістю влади. Такі тенденції особливо сильно бувають виражені напередодні урядових виборів. І тут дуже важлива своєчасна і об'єктивна інформація.

Викладач інформаційних технологій: інформація – це не тільки книги, фільми, засоби масової інформації. Інформаційне навантаження несуть на собі і предмети. Різні предмети є значущими для різних культур і народів. (Додаток 3)

Зараз учні з групи художників спробують вам це довести (Приводяться приклади: демонструють по черзі  свастику, фотографію Володі Ульянова, книгу віршів  Сталіна (1937г.), піонерську краватку, апельсин.)

-  Це староіндійський знак Сонця. Чому він викликає у багатьох людей негативну реакцію, коли мова заходить про Другу світову війну?

- Це фотографія дитини. Чому всі діти СРСР, у віці до 10 років, носили портрет цієї дитини на грудях?

- Це книга віршів 1937 року видання, що належить  особливому автору. Як поєднуються рік видання і прізвище цієї людини між собою?

- Це шматок червоного матеріалу трикутної форми, який носили всі діти у віці від 10 років і дуже ним дорожили. Чому не зелена або фіолетова краватка мала значення, а саме червона була дорога дітям?

 - За якої умови зображення (фотографії, портрети, скульптурні зображення, бюсти) тієї або іншої людини стають культовими?

- Це апельсин. До цього фрукта ще 5 років тому  ви відносилися тільки як до фрукта. Чому?

(Учні відповідають на питання викладача, аргументують свою точку зору)

Викладач  інформаційних технологій:

Зараз ваші товариші, працюючи над презентацією, створюють свій відеоряд за допомогою певних символів та інформації про них. А ми зараз подивимося, як можуть цей же матеріал по відображенню суті  «тоталітаризму» обробити професіонали.

(Перегляд анімаційного фільму до пісні «Стена» групи Pink Floyd.)

Викладач історії просить поділитися враженнями від побаченого, поки група над презентацією закінчують роботу.

Викладач інформаційних технологій:

- Дайте оцінку з технічної точки зору. Які технічні прийоми при створенні мультімедіа  були використані?

- Робота над презентацією закінчена: всі слайди зібрані на першому комп'ютері. Тепер  учні, що створювали слайди, розповідять про  матеріал, який вони використовували, яке смислове навантаження   несуть графічні об'єкти, які елементи  слайду ними використані для повнішого розкриття теми.

(Учні представляють свою творчу роботу - Презентація № 2).

Викладач інформаційних технологій

- Ось  наочний приклад представлення інформації у вигляді  слайдів, створених руками  учнів.

Проблемне завдання на III етап уроку

(Провести дослідження  стосовно міри свободи особи  в  умовах тоталітарного режиму.)

Викладач    історії    звертає   увагу  на  2-у  частину  теми  уроку «..проблема    свободи     особи …»   і    зачитує   лист   відомого російського   філософа   П. А.   Флоренського, заарештованого в 1933 році  органами  НКВД. ( завдання   учнів - відобразити суть цього листа одним словом.)

“Друг мій! Як чарівна думка про неї. Тут же вона і зовсім знаходить особливу, набагато більшу цінність! Втім, потрібно відзначити, що порівнянна вона лише з ціною самого життя. Як довго ми марили про неї. І не про таке життя мріяли для своїх дітей. Інший раз уявляю, як може все змінитися раптом, як всі сторони нашого буття знайдуть стан гармонії і душевного спокою. Тоді ми питимемо її, жадану, великими глотками і творитимемо і цінуватимемо кожну думку в нових умовах народжену. Велике щастя тих, хто нею володіє”.

 - Про що пише автор  цього  листа?  Виділите  суть  цього  листа одним словом. (Учні  говорять,  що це слово “свобода”.  Вчитель розміщує на дошці слово “СВОБОДА”)

-Отже,  як  ви  думаєте,  про що  піде  мова  в  наступній  частині   уроку?

Відповідь учнів: «Про свободу.»

Питання викладача: Від чого залежить міра свободи особи?

Відповідь  учнів: Це  залежить  від  політичних  умов,  в  яких живе і діє особа.

Викладач історії

- А які   асоціації у вас викликає слово «Свобода»?

(Складається кластер).

                                           незалежність                                                                                     вибір міста                                                                 свобода руху  

проживання

свобода думок                     свобода                           свобода                                                                

                                                                                        творчості                                                                                           

свобода вибору                                                               свобода     

професійної діяльності                                                    слова                                        

                                         свобода вибору

                                                  релігії                         

      Далі учні, використовуючи ключові слова, формулюють в групах своє визначення терміну “свобода”. Працюють в групах протягом 1 хвилини, дають визначення. єдиного поняття.

“Свобода - це здатність людини до активної діяльності відповідно до своїх намірів, бажань і інтересів, в ході якої він добивається поставлених перед собою цілей”.

(на моніторі комп'ютера основного комп’ютеру вивести)

(Як правило, ті визначення, які дають учні, по сенсу бувають дуже близькі до наукового визначення. )

      Перед учнями формулюють завдання: досліджувати міру свободи особи в умовах тоталітарного режиму.

     Викладач історії   

-У сучасній політології прийнято виділяти три основні типи політичних режимів: тоталітарний, авторитарний і демократичний. Авторитарний режим розглядають як перехідний від демократії до тоталітаризму.

(демонструється таблиця Додатку 4).

- Тоталітарний і демократичний є двома крайніми полюсами даної класифікації. Тому ми детальніше зупинимося на них.

Робота організовується в 3-х групах: «аналітичною», «технічною» і «художньо-графічною»

1. Аналітична група формулює характеристику свободи особи, виявляє ознаки, спираючись на родові ознаки тоталітаризму. (працює з історичними документами, що найяскравіше характеризують цей політичний режим )

(документи в Додатку 5).

2. Технічна за допомогою запропонованих символів та інформації створює буклет «Роль особи і проблема свободи особи в умовах тоталітарного режиму» (за прикладом раніше створеного буклету «Свобода особи в умовах демократії» (Додаток 6,7)

( в кінці уроку обидва буклети даруються присутніми як пам'ять про урок)

 3.Художньо-графична  група  на ватмані  створює графічне зображення тоталітарного і демократичного режимів (обидві схеми після виконання роботою вони вивішують на дошці)

Групам дається час на підготовку (3-5 хв.) потім кожна з груп виступає з результатами. Виступи обговорюються, доповнюються при необхідності за :питаннями типу:

- Яка міра свободи особи в умовах тоталітаризму ?- для групи

« аналітиків»

-У чому полягало головне завдання влади в умовах тоталітарної держави ?- для «технарів»

- Хотіли б ви жити в такій державі? - для «художників»

VІ Завершальна частина уроку

Викладач історії

- Отже, що ж ми визначили на  уроці.

(відповіді дітей:

- Тоталітарні і диктаторські режими - це  політичні  режими, прагнучі до установлення абсолютного (тотального контролю) над різними сторонами життя кожної людини і всього суспільства в цілому.

- Режими, де формується культ вождя і пригнічується свобода особи, спираючись на каральні органи влади

-У свою чергу остання можлива тільки в демократичній державі…)

Викладач історії: Пам'ятаючи уроки минулого, в кожній країні напередодні виборів, як ніколи гострим буває  питання про те, хто очолить наше суспільство сьогодні. Всі переконані, що нам потрібна сильна особа, лідер, лунають побоювання про перетворення лідера в диктатора, кожна із сторін переконана, що саме її кандидат є лідером, а кандидат опонентів стане диктатором. Всі переконані, що таке перетворення стане згубним для країни, відкине її на багато років назад.

- Італійський уряд не мав точною інформації, що марш фашистів на Рим був нечисленним. А якщо б знали? (діти дають відповідь)

- Німецьке суспільство не могло припустити в 1933 році про наслідки нацизму для людства, і Гітлер прийшов до влади законним шляхом. А якщо б вони мали таку інформацію? (діти дають відповідь)

- Радянський уряд приховав інформацію про голод 1932-33гг. і світова спільнота не знала масштабів геноциду. А якщо б знали?   (діти дають відповідь)

 Викладач інформаційних технологій .

- Працюючи над поставленими на уроці питаннями, ви використовували історичні документи, фрагменти документального і  музичного фільмів, предмети, презентацію і таке інше - працювали, по суті, з символами. Звернете увагу ще раз  на символи на дошці і дайте відповідь на питання «Наявність якого чинника є одним з перешкод перетворення лідера в диктатора?»             

 (На дошці два символи – дві людські фігури: смугаста рожево-оранжево-зелена (дуже яскрава) і чорна. Під ними підписи – демократичний лідер і  лідер-диктатор. Фігури сполучені стрілкою від лідера (смугаста) до диктатора (чорна))               

Відповідь дітей :

•       Чинником, що перешкоджає перетворенню лідера на

диктатора, є об'єктивна, правдива, своєчасна, різноманітна інформація отримувана з допомогою сучасних технічних засобів.

-  «Хто володіє інформацією, той володіє світом!»

Як тільки учні відповідять на питання, викладач інформаційних технологій  прикріплює на дошці між «лідером» і «диктатором» велику букву «I», яка символізує поняття «інформація», завершуючи урок.

VІІ Виставляння оцінок за урок,  домашнє завдання випереджаючого типу:

1.написати есе  на тему:

- Чим загрожує людству ідеологія фашизму в сучасному світі?

– Як не допустити розповсюдження фашизму?

2. Створити на цю тему презентацію, або буклет. (робота виконується по власному вибору дітей)

Завершити урок музичним фрагментом «Міжнародна панорама»

ДОДАТОК 1

«Затвердження тоталітарного режиму в Італії в 30-і роки XX століття.»

Будучи учасницею Потрійного союзу, Італія на момент початку війни заявила про свій нейтралітет, але до 1915 року в італійських політичних кругах запанувала позиція участі у війні на стороні Антанти. Причиною цього були територіальні домагання - на Балканах і бажання брати участь в розділі імперії Османа.

Після закінчення війни держави-союзника відмовилися від повного задоволення цих домагань. До того ж за період війни Італія потрапила у важку фінансову залежність від своїх союзників. Порівняно слабка економіка Італії з величезною працею витримала тягар фінансових витрат у період війни. Тільки внутрішній борг складав близько 50 млрд. лір. Післявоєнна розруха торкнулася широких соціальних шарів. Все це створювало базу для виникнення в країні різних екстремістських організацій. Одним з них був рух «бойових союзів», який очолив колишній соціаліст Беніто Муссоліні. У своїй агітації фашисти враховували післявоєнний настрій італійського народу, який був пов'язаний із загостренням національних почуттів,, із загальною незадоволеністю результатами війни, з ненавистю відносно великих капіталістів, що нажилися на війні. Фашисти таврували союзників - за віроломство, а італійський уряд - за нездатність забезпечити інтереси нації. Для залучення на свою сторону трудящих вони брали участь в деяких страйках. Незадовго до виборів в 1919 році  висунули вимогу надання виборчого права жінкам, введення більшого прибуткового податку на великий капітал. Надалі з'явилося гасло: «Земля тим, хто її обробляє». В той же час фашисти проголосили політику боротьби з ворогами нації, до яких вони відносили соціалістів і комуністів. У 1920 році по Північній і Центральній Італії прокотилася хвиля фашистського терору. Фашисти підпалювали приміщення робочих організацій, вбивали їх активістів.

За ініціативою прем'єр-міністра партії почали практикувати політичні блоки з фашистами, і це дало їм можливість провести до парламенту 35 своїх депутатів, у тому числі і Муссоліні. Процес злиття фашистського руху з державним апаратом досяг своєї вищої крапки в жовтні 1922 року, коли король Віктор Еммануїл доручив Муссоліні сформувати уряд. Прийшовши до влади, фашисти приступили до знищення своїх політичних супротивників. Парламент втратив роль законодавчого органу. Ці функції узяла на себе створена в грудні 1922 року Велика фашистська рада. До 1926 р. були ліквідовані всі політичні партії, окрім фашистської. До найбільш активних супротивників фашистського режиму застосовувалися методи насильницького винищування. Всі державні посади займалися тільки членами фашистської партії, для цього весь державний апарат був підданий чищенню.

Зовнішня політика фашистського керівництва була підпорядкована ідеї перегляду умов паризької конференції військовими методами. З середини 30-х років Італія починає проводити агресивну зовнішню політику. Загострилися відносини з Югославією, і під загрозою початку війни Югославський уряд пішов на поступки по спірних територіях. У 1935 р. італійські війська вторглися до Ефіопії, в 1939 році захопили Албанію.

ДОДАТОК 2

Громадянська війна в Іспанії

       18 липня 1936 із слів прогноз погоди «Над всією Іспанією безхмарне небо» почалася громадянська війна. Військові підняли повстання у всіх великих містах, але в декількох, включаючи Мадрид, воно було швидко придушене. В результаті швидкої перемоги не вийшло. Обидві сторони почали масові розстріли своїх політичних супротивників, що опинилися на «неправильній стороні».

      Оскільки жодна сторона не змогла отримати перемогу, почалося повільне накопичення сил. У республіканському уряді комуністи відігравали все більш помітну роль. Комуністична партія Іспанії виросла з 20 тис. чоловік в 1936 р. до 300 тис. чол. на початок 1937 р. У той час, як республіканці звернулися за військовою допомогою до СРСР, націоналістам допомога була надана Італією і Німеччиною. При цьому діяв Комітет з невтручання Ліги Націй, до складу якого входили всі іноземні держави, що фактично брали участь у війні.

       Комінтерн почав вербування людей в антифашистські інтербригади. Хоча в них билися люди різних політичних поглядів, але все таки комуністи в них відігравали головну роль.

       На стороні Франка теж билися добровольці з різних країн, не тільки з Італії і Німеччини, але і з Ірландії, Франції, а також російські емігранти.

        Якщо пропаганда однієї сторони представляла цю війну як «боротьбу з силами фашизму і реакції», то з іншого боку це бачилося як «хрестовий похід проти червоних орд».

        У результаті трирічної громадянської війни перемогу отримали націоналісти. Ближче до кінця війни наступило охолодження в стосунках як у республіканців з СРСР, так і у Франка з Німеччиною і Італією.

        Заколот Франка в 1936 році спочатку переміг тільки в Африці, на іспанських островах Середземного моря і частково в Західній Іспанії.

       Перед бунтівниками стало невідкладне завдання перекидання своїх військ з африканських колоній до європейської Іспанії. Зробити це морем було практично нездійсненно із-за патрулювання республіканського флоту. Тут Франко прийшло на допомогу Гітлер, відразу після початку заколоту особистим наказом, що виділив ескадру транспортних літаків Юнкерс для перекидання по повітрю франкістів і колоніальних марокканських частин в Європу.

       Повстання франкістів 1938 року розділило республіку на два фронти і відокремило Каталонію (Барселону) від мадридського центрального фронту. Через декілька місяців, в січні 1939 р., Франко захопив Каталонію.

Республіканський уряд поліг навесні 1939.

Хижі пролетять над Мадридом птахи.

Пил, і щебінь, і битий камінь.

Розпорені двері, як жили

Гострими кромками пір'я.

Дивіться!

Вивернули назовні

Білі кістки будинків мадридських,

Переламані вулиці,

Люди течуть потоком.

Вмирає Мадрид.

ДОДАТОК 3

    ДОДАТОК 4 

   ДОДАТОК 5 

   Документ 1

Ф. Ф.Раскольников «Відкритий лист Сталіну»

Ф. Ф.Раскольников (1892-1939). Не прийняв режим Сталіна. З 1938 року проживав в Парижі як політичний емігрант. Виключений з партії, оголошений «ворогом народу», позбавлений радянського громадянства. Події 30- років, що трагічно позначилися на долях багатьох радянських людей, потрясли Раскольникова. Так з'явився його «Відкритий лист Сталіну» від 17 серпня 1938 р.    «..Сталін, Ви оголосили мене «поза законом». Цим актом ви зрівняли мене в правах – точніше, в безправ'ї зі всіма  радянськими громадянами, які під вашим владицтвом живуть поза законом. Зі свого боку відповідаю повною взаємністю: повертаю вам вхідний квиток в побудоване вами «царство соціалізму» і пориваю з Вашим режимом. Ваш «соціалізм», при торжестві якого його будівельникам знайшлося місце  лише за тюремними ґратами, так само далекий від дійсного соціалізму, як свавілля Вашої особистої диктатури не має нічого загального з диктатурою пролетаріату..

   Під натиском радянського  народу Ви «дарували» демократичну Конституцію. Вона була прийнята з непідробленим ентузіазмом. Чесне проведення в життя демократичних принципів конституції 1936 року,  що утілила надії і сподівання всього народу, ознаменувало б новий етап розширення радянської демократії. Але у Вашому розумінні всякий політичний маневр  - синонім обдурювання і обману. Ви культивуєте політику без етики, влада без чесності, соціалізм без любові до людини.

                         Що ви зробили з Конституцією? Злякавшись свободи вибору, «як стрибка в невідомість», що загрожував Вашій особистій владі, Ви розтоптали Конституцію, як клаптик паперу, вибори перетворили на жалюгідний фарс голосування за одну-єдину  кандидатуру, а сесії Верховної Ради наповнили акафістами і оплісками на честь самого себе. У проміжках між сесіями Ви безшумно знищуєте  «опозиційних» депутатів, глузуючи з недоторканності і нагадуючи, що господарем землі радянської є не Верховна Рада, а Ви.

          Ви зробили все, щоб дискредитувати соціалізм. Замість того, щоб піти по лінії наміченого Конституцією  повороту, Ви пригнічуєте зростаючу  незадоволеність насильством і терором. Поступово замінивши диктатуру пролетаріату режимом Вашої особистої диктатури, Ви відкрили новий етап, який в історію нашої революції  увійде під ім'ям епохи терору.»  («Осмислити культ Сталіна» - М., 1989. с.612)

   Документ 2

        « Музика Шестаковича мені завжди подобалася . І раптом я читаю, що опера Шестаковича «сумбур замість музики». Це сказала «Правда», тобто голос комуністичної партії. Як же мені бути? Найлегше було б сказати: я помиляюся .Але тоді я допустив би можливість того, що помиляється партія. До чого б це привело? .Є генеральна лінія партії. Якщо я погоджуся з цією лінією в якомусь відрізку, то весь складний малюнок життя звалиться. І тому я погоджуюся і говорю, що і на цьому відрізку мистецтва  партія, як і у всьому, має рацію». (Долуцький І.І., Журавльова В.І.   Історія Росії XX ст.- М., 2000

УРОК 2

Тема «Новий  курс» президента Ф. Рузвельта.

Мета уроку:

Освітня:

на історичному досвіді Сполучених штатів Америки показати становлення і зміцнення держави з ліберально-демократичними цінностями,

Розвиваюча :

удосконалювати уміння учнів аналізувати і узагальнювати отриманий матеріал на основі роботи з історичними документами.

Виховна:

показати роль держави та політичного лідера в збереженні основ демократії в період кризи;

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Вид уроку: урок-лекція

Форма уроку: урок-презентація

Устаткування: комп'ютер, проектор, інтерактивна дошка, політична карта світу, атлас,  економічна карта США, портрети політичних діячів США, історичні документи.

Структура уроку:

І .    Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання ( Повторення раніше вивченого матеріалу. Робота з історичними документами. )

ІІІ. Вступне слово викладача: мотивація та актуалізація теми уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу. Робота з презентацією.

V.   Закріплення нових знань і умінь.

VІ. Підведення підсумків уроку. Завдання додому.

ХІД УРОКУ

І..    Організаційний момент

ІІ.     Перевірка дом. завдання

Викладач

- Спираючись на дані історичні документи (робота з ними проводилася дома самостійно) дайте своїми словами характеристику події, що відбувається в США

   1.     Журнал “ Нью уоркер” писав на початку 1932 року:

“ Всякий, хто хоче бачити кінець цивілізації, може це зробити, побувавши на розі Вест-стріт і Спрінг-стрит в Нью-Йорку. Тут виросло ціле селище халуп і халупок, скроєних з пакувальних матеріалів, бондарних дошок, шматків заліза і іншого мотлоху. Люди вимушені жити в цих будках ще і тому, що нью - йоркська Центральна залізниця виявилася не в змозі переправити їх в інше місце”.

   2.      Деякі штати намагалися закрити свої кордони “ чужих” бродяг. У сонячній Каліфорнії в бездомних залишалася надія знайти роботу на плантаціях хоч би за прожиток. Але там ухвалили закон про кримінальне покарання тих жителів штату, хто допомагає біднякам в'їхати на його територію. У колись багатому Чикаго сповна доброчесні люди, втративши роботу, намагалися вижити і прогодувати сім'ї, з раннього ранку і до пізнього вечора чергуючи на міських звалищах. “Ненажерливі чоловіки часто забиралися у вантажівки ще до того, як з них звалювали вміст. і розтаскували все краще, не даючи жінкам пробувати щастя”, - говорилося в звіті спеціально створеної комісії, що займається вивченням “вжитку” харчових відходів.

   3.     Жах ситуації полягав в тому, що практично ніхто не розумів, чому коштують заводи і фабрики, поїзди і пароплави, чому люди голодують, коли федеральні склади ломляться від продовольства, скупленого для підтримки цін.

 4.        Президент США Гувер стверджував: “ Уряд повинен займатися державними справами. Бізнес же слід надати самому собі”. Він відкидав ідею державного втручання в економіку, оскільки ця ідея підриває “ американський устрій” і священне право приватної власності.

   5.    Тижневик “ Ліберті” писав: “Якщо що-небудь не буде найближчим часом зроблено для виправлення цього страхітливого положення, в якому ми зараз знаходимося, то революція може обрушитися на нас у будь-який момент. Зараз нам необхідне військове положення. Зараз не час для цивільних законів. Президент повинен користуватися диктаторськими повноваженнями”. Гувер був морально готовий до цього, та і багато військових вважали, що “ американська армія. здатна узяти контроль над країною”. Але на виборах 1932 р. Республіканці потерпіли нищівну поразку. Президентом став кандидат від демократів Франклін Делано Рузвельт.

(відповіді учнів по всіх документах єдині – мова ведеться про економічну кризу у США)

 Учень робить повідомлення про Ф. Д. Рузвельта. (слайди 2,3,4)

Робота над схемою  

 Викладач

- Зубожіння мільйонів людей загрожувало суспільним вибухом. Активізувалася комуністична партія. Створювалися нові радикальні організації - фашистські, анархістські та інші. Іншу серйозну небезпеку для держави представляла організована злочинність - мафія. Розбагатівши на контрабандній торгівлі спиртним в умовах “сухого закону”, мафіозні угрупування брали під контроль цілі міста, підкуповували державних службовців і поліцейських.

       Ще в 1930 році Рузвельт говорив: “ Для мене безперечне те, що країна повинна серйозно змінитися впродовж життя одного покоління. Історія учить, що нації, в яких це час від часу відбувається, позбавлені від революцій”. Для виходу з ситуації, що склалася, Рузвельт пропонує програму реформ, яку назвав “ New Deal”. Цей вираз часто переводиться як “новий курс”, хоча насправді воно означає “ нова операція”, “новий контракт”. Сенс цієї операції полягав в тому, що в обмін на підтримку з боку населення влада зобов'язалася змусити крупних капіталістів поділитися доходами з простими людьми, знедоленими   кризою.

(слайд 5)

ІІІ. Вступне слово викладача: мотивація та актуалізація теми уроку.

Викладач

- Сьогодні ми з вами  почнемо  вивчення нової  теми про  США –

 “ “Новий курс” президента Ф.Рузвельта.” Програма реформ ,що була розроблена Франкліном Рузвельтом для виводу країни з економічної кризи актуальна і в сучасному світі, коли більшість держав опинилися в подібній ситуації, в тому числі і наша з вами країна.

3.Вивчення нового матеріалу. Робота з презентацією:

Лекція викладача

(паралельно лекції проводиться робота з презентацією)

“Новий курс” Рузвельта

а) Банківська реформа (золотий запас США був переданий в державне казначейство, страхування дрібних і середніх вкладників і так далі).

(слайд 6,7)

б) Створення спеціальної федеральної організації – Національній адміністрації по оздоровленню промисловості (НІРА) – насадження “кодексів чесній конкуренції” (норми, що встановлюють однаковий для всієї даної галузі промисловості рівень заробітної плати, однакову тривалість робочого дня і т. ін.). (слайд 8,9,10)

в) Закон 1933 р. Про регулювання сільськогосподарського виробництва (виплата компенсації фермерам за скорочення виробництва). Програма допомоги тим, кому вона потрібна  (суспільні роботи різного призначення для безробітних і так далі).  (слайд 11,12,13)

г) Закон про соціальне забезпечення (14 серпня 1935 р.) - створення державної системи по наданню допомозі вдовам, сиротам, інвалідам, по страхуванню безробітних і по пенсійному забезпеченню). (слайд 14,15)

д) Закон про трудові стосунки (закон Вагнера) – закріплення права робітників на профспілку і страйк, створення системи державного регулювання трудових стосунків. “Зрушення вліво”: (слайд 16,17)

е) Реформування системи оподаткування – підвищення ставок податків на надприбутки, спадки і дарування.

Значення “Нового курсу”  (слайд 18- привести до руху картинки слайду)

а)  Введення “нового курсу” - переломний момент в історії США.

б) Вперше держава узяла на себе роль гаранта соціальній захищеності громадян.

в) Подальший розвиток ліберальної демократії (розширення прав громадян).

г)   Тенденція до зростання державного втручання набула форми ліберального реформізму. Вихід з кризи за допомогою соціального компромісу.

4.Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання.

- Вибравши роль підприємця або найнятого робітника, підготувати:

а) виступ в захист “нового курсу” Рузвельта;

б) виступ, що містить критику “нового курсу”.

Додаток 1 (презентація «Новий курс» президента Ф.Рузвельта»)

УРОК 3

Тема :  Лютнева революція 1917 року в Росії

Мета:

Освітня:

Виявити причини і наслідки Лютневої революції  в Росії, розкрити  її  хід;  проаналізувати  політику  Тимчасового   уряду.

Розвиваюча:

Формувати уміння аналізувати, узагальнювати історичний матеріал, працювати з історичними документами.

Виховна:

Розвивати інтерес до історичного минулого  своїє Вітчизни.

Тип   уроку: урок  вивчення нових знань

Вид уроку: дослідження з використанням слайдів презентації

Форма    проведення:   колоквіум     у     формі       теоре­тичного дослідження

Устаткування:

презентація,  історичні документи, політична карта світу, підручник для 10 класу «Всесвітня історія» (1914-1939) під редакцією П.Б. Полянського, К., «Генеза»,  2004

Структура уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів по темі « Перша світова війна»
3. Мотивація  навчальної діяльності
4. Вивчення нового матеріалу

а)   Причини і хід Лютневої революції 1917 р.

б)   Зречення Миколи ІІ  від влади. Падіння монархії

в)   Єство Двовладдя

г)   Політика Тимчасового уряду

д)   Альтернативи розвитку країни. Політичні підсумки революції

5.   Закріплення нових знань і умінь учнів

6.   Підсумки уроку

7.   Домашнє завдання

Хід уроку

І Організаційний момент

IІ. Актуалізація знань учнів по темі «Перша світова війна»

Виконання завдань із слайдів 1-3  ( Додаток1)

IIІ. Мотивація учбової діяльності

Викладач:

- Ми з вами пригадали важливу подію в історії Росії - Першу світову війну. А як російське суспільство відносилося до участі Росії в даному світовому конфлікті? (Обговорення, відповіді учнів)

- Незадоволеність суспільства політикою царизму вилилося в Лютневу революцію 1917 р. і привело до знищення монархії в Росії. (слайд 4 з темою)

- Зверніть увагу на основні цілі та завдання  нашого уроку? (слайд 5 )

IV. Вивчення нової теми

Викладач:

– Будь-яку подію необхідно починати аналізувати з його причин.

а) Завдання: Уважно прослухайте текст історичного  документа про причини Лютневої революції і випишіть в зошит основні з них:

       Участь Росії в Першій світовій війні привела до початку в країні економічної розрухи, убогості і голоду серед населення. У важкому положенні знаходилося селянство, що страждало від малоземелля і убогості. У складних умовах знаходилися і робітники, оскільки повністю було відсутнє робоче законодавство. З цими проблемами Микола II не міг впоратися самостійно. До того ж його відчайдушна спроба зберегти самодержавних буд, відмову від надання населенню політичних прав і свобод привели до наростання протистояння суспільства і держави. У такій ситуації Державна Дума вимагала відставки «царського уряду» і створення уряду, відповідального перед Думою.

( із спогадів В.В. Шульгіна (30, с.130)

Викладач

• А  тепер    давайте   перевіримо  ваші  записи.   Зверніть

 увагу на екран (слайд 6), порівняєте причини, вказані на слайді з вашими.

Викладач

-  Ми з вами разом з'ясували причини Лютневої революції.

Викладач

– А тепер нам необхідно дізнатися про основні події революції. Я пропоную вам уважно прочитати п. 1 § 12 і відповісти на питання, які ви бачите на екрані (слайд 7). Спочатку ознайомтеся, будь ласка, з пропонованими питаннями, а потім переступайте до вивчення інформації і роботи над нею.

Викладач

- Спасибі за роботу, за грамотні і логічні відповіді. Ви правильно відзначили основні події революції, а тепер погляньте на екран, де приведені основні події Лютневої революції, які ви вже назвали. (слайди 8-9)

б) Викладач

- Вам вже відомо, що підсумковою подією Лютневої революції стало зречення Миколи II від престолу і як наслідок – скинення монархії. У зв'язку з цим я пропоную вам попрацювати з документом «Маніфест про зречення Государя Імператора Миколи II від престолу Російського і про складання з себе верховної влади» і виконати завдання до нього. Це дозволить нам ще точніше оцінити події 1917 років. (робота з документом)  (Додаток 2).

в) Викладач

- Після знищення монархії в Росії встановилася особлива форма правління – Двовладдя. Вам необхідно з'ясувати суть даного явища. На екрані перед вами порожня схема, яку вам належить заповнити, використовуючи матеріал підручника п. 2, 4 § 12. (слайди 10,11)

 г) Викладач

– Отже, ми разом з вами виявили і пояснили суть Двовладдя, дізнались про лідерів тієї і іншої течії, а тепер нам належить дізнатися про цілі і завдання Тимчасового уряду, порівняти їх з причинами революції, знайти точки зіткнення.

(Робота з документом «Декларація Тимчасового уряду про його склад і завдання» ) (Додаток 3).

д) Викладач

– Кожна подія в історії має обов'язковий підсумок. Так і в Лютневій революції є свої особливі підсумки. (слайд 12).

(аналіз підсумків революції по слайду і схемі).

VII. Закріплення нових знань і умінь учнів

- Перефразовуючи слова історика Н.Бердяєва  доведіть, в чому виявилася « успіх» Лютневої революції.

- Що могло перешкодити розвитку демократичного етапу революції

- підтвердіть або спростуйте висловлення Н.Бердяєва

VII. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

- Для закріплення вивченого матеріалу, вам пропонується опрацювати параграф підручника з теми уроку, виконати вдома таблицю, зробити завдання 1,3 до § 12. Також у вас є можливість виконати індивідуальні завдання на вибір.

(слайд 13)

Спасибі за відмінну роботу на уроці!

ДОДАТОК 2

   Об отречении Государя Императора Николая II

от престола Русского и о сложении с себя верховной власти

          Ставка                                                                        Начальнику штаба

     В дни большой борьбы с внешним врагом, стремящимся почти три года поработить нашу Родину,  Господу Богови угодно было послать России  новое тяжелое испытание.  Внутренние  народне волнения, что начались , угрожают  тяжело  отразиться  на  последующем  ведении настойчивой войны.  Судьба России, честь героической нашей армии, благо народа,  все будущее дорогой нашей Отчизни  требуют доведения войны  во что бы те не стало до победного конца.  Свирепый враг напрягает последние силы  и уже  близок  час,  когда  доблестная армия   наша  совместно  со  славными  нашими  союзниками  сможет остаточно сломить врага.  В эти решительные дни в жизни России почтили мы долгом совести облегчить народу нашему тесное единение и объединение всех сил народных для быстрого достижения победы и  в согласии с Государственной думой признали мы за благо отречься от престола  государства Русского  и  сложить  ис  себя  верховную власть.

     Не  желая расстаться с любимым сыном нашим,  мы передаем наследство наше брату нашему большому князю Михаилу  Александровичу и   благословляем   его  на  вступление  на  престол  государства Русского.   Завещаем    брату    нашему    править    делами государственными    в    полном    и   нерушимом   единении   с представителями  народу  в  законодательных  учреждениях ,  которые  будут  ими установлены,  принесши в том нерушимую  присягу. Во имя горячо любимой Родины призываем всех верных сыновей Отчизны   к   выполнению   своего   святого   долга  перед  нею, покорностью господу в тяжелую минуту всенародных испытаний и помочь ему вместе с представителями народа вывести государство Русское на дорогу победы,  благоденствия  и  славы.  Да  поможет Господь Бог России.

                                                                          Подписал: Николай II

                                               г. Псков. 2 марта, 15 часов 1917 р.

Питання до документа:

1.Як Микола II пояснив своє рішення про зречення?

2.Чи можна назвати це зречення добровільним? Чому?

Свою думку обґрунтуйте.

ДОДАТОК 3

Декларация Временного правительства о его составе и задании

      ОТ ВРЕМЕННОГО ПРАВИТЕЛЬСТВА

Граждане!

          Временной комитет членов Государственной думы при содействии и сочувствии столичных войск и населения достиг в данный час такой  меры  успеха над темными силами старого режима,  что он позволяет   ему   приступить   к      более крепкому    устрою исполнительной власти.

         В своей настоящей деятельности кабинет будет руководствоваться следующими основаниями:

     1. Полная и немедленная амнистия по всем делам  политическим и религиозным,  в том числе террористическим покушениям,  военным восстаниям , аграрным преступлениям и так далее

     2. Свобода  слова,  печати,  союзов,  собраний  и  забастовок  с распространением   политических   свобод   на   военнослужащих  в пределах, которые допускаются военно-техническими условиями.

     3. Отмена всех  сословных,  вероисповедальных  и  национальных ограничений.

     4. Немедленная  подготовка  к  созыву   общего, равного,  тайного и прямого голосования в Учредительное  собрание, которое установит форму правления и Конституцию страны.

     5. Замена  полиции народной милицией с выборным начальством, подчиненным органам местного самоуправления.

     6. Выборы  в  органы  местного  самоуправления   на основе общего, прямого, равного и тайного голосования.

         Председатель Государственной думы   М.В.Родзянко.

         Председатель Совету министров           кн. Г.Е.Львов.

         Министре: П.Н.Милюков                       Н.В.Некрасов   

                          А.Н.Коновалов                   А.А.Мануйлив

                          М.И.Терещенко                   В.Н.Львов

                           А.И.Шингарев                    А.Ф.Керенский.

  Питання до документа:

1.Які зміни внесла Декларація до політичного устрою Росії?

2.Які завдання стояли перед Засновницькими зборами?

3.Охарактеризуйте принципи вибіркового права, названі в Деклараціъ?

УРОК 4

Тема:  СРСР від сталінізму до "відлиги" (1945—1964 рр.)

Цілі:

• визначити основні тенденції розвитку СРСР в 1945 – 1964 ; охарактеризувати останні роки правління І. Сталіна і реформи Н.Хрущова, розкрити причини відчуження              Н. Хрущова  від влади, використовуючи новітні мультимедійні і інтерактивні технології;
• закріпити навики аналізу і зіставлення історичного    матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах, розмежовувати об'єктивні факти і суб'єктивні думки (стереотипи);
•  підсилити мотивацію учнів до самостійного пізнання;  сприяти збагаченню їх соціального досвіду.

Тип уроку: комбінованнй

Вид уроку: урок-портрет епохи (урок занурення в історію).

Основні поняття і терміни: наддержава, відновлення, сталінізм, культ особи, “ленінградська справа”, “справа лікарів”, “ждановщина”, космополітизм, “відлига”, десталінізація, реабілітація, реформи Н.Хрущова.

Основні дати:

1946 р. – перші післявоєнні вибори у Верховну Раду СРСР;  1946-1947 рр. – засуха і голод;                                                   1946-1951 рр. – четверта п'ятирічка;                                                 5 березня 1953 р. – смерть І.Сталіна;                                            1953-1964 рр. – перебування при владі Н.Хрущова;                    1956 р. – ХХ з'їзд КПРС, критика “культу особи Сталіна”.

Устаткування:

Підручник “Всесвітня історія. Новітній час. 1939-2001 гг.” (автори Ю.В.Бураков, Г.М.Кипаренко, С.П.Мовчан), настінна карта “СРСР в 1950 – 1980-х гг.”, мультимедійні презентації уроку, створені з використанням програми PowerPoint 2003.

Оформлення аудиторії:

На стінах  розміщені портрети Н.Хрущова, Л.Брежнєва, карта “СРСР в 1950 – 1980-х роках”, піонерський галстук, плакати часів епохи “застою”. На столі викладача , накритому скатертю, - томи зібрання творів В.І.Леніна, радіола, грамплатівки, радянські монети, старі родинні фотографії. На підлозі – доріжки, як в квартирі -“хрущовці” радянських часів.

Під час уроку використовується мультимедійний проектор.

Музичне оформлення:

На перерві перед початком уроку грають патріотичні, піонерські і комсомольські пісні часів 50-х років.

Структура уроку

І Організаційний момент.                                                                   ІІ Вступне слово викладача: активізація і мотивація теми уроку.  ІІІ Вивчення нового матеріалу .                                                              ІV Закріплення  нових знань і умінь учнів                                            V Підсумки уроку                                                                                 VІ Домашнє завдання                                                                               

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

      Перед початком уроку учні за кольорової гамою розподіляються на чотири групи.

ІІ. Вступне слово викладача: активізація і мотивація теми уроку. 

Викладач:                                                                                                      - Сьогодні  ми  з  Вами  починаємо  вивчення  теми  “СРСР.Відновлені та нові незалежні держави» . Пропоную вам записати назву цієї теми в своїх зошитах.                                                    (Використовуються слайди презентації “Від сталінізму до “відлиги”.)

Слайд № 1.

Тема складається з трьох уроків вивчення нового матеріалу і уроку тематичного оцінювання.

- Що ми дізнаємось під час вивчення цієї теми?

-У нас будуть зовсім незвичайні уроки – уроки занурення в епоху. Ми спробуємо відчути те, що відчували ваші бабусі і дідусі, коли були зовсім молодими в роки правління Микити Хрущова, спробуємо поставити себе на місце ще юних в період брежнєвського “застою” ваших батьків, дізнаємось про те, як розпалася могутня держава – Радянський Союз і як розвиваються країни, що виникли на його руїнах.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                              Викладач                                                                                                    - Урок, з якого ми починаємо вивчення даної теми, називається “СРСР від сталінізму до “відлиги”. Давайте запишемо його назву в зошит

Слайд № 2.

Викладач:                                                                                                  -У 1945 році закінчилася найтрагічніша для радянського народу війна. Які були її наслідки для Радянського Союзу? Давайте пригадаємо про це, використовуючи пункт «Економічне положення» параграфа 19 та за допомогою таблиці,що находиться у вас на столах. (Додаток 1)  Пропоную вам працювати над завданням всією групою, виділяючи основні наслідки війни. Даю вам на виконання цього завдання три хвилини.

(Завдання виконуються в групах з використанням методу “Коло ідей”).                                                                                                     Коли групи завершили виконання завдання і готові надати свою інформацію, викладач просить кожну групу по черзі надати лише один аспект, який вони обговорювали. Продовжуючи по кругу, вчитель опитує кожну групу по черзі, поки не вичерпаються всі відповіді.

Після   завершення   виконання   завдання    викладач    пропонує зробити висновки :                                                                              - Надайте  характеристику наслідкам цієї війни для СРСР двома-трьома реченнями.(Відповіді учнів. Оцінювання відповідей.)

Викладач:                                                                                              - На уроках по історії України вже говорилося про відновлення народного господарства в СРСР. Давайте пригадаємо основні особливості відновного періоду. Зробимо це, використовуючи метод мозкового штурму. Запам'ятаєте його основні правила:

А. Говорити  все, що прийде вам в голову.                                           Б. Не обговорюйте і не критикуйте вислови інших.                             В. Не можливо повторювати ідеї, запропоновані ким-небудь іншим.

(Викладач звертає увагу учнів на те, що правила мозкового штурму знаходяться і на плакаті в аудиторії.)

Викладач:                                                                                                                -При виконанні цього завдання ви можете користуватися пунктом “Економічне положення” параграфа 19.                  (Шляхом використання інтерактивної методики “Мозковий штурм” учні згадують основні особливості післявоєнного відновного періоду.)

(Після закінчення виконання завдання вчитель дякує учням за роботу, робить висновки:

Викладач:                                                                                                      - Як ви бачите, результати відновного періоду були неоднозначними. З одного боку, впродовж 1946-1950 рр. затягнулися страшні рани війни. Повністю відновлена промисловість і навіть збільшено виробництво. З іншої – ціна відновлення була дуже висока. Зниження реального рівня життя, важкі житлові і побутові умови були характерними для більшості населення. Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сільського господарства. На селян, які отримували мізерні заробітки, не поширювалися соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорти, а, відповідно, вільно переміщатися по країні. Також їм доводилося платити високі податки на присадибні ділянки. Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керівництво продовжувало застосовувати примусові і репресивні методи, що і привело до голоду в посушливих 1946-1947 рр.

На екрані з'являється слайд № 3.                                                              

Викладач пропонує учням пояснити поняття “сталінізм”. (Відповіді учнів. Оцінювання відповідей.)

Викладач:                                                                                                     - Як ви думаєте, чи змінилася влада І. Сталіна в результаті перемоги радянського народу у війні?                                                          (Учні відповідають, вказуючи на зміцнення влади Сталіна. Оцінювання відповідей.)

Викладач:                                                                                                  -Так, дійсно, сталося зміцнення влади Йосифа Сталіна. Відбувалася подальша централізація державного управління, збільшення державного апарату, згортання будь-якої самостійності на місцях (хоча в 1946 році пройшли перші післявоєнні вибори у Верховну Раду СРСР, їх результат був вже заздалегідь відомий – депутатські місця зайняли висуванці Комуністичної партії). Продовжувалися репресії проти військовополонених і що репатріюють. Про посилення репресій говорили і “ленінградську справу”, “справу лікарів”, боротьба з космополітизмом, посилення ідеологічного тиску – ждановщина. (Йде ознайомлення з пунктом параграфа 19 «Суспільне-політичне життя» )

Слайд № 4.

Під час розповіді викладача на дошці з'являються слова і словосполуки:                                                                                     Вибори.                                                                                              Репресії.                                                                        “Ленінградська справа”.                                                                    “Справа лікарів”.                                                                       “Боротьба з космополітизмом”.                                              Посилення ідеологічного тиску – “ждановщина”.

Викладач:                                                                                                  -5 березня 1953 р. помер І. Сталін. У країні відразу починається боротьба за владу між секретарем ЦК КПРС Н. Хрущовим, главою Ради Міністрів Г.Маленковим і главою Міністерства внутрішніх справ Л. Берією. В результаті боротьби між цими політичними діячами до влади прийшов Микита Сергійович Хрущов.

Слайд № 5-7.                                                                                             (Під час розповіді викладача на дошці з'являється схема: слово “влада” і портрети Н. Хрущова, Г. Маленкова и Л. Берії.)     

Викладач:                                                                                                     - Прихід   до    влади    Хрущова   став   початком   процесу, який незабаром отримав назву “відлигу”.                                                               -Скажіть, будь ласка, з чим у вас асоціюється слово “відлига”?

Слайд № 8.                                                                                        (Малюнок “Відлига”.)

Викладач:                                                                                                               -У даному випадку відлигою називали спробу лібералізації суспільно-політичного життя, проведення значних соціально-економічних реформ в період 1953-1964 рр. Давайте запишемо це визначення у ваші зошити.

Слайд № 9.         

 Викладач :                                                                                              - Процес “відлиги” - спроба лібералізації суспільно-політичного життя,   проведення   значних   соціально -  економічних реформ. Забігаючи   вперед,    хочеться    пригадати    історію   створення надгробного   пам'ятника   Н. С. Хрущову   відомим   російським скульптором   Ернестом  Невідомим,   який,  створивши  його   з білого  і  чорного  мармуру,  сказав:  “Я  так  і  не  зрозумів, чого в нім було більше: білого чи чорного.”.

Слайд № 10.  

 Викладач:                                                                                                         - Чого ж більш було в цій людині: білого чи чорного?                  Давайте спробуємо сьогодні це з'ясувати.                                                                14 лютого 1956 року відкрився ХХ з'їзд КПРС, на якому Хрущов розвінчав культ особи Сталіна, розкривши його злочини проти радянського народу. Як ви думаєте, чому Хрущов пішов на засудження культу особи?

Це  була   історична   необхідність    або    Хрущов   переслідував особисті цілі?                                                                                      (Відповіді учнів. Оцінювання відповідей.)                                        Викладач                                                                                                      - Як  ви  думаєте,   якою  була  реакція  суспільства  на  ХХ   з'їзд КПРС?                                                                                                           (Під час відповідей учнів на дане питання вчитель підводить їх до проведення дискусії. Узагальнення відповідей учнів через ознайомлення з текстом на сторінці 117)

Викладач:                                                                                                       - Хрущов   здійснив   спроби   провести   цілий  ряд  економічних і суспільно-політичних  реформ.  Пропоную вам зараз  з'ясувати, в чому була їх суть і які були їх  наслідки.  Прошу  вас відкрити  пункт    “ Економічні    і  суспільно - політичні    реформи”   § 20.  На   ваших   столах  (група 1  і   група   2)  знаходяться    листи   з  формою  таблиці   “Економічні   реформи Хрущова”., та (група 3 і  група  4 )  « Суспільно - політичні  реформи  Хрущова».   Спробуйте,     користуючись   текстом    підручника,   вписати   в  ці     таблиці   позитивні   і  негативні   наслідки  реформ Микити  Сергійовича.                                                                                   (Робота в  групах. Після  закінчення  роботи  викладач  пропонує вийти  до  дошки  двом  учням  – представникам  різних   груп.  З використанням   елементів дискусії  і  елементів  інтерактивної методики  “Круг   ідей”    проводиться  виявлення   позитивних і негативних   наслідків   реформ   Микити   Хрущова. Оцінювання учнів.)

Викладач                                                                                                        - Ось і змогли ми відповісти на наше проблемне питання. Але кожен з нас складе свою точку зору відносно діяльності Микити Сергійовича Хрущова – дуже неординарної людини, під час знаходження при владі якого в космос полетіла перша людина і освоювалася цілина, покращилися стосунки з США і бездумно упроваджувалася в сільське господарство кукурудза, людини, яка, виступаючи в ООН, в роздратуванні стукав по трибуні своєю знятою туфлею, людини, яка першим висунула гасло: “Наздоженемо і переженемо Америку!”. (слайд 17)

(Розповідь викладача супроводжується показом слайдів 11-15

Викладач

- Суперечливий характер керівництва Хрущова виявився у відношенні і своїх партнерів, і своїх противників на міжнародній арені.

1) Кремль в особі Хрущова поводився в країнах – сателітах як господар:

а) влітку 1953 роки було пригнічено народне повстання в ГДР;

б) восени 1956 – потопили в крові революцію в Угорщині;

в) напруженість в стосунках з Югославією зберігається тривалий період.

2) Поза радянським блоком виявилися Китай і Албанія, де встановлюються культ Мао Цзедуна і Енвера Ходжі.

3) З країн Сходу союзниками вважалися лише ті, хто виступав з антиімперіалістичних позицій.

4) СРСР підтримував зброєю і грошима національно-визвольний рух в країнах Азії і Африки, одночасно виступаючи за мир у всьому світі.

5) У боротьбі за мир і роззброєння показав себе в наступних прикладах:

а) 1955 – вивід військ  держав - переможців з Австрії за вимогами  СССР;

б) Москву відвідала делегація ФРН на чолі з Аденауером. Встановлені дипломатичні стосунки;

в) 1956 – відновлення дипломатичних стосунків з Японією (вперше після закінчення 2 світових війни);

г) 5 серпня 1963 – СРСР, США, Англія підписали в Москві договір про заборону випробування ядерної зброї в 3-х сферах;

д) візити Хрущова в багато країн говорять про деяке потепління на фронті "холодної війни".

Проте в 1962 році напруженим моментом в післявоєнних стосунках стає Карібська криза. Світ вперше виявився на порозі ядерної війни. Протягом декількох годинників спостерігалося протистояння СРСР і США, де перший намагався розмістити на острові Куба ядерні ракети (з відома уряду Куби), а США вимагали їх прибрати з-під боку Сполучених Штатів. В останню мить Хрущов І Кенеді проявили здоровий глузд: у обмін на виведення радянських ракет, Кенеді гарантував безпеку Куби. Криза була здолана. Проте імпульсивність і грубість Хрущова не раз виявлялися в зовнішній політиці, що ставило радянських дипломатів в незручне положення. (Слайд № 16)

ІV. Закріплення  нових знань і умінь учнів

- Чим було обумовлено і в чому проявилася часткова ліберизація суспільного життя в СРСР після смерті Сталіна?                               - Чи зачепила вона засади радянської різновидності тоталітаризму?                                                                                                     - Дайте характеристику реформаторської діяльності М.Хрущова та  його   адміністративного   апарату   в економіці та управлінні.                 - Дайте  оцінку  соціальної політики радянського  керівництва   в межах 1945-1964 років.                                                                              - Назвіть  позитивні   і  негативні    риси   міжнародної   політики СРСР в 1945-1964 рр.

V. Підсумки уроку

Викладач:                                                                                                                    - Як ви бачите, спроба М.С.Хрущова модернізувати тоталітарну систему не удалася. На жовтневому пленумі ЦК КПРС в 1964 році в результаті змови партійно-державного апарату Микита Хрущов був знятий зі своєї посади і відправлений на пенсію. Його місце зайняв один з організаторів змови – Леонід Ілліч Брежнєв. Період “відлиги” закінчився.

Про наступний період в історії СРСР, період « застою» ми поговоримо на наступному уроці.

Слайд № 18

VІ. Домашнє завдання

Слайд № 19

.

Викладач                                                                                                - Прошу вас записати домашнє завдання: Прочитати §19,20 З'ясувати, що означає термін “дисидентство”.

(За наявності часу вчитель пропонує учням охарактеризувати правління М.С. Хрущова шляхом складання вірша методом “синквейн”. )

ДОДАТОК 1

Наслідки Другої світової війни

РОЗДІЛ 2           Приклади тестових завдань з використанням

                             інформаційно-компютерних технологій

Слайд 1    

Тема: Японія, Китай та Індія з 1945 р. – до початку ХХІ ст.

Тип уроку : контроль знань

Вид уроку :  телетестування

Мета уроку: з’ясувати рівень знань учнів з вивченої теми

Слайд 2.         «Архітектор» японського «економічного дива ».

а) К. Танака; 

б) Я. Накасоне; 

в) С. Окита;                                                             

г) Д. Коїдзумі                                                            

Слайд 3. Китайська Народна Республіка була проголошена...

а) 01.10.1949р.;

б) 01.10.1948р.;

в) 01.10.1947р.;

г) 01.10.1950р.

Слайд 4. «Китайський Сталін».

а) Чан Кайші;

б) Ден Сяопін;

в) Цзян Цзємінь;

г) Мао Цзедун.

Слайд  5. Назва британської колонії, яка була приєднана до Китаю в липні 1997року.

а) Макао;

б) Пекін;

в) Гонконг;

г) Токіо.

Слайд 6. Першим прем'єр-міністром незалежної Індії був…

а) Дж. Неру;

б) Махатма Ґанді;

в) Індіра Ґанді;

г) Раджив Ґанді.

Слайд 7. В результаті прийняття «Акту про незалежність Індії» були утворені два домініони:

а) Індія і Палестина;

б) Індія і Китай;

в) Індія і Пакистан;

г) Індія і Японія.

Слайд 8. Розподілите   події   в    хронологічній послідовності

а) проголошення КНР;

б) Сан-Франціський мирний договір;

в) «Акт про незалежність Індії»;

г) “культурна революція” у Китаї.

Слайд 9. Розподілите  в хронологічній послідовності  політичних лідерів за роками правління

а) Какуєй Танака;

б) Ден Сяопін;

в) Дж. Неру.

Слайд 10. Встановіть відповідність між політичними лідерами і державами:

а) Японія;

б) Китай;

в) Індія.

Слайд 11. Визначите імена політичних лідерів і роки їх правління.

а) Ден Сяопін;                                             1) 1949 – 1976 рр.;

б) Індіра Ґанді;                                            2) 1978 – 1989 рр.;

в) Мао Цзедун;                                            3) 1966 – 1977 рр.;

г) Пратібха Патіл.                                       4) 1980 – 1984 рр.

Слайд 12       

 Слайд 13  Критерії оцінювання

Тема :    СРСР в період «перебудови» (телепрактикум)

Мета уроку:

Освітня:

Узагальнити і закріпити матеріал по темі; виділити причинно-наслідкові зв'язки подій

Розвиваюча :

Формувати навики аналізу історичних документів; розвивати уміння використовувати ІКТ на уроках;

Виховна:

Виховувати відчуття причетності до історії країни

Тип уроку:  систематизації і узагальнення знань та умінь учнів

Вигляд уроку: урок –практикум

Форма уроку: телепрактикум з використанням презентації

Устаткування: комп'ютер, проектор, атлас,  економічна карта СРСР, портрети політичних діячів СРСР,  історичні документи.

Структура  уроку

                 І.  Експрес-опит

                 ІІ. Вирішення історичних завдань

                 ІІІ.Аналіз  документів

                 ІV.Тестування по темі: «Перебудова» в СРСР»

                 V. Формування висновків і підведення підсумків уроку

                 VI.Домашнє завдання

Хід уроку

 І                                   Експрес-опит               (Слайді 4)

1.Встанови послідовність зміни влади після смерті   Л.І.Брежнєва:

М.С.Горбачов

 К.У.Чєрненко

  Ю.В.Андропов

Слайд 5,6,7,8         Хто це? Коли він правив?  

Слайд  9                      

2.У якому році був проголошений курс на «прискорення» соціально-економічного розвитку країни?

3. Визначте нові методи господарювання, що з'явилися на підприємствах в ході економічних реформ:

 а) держприймання                      б) держрозрахунок

 в) бригадний підряд                    г) вибори директорів

 д) самофінансування                  е) створення роднаргосів

Слайд  10

4.У якій сфері життя суспільства було висунуто гасло гласності?

5. Книга «Перебудова і нове мислення для нашої країни і всього світу» була написана:

а) Ю.Андроповим

б) М.Горбачовим

в) Б.Єльциним

Слайд  11

6.  Коли були виведені радянські війська з Афганістану?

7.  У якому році була зруйнована Берлінська стіна?

8.  Коли закінчилася «холодна війна»?

9.  Коли М.Горбачов був вибраний Президентом СРСР?

10.Коли був проведений референдум з питання збереження СРСР?

Слайд  12

11. Коли Б.Єльцин був вибраний Президентом РФ?

12. Що означає абревіатура ГКЧП?

13. Коли була зроблена спроба опору новій владі і запобігання розпаду СРСР?

14. Яка подія сталася 8 грудня 1991 р. в Біловезькій пущі?

15. Що таке СНД?

ІІ                                      Історичні завдання

Слайд  13                             Завдання № 1
1.Які політичні процеси, що відбувалися в СРСР, відобразив автор малюнка?

2.Про що свідчить факт випуску «незалежної соціал-демократичної газети»?

Слайд  14                                                                    Завдання №2

Проаналізуйте фрагмент з книги М.Горбачова «Перебудова» і нове мислення для нашої країни і для всього світу»  (зображення тексту відображено на екран)

Дайте відповідь на питання:

1. Як Горбачов розумів завдання перебудови?

2. Чим,  ваш погляд, обумовлена необхідність змін в житті радянського суспільства?

ІІІ                                      Аналіз  документів

Слайд  15,16       

Питання до документа   (на екрані комп’ютера)

1. Які причини створення СНД називають автори документа?

2.  Які держави увійшли до складу Співдружності?

3.  Які цілі проголошує нова освіта?

ІV                                          Тестування

Слайд  17,18 ,19

Виконаєте завдання письмово по наступному тексту

Тест № 1

Ключ до тесту №1

1- в;  2-а, в, г;  3- б;  4- а; 5- б; 6-а,б, в; 7- а; 8- в; 9-в; 10- в

Слайд  20

Тест №2   (додатковий для творчого рівня)

  1.Поняття «перебудова»,  «гласність» пов'язані з ім'ям керівника СРСР

1) М. Хрущова

2) Л. Брежнєва

3)  Ю. Андропова

4)  М. Горбачова

2.Поняття «багатопартійність» у вітчизняній історії другої половини 20-го століття пов'язане з періодом:

1) першого десятиліття після Великої Вітчизняної війни

2) хрущовській «відлиги»

3) брежнєвського «застою»

4) «перебудови» під керівництвом М.Горбачова

3. «Загальнолюдські інтереси і цінності» - група понять, пов'язаних з політикою періоду, що проводилася в СРСР:

1) «застою»

2) апогею сталінізму

3) «відлиги»

4) «перебудови»

V          Формування висновків і підведення підсумків уроку.

Слайд  21

1.  Кризисні явища в економіці та інших сферах життя суспільства змусили керівництво країни на чолі з М.Горбачовим піти по шляху «оновлення соціалізму».

2. «Перебудова», що почалася, поставила питання про існування всього Радянського Союзу.

3. Протистояння між консервативними силами і демократичними, що зароджувалися, привело до краху КПРС, а потім  і СРСР.

VI        Домашнє завдання

Слайд  22

І. Написати есе по темі: «Причини розпаду СРСР»

ІІ. Відповісти на питання:

1.Чи був цей розпад неминучим?

2.Яким ви бачите  шлях розвитку країни, якби СРСР не розпався?

СПИСОК   ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабанський Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу: Методичні основи. К.: Просвіта, 2008

2.Виготський Л.С. Питання дитячої психології. Харьків., 1997.

3.Давидов В.В. Психологічна теорія учбової діяльності і методів початкового навчання, заснованих на змістовному узагальненні. Луганськ, 2002.

4.Зимня І. А. Педагогічна психологія. Х., .2000, с. 217–233.

5.Кочетів Н.С. Нестандартні уроки в школі. Історія (8–11 класів). Київ, 2002. с.3–6.

6. Третьяков П.І. Управління школою по результатах: практика   педагогічного    менеджменту.    Х.,    2001.

с. 184–186

7. Астцвацатуров Р. Педагогічний дизайн мультіме-дійного уроку // Вчитель, 2006, № 6, с. 10-15

8. Гольденберг М.Л. Технологія методу проектів при навчанні історії // Викладання історії в школі. 2001.

№ 4. с.71–72.

9. Градова А.  Управління пізнавальною діяльністю учнів  .//   Вчитель,   2004,   №  6,  стор .76 - 80,  2005,  №  2, с. 67-72

10.Кузина А. Навчальні завдання на уроках історії//  Вчитель.2002 № 6, с.24-25

11.Островський О. Б.Про формування інтересу учнів до історії // Викладання історії і суспілезнавства  в школі. 2001. № 10.