«МЕТОДИКА ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ З ІНФОРМАТИКИ»

Виконала:

Коваленко Маргарита Анатоліївна

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ

1.1. Дослідженість методики розробки інтегрованих уроків в педагогічній теорії й практиці

1.2. Сутність поняття інтеграція та інтегровані уроки

1.3. Класифікація та структура інтегрованих уроків

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ ІНФОРМАТИКИ

2.1. Особливості проведення інтегрованих уроків й основні завдання

2.2. Етапи підготовки інтегрованого уроку

2.3. Структура інтегрованого уроку

2.3.1. Основні завдання інтегрованих уроків

2.3.2.  Мета інтегрованих уроків

2.3.3. Відмінність інтегрованого уроку від звичайного

2.4. Вимоги при підготовці до інтегрованого уроку

2.5. Труднощі, які можуть виникнути при плануванні інтегрованих уроків

2.6. Результати інтегрованого навчання і його значення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А.Типи і форми інтегрованих уроків

ДОДАТОК Б . Конспект інтегрованого уроку з інформатики та географії

ВСТУП

У наш час стрімких змін суспільству потрібна школа, яка надає не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті, може підготувати  людину, що відрізняється високим рівнем творчості та професіоналізму, має моральну позицію, широку компетенцію. Нині одним з критеріїв випускника навчального є високий рівень знань, що включає достатню базу для наступного продовження освіти. А щоб випускник відповідав цим вимогам, в процесі навчання необхідно закласти основи цілісного підходу до вивчення процесів, що відбуваються у суспільстві, виробництві, навколишньому світі тощо.

Одним із шляхів реалізації нового державного стандарту є проведення інтегрованих уроків. Адже саме на них, крім формування та розвитку предметних компетентностей з інформатики, відбувається їх застосування на практиці.

Інтегрований урок – це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах.

 Інтеграція (від лат. іnteger – повний, цілий) – це об’єднання в ціле раніше ізольованих частин. Інтегровані уроки ставлять за мету об’єднати споріднені блоки знань із різних навчальних предметів навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення, сприйняття, мислення, почуттів учнів. Це дає можливість пізнавати явище з різних боків, досягнути цілісності знань[1].

Сутність інтеграції,  її форми і види розкриті в працях  Я.А.Коменського, Й.Г.Песталоцці, К.Д. Ушинський та ін. Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє стверджувати, що втілення в освітню практику інтегрованого підходу створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, прояву творчості дитини й учителя. Інтегроване навчання дає свободу вибору теми, змісту, засобів, які використовуються в організації навчання школярів.

Уроки інформатики - це універсальна сполучна ланка, що дозволяє «поєднати» практично всі шкільні дисципліни. При цьому інтеграційний характер курсу реалізується в рамках вимог обов'язкового мінімуму змісту середньої загальної освіти.

Інтеграція інформатики з іншими загальноосвітніми предметами є реальною необхідністю. Така інтеграція є засобом розширення можливостей шкільної освіти, способом методичного збагачення педагога і підвищення якості навчання. Введення інтеграції предметів в систему освіти дозволить вирішити завдання, поставлені в даний час перед школою і суспільством в цілому.

Отже, значущість проблеми інтегрованих знань в процесі вивчення інформатики та відсутність дидактико-методичних засобів використання інтегрованих підходів у викладанні інформатики в школі і обумовили вибір теми курсової роботи: " Методика проектування інтегрованих уроків з інформатики".

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ

1.       Дослідженість методики розробки інтегрованих уроків в педагогічній теорії й практиці

В історії розвитку науки проблема інтеграції - одна з найдавніших і досліджувалася в різних аспектах. Розкриття інтеграції як цілісного, складного, суперечливого і багатоаспектного розвивального процесу зумовлює необхідність аналізу дії філософських законів і категорій, які виступають інтеграторами всієї системи людського знання, використовуються як загальні принципи у процесі пізнання і мають методологічне значення для всіх наукових галузей. З позиції педагогічних наук інтеграція - це процес зближення і взаємопроникнення, який повинен вивести учня на розуміння єдиної наукової картини світу. Необхідність інтеграції зумовлена не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й центральним завданням освіти - розвитку і саморозвитку сутнісних сил дитини в їхній єдності і цілісності. У розвитку сучасних освітніх систем інтеграція виступає провідним принципом, який проявляється як спосіб і процес створення багатомірності картини світу, що об’єднує різні форми відображення дійсності. Інтеграція як об’єднання у ціле певних частин чи елементів вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого створюється цілісна картина світу у навчально-виховному процесі.

У вітчизняній та світовій психолого-педагогічній науці визначається об’єктивна необхідність віддзеркалення в навчальному пізнанні реальних взаємозв’язків об’єктів і явищ природи та суспільства; підкреслюється світоглядна і розвивальна функція інтегративних зв’язків, які є основою інтеграції, їх позитивний вплив на формування системи знань і загальний розумовий розвиток учня; розробляється методика скоординованого навчання різних предметів. Ще К.Д. Ушинський наголошував, що доки різні предмети викладатимуться незалежно один від одного, навчання не матиме ніякого суттєвого впливу на духовний розвиток дитини.

Мета навчання на інтегративній основі - дати цілісне уявлення про довкілля, сприяти підвищенню розумової активності школярів, забезпечити самовираження, самореалізацію, розвиток гармонійної особистості з притаманними їй загальнолюдськими цінностями.

Проблеми формування особистості на засадах інтегративності школи і позашкільних закладів, урочних і позаурочних видів діяльності досліджувалися Є.В. Суботським, Є.М. Помиткіним, В.Г. Смирновим. Важливість інтеграції школи і сім’ї, як первинних інституцій соціалізації, що спрямовують ціннісно-орієнтаційний особистісний розвиток виокремлено в роботах О.М. Докукіної, В.М. Соколова, Г.Я. Юзефовича .

Аналіз науково-методичного забезпечення щодо формування інтегрованих знань про людину і світ учнів висвітлено у дослідженнях дидактів та інноваційній діяльності практиків Г.М. Андрєєвої, Н.М. Бібік, К.Ж. Гузя, В.Р. Ільченко, Н.С. Коваль, Н.М. Свєтловської, О.Я. Савченко та інших [2].

На розвиток теорії і практики інтегрованого підходу до організації навчання вплинули й новітні нормативні документи, зокрема, національна програма “Освіта" (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті, Закон України “Про загальну середню освіту” [3].

1.2. Сутність поняття інтеграція та інтегровані уроки

На сучасному етапі розвитку освіти інтеграція набуває особливо важливого значення. Академік В.І.Ільченко наголошує увагу на тому, що інтегративний підхід “веде до інтеграції змісту освіти, тобто доцільного об’єднання його елементів у цілісність. Результатом інтегративного підходу можуть бути цілісності знань різних рівнів – цілісність знань про дійсність; про природу; з тієї чи іншої освітньої галузі; предмета, курсу, розділу,теми. Інтегративний підхід реалізується під час вивчення інтегрованих курсів чи окремих предметів з освітньої галузі, коли цілісність знань формується завдяки інтеграції їх на основі спільних для всіх предметів понять, застосуванню методів і форм навчання, контролю і корекції навчальних досягнень учнів, що спрямовують навчальний процес на об’єднання знань” [4]. Стратегічним напрямком оновлення процесу навчання має стати інтеграція навчального матеріалу з різних дисциплін. Такий підхід сприятиме активізації сприймання матеріалу, досягненню синтетичності та цілісності знань.

На основі продуктивно-критичного осмислення існуючих наукових визначень поняття інтеграція отримує наступну змістову логіку: „Інтеграція - це процес такого усвідомлення суб’єктом будь-яких предметів чи явищ, за якого він не лише констатує на емпіричному рівні їх певні властивості, але й встановлює з одного боку породжувальну ієрархію між ними, з іншого - типи взаємозв’язків, які при цьому виникають, що дозволяє йому універсально предметно-перетворювально діяти на основі такого мислеосягнення".

Термін “інтеграція" в первісному значенні був пов’язаний із відновленням повноти, з об’єднанням у цілісність розрізнених елементів.

Звернемо увагу саме на процесуальний характер інтеграції, яку не можна зводити лише до певного результату (інтегрованості), до стану упорядкованого функціонування частин цілого. Адже всі елементи, зокрема, можуть нормально функціонувати, навіть забезпечувати цілісність системи, але не забезпечувати якість.

Отже, під інтеграцією ми розуміємо процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату шкільної освіти.

Інтегрований освітній процес повинен конструюватися за принципами:

• доступності;
• науковості;
• послідовності;
• системності;
• цілісності;
• логічності;
• вертикального тематизму [5].

Інтегрованим є таке заняття, яке має за мету синтез змісту (способів пізнання) з декількох тем, розділів програми або видів діяльності навколо однієї теми, тобто правильніше визначити, що це серія (цикл, система) занять, проведення яких зумовлено пошуками шляхів формування у дитини цілісного світогляду, який важко розвивати в умовах предметної системи навчання.

Поняття «інтеграція» – це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.

В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення». Виникла інтеграція як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Вона заклала основи і необхідність інтеграції.

Методичними принципами об’єднання предметів є:

1) опора на знання з багатьох предметів;

2) взаємозв’язок в змісті окремих дисциплін;

3) зближення однорідних предметів;

4) розвиток загальних рис для ряду предметів.

Для інтегрування окремих навчальних курсів інформатики з іншими науками існують об’єктивні причини й передумови. Однією з причин є необхідність усунути перевантаження дітей скоротити кількість навчальних годин протягом тижня, вилучити їх для предметів розвивально-виховного циклу. Об’єктивною передумовою цього є те, що інтегрований курс зможе вести сам учитель, оскільки йому доводиться навчати дітей інформатиці у традиційній ізоляції[6].

Інтегрований урок – це урок, що проведений на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Такі уроки,  сприяють інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, включити учнів у різні, несхожі між собою, види діяльності, досягти цілісності знань. Уроки інтегрованого змісту та уроки з використанням міжпредметних зв’язків – це різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення певної теми. Це окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття. Натомість, на інтегрованому уроці поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі, учні ознайомлюються зі змістом різних предметів і включаються у різні, несхожі між собою, види діяльності. Надзвичайно важливо визначити головну мету інтегрованого уроку, те, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні, вважає, що метою інтегрованих уроків є створення передумов для різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення до пізнання [7].

Проведення інтегрованих уроків вимагає від вчителя не тільки високої кваліфікації, а й відповідної наукової ерудиції в методах наук на основі яких створено інтегрований предмет. Тому нерідко на одному уроці, інтегрованому за змістом, доводиться працювати двом, а то й трьом учителям: один, наприклад з інформаційноючастиною матеріалу, другий – з історичною, третій – з образотворчою, четвертий – з музичною тощо. За таких умов інтеграція перетворюється в реалізацію на одному уроці фрагментів різних предметів.

Особливо продуктивно можна буде застосувати такі інтегровані курси у системі диференційованого навчання, у класах з підвищеним рівнем і темпом засвоєння програм.

Одним з напрямів методичного збагачення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми. Це об’єднання навколо однієї теми. Воно має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

В основі інтегрованого уроку лежить певним чином інтегрований зміст. Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх методика вимагає дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

Комплексний підхід – поняття, яке виникло на початку ХХ століття як досвід використання навчальних дисциплін з практичною діяльністю. він виступає наслідком інтеграційного процесу.

Інтеграційні процеси базуються на трьох підходах:

1) методологічному;

2) психологічному;

3) дидактичному.

Методологічний підхід – це використання різних прийомів та методів як системи роботи.

Психологічний підхід – це врахування індивідуальних особливостей дитини. Даний підхід характеризує якість засвоєння знань.

1. Дидактичний підхід – це система теоретичних і практичних підходів до процесу навчання[8].

Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, – створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Готуючись до уроку, вчителі повинні старанно продумати зміст навчальних завдань і використати різні прийоми їх подачі, щоб забезпечити кожному учневі радість першого відкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра. Інтегровані уроки інформатики мають великі можливості для розвитку творчої особистості. Такі уроки забезпечують розвиток у дітей творчого мислення, формують науковий світогляд, розвивають пізнавальний інтерес, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на уроках оживають, активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв’язанні нових для них пізнавальних і практичних задач. Таким чином, у них формується співдружність, почуття колективу, співпереживання, взаємодопомоги.

Така робота переконливо доводить, що інтеграція навчальних предметів дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опановувати програму в доступному йому темпі.

Інтегровані уроки часто супроводжуються відкриттями і знахідками. Це, в якомусь сенсі, наукова діяльність. Особлива цінність цього явища в тому, що роль дослідників виконують учні.

Крім перерахованого вище, нетрадиційні уроки такого типу краще розкривають і творчий потенціал педагога. Це не тільки новий етап у професійній діяльності викладача, а й чудова можливість для нього вийти на новий рівень відносин з учнівським колективом, підняти власний рівень самооцінки. Інтегровані уроки мають на меті розвиток творчого, логічного мислення учня.

Особливості проведення інтегрованого уроку. Нестандартність уроку вимагає великої підготовчої роботи. Почати краще з визначення провідної мети, яка буде лейтмотивом заняття. Відповідно до мети визначається зміст уроку. Весь навчальний матеріал не повинен бути перевантажений зайвою інформацією, повинен інтегруватися та вдало доповнювати один одного.

Усі види діяльності на уроці повинні відповідати ліміту навчального навантаження. Діти отже отримують великий обсяг інформації, вони постійно активні і захоплені новизною уроку, тому вчитель не повинен допустити перевантаження.

Інтегровані уроки зазвичай плануються заздалегідь. Адже необхідно і збіг тем в навчальних програмах, і готовність класу до певного типу уроку. Дуже часто інтегровані уроки проводяться за темами узагальнення і систематизації знань, можуть вони бути і підсумковими.

Сучасна спрямованість професійної освіти тісно пов'язана з комп'ютеризацією та інформатизацією. Тому багато уроків потребують інтеграції з інформатикою. Основна мета такого уроку - вивчення нового матеріалу (або закріплення теми) поряд з освоєнням прийомів роботи на комп'ютері. Сучасна освіта виконує суспільний запит і готує учнів до задоволення потреб виробництва.

Інтегрований урок — це спеціально організований урок, мета якого може бути досягнута лише за об’єднання знань з різних предметів, спрямований на розгляд і вирішення будь якої проблеми, що дозволяє домогтися цілісного, синтезованого сприйняття учнями досліджуваного питання, що гармонійно поєднує в собі методи різних наук, має практичну спрямованість[9].

1.3. Класифікація та структура інтегрованих уроків

Педагоги проводили дослідження, яке показало, що інтегровані уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за такими ознаками:

І. За дидактичною метою:

1) інтегровані уроки засвоєння нових знань;

2) інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;

3) інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань;

4) інтегровані контрольні уроки;

ІІ. За етапами навчальної діяльності:

1) вступні інтегровані уроки;

2) інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом;

3) інтегровані уроки формування понять, вивчення законів і правил;

4) інтегровані уроки застосування знань на практиці;

5) інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;

6) інтегровані уроки повторення і узагальнення матеріалу[10].

Вивчаючи технологію (структуру) кожного типу уроку вчитель повинен враховувати тему і зміст, предметів, які інтегруються на одному уроці, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовки учнів.

Майже в усіх типах інтегрованих уроків наявні такі структурні елементи:вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закріплення уроку

Вступні інтегровані уроки передбачають повідомлення учням теми, мети і завдань уроку, мотивацію навчання школярів, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу.

Інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом включають, головним чином, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного.

Інтегровані уроки формування понять передбачають вивчення нового матеріалу, виведення законів і правил, тобто осмислення всього вивченого на основі формування понять.

На інтегрованих уроках формування практичних умінь і навичок головна увага звертається на виконання вправ під час вивчення нового матеріалу (вступні мотиваційні та пізнавальні вправи), первинне застосування нових знань (пробні вправи;самостійні застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням), творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).

На інтегрованих уроках застосування знань на практиці передбачається осмислення змісту послідовності застосування, способів виконання дій, самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про роботу й теоретичне обґрунтування отриманих результатів.

На інтегрованих уроках повторення і узагальнення матеріалу найбільша кількість часу відводилась на відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення і систематизацію основних теоретичних положень і відповідних ідей науки [11].

Типи і форми інтегрованих уроків представлені в додатку А[9].

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ ІНФОРМАТИКИ

2.1. Особливості проведення інтегрованих уроків й основні завдання

Підставою інтеграції може служити, наприклад необхідність спільних зусиль учителів по формуванню загальнонавчальних навичок і умінь учнів, і неможливість ізольованого викладання предметів, спільність їхній тим, подібність досліджуваних об'єктів і явищ, єдність ведучих ідей, закладених у навчальних програмах. Припустимо, педагоги планують спільно виробити в учнів визначені знання і підходи до досліджуваного матеріалу. Можливо, психологічна характеристика класу вказує на необхідність розвивати увагу, тренувати пам'ять учнів, розширювати коло їхніх пізнавальних чи інтересів навчати конкретним розумовим операціям, навчальним прийомам. Тоді педагоги повинні, використовуючи відповідний за часом матеріал, придумати ті зовнішні ефекти, що вкажуть на важливість досліджуваного способу діяльності для різних сфер життя:

1. "Реакція подиву" - " от де ще це можливо, де це існує, як це може виглядати, звучати і т.д."

2. "Порівняння" - "от ви недавно будували на уроці колеги А. схему...Пам’ятаєте? Подивіться, як це схоже на те, що ми робимо сьогодні"

3. "Нагадування" - прийом, звичайно проведений через запозичений матеріал.

4. "Очікування або впіймай помилку" - ввівши елемент матеріалу, відомого по іншому уроці, робимо паузу, очікуючи продовження, чи навмисно робимо неточність, помилку, пропонуючи цю помилку виправити.

Більш комфортна для учнів і нетрадиційна ситуація спільного викладання не завжди легко дається вчителям. Великим іспитом для педагога, наприклад, може з'явитися такий тип інтегрованого уроку, коли обоє вчителя присутні в класі і відіграють активну роль у проведенні заняття. Тут потрібно і погодженість всіх етапів і епізодів уроку, і гарне взаєморозуміння педагогів. Як у будь-якій справі, де два чоловіки активно беруть участь у роботі, потрібно вдале сполучення темпераментів.

Усі шкільні дисципліни володіють своєрідним інтеграційним потенціалом, але їх здатність поєднуватись, ефективність інтегрованого курсу залежить від багатьох умов. Тому, перш ніж створювати загальну програму, педагогам необхідно врахувати ті обставини, які допоможуть зробити підсумок про можливості і необхідності інтеграції. Необхідно проаналізувати рівень підготовленості учнів свого класу, оцінити їх психологічні особливості й пізнавальні інтереси. Найбільш глибока основа об’єднання, коли вчителі виявляють у викладанні своїх предметів такі поля взаємодії, які зближують перспективні цілі навчання. Щоб досягти поставленої мети, необхідно розробити відповідні технології навчання:

•        Самостійна дослідницька робота учнів.
•        Участь в уроці двох педагогів.
•        Інтенсифікація пізнавального інтересу і процесу вироблення загально-навчальних умінь і навичок на основі рішення одного й того ж питання інтегрованого курсу.
•        Нетрадиційні форми проведення інтегрованих уроків.
•        Підвищення ролі самостійної роботи учнів.[9]

2.2. Етапи підготовки інтегрованого уроку

Підготовку до інтегрованого уроку можна розділити на три етапи:

Першим етапом даної роботи є :

•   вивчення та узгодження навчальних програм з предметів ;
•   розгляд інтегрувального змісту взаємопов'язаних тем з предметів;
•   вибір теми та мети уроку з міжпредметних змістом. Навчальні програми необов'язково повинні бути ідентичні , головне - виявити загальні напрями даних тем;
•   обговорити і сформулювати загальні поняття , узгодити час їх вивчення, для цього необхідні взаємні консультації вчителів
•   позначити мету майбутнього інтегрованого уроку.

 Другий етап :

•   Вибір форми інтегрованого уроку .
•   Складання плану уроку .
•   Визначення методів контролю та оцінки школярами методів і засобів навчання .

Особливу увагу приділяється взаємодії  змісту навчання , проведення попереднього хронометражу часу майбутнього уроку . При складанні конспекту уроку слід чітко розподілити кількість часу , що відводиться кожному педагогу і строго дотримуватися даного регламенту. Кожен вчитель готує свою частину уроку з урахуванням виділеного часу ( презентацію для учнів ; роздатковий матеріал; завдання для уроку; питання для самоперевірки і т.д.) , а потім весь зібраний матеріал об'єднують в єдине ціле.

Третій этап  слід звернути особливу увагу на організацію інтегрованого уроку:

•        ретельно продумати розташування необхідного обладнання, щоб не витрачати час на його пошуки або розвішування під час уроку;
•        продумати форми організації практичної роботи учнів і розставити відповідно столи;
•        заздалегідь розкласти на столах необхідний роздатковий і робочий матеріал.

Все це необхідно для більш раціонального використання часу, відведеного на урок.

Розпочинається підготовка з складання докладного плану уроку. Кожен етап уроку розписується і вказується час, витрачений на цей етап. Викладачі заздалегідь продумують хід уроку і прогнозують всі можливі паузи, пов'язані з наочністю та роздатковим матеріалом. Зазвичай на інтегрованих уроках чимало навчального обладнання: від індивідуальних карток до мультимедійного забезпечення. Викладачі працюють в тандемі, і навіть, якщо в певний момент провідну роль відіграє один педагог, другий не повинен залишатися в тіні. Він або готується до наступного етапу, чи спостерігає за роботою учнів, допомагає.

В кінці уроку всі учні повинні самостійно позначити ті міжпредметні зв'язки, заради яких і планувалося заняття. Тобто мета повинна бути досягнута. На етапі закріплення викладачі повинні це побачити, тому вправи цього моменту уроку повинні бути найбільш яскравими, конкретними, придатними для індивідуальної роботи, передбачати аналіз та узагальнення.

Вже згадувалося перевантаження, якого, на жаль, не вдається уникнути деколи викладачам. Нагромадження матеріалу, наочностей, активних видів роботи стомлюють учня, він перестає ефективно сприймати навчальний матеріал. Тому головною нашою метою має стати вивчення теми в межпредметном контексті, а не гонитва за обсягами знань.

Можна залучати і учнів до підготовки інтегрованого уроку, заздалегідь пропонуючи їм підготувати якусь частину нового матеріалу, дати їм випереджуючі завдання, якщо група готова – можуть бути використані елементи проектної діяльності. Таким чином, нетрадиційний урок буде більш ефективним.

Сучасна педагогіка схиляється до того, що в основі інтегрованих уроків повинна бути гуманістична спрямованість. Це означає, що знання набувають характеру особистісно важливих, близьких кожному учневі. Стирається знеособленість знань, на перший план виходить соціальна важливість навчального матеріалу. Це спрямовує викладача на пошук яскравих, живих прикладів, на адаптацію їх до виробничої діяльності. Вони мусять бути актуальними інтересам учнів, орієнтуватися на особисту значимість матеріалу для молодої людини.

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

•   аналіз річного календарного планування;
•   зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;
•   визначення завдань уроку;
•   «конструювання» уроку.

Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття, на нашу думку, є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.

У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та власний досвіт їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такої форми уроку [12].

2.3. Структура інтегрованого уроку

Перший етап проведення інтегрованого уроку –організаційний.

Другий - ознайомлення з темою та метою.

На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває двічі (втричі) довше. Саме тому, об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на Їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.

2.3.1. Основні завдання інтегрованих уроків

Основні завдання інтегрованих уроків:

•   створення передумов для всебічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища;
•   формування системного мислення;
•   збудження уяви;
•   позитивного емоційного ставлення до пізнання;

Урок повинен підпорядковуватися одній головній меті, а не бути безладною мозаїкою окремих картин. Тому заздалегідь потрібно визначати інтегровані урок зіставляючи матеріал різних предметів, визначаючи теми, близькі за змістом або метою використання. Адже до інтегрованих уроків слід готуватися не лише вчителеві, а й учням.

2.3.2.  Мета інтегрованих уроків

Мета інтегрованих уроків :

•   формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їхньої пізнавальної діяльності;
•   формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями між предметних зв’язків, опорними схемами;
•   підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу;
•   виявлення здібностей учнів та їх особливостей;
•   створення творчої атмосфери в колективі учнів;
•   підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається;
•   ефективна реалізація розвивальної функції навчання;  [13].

2.3.3. Відмінність інтегрованого уроку від звичайного

Відмінність інтегрованого уроку від звичайного

•   предметом вивчення на такому уроці є багатопланові об’єкти, інформація про сукупність яких міститься в різних навчальних дисциплінах;
•   широка палітра використання між предметних зв’язків при різнобічному розглядуванні однопланових об'єктів;
•   своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, що сприяють його організації та реалізації поставлених цілей [14].

Відомо, що будь – яка діяльність починається з підготовчого етапу. Урок спочатку « народжується » в думці й тільки потім реалізується на практиці, аналізується, вдосконалюється. Саме в цьому розвиток творчої особистості пов'язаний з технологією проектування.

У цілому підготовка до інтегрованого уроку – проектування – відбувається в кілька етапів :

Моделювання уроку –створення умовної моделі, версії, концепції інтегрованого уроку.

Конструювання уроку – так званий « конструктор » може мати вигляд плану уроку, конспекту сценарію.

Створення проекту уроку – проект уроку – записана на папері структура педагогічного процесу відповідно з визначеною метою. Інтегрований урок як педагогічна система визначають його завдання, головні з яких пов’язані з розвитком творчої особистості.

2.4. Вимоги при підготовці до інтегрованого уроку

З метою покращення якості проведення уроку, підвищення рівня знань учнів до проведення інтегрованих уроків висуваються такі вимоги :

 1. Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2. Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

 3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.

 4. Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

5. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.

 6. Логічність і емоційність всіх етапів навчальновиховної діяльності.

 7. Ефективність використання педагогічних засобів.

 8. Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.

 9. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

10. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань.

 11. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку [15].

2.5. Труднощі, які можуть виникнути при плануванні інтегрованих уроків

Учителі, які планують включити до своєї педагогічної діяльності проведення інтегрованих уроків, повинні враховувати труднощі, які можуть при цьому виникнути.

По‑перше, слід переглянути програми тих предметів, які передбачається інтегрувати з метою виявлення схожих за тематикою тем. Вони не обов’язково повинні бути ідентичні, головне — виявити загальні напрями даних тем і позначити мету майбутнього інтегрованого уроку. Водночас потрібно не забувати, що мета уроку має бути спрямована на більш глибоке вивчення матеріалу і практичне підкріплення теоретичних знань, що необхідно для кращого засвоєння матеріалу.

По‑друге, якщо урок готують 2 вчителі, під час складання конспекту уроку слід чітко розподілити кількість часу, який відводиться кожному педагогу і строго дотримуватися даного регламенту. Особливо цього правила необхідно дотримуватися, коли педагоги роблять перші спроби проведення інтегрованих уроків, не маючи достатнього досвіду спільної співпраці. Недосвідчені педагоги дуже легко захоплюються, забуваючи, що під час проведення даного типу уроку кількість часу, який відводиться кожному з учителів, скорочується вдвічі, і часто не встигають укластися в рамки одного уроку.

По‑третє, слід звернути особливу увагу на організацію інтегрованого уроку: ретельно продумати розташування необхідного обладнання, щоб не відволікатися на його пошуки або розвішування під час уроку; продумати форми організації практичної роботи учнів і розставити відповідно столи;

заздалегідь розкласти на столах необхідний роздатковий і робочий матеріал.

Усе це необхідно для більш раціонального використання часу, відведеного на урок.

По-четверте, не варто забувати, що проведення інтегрованих уроків вимагає від педагогів серйозної ретельної підготовки до уроку. Учителі повинні строго дотримуватися регламенту уроку, ретельно продумувати форми і методи роботи на таких уроках. Такі уроки більше схожі на театральну постановку, а, отже, вимагають від учителя вміння імпровізувати. Уроки інформатики - це універсальна сполучна ланка, що дозволяє «з’єднати» практично всі шкільні дисципліни. Використовуючи інструментарій інформаційних технологій і рівень підготовленості школярів, можна побудувати інтегрований урок, створити інтегровані завдання, інтегрований модуль для учнів будь-якого віку.

Основна задача школи – виховувати в учнів гармонійно розвинену особистість, яка вміє застосовувати свої знання на практиці в будь-якій життєвій ситуації. Тому встає гостра проблема міжпредметних зв’язків. Назріла реальна необхідність проводити такі уроки, на яких учні повинні проявити свої знання з декількох предметів у комплексі, тобто інтегрованих, сумісних уроків з декількох різних дисциплін. У зв’язку з високими темпами комп’ютеризації повсякденного і професійного життя людини назріла реальна потреба використання комп’ютерів як інструментів для досягнення конкретних цілей, розв’язок різного роду задач, проведення експериментів, моделювання ситуацій, прогнозування. Тому на інтегрованих уроках такого типу доцільно застосовувати всі можливості комп’ютерів у повному обсязі. Такі уроки дуже подобаються самим учням, вони подобаються і вчителям, які хоч раз спробували провести такий урок. Але є велика перешкода — завантаженість кабінету інформатики і невелика кількість комп’ютерів у кабінеті.

Інтегровані уроки повністю відповідають сучасним вимогам рівня і технології освіти (особливо, якщо це інтегровані уроки з предметом інформатика або використанням комп’ютерів). Саме на таких уроках учні мають можливість отримання глибоких і міцних знань, використовуючи інформацію з різноманітних предметів, зовсім по-новому осмислюючи події і явища. На інтегрованому уроці є широка можливість для синтезу знань, формування вмінь використання знань з однієї галузі в іншу. Це, у свою чергу, стимулює аналітично-синтетичну діяльність учнів, розвиває потребу в системному підході до об’єкта пізнання, формує вміння аналізувати, порівнювати складні процеси і явища об’єктивної дійсності. Завдяки цьому досягається цілісне сприйняття дійсності як необхідна передумова цілісного світогляду. Саме на інтегрованому рівні формуються вміння, розвиваються мислення, пам’ять, уява, відбувається свідоме засвоєння соціальних норм, з’являються власні переконання. Інтегрованим урокам притаманний значний освітній і виховний потенціал [9] .

2.6. Результати інтегрованого навчання і його значення

Інтегроване навчання:

• сприяє розвитку наукового стилю мислення учнів;

• дає можливість широкого застосування учнями

природничонаукового методу пізнання;

• формує комплексний підхід до навчальних предметів, єдиний з точки зору природничих;

• науковий погляд на ту чи іншу проблему, яка відображатиме об’єктивні зв’язки в навколишньому світі;

• підвищує якість знань учнів;

• формує в учнів узагальнені вміння і навички: обчислювальні, вимірювальні, графічні, моделювання, спостереження, експериментування — які виробляються узгоджено;

• формує переконання учнів, що вони можуть вивчати з розумінням більш складні речі порівняно з тими, які пропонуються в підручнику;

• дозволяє надалі використовувати авторські комп’ютерні програми учнів (створені на базі інтеграції) у навчальному процесі;

• розширює кругозір учнів, сприяє розвитку творчих можливостей учнів, допомагає більш глибокому усвідомленню і засвоєнню програмного матеріалу основного курсу фізики, математики, інформатики на рівні застосування знань, умінь, навичок в нових умовах;

• залучає школярів до науково-дослідницької діяльності.

Отже, найсуттєвішим у проведенні інтегрованих уроків стає розв’язання таких задач:

• трансформація ролі вчителя інформатики в роль координатора ІКТ;

• зростання інформаційної компетенції учасників освітнього процесу;

• перехід від «знаннєвої» до «діяльнісної» парадигми;

• зростання ефективності освітнього процесу і йогоадекватності потребам особистості, суспільства, держави в сучасному світі [9].

Переваги інтегрованих уроків полягають в тому, що вони:

• Сприяють підвищенню мотивації навчання, формуванню пізнавального інтересу учнів, цілісної наукової картини світу і розгляду явища з декількох сторін;

• Більшою мірою, ніж звичайні уроки, сприяють розвитку мовлення, формування вміння учнів порівнювати, узагальнювати, робити висновки, інтенсифікації навчально-виховного процесу, знімають перенапруження, перевантаження;

• Не тільки поглиблюють уявлення про предмет, розширюють кругозір, але й сприяють формуванню різнобічно розвиненої, гармонійно і інтелектуально розвиненої особистості.

•        Інтеграція є джерелом знаходження нових зв'язків між фактами, які підтверджують чи поглиблюють певні висновки, спостереження учнів у різних предметах.

Інтегровані уроки дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, умовиводи і пошукові відкриття .Введення в педагогічну практику інтегрованих уроків здійснює перебудову процесу навчання. У такий спосіб частково вирішується існуюча у предметній системі суперечність між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини[16].

ВИСНОВКИ

Однотипність уроку викликає у дітей втому і якщо педагог більше розповідає сам, то знижується зворотній зв’язок, тому необхідно впроваджувати нові нестандартні форми навчання, де навчання проходить у вигляді змагання або гри, де дитина є головним героєм уроку. Таким чином вчитель має можливість урізноманітнювати форми роботи, поглиблювати знання і залучати до активної роботи якомога більше учнів.

Інтегровані уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання інтегрованих уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

Підготовка інтегрованого уроку є важливою функцією, яка займає значну й часову, й змістовну частину педагогічної діяльності, є продуманою, спланованою, а головне – систематичною роботою. Педагогічне проектування інтегрованого уроку сприяє постійному самоаналізу діяльності, творчому й професійному зростанню.

Практика показує, що методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання :

· знання набувають якості системності;

· посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів;

· досягається творчий розвиток особистості;

· уміння стають узагальненими, комплексним;

· ефективніше формують їхні переконання;

Переваги інтегрованого уроку :

· дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками;

· сприяє формуванню пізнавального інтересу;

Елементами змісту інтегрованих уроків є знання уміння і навички – лінійні та пересічні; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності – світу, суспільства, людини. Інтегративна цілісність уроку потребує наявності однакового рівня спільності взаємодіючих елементів спільної мети для всіх процесів взаємодії, спрямованої на досягнення кінцевого результату.

Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.

Інтегровані уроки інформатики дають учневі реальні можливості вільного і свідомого вибору змісту навчання і, отже, індивідуальної траєкторії розвитку; знімається вантаж непосильних навчальних вимог; створюються умови для позитивної мотивації навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Козловська І.М., Собко Я.М. Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання / Педагогіка і психологія. – 1998. - №4. – С.48-51.
2.     Бех І. Інтеграція як освітня перспектива //Початкова школа. – 2002. - №5. – С.5-6.
3.     Концепція розвитку загальної середньої освіти; Проект //Освіта України. - 2000. - № 33. , 33
4.     Енциклопедія освіти / [голов. редак. В.Г.Кремень]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с., с.356
5.     Іванчук М.Г. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. - 2004. - № 5. - С.10-13.
6.     Якилянск В.Ф. Інтеграція математичної та природознавчої освіти. // Рідна школа. – 1999. - №3. с. 55 – 56.
7.     Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів / Савченко О.Я. – К.: Абрис, 1997. –416 с., с.292-294
8.     Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки //Рідна школа – 1997. - №8. с. 27– 32
9.     Інтегровані уроки інформатики: Сутність, ефективність, методика. Комп’ютер у школі та сім’ї №6, 2012 с.26-28. //ЩербаковаН.О.Режим_доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2012_6_6
10. Браже Т.Г. Интеграция предметов в современной школе //Литература в школе. – 1996. - № 5. – С. 150-154.
11. Створити цілісну картину світу. Інтегроване навчання в школі //Завуч. – 2007. - №21. – С 2-12.
12. Ампілогова Л. Модульна організація уроку– К.: Шкільний світ, 2008.
13. Богачик Т. Традиції та інновації у викладанні суспільни х дисциплін // Історія України. – 2005. - №36. – С 44.
14. Повстин О. В. Інтеграція знань як один з дидактичних принципів сучасної освіти./О.О.Повстин. –: http://ldubgd.edu.ua/sites/default/files/files/ povstyn_10.pdf
15. Борисенко В. Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підхід / Валентина Борисенко. – 2017. –:http://mozaikaped.blogspot.com/2017/ 08/integrovane-navchannja-tematychnyj-i.html
16.          Павлова О. Д. Особливості та закономірності формування інтегрованих знань у учнів. / О. Д. Павлова // Інтеграція знань з предметів природничо-математичного циклу: проблеми та шляхи їхвирішення. Збірник матеріалів інтернет-семінару. / Упорядник Замулко О. І. – Черкаси, 2012
17.          Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання /М. Іванчук // Початкова школа -2004р. №5; С.10-13.
18.          Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. / МОН 27.10.2016р: https://www.kmu.gov.ua/storage/ app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf

ДОДАТОК А

Таблиця  1. Типи і форми інтегрованих уроків.

Продовження таблиці 1. Типи і форми інтегрованих уроків.

ДОДАТОК Б

Конспект інтегрованого уроку з інформатики та географії .

Тема : Карта знань «Африка».

Мета:

навчальна: перевірити рівень засвоєння учнями знань з теми «Африку» та основних понять та прийомів роботи з комп’ютерними програмами для створення карт знань; навчитися структурувати відомості з використанням карт знань, створювати карти знань; активізувати творче мислення; сформувати навички спілкування при спільній роботі;

розвивальна: розвинути уміння слухати інших, комунікативність, уважність, логічне мислення і творчу уяву; формувати вміння застосовувати вже відомі знання в новій ситуації;

виховна: виховати взаємоповагу; відповідальність за виконану роботу; вміння відстоювати власну думку; прищеплення естетичного смаку; виховувати уважність, дисциплінованість, цілеспрямованість у досягненні мети.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань .

Обладнання та наочність: дошка, комп’ютери, підручники, фізична карта Африки, атласи.

Програмне забезпечення: редактор карт знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Клас заздалегідь поділений на 5 груп, які отримали випереджальне завдання.

Вправа «Очікування».

На дощці намальовано сонечко з променями.

Я думаю, що кожен з вас має певні сподівання, очікує певних результатів, виконання

бажання. Тому я вам пропоную написати на листочках одним словом свої очікування від

заняття наклеїти на променях. При цьому озвучити свої думки.ІІ. Перевірка домашнього завдання

Тестування у програмі MyTestX (Географія)

1. Площа Африки становить

а) 30,3 тис. км2

б) 30,3 млн. км2

в) 303 млн. км2

2. Крайньою східною точкою материка є мис

а) Рас-Енгель

б) Хафун

в) Голковий

4. На відміну від інших материків Африка перетинається

а) південним полярним колом

б) нульовим меридіаном

в) майже посередині екватором

5. Обігнув Південну Африку, відкрив морський шлях до Індії

а) Васко да Гама

б) Давид Лівінгстон

в) В.В. Юнкер

6. піднесений на висоту більше 1000 м

а) Північна і Південна Африка

б) Південна і Східна Африка

в) Північна і Західна Африка

7. Найбільш високими горами є

а) Капские

б) Драконові

в) Атлас

8. Найбільш повноводна ріка Африки

а) Замбезі

б) Конго

в) Ніл

9. Найбільша країна за населенням

а) Єгипет

б) Нігерія

в) ПАР

10. Встановіть відповідність

Природна зона Рослини, тварини

1. Екваторіальні ліси а) алое, молочай, шакали, гієни

2. Савани б) пальми, ебенове дерево, окапі, шимпанзе

3. Пустелі в) трави, зонтичні акації, зебри, бегемоти

11. Встановіть відповідність

Кліматичний пояс Особливості клімату

1. Екваторіальний а) 2 сезони: суха зима і вологе літо, зміна ЕОМ і ТВМ

2. Субекваторіальний б) сталість, високі tº, велика вологість

3. Тропічний в) жаркий, сухий, велика добова амплітуда tº

12. Визначте протяжність Африки з півночі на південь по 20º східної довготи

ІІІ. Мотивацій навчальної діяльності

Бліц опитування.

1.Що називається картою знань?

( Карта знань — це засіб для подання графічної комп'ютерної моделі, що передбачає відображення об'єктів певної предметної галузі та зв'язків між ними.)

2.Для чого застосовуються карти знань?

( Створення інформаційних моделей; візуалізації нових ідей; фіксування та структурування даних, аналізу даних; впорядкування даних; класифікації понять; прийняття рішень тощо)

3.Які є правила створення карт знань?

( Основне поняття інформаційної моделі (об'єкт уваги) сфокусовано в центрі; теми й ідеї, пов'язані з основним поняттям, розходяться від центру; гілки пояснено й позначено ключовими словами й образами; ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок і так далі.)

4. Які програмні засоби можна використати для створення карт знань?

(FreeMind, XMind, WiseMapping та ін.)

IV. Етап узагальнення та систематизації вивченого материа

Практичне завдання.

Робота за комп’ютером

1. Повторення правил безпечної поведінки за комп’ютером.
2. Інструктаж учителя.
3. Практична робота за комп’ютерами.

Завдання. Склади інформаційну модель навчального матеріалу останньої теми з географіїї «Африка» у вигляді карти знань, використовуючи такі алгоритм і рекомендації.

Алгоритм створення карт знань

1.              Відкрий вікно програми FreeMind.
2.              У центральному вузлі карти знань замість «Нова асоціативна карта» запиши тему уроку. Сформулюй її стисло й точно, та (або) додай зображення.
3.              Розділи тему на кілька самостійних підтем, тобто створи розгалуження до найголовніших підрозділів, від яких, у свою чергу, відходять розгалуження до інших підтем.
4.              На гілках розміщуй слова або картинки залежно від обраної ідеї і теми.
5.              Визнач основні завдання й дії. У всіх розгалуженнях подай ключові слова, що їх характеризують та змушують пригадати те чи інше поняття.
6.              Знайди всі зв’язки та подай їх на карті знань.
7.              Розстав пріоритети. Для цього використай піктограми в лівій панелі вікна програми. Наприклад,
8.              Використай різні візуальні засоби.
9.              Збережи карту з іменем Африка.mm до своєї папки:

D:\7 клас\Власне прізвище\Урок №\Карти знань\

10.         Закрий всі відкриті вікна.
11.         Повідом вчителя про завершення роботи.

4. Вправи для очей.

VIІ. Підсумки уроку

Рефлексія Хмара «тегів»

 Я зрозумів, що...

 я навчився...

 я зміг...

 було цікаво дізнатися, що ...

 мене здивувало ...

 мені захотілось...

VІІI. Домашнє завдання

Вчителі формулюють домашнє завдання з географії: повторити номенклатуру карти Африки; з інформатики: підручник § 9 ст. 59-70, створити карту знань «Родовід».

ІХ Оцінювання роботи учнів