МЕТОДИКА РОБОТИ З ХОРЕОГРАФІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ

Про матеріал

Хореографічний колектив – найпоширеніший із усіх художніх колективів у закладі культури (школі). На відміну від колективів масового танцю, тут запроваджується попередній відбір. Керівник проводить бесіду з кожним хто вступає, з’ясовує наскільки серйозні наміри, чи є в них почуття ритму, координація рухів, пропорційність фізичного розвитку тощо. Адже кожен керівник зацікавлений у якісному складі танцювального колективу.

Перегляд файлу

Організаційна робота

Однак, на основі одного загального відбору учасників не завжди вдається вірно визначити здібності бажаючих займатися танцем. Іноді вступники з обмеженими природними даними, але такі, що вже мають певні танцювальні навики, справляють кращі враження, ніж здібні, але малопідготовлені. Крім того, незвичні обставини прийому, хвилювання, сором’язливість декого з бажаючих займатись танцями заважають керівникові відразу побачити всі їхні якості, необхідні для участі в танцювальному ансамблі.

Для того, щоб запобігти можливим помилками під час відбору, декого із вступників приймають умовно на один-два місяці. За цей час в робочій обстановці можна вирішити кому з них можна далі продовжувати заняття.

Як показує досвід, кількість учасників новоствореної танцювальної групи не повинна перевищувати 15 осіб, оскільки керівник не зможе приділити певної уваги кожному учасникові зокрема. Коли бажаючих буде 20-25 і навіть більше, краще зробити дві групи, а заняття проводити з кожною окремо. Пізніше, …….. можна з’єднати усіх в одну групу.

Коли колектив укомплектовано, проводяться організаційні збори учасників, на яких з-поміж кращих учасників обирається староста та рада ансамблю. Спочатку керівник сам визначає старосту. Староста і рада колективу – перші помічники керівника в організаційній, навчально-виховній і творчій роботі.

Але це не означає, що вся відповідальність лягає тільки на них. Необхідно щоб кожен учасник був залучений до життя колективу і відчув, що він приносить користь.

На перших організаційних зборах встановлюються час і дні занять, складається розклад, робочий план. Керівник розповідає про значення тренувальної роботи, дисципліни, зовнішнього вигляду, накреслює перспективи художнього зростання колективу.

Коли правильно організувати діяльність колективу, всім буде цікаво працювати. Можна закріпити сильніших учасників за слабшими і тоді легше працюватиметься керівникові. Окремим учасникам можна доручити стежити за літературою з питань хореографічного мистецтва. Тим , хто захоплюється фотографією, можна доручити створити альбом ансамблю, іншим – стежити за охайністю та збереженням сценічних костюмів. Роботу необхідно організувати так, щоб кожному учаснику було цікаво і тоді кожен житиме колективом, як своєю сім’єю.

Організаційні питання в колективі .

Керівник щоденно повинен приділяти увагу організаційним питанням колективу: набору нових учасників, художньому оформленню танцювальних постановок, дисциплін та ін. Лише тоді, коли кожне заняття забезпечене усім необхідним, можна домогтися того, щоб художній рівень учасників ансамблю систематично підвищувався, репертуар був різноманітним, а майстерність виконання високою.

Набір нових учасників до самодіяльного хореографічного колективу рекомендується проводити регулярно. Не слід обмежувати загальну чисельність. Якщо колектив стане багаточисельним, його необхідно розділити на дві групи.

Форми залучення в ансамбль можуть бути різними. Це, бесіди про роботу колективу, спеціальні оголошення у пресі, повідомлення в соц.мережах. Найбільш дійовими методами залучення до колективу нових учасників є не лише в музичні школі, але й у центрі дитячої та юнацької творчості, районному будинку культури та конкурсні виступи в інших містах України.

Заняття танцювального колективу слід проводити згідно навчального плану, три-чотири рази на тиждень. По закінченню першого заняття, потрібно провести вибори ради. Рада – перший помічник керівника.

Кожен член ради повинен мати відповідно свій обсяг завдань і відповідати за них. Після репетиції з членами ради слід обговорити, як наладити творчу роботу, дисципліну. Члени комітету повинні слідкувати за чистотою в залі, поведінкою і дисципліною учсників. Кожен повинен намітити якийсь план роботи у колективі: фотографувати концертні виступи і різні епізоди з життя ансамблістів, виготовляти фотогазету, поздоровлення учасників з днем народження, відвідувати концерти і т.д.

Приміщення для занять повинно бути просторим, чистим, добре провітреним, світлим і з просторою дерев’яною підлогою. Бажано часто проводити заняття на сцені (для відпрацювання танцювальних номерів). Репетиції на сцені важливі, особливо, з самого початку і при завершенні роботи над танцювальною постановкою.

Дні і години занять повинні бути точно встановлені і, по-можливості, не змінюватись.

В приміщенні, де проходять заняття, на стенді можна вивішувати фотографії з виступів колективу, а також вирізки з газет про роботу колективу.

Необхідно регулярно вести журнал обліку роботи колективу, в якому не тільки записвали відвідування занять, але й коротко фіксували його зміст.

Особливу увагу керівник повинен приділити питанню дисципліни в колективі. Домогтися, аби в учасників не було жодного пропуску без поважних причин. Також слід рішуче боротися із запізненням на заняття.

Всі учасники колективу повинні займатися в зручному одязі, який не стискає м’язів: дівчата в купальниках і шифонових спідничках, хлопці – у трико і футболках з короткими рукавами.

Виступати перед публікою можна лише тоді, коли всі учасники будуть добре підготовлені. Не обов’язково, аби весь склад колективу був зайнятик в наступних постановках. Учасники, котрі прийшли пізніше, можуть бути зайняті якимись іншими справами колективу, а також в інших танцювальних номерах.

Керівник завжди повинен памятати, що публічний виступ – це показник його художнього обличчя, творчій зві про зроблену ним роботу. Тому кожен виступ повинен бути ретельно підготований в усіх своїх частинах. Підбір костюмів, грим, освітлення сцени, звутання фонограми – все це керівник повинен перевірити сам перед виступом.

Приміщення та обладнання залу.

Одне з важивіших питань, яке необхідно вирішити при організації танцювального колективу, це приміщення для занять, а також тренувальна форма учасників.

Приміщення повинно бути просторим, світлим, чистим і таким, що легко провітрюється. Воно має бути обовязково з дерев’яною підлого, бо на кам’яній чи паркетній підлозі проводити тренаж незручно і навіть шкідливо для здоров’я.

Температура повітря повинна бути приблизно +16-18 С*.

Приміщення потрібно обладнати станками. Добре, коли на одній із стін є дзеркало, для перевірки кожним учасником правильності виконання тієї чи іншої вправи, пози чи танцювального руху.

Спиратися при тренуванні на стільці, або на якісь інш предмети не рекомендується, бо вони не мають достатньої стійкості.

Тренувальні станки – це укріплені паралельно до стіни на металевих кронштейнах два круглих поруччя діаметром 6-8 см. Відстань від підлогидо нижнього поруччя 65-75см для дітей ,і 95-105см для дорослих. Відстань станка від стін – 25см. Два поруччя роблять з розрахунку на різний зріст учасників. Станки можуть бути переносними і прикріпленими на спеціальних підставках. Вони бувають різних конструкцій.

Перед заняттями приміщення необхідно провітрити, підлогу протерти вогкою ганчркою, щоб ноги не ковзались і не підіймався порох. Можна зробити у закрутках пластикових пляшок шилом багато отворів, які служитимуть за розсівні лійки. В закладі, де є танцювальний колектив, також повинно бути відведено місце для роздягалок. Бажано, щоб у роздягальнях було дзеркало, лави чи стільці, а також вішалки.

Репетиційний одяг та взуття

Для занять також потрібно мати спеціальні костюми (репетиційну форму). Вона встановлюється для учасників на перших організаційних зборах. Для дівчат потрібно мати купальник і хітон. Для хлопців – футболка, спортивні штани вузького покрою або трико.

Взуття для виконавців повинно бути на шкіряній підошві. Можна проводити заняття в туфлях. Каблук у дівчат не повинен перевищувати п’яти сантиметрів.

Під час заняття дівчата пдбирають своє волосся, щоб воно не заважало рухам.

Цілком зрозуміло, що дотримуватись правил гігієни – закон для кожного учасника.