Методика використання проектних технологій. "Проекти в школі"

Залозна С.В.

Проектні технології у школі

Актуальність теми:  Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, уміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу. Сьогодні технологія проектної діяльності вважається однією з перспективних технологій навчання, тому що вона створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через розв’язання проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності.

Мета дослідження:   сприяти більш широкому й інтенсивному використанню технології проектної діяльності в практиці сучасної школи через розкриття науково-теоретичних основ технології проектної діяльності . Підвищення рівня наукових знань про сутність, головні умови, вимоги, етапи впровадження технології проектної діяльності, критерії оцінювання сприятимуть формуванню морально-психологічної готовності вчителів до більш широкого використання означеної технології в практиці сучасної школи.

Завдання дослідження: 1) визначити цілі й завдання проектної технології в сучасній школі; 2) з’ясувати сутність проектної технології; 3) охарактеризувати типи навчальних проектів, які можуть використовуватися в загальноосвітній школі; 4) сформулювати головні організаційно-педагогічні умови роботи над проектом; 5) визначити вимоги до використання методу проектів; 6) розкрити етапи технології проектної діяльності в освітньому закладі; 7) з’ясувати оптимальні критерії оцінювання результатів проектної діяльності учнів загальноосвітньої школи ;8) показати на конкретних прикладах використання проектних технологій в навчально – виховному процесі.

РОЗДІЛ 1. Дослідження особливостей використання проектної технології в навчальному процесі сучасної загальноосвітньої школи

1.1.Типи проектів та їх мета

     Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї у І половині XX століття. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях.

    Сучасні вчені К. Бабій, А. Бахтарова, І. Литвиненко використовують проектну технологію навчання під час нетрадиційного уроку в школі; І. Базарницька, Н. Коваль, С. Іванісова, Н. Котелянець, Н. Пархоменко, Л. Сиротюк, Г. Хабазня описують особливості реалізації технологій проектної діяльності в початковій школі; Т. Бєлявцева та П. Лернег застосовують метод проектів при формуванні пізнавальної активності учнів; В. Вербицький обґрунтовує проектну форму навчання і виховання в загальноосвітніх школах та позашкільних закладах; В. Ворона, Л. Семешко, С. Стах розглядають метод проектів у позакласній роботі; Л. Іванова, У. Литвинова, Н. Савенко, Г. Ковганич, О. Тимошенко розглядають проектування у виховному процесі школи; Є. Ксьондзік, Н. Христюк – проектні технології в роботі з обдарованими дітьми; С. Мартиновець – метод проектів як організаційна форма роботи; Т. Матвійчик – проблема успіху в проектній діяльності;М. Заліщук – використання методу проектів у закладах нового типу. Дослідженням особливостей використання проектної технології в навчальному процесі сучасної загальноосвітньої школи займалися такі вчені: Є. Єжак, І. Журавська, І. Зайцева, І. Зозюк, І. Кохан, Л. Порохня. Проектна діяльність у процесі вивчення навчальних дисциплін розглядається в працях багатьох учених, зокрема: О. Коберник (на уроках праці), О. Комдюк, О. Топузов, І. Чорноморець, Д. Яценко, Г. Леонтьєва (на уроках географії), Т. Медведєва, В. Півтора, Н. Подранецька, О. Садовнікова, В. Шуляр (на уроках української мови та літератури), І. Петровська (на уроках зарубіжної літератури), Г. Підтиченко, Б. Ходос (на уроках іноземної мови), В. Сердюченко (на уроках фізики й астрономії), Л. Хуртенко (на уроках хімії).

      Аналіз спеціальної літератури і досвіду діяльності шкіл свідчить про недостатню інтенсивність застосування технології проектної діяльності в практиці роботи навчальних закладів. Причина нереалізованості проектної технології полягає в тому, що її впровадження не підготовлене ні в організаційному, ні в технічному, ні, найголовніше, в особистісному, психологічному плані. Тому чітке розуміння змісту, критеріїв технології проектної діяльності, володіння методикою її застосування дозволяє як окремим учителям, так і керівникам навчальних закладів об’єктивно оцінювати й прогнозувати її впровадження. Однією з основних причин такої ситуації є відсутність у школах відповідної морально-психологічної обстановки, яка забезпечується комплексом заходів організаційного, методичного, психологічного характеру, що допомагає впроваджувати проектну технологію в освітній процес школи.

       На сучасному етапі розвитку освіти, коли в українській школі виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів має велику педагогічну цінність. В основі методу проектів лежать: розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів; уміння орієнтуватися в інформаційному просторі; уміння самостійно конструювати свої знання; уміння інтеґрувати свої знання з різних галузей науки; уміння критично мислити .      Мета проектного навчання, підкреслює Т. Шамова та Т. Давиденко, полягає в тому, щоб створити умови, завдяки яким учні: 1) самостійно й охоче набувають необхідних знань із різних джерел; 2) навчаються використовувати отримані знання для вирішення пізнавальних і практичних завдань; 3) набувають комунікативних умінь, працюючи в різних групах; 4) розвивають дослідницькі вміння (уміння визначати проблеми, збирати інформацію, спостерігати, проводити експеримент, аналізувати, формулювати гіпотези, узагальнювати); 5) розвивають системне мислення .

       Проектне навчання – один із варіантів продуктивного навчання, метою якого є не засвоєння суми знань і не проходження освітніх програм, а реальне використання, розвиток та збагачення власного досвіду учнів та їхнє уявлення про світ . Сутність проектного навчання полягає в то­му, що, виходячи зі своїх інтересів, діти разом з учителем проектують вирішення якого-небудь практичного завдання. Матеріал різних навчальних предметів групується навколо комплексів-проектів. Навчальне проектування орієнтоване, перш за все, на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу.

Що є основою методу проектів?

• Розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів.                                                                 • Уміння орієнтуватися в інформаційному просторі.                                                          • Уміння самостійно конструювати свої знання.                                                                 • Уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки.                                                   • Уміння критично мислити.

      Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і пошуку шляхів її розв’язання. Результати запланованої діяльності повинні бути практично, теоретично, пізнавально значущими. Основна складова методу — самостійність учня. Важливим також є структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідних підходів у проекті є наріжним каменем технології. Упроваджуючи проектні технології, учителеві необхідно бути обізнаним щодо дослідних і пошукових методів: уміти організовувати і проводити дискусії, не нав’язуючи своєї точки зору, не придушуючи учнів своїм авторитетом.

      Учень учиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань. Учні отримують комунікативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі («лідер», «виконавець», «посередник»); ознайомлюються з різними думками щодо однієї проблеми; учаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів; бачать результат власної праці.             Під час проектної діяльності вчитель є не тлумачем готових знань і їх транслятором, а рівноправним співучасником процесу здобуття, обробляння, аналізу й подання знань школярами. Це є значно складнішим, вимагає додаткового часу та додаткових зусиль і від учнів, і від учителя.

     Проект — це наукова, дослідна, прикладна, творча робота одного учня або групи учнів, що може бути запропонованою як твір, трактат, спостереження, сценарій, дослідження, комп’ютерна програма, есе, наукова стаття, навчально-наочний посібник тощо. Існують різни типи проектів та різна тематика. Тему можуть запропонувати як учителі, так і самі учні. У сучасній педагогічній літературі розрізнюють такі основні типи проектів:

1. Творчі проекти. Не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їхнього представлення – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо.
2. Ігрові проекти. Учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їхні соціальні і ділові стосунки.
3. Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.
4. Практико-орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Важливим є координація роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів.
5. Дослідницькі проекти потребують обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості експериментальних методів та методів обробки результатів .

Мета будь-якої проектної роботи

• Систематизація отриманих знань.                                                                                     • Практичне застосування знань.                                                                                            • Набуття нових, глибших знань із певної проблеми.                                                                      У школі проектне навчання розглядається як:

• засіб активізації пізнавальної діяльності учнів;                                                                  • засіб підвищення якості освітнього процесу.

Проектно-дослідна діяльність у школі здійснюється від обрання теми проекту до його практичного утілення. Крім проектів, у межах одного предмета реалізуються й міжпредметні проекти, у яких потрібні додаткові знання суміжних наук. Найчастіше таким джерелом стають література й мистецтво, література й історія. Проектна діяльність є важливим аспектом освіти, тому що учні мають можливість спроектувати своє майбутнє та сформувати необхідні ресурси для здійснення усвідомленого професійного вибору.

Ефективність використання технології проектної діяльності в освітньому закладі залежить від дотримання організаторами низки педагогічних умов:

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає пошуку її розв’язання.
2. Відповідність проектів тематиці та дидактичним цілям теми заняття.
3. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.
4. Самостійна діяльність учнів.
5. Визначення кінцевих цілей проектів.
6. Структурування змістовної частини проекту.
7. Використання дослідницьких методів.
8. Результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (відеофільм, газета, презентація тощо).
9. Володіння керівником проекту технологією проектної діяльності.
10. Активна творча позиція кожного учасника проекту.

      Керівнику проектної діяльності учнів необхідно враховувати вимоги, які висуваються до навчального проекту: проект розробляється з ініціативи учнів; проект варто робити значущим для учнів; робота над проектом має дослідницький характер, і тому необхідно розробити апарат дослідження; проект заздалегідь сплановано, сконструйовано спільними зусиллями вчителя й учнів; проект рекламується в межах класу, школи з метою підвищення мотивації учнів у його реалізації; проект реалістичний, має практичну значимість, зорієнтований на можливості учнів.                                                       Організатору проекту необхідно оволодіти технологією проектної діяльності.   Технологія проектної діяльності – це послідовність дій педагога за зразком, розробка, підготовка проекту, залучення учнів до проектної діяльності, виконання, підбиття підсумків та результатів проектної діяльності.

    Структура побудови проекту в багатьох випадках залежить від його типу, специфіки навчального предмета, авторських педагогічних розробок конкретної теми проекту, тому й різна кількість етапів.  Це   такі етапи:

1. Пошуково-дослідницький: пошук та обґрунтування проблеми, виділення підтем у темі проекту, вибір підтеми, формування творчих груп, підготовка матеріалів для дослідницької роботи, визначення форм подання підсумків проектної діяльності.
2. Технологічний: опрацювання ідей, організація пошукової діяльності, стимулювання діяльності, самоконтроль діяльності, контроль якості.
3. Оформлення результатів: оформлення проекту за правилами в командах, проблемних групах; оцінка результатів проектної діяльності; оцінка проекту.
4. Презентація (захист проекту): організація роботи експертів, доповіді про результати роботи, оформлення результатів.
5. Рефлексія: самооцінка проекту, самооцінка діяльності, самооцінка результатів, аналіз успіхів і помилок.

  Чого може навчити дітей проектна діяльність?

1. Побачити проблему й перетворити її на мету власної діяльності.                                2. Поставити стратегічну мету (віддалену за часом, але значущу) та розподілити її на тактичні кроки.                                                                                                      3.Оцінити наявні ресурси (у тому числі власні сили й час), розподілити їх.                   4. Знаходити інформацію, критично оцінювати її, ранжувати за значущістю, обмежувати за обсягом, використовувати різні джерела (зокрема людей як джерело інформації).                                                                                                             5. Планувати свою роботу.                                                                                                   6.Виконавши роботу, оцінити її результат, порівняти його з тим, що було заявлено як мета роботи.                                                                                                         7. Побачити помилки і не припускатися їх у майбутньому.

Чому сприяє проектна діяльність?

• Розвитку адекватної самооцінки, формуванню позитивної «Я-концепції» (досвід цікавої роботи й публічної демонстрації її результатів).

• Розвитку комунікативної та інформаційної компетентності, інших соціальних навичок.

• Розв’язанню профорієнтаційних завдань.

Проектну діяльність можна розглядати як вид шкільної роботи, що дозволяє перетворити академічні знання на реальний життєвий досвід учнів.

1.2. Проектна діяльність у початковій школі

Проектна діяльність у початковій школі успішно поєднується з дослідною, тому що діти — природжені дослідники, невтомні й старанні, спостережливі й допитливі. Потрібно тільки використовувати ці особливості для цілеспрямованого розвитку спеціальних знань і вмінь, необхідних у проектній діяльності, а саме:

1) рефлексивні вміння:

• уміння осмислювати завдання, для виконання якого бракує знань,

• відповідати на запитання: «Чого потрібно навчитися для виконання поставленого завдання?»,

• побачити проблему;

2) пошукові (дослідницькі) вміння:

• висувати гіпотези,

• знаходити способи їх перевірки,

• самостійно знаходити відсутню інформацію;

3) комунікативні вміння:

• вступати в діалог,

• ставити запитання,

• висловлювати свою точку зору,

• брати інтерв’ю та ін.;

4) розвиток умінь і навичок експериментування;

5) презентаційні вміння й навички:

• навички монологічного мовлення,

• артистичні вміння,

• використання різних засобів наочності під час виступу,

• уміння відповідати на незаплановані запитання.

      Види проектів у початковій школі можуть різнитися (наприклад, ділова гра, захист на Вченій раді, ярмарок, вистава, телепередача, урок, реклама та ін., де використовується технологія колективних творчих справ).

    Велике значення для дослідної діяльності молодших школярів має те, за якими програмами і підручниками навчається клас, які технології використовує вчитель у своїй роботі.

1.3.Проектна діяльність  в основній та старшій школі

Проектна діяльність учнів основної школи полягає у виконанні предметних проектів. Теми робіт пропонують вчителі, потім їх затверджують на засіданнях методичних об’єднань. Учні обирають теми за власним бажанням, зважаючи на свої нахили та здібності. Завданням основної школи є висока якість фундаментальної освіти й формування наукового методу пізнання. Цій мети відповідає викладання всіх предметів основної школи. Особливу роль приділяють фізиці — науці про закони природи.

    У викладанні математики головна мета — це формування функціонального та ймовірнісного мислення, необхідного для виконання проектної роботи. Викладання інформатики спрямоване на те, щоб до кінця 9-го класу учні досягли рівня «гарного користувача» та володіли прийомами роботи з декількома прикладними КП, крім цього учні повинні вміти створювати власні невеликі програмні продукти.

Виконання проектів також стимулює розвиток особистісних якостей — самостійності, цілеспрямованості, працьовитості, наполегливості, комунікативності, відповідальності.

Проектна діяльність у старшій школі

Профільна підготовка учнів передує виконанню науково— дослідних проектів. На цьому етапі відбувається остаточне формування тих проектів, які школярі виконують протягом навчального року в класах старшої школи з наступним захистом на науково-практичній конференції школярів.

Мета проектної діяльності у старшій школі

• Набуття досвіду самостійної (індивідуальної або в групах) дослідної діяльності на базі набутих знань.

• Перевірка правильності професійного вибору.

Готуючи роботу, учень повинен продемонструвати не тільки глибокі знання про об’єкт або тему досліджень, але й володіння інформаційними технологіями (використання різних джерел інформації, зокрема Інтернету, застосування різних комп’ютерних програм, підготовка презентації до захисту). Проектна робота може бути виконана державною або іноземною мовами.

   Проекти можуть бути одновікові з учнями одного класу і різновікові з учнями декількох класів(   Додаток 4) або з групою учнів одного класі чи декількох класів

 

 

РОЗДІЛ 2. Організація проектної роботи

  У школі варто створити методичну службу, яка допоможе вчителеві й школяреві ввійти в простір нових освітніх взаємин.

Яким є план роботи методичної служби щодо проектної діяльності?

• Організувати загальношкільні теоретичні семінари для вчителів щодо ознайомлення з інноваційними освітніми технологіями організації педагогічного процесу (один раз на чверть), з технологіями проектної діяльності. Провести практичні заняття для формування навичок організації проектної діяльності, що враховують специфіку навчальних предметів (двічі на місяць). За підсумками занять підготувати для вчителів документи: «Етапи проведення проекту», «Керівникові (організаторові) проекту»; «Загальні правила для керівника проекту»; «Діагностика учнів (виявлення схильності до дослідної й суспільної діяльності)»; «Аптека для учнів»; «Звіт про поточну роботу проектної групи №».                                                                                      Розробити систему вимог до підсумкового захисту проекту, що одночасно допомагає вчителям і учням спланувати свою роботу.                                                        Виконати моніторинг кваліфікації вчителя-організатора проекту, а також моніторинг кваліфікації вчителя-предметника й методиста (тільки для керівників методичних об’єднань). Результати індивідуального моніторингу дозволять забезпечити цілеспрямовану методичну допомогу кожному вчителеві-предметнику. Створити систему захисту й експертного оцінювання проектів як підсумок усієї діяльності.

2.1.   Практичний аспект проектної діяльності

Етапи роботи над проектом

1. Обґрунтування актуальності обраної теми.                                                                  На цьому етапі учні оглядають літературу, збирають і систематизують інформацію. Чіткіше формулюють тему роботи. Пояснюють особистий інтерес учнів у виборі конкретної теми.

2. Постановка завдань дослідження.

На цьому етапі формулюють мету роботи й висувають гіпотезу. Для досягнення поставленої мети й підтвердження або спростування гіпотез учень повинен провести певні дослідження.

3. Визначення методів дослідження.                                                                             Обрана тема потребує правильного добирання методів дослідження.                    Метод — це спосіб досягнення поставленої мети (теоретичний, емпіричний, математичний та ін.). На цьому етапі учні вивчають можливі методи дослідження й обирають найприйнятніші для цієї роботи методи.

4. Проведення наукового дослідження.                                                                    Пропоную приклад роботи над  власним проектом учнів 10 класу Чорнобаївської  загальноосвітньої  школи І – ІІІ ступенів № 2, керівник проекту Залозна С.В. Проект :  „ Твори добро на всій землі . Щоб серця були

добрими, а душі були щедрими  і милостивими ”.

Проект :  „ Твори добро на всій землі . Щоб серця були добрими, а душі були щедрими  і милостивими ”

„ Стався до людей так ,

 як хочеш , щоб вони

  ставились до тебе ” .

 (Золоте правило моралі  )

Мета проекту :

1. Виховувати потребу творити добро для інших .                                                           2. Виховувати в учнів любов і повагу до ближнього , навчити робити крок назустріч  іншим людям .

3. Навчити дітей самостійно аналізувати і критично ставитись до своїх вчинків та вчинків близьких і сторонніх людей .

4. Виховувати милосердя , співпереживання , уміння співчувати і бути чуйним до чужого горя .

5. Формувати в учнів почуття колективізму , дружби , взаємоповаги.

6. Навчити учнів керуватися в житті принципами гуманізму, довіри, поваги до особистості , гідності людини , сприяння саморозвитку і самореалізації особистості в усіх сферах її життєдіяльності .

7. Розвивати в членів волонтерських загонів особистісні навички та вміння з комунікативного спілкування , саморегуляції , самовиховання , самоорганізації , самопізнання , само реабілітації та подолання конфліктних ситуацій .

8. Навчити дотримуватись основних принципів діяльності загонів : демократичність , довірлива атмосфера у взаєминах , систематичність , цілеспрямованість, різноманітність форм і методів роботи , індивідуалізація та диференціація , доступність , об’єктивність , конкретність , взаємоповага  і підтримка .

9.Зацікавити учнів благодійницькою діяльністю , стимулювати розвиток дитячих благородних ініціатив і реалізовувати їх пропозиції , ідеї в житті .

10 . Розкрити в кожній дитині людяність , доброчинність , добродійність .

Проект : пізнавальний

Тривалість : довготривалий

Склад учасників проектної діяльності : колективний

Характер партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності : кооперативний

Рівень реалізації між предметних зв’язків: надпредметних ,

 міжпредметних

Характер координації проекту : безпосередній ( гнучкий ) .

Даний проект виводить різновікових учасників спільної діяльності на пошуки спільної мови , координації спільних робіт по групах  і розумінню багатьох побутових цінностей та оцінок .

Очікувані результати :

1. Учні з повагою ставитимуться до людей похилого віку , будуть турбуватися про них .
2. Навчаться співпереживати за долю дітей – інвалідів та зможуть дати їм надію на майбутнє .
3. Учні з теплотою і розумінням ставитимуться до дошкільнят , поринуть в дитячий світ , навчать маленьких дітей бути чесними , добрими , відповідальними .
4. Навчаться співпереживати , співчувати дітям – сиротам та малозабезпеченим дітям , та  вселити віру категорійним дітям, що вони не самотні .
5. Виховувати непримиримість з жорстокістю в сім’ї та навчити учнів надавати допомогу дітям з якими жорстоко поводяться в сім’ї .
6. З повагою ставитимуться до ветеранів Великої Вітчизняної війни , вдів , одиноких людей , наділяючи їх турботою та піклуванням .
7. Навчаться піклуватися про свою рідну школу , як другу домівку , залучаючи учні до  праці над благоустроєм школи

                                  

 

 

 Етапи проекту

І етап – пошуковий                                                                                                           1. Провести круглий стіл з учнями класу , на якому визначити групи людей , які потребують допомоги .

2. Дізнатися про життя людей в будинку пристарілих ,  в реабілітаційному центрі „ Промінчик ” , про проблеми дітей в сім’ях , а також проблеми категорійних дітей .

3.Ознайомитися з волонтерським рухом учнів в інших школах району .

4. Визначити реальну допомогу тим , хто цього потребує  у процесі реалізації проекту .

ІІ етап – підготовчий

1.Поспілкуватися  з керівниками реабілітаційного центру для

дітей – інвалідів „ Промінчик ” , Будинку пристарілих , дитячого садка „ Вишенька ” , з категорійними учнями , ветеранами , одинокими , дітьми , які потерпають від жорстокого поводження в сім’ї про реальну допомогу волонтерів .

2.Намітити план роботи волонтерського загону .

3.Розробити і втілити в життя нові форми творення добра .

4.Залучити соціально – відповідальний бізнес до благодійної співпраці .

ІІІ етап – пізнавальний

1.Дізнатися про допомогу соціально – психологічної служби  школи .

2.Ознайомитися з реальною допомогою волонтерів в інших навчальних закладах .

3.Запозичити кращі форми роботи волонтерських загоні , удосконалити їх і використати в своїй роботі .

4.Проаналізувати роботу волонтерських загонів за попередні роки  з відповідними висновками і пропозиціями .

5.Ознайомитися з проведенням дозвілля в дитячому садочку

 „ Вишенька ” і реабілітаційному центрі „ Промінчик ”  з метою надання їм посильної допомоги в проведенні   різних заходів  для дітей .

6.Дізнатися про роботу районного центру соціальних служб сім’ї та молоді , центром соціального захисту .

ІV етап – творчий

1.Створити загін „ Турбота ” – допомога людям з планети „ Старість ” , робота в Будинку пристарілих .

2.Створити загін „ Надія ” – робота в реабілітаційному центрі для дітей – інвалідів „ Промінчик ” .

3.Створити загін „ Стежина в дитинство ” – робота в дитячому садочку „ Вишенька ” .

4.Створити загін „ Попелюшка ” – опіка над дітьми сиротами та малозабезпеченими .

5.Створити загін „ Паросток надії ” – допомога дітям з якими жорстоко поводяться в сім’ї .

6.Створити загін „ Пам’ять ” – допомога пристарілим , одиноким вдовам , ветеранам Великої Вітчизняної війни .

7.Створити загін „Джерело ” , школа , моя калинова  – робота по благоустрою школи .

8.Зібрати і узагальнити матеріал по роботі загонів .

9.Створити картотеку даних по кожному загону відповідно до їх роботи та створити „ Куточок добрих справ ”

10.Організувати засідання круглого столу  по питанню обміну досвідом роботи між волонтерськими загонами .

Ресурси , які необхідні для реалізації проекту

      1.Залучення інформації районної бібліотеки , центру соціальних служби

для молоді , відділу соціального захисту , соціально – психологічної служби школи , реабілітаційного центру „ Промінчик ” , дитячого садочка ” Вишенька ”

2.Залучення до роботи соціально – психологічну службу школи , учителів трудового навчання , історії , народознавства , української літератури , етики , фізкультури , музики .

3.Використати інформацію фахівців в галузі соціального захисту.

4. Залучення місцевих громадських організацій та груп за інтересами .

5. Використання електронних засобів спілкування .

Кінцевий результат проекту

1.Зібрані матеріали проекту оформити в папку .

2.Загонам продовжувати працювати по даних напрямках так , як проект довготривалий .

 3.На основі вивчення теми і спостереження зробити відповідні висновки.

 4.Провести захист творчого проекту .

5.Представити проект перед учнівським колективом  школи на відкритому занятті .

6.Зібрані матеріали використовувати при підготовці волонтерських загонів молодших школярів , при підготовці до виховних заходів .

7.Оформити стенд про роботу благодійної програми „ Добро починається з тебе ” зі звітами всіх волонтерських загонів про виконану роботу .

     Прикладом оформлення кінцевого результату проекту можуть бути  звіти загонів, пошукових груп .

Витяг зі звітів пошукових груп в рамках проекту

 „ Особливості української національної кухні Чорнобаївщини ” .

      В 2019 - 2020 н.р. ми працювали над новим проектом: „Особливості української національної кухні Чорнобаївщини ”   Кожен клас від  п’ятого  по  дев’ятий був поділений на пошукові групи , які отримали своє завдання .

Учні 5 класу ознайомилися з стравами з овочів , фруктів , грибів , м’яса ,учні 6  класу розповіли про свої улюблені кулінарні страви та страви , які полюбляють у їх родині . Учні7 класу навчили нас готувати пиріжки , домашнє печиво,   піцу,  бутерброди та вареники . Учні 8 класу поділилися технологією приготування найсмачніших тортів ,  страв з риби та калини, а також вони відшукали рецепти  незаслужено забутих страв Чорнобаївщини і запропонували учасникам проекту приготувати ці страви вдома . Учні 9 класу ознайомили з особливостями української національної кухні від минулих часів по сьогоднішній день. Також учні 9 класу розповіли про традиційні страви , які готують в наших сім’ях на свята.

Спільно ми створили альбом „Хліб - всьому голова ” .

     Під час роботи над проектом ми більше дізналися цікавої інформації про українську національну кухню , ознайомилися з використанням різних технічних прийомів приготування кулінарних страв . Порівняли особливості західноукраїнської та східноукраїнської кухні  з кухнею різних областей України.   Також ми ознайомилися з сучасною технологією приготування страв , розширили знання про формування української кухні , дізналися про традиції своїх однокласників , що зблизило нас ще більше , адже , як виявилось у багатьох з нас ,  сімейні традиції приготування  святкових та буденних страв подібні .

   Робота над проектом нам дуже сподобалась і надихнула на створення нових пошукових проектів.

Керівник проекту повинен  стати для учнів справжнім наставником , який знає відповіді на всі питання щодо планувати та проведення проекту. (Додаток 1. Пам’ятка керівника проекту).

Керівник проекту повинен пам’ятати, що головне в проектній діяльності – це розвиток самостійності учнів, уміння самостійно приймати рішення і виконувати їх. Учитель лише контролює  та показує різні напрямки вирішення даного питання.(Додаток 2. Загальні вимоги до керівника проекту).Кожен проект повинен бути оформлений відповідно до рекомендацій. (Додаток 3. Документи, що додають до проектних і навчально-дослідних робіт учнів).

2.2.Експертиза проектів

Експертиза проектних робіт дозволяє організовувати роботу у вигляді внутрішкільного конкурсу. Для експертного оцінювання обирають експертну комісію. До її складу бажано залучити батьків, які мають необхідну кваліфікацію, викладачів і аспірантів вищих навчальних закладів, з якими співпрацює школа, учителів з інших шкіл району.

Етапи експертизи проектів

• Експертиза поданих документів.

• Експертиза під час презентації проекту.

Подані документи оцінюють мінімум двоє експертів, компетентних у певній освітній сфері.  Загальна оцінка за проект складається з оцінки поданих на розгляд комісії матеріалів та оцінки презентації. Якщо проектів пропонують багато, то доцільно проводити презентацію проектів не у вигляді конференції, а у вигляді стендових доповідей, коли кожному експертові пропонують перелік проектів для обов’язкової оцінки.

2.3. Критерії оцінювання проекту

1. Обґрунтування й постановка мети, планування шляхів її досягнення.

2. Повнота використаної інформації, розмаїтість джерел.

3. Творчий і аналітичний підхід до роботи.

4. Відповідність до вимог оформлення письмової частини роботи.

5. Аналіз процесу й результату роботи.

6. Особиста зацікавленість автора, його захоплення роботою.

7. Якість проведення презентації.

Із критеріями оцінювання учнів ознайомлюють заздалегідь, на самому початку роботи над проектом. Більше того, вони можуть запропонувати власні додаткові критерії.

Критерії оцінювання є своєрідною інструкцією під час роботи над проектом. Крім того, знаючи заздалегідь, як саме оцінюватиметься його робота, автор проекту може, поліпшуючи окремі характеристики свого проекту, підвищити свій результат або, не маючи такої можливості, бути готовим до нижчої оцінки.

Критерії оцінки проекту в літературі представлені неоднозначно.   Більш зручний і більш об’єктивний спосіб оцінювання проекту – рейтинґовий, запропонований В. Голобородьком . Анкета заповнюється в процесі захисту самим проектантом, присутніми на захисті учнями, вчителем (членом журі). Визначено 11 критеріїв за трьома рівнями (5, 10, 20 балів) (див. табл. 1).

Таблиця 1. Оцінювання проекту (за В.В. Голобородьком)

Оцінка етапів	Критерії оцінки	Бали
Оцінка роботи	Актуальність теми і рішень, їхня складність	5, 10, 20
	Обсяг розробок і кількість рішень	5, 10, 20
	Практична цінність	5, 10, 20
	Рівень самостійності учасників	5, 10, 20
	Якість оформлення записів, наочності тощо	5, 10, 20
	Оцінка проекту рецензентом	5, 10
Оцінка захисту	Якість доповіді	5, 10, 20
	Глибина розкриття теми	5, 10, 20
	Глибина розкриття предмета	5, 10, 20
	Відповіді на питання журі	5, 10
	Відповіді на питання аудиторії (дискусія)	5, 10

Оцінку визначають за підрахунками середньої арифметичної величини колективної оцінки, оцінки вчителя (члена журі) та самооцінки. За сумою балів: 190–140 балів – "відмінно"; 139–100 балів – "добре"; 99–65 балів – "задовільно".       Оцінювання проекту.   Робота над проектом передбачає значний творчий компонент. Автор проекту має право на власне нестандартне бачення проблеми. Усе це робить процедуру й результат оцінювання проекту несхожими на звичайне оцінювання іншої шкільної роботи.

ВИСНОВКИ    Використання основ   технології проектної діяльності в сучасній школі  спонукає до розвитку творчих здібностей учнів,  вчить учнів до самостійності у прийнятті рішень, а також спонукає займатися самоосвітою, дає учневі впевненість в собі  і вчить спілкуватися, працювати творчо як індивідуально так і групі, переживаючи за результат загальної справи.

    Формування морально-психологічної готовності вчителів до більш широкого використання технології проектної діяльності в практиці сучасної школи здійснюється через розкриття науково-теоретичних знань про мету, сутність, головні умови, вимоги, етапи впровадження технології проектної діяльності, критерії оцінювання проекту. Велику роль у впровадженні проектних технологій у школі повинен відігравати заступник директора з навчально – виховної роботи, який може методично грамотно скерувати роботу вчителя , надати допомогу  в організації проекту з подальшою    реалізацією проекту з учнями під керівництвом вчителя.

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 Додаток 1.  Пам’ятка керівника проекту

1. Запропонувати теми проектів із різними домінуючими методами (науково-дослідний, соціальний, творчий, інформаційний, практико-орієнтований, ігровий тощо). Обґрунтувати їх актуальність. Зазначити вік школярів, на який розраховане це проектне завдання.

2. Охарактеризувати й доповнити проекти іншими ознаками (характер контактів, характер координації проектів, тривалість, кількість учасників).

3. Зазначити проблему, сформулювати мету й завдання проекту, навчальний матеріал із предмета й міжпредметні зв’язки, що повинні використовуватися під час виконання проекту.

4. Продумати практичну або теоретичну значущість проекту.

5. Зазначити розвивальну мету (інтелектуальний, моральний, культурний розвиток учнів).

6. Назвати творчі методи, що використовуватимуться під час виконання проекту.

7. Зазначити, чи можливий цей проект у межах класно-урочної або позаурочної діяльності.

8. Продумати, як можуть бути оформлені результати проекту.

9. Визначити форми контролю етапів виконання проекту.

10. Запропонувати критерії оцінювання успішності проекту.

11. Продумати, як запропонований проект може впливати на соціальну адаптацію й професійне самовизначення підлітка (тільки для старшокласників).

12. Продумати, який психолого-педагогічний ефект можливий у результаті виконання цього проекту.

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Загальні вимоги до керівника проекту

1. Ставитися до роботи творчо.

2. Не стримувати ініціативи учнів.

3. Заохочувати самостійність, уникати прямих інструкцій, учити школярів діяти самостійно.

4. Пам’ятати про головний педагогічний принцип — не виконувати за школяра те, що він може зробити (або може навчитися робити) самостійно.

5. Не поспішати робити оцінні судження.

6. Оцінюючи, пам’ятати: краще десять разів похвалити нізащо, ніж один раз розкритикувати нізащо.

7. Звернути увагу на основні складові процесу засвоєння знань: « учити простежувати зв’язки між предметами, подіями та явищами;

• намагатися формувати навички самостійного розв’язання проблем дослідження;

• намагатися навчати школяра вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати інформацію.

 Додаток 3.Документи, що додають до проектних і навчально-дослідних робіт учнів.

1. Паспорт проектної або навчально-дослідної роботи учнів.

2. Відгук керівника на запропоновану проектну або навчально-дослідну роботу.

3. Рецензія на подану проектну або навчально-дослідну роботу.

4. Аналіз проектної або навчально-дослідної роботи щодо виявлення дидактичних одиниць, що використовував учень під час створення проекту.

5. Перелік оснащення (навчального, наукового, виготовленого самостійно), що використовувалось під час реалізації мети і завдань проекту. (Тільки для дослідних проектів.)

6. Перелік педагогічних завдань (мети), поставлених науковим керівником у межах конкретного навчального проекту.

7. Перелік методів, використаних школярами в роботі над проектом.

8. Перелік статей, публікацій, монографій, наукових і науково-популярних книг (із запропонованого бібліографічного списку), на які під час роботи були написані реферати, рецензії, анотації, складені конспекти. (До списку додати по одному прикладу складеного реферату, рецензії, анотації, конспекту.)

9. Коротка анотація змісту проекту (мета проекту, обґрунтування актуальності, гіпотеза проекту, короткий зміст проекту, отримані результати або досягнення планованих результатів).

Паспорт дослідного проекту

Заповнюють автори й науковий керівник проекту. Подають до експертної комісії разом із проектом.

1. Назва проекту.

2. Мета проекту.

3. Автори проекту (школа, клас, кількість учасників).

4. Науковий керівник(и) проекту (спеціальність, педагогічний стаж, звання, учений ступінь).

5. Консультант(и) (спеціальність, звання, учений ступінь).

6. Тип проекту:

• за діяльністю, що домінувала (дослідний, творчий, ігровий, інформаційно-пошуковий, практично-орієнтований),— ураховує соціальні інтереси учасників, чітко орієнтується на результат;

• за предметно-змістовною сферою (культурологічний: літературний, музичний, лінгвістичний; природничо-науковий; екологічний; спортивний; географічний; історичний);

• за характером координації проекту (з відкритою координацією — твердий, з прихованою координацією — гнучкий);

• за кількістю учасників (особистий, парний, груповий);

• за широтою змісту (монопредметний, міжпредметний, позапредметний);

• за часом проведення (нетривалий, тривалий);

• за характером контактів (у межах класу, школи, району, у масштабі міста, регіону, країни).

7. Освітня галузь, у межах якої виконаний навчальний проект.

8. Навчальний предмет, у межах якого виконаний навчальний проект.

9. Методи, використані під час роботи над проектом.

10. Форма подання проекту: альбом, відеофільм, буклет, реферат, макет, інше (вписати).

11. Освітні й інші заклади, на базі яких виконувався проект: база школи, бібліотека(-и), музей(-ї), вищий навчальний заклад (кафедра), науково-дослідний інститут (лабораторія), зоопарк, планетарій, технічний центр, інше (зазначити).

12. Джерела інформації, використані авторами під час виконання проекту: науково-популярні журнали, наукові журнали, бюлетені, підручники й навчальні посібники, науково-популярні книги, наукові видання (монографії, дисертації, автореферати), словники, довідники, енциклопедії, іноземні книги (англійською, німецькою, французькою, іспанською мовами), Інтернет (сайт).

13. Словник дослідника (понятійний апарат).

Паспорт соціального проекту

Заповнюють автори й науковий керівник проекту. Подають до експертної комісії разом із проектом.

1—6. Те саме, що й у паспорті дослідного проекту.

7. Сфера соціального дослідження.

8. Освітня галузь, з якою пов’язаний зміст проекту.

9—13. Те саме, що й у паспорті дослідного проекту.

Що демонструють учні, захищаючи проект?

• Розуміння проблеми, мети і завдань проекту.

• Уміння планувати й здійснювати певну діяльність.

• Знайдений спосіб розв’язання проблеми. ® Уміння аргументувати свої висновки.

• Уміння брати участь у колективному аналізі й оцінюванні результатів проекту.

 

 

Додаток 4. План роботи загонів в рамках проекту„ Твори добро на всій землі . Щоб серця були добрими, а душі були щедрими  і милостивими ”

План роботи

 1 загону  „ Турбота ” –  допомога людям з планети                                                      „ Старість ”. Робота в будинку пристарілих

 

Вересень

1.Благодійний похід „ Твори добро ” . Прогулянка в парк

 ” Осіннє мереживо ” .

2.До Дня визволення Чорнобаївщини від німецько – фашистських загарбників. Запис спогадів про війну .

Жовтень

1. До Міжнародного дня людей похилого віку , концертна програма  „ Ви не самі ” .

2.Тематична композиція „ Покрово , покрий нас від всякого

зла ” , розповідь про свято Покрови Пресвятої Богородиці .

Листопад

1.Операція „ Квіти на моєму підвіконні ” . Подарунок кожному вазона з кімнатними квітами .

2. До Дня пам’яті жертвам голодомору 1932 – 1933 років - акція

„ Запалимо свічку Пам’яті ”

Грудень

1.Вітання з Днем Збройних сил України . Концертна програма .

2.Проведення свята калити ( Андріївські вечорниці ) .

Січень

1.Колядки , щедрівки . Вітання з Новим роком .

2. Святкуємо Щедру кутю  ( Меланки ) .

Лютий

1.В ці довгі зимові вечори ...Запис спогадів про вечорниці та дозвілля бабусь і дідусів в їх молодості .

2.Вітання з Днем Захисника Вітчизни .

Березень

1.Вітання бабусь з святом 8 Березня .Святковий концерт . Вручення вітальних листівок виготовлених власними руками .

2.Шевченківські дні . Читання віршів Т. Г . Шевченка .

Квітень

1.Свято Воскресіння Хрестового . Пасха . Вітання бабусь і дідусів з святом. Вручення писанок , виготовлених власними руками .

2.До Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів . Тематична композиція „ Ніхто не забутий , ніщо не забуто ” . Запис спогадів про війну .

Травень

1.До Дня Перемоги . Святковий концерт .

2.Операція „ Чорнобривців насіяла мати ...” Висаджування квітів на клумбах Будинку пристарілих .

 

План роботи

 2 загону „ Надія ” – робота в реабілітаційному центрі для дітей – інвалідів

 „ Промінчик ” 

Вересень

1.Тренінг „ Знайомство ” . Акція „ Подаруй  книгу  дитині ” .

2. „ В гостях у казки ” -  читання казок , оповідань .

Жовтень

1.Екскурсія в природу . Прогулянка в парк . Збирання осінніх листочків .

2.В гостях у Саморобки . Виготовлення аплікацій з природних матеріалів .

3. Вітання хлопчиків з Днем захисника України.

Листопад

1.Спортивне свято „ Веселі старти ” .

2.Написання листів Діду Морозу  з малюнками своєї мрії .

Грудень

1.Святий Миколай до нас завітай – вручення „миколайчиків ”. Театральне дійство .

2.Проведення новорічних ранків , вручення подарунків від Діда Мороза .

Січень

1.Операція „ Годівничка ” . Турбуємось про прахів .

2. Побудова снігових фортець . Ігри на снігу . Конкурс на кращу Снігову бабу.

Лютий

1.Конкурс малюнків „ Який прекрасний світ ” .

 

Березень

1. Вітання дівчаток з святом 8 Березня .

2.Конкурс : „ Алло ! Ми шукаємо таланти ! ”.Карооке на майдані .

Квітень

1.Перегляд мультфільмів в кінотеатрі .

2.Робота гуртка „ Умілі ручки ” .

Травень

1.9 травня – День Перемоги . Покладання квітів до пам’ятника .

2.Вікно в природу . Проведення веселих ігор на свіжому повітрі.

План роботи

 3 загону „ Стежина в дитинство ”- робота в дитячому садочку               „Вишенька ”   

Вересень

1.Гра „ Давайте познайомимося ” .Проведення веселих ігор .

2. Вікно в природу . Збирання осінніх листочків для аплікацій .

Жовтень

1.Виготовлення картин – аплікацій з природних матеріалів , засушених листочків .

2.Проведення конкурсу „ Найрозумніший ” .

Листопад

1.Екскурсія на хлібокомбінат .Звідки до нас прийшов хліб .

2. Проведення спортивного свята „ Здоровим бути здорово ! ” .

Грудень

1.19 грудня – День святого Миколая .Миколайчики під подушкою для слухняних дітей .

2.В гостях у Діда Мороза . ( Новорічна вистава з врученням подарунків ) .

Січень

1.Розучування колядок , щедрівок . Розповідь про Святий вечір .

2.Операція „ Подаруй іграшку дитині ” . Збір іграшок і передача в ясельну групу .

Лютий

1.Рольові ігри : „ Я в магазині ”,  „ Я в бібліотеці ” , „ Я в автобусі ”.

2.Вітання хлопчиків з Днем Захисника Вітчизни .

Березень

1.Вітання дівчаток з святом 8 Березня .

2.Акція „ Подаруй книгу дитині ” .

Квітень

1.Конкурс малюнків „ А вже весна , а вже красна прийшла ” .

2.Свято „ Зустріч птахів ” .

Травень

1.9 травня – День Перемоги . Покладання квітів до пам’ятника .

2.Вікно в природу . Прогулянка до річки . Веселі ігри та естафети

                                                    План роботи

 4 загону „ Попелюшка ” – опіка над дітьми сиротами та малозабезпеченими 

Вересень

1.Акція „ Ти не один ” . Збір банку одягу для малозабезпечених та дітей сиріт.

2. Допомога дітям – сиротам по господарству .

Жовтень

1.Збір продуктів харчування  для категорійних дітей .

2. Організація екскурсійної поїздки в Черкаський зоопарк . Залучення спонсорської допомоги .

Листопад

1.Акція „ Подаруй книгу дитині ” .

2. Робота магазину „ Турбота ” . Лекція психолога „ Як бути щасливим ”.

Грудень

1.Вручення „ миколайчиків ” на день Святого Миколая .

2.Організація екскурсійної поїздки в м. Черкаси  в драматичний театр на  новорічні вистави . Вручення подарунків від Діда Мороза . Залучення спонсорської допомоги .

Січень

1.Школа краси .”  Що значить бути модною ? В чому краса справжнього хлопця ? ” - диспут .

2. Робота магазину „ Турбота ” . Збір зимового одягу для малозабезпечених дітей .

Лютий

1.Круглий стіл „ В чому сенс життя ? ” .

2 . Вітання хлопчиків з Днем Захисника Вітчизни .

Березень

1.Вітання дівчаток з святом 8 Березня . Ми йдемо в ресторан . Правила користування столовими приборами та  споживання страв .

2.Допомога по господарству .

Квітень

1.Організація екскурсійної поїздки в м. Черкаси в художній музей . Залучення спонсорської допомоги .

2. Вручення пасхальних наборів категорійним дітям .Зустріч з психологом „ Багатство людини – її душа ” .

Травень

1. Робота магазину „ Турбота ” .Екскурсія в с. Іракліїв в храм .

2.Акція „ Квітуче подвір’я ” – висаджування квітів біля будинку дітей – сиріт

 

План роботи

 5 загону „ Паросток надії ” – сім’я без насильства . Допомога  дітям з якими жорстоко поводяться в сім’ї

Вересень

1.Ток – шоу „ Маска ” .Насильство в сім’ї  .

2.Бесіда по колу : „ На краю відвертості . Бережіть собори душ своїх друзі ! ” 

Жовтень

1.Розмова з дітьми , які потерпають від морального

 ( психологічного ) насильства . Поради ( рівний – рівному ).

2.Бесіда з дітьми , які є жертвами фізичного насильства . Поради психолога і поради волонтерів .

Листопад

1.Дебати . „Сексуальне насильство в сім’ї . Чи варто про це мовчати? Як уникнути сексуального насильства ? ”

2.Коли батьки розлучаються . Твоя позиція . Розмова по колу .

Грудень

1.Святий Миколай в гостях у тебе . Вручення подарунків . Залучення спонсорської допомоги .

2.Новорічні вітання від Діда Мороза . Вручення подарунків. Організація екскурсійної поїздки на новорічні ранки в м. Черкаси .

Січень

1.Візити в неблагополучні сім’ї разом з психологом школи . Розмова з батьками дітей , які піддаються насильству на тему :

” Прояви насильства над дітьми – наслідок батьківської слабкості ”                   2.Диспут „ Спиваються слабкі духом люди ” .

Лютий

1.Правовий університет . „Ти і закон . Твої права ” .

2. Вітання хлопчиків з Днем захисника Вітчизни .

Березень

1.Вітання дівчаток з святом 8 Березня .

2.Екскурсійна поїздка в Черкаський зоопарк .Залучення спонсорської допомоги

Квітень

1.Аукціон ідей та пропозицій „ Сім’я – не місце для знущань ”. Якщо твої інтереси та потреби зневажають .

2.Психологічна служба „ Ми з вами ” . Робота пошти довіри .

Травень

1.”Любов – найкращий засіб виховання. Любов лікує душі ”  - розмова з батьками .

2 . Поїздка в ліс  любуватися весняними  квітами. Смаження шашликів на природі . Залучення спонсорської допомоги

 

 

План роботи

  6 загону „  Пам’ять  ” – допомога пристарілим , одиноким , вдовам , ветеранам Великої Вітчизняної війни 

Вересень

1.Допомога пристарілим по господарству . Збір урожаю картоплі .

2. Операція „ Вітальна ”  - до Дня визволення Чорнобаївщини від німецько – фашистських загарбників .

Жовтень

1.Допомога по господарству . Виривання і чищення буряків .

2.Допомога по господарству . Ламання кукурудзи , зрізування капусти, збір горіхів .

Листопад

1.Допомога по господарству . Загрібання опалого листя .

Бесіда про страхіття голодомору 1932 – 1933 років . Запис спогадів.

Грудень

1.Допомога по господарству . Поїздка до магазину , аптеки .

2. Вітання з Новим роком . Забезпечення невеличкими  живими ялинками чи новорічними ікебанами з ялинкових гілок всіх одиноких  та пристарілих. Залучення спонсорської допомоги .

Січень

1.Колядки , щедрівки . Поздоровлення з святами . Розповіді – спогади про вечорниці .

2.Допомога по господарству . Відкидання снігу  у дворі .

Лютий

1.Допомога по господарству .

2.Вітання ветеранів з Днем Захисника Вітчизни .Вручення подарунків .

Березень

1.Вітання бабусь з святом 8 березня .

Пригощання святковим пирогом , якого приготували волонтери .

2.Допомога по господарству .

Квітень

1.Свято Пасхи , Воскресіння Христового . Вітання . Вручення писанок та пасок Залучення спонсорської допомоги .

2.Допомога по господарству . Обкопування  дерев .

Травень

1.Вітання з Днем Перемоги . Запис спогадів про війну .

2.Скопування клумб та висаджування квітів на подвір’ї ветеранів , одиноких людей .

 

План роботи

 7 загону „ Джерело ” , школа , моя калинова   - робота по організації благоустрою школи  

Вересень

1.Створення літопису школи .Організація і проведення веселих перерв для учнів молодших класів .

2.Організація учнів по упорядкуванню малинника .

Жовтень

1.Проведення музичних перерв для учнів середніх та старших класів .

2.Організація учнів по прибиранню клумб , поповнення Зимового саду новими екземплярами квітів .

Листопад

1.Збір калини в калиновому гайку .

2.Робота над проектом „ Недобудований басейн ” .

Грудень

1.Розвішування годівниць для птахів на території школи та старого саду .

2.Організація і участь у проведенні ранків та вечорів до Нового року .

Січень

1.Робота скриньки довіри „ Щоб я сказав директору ? ” .

2.Робота над проектом „ Школа майбутнього ” .

Лютий

1.Операція „ Годівничка для синички ” . Ремонт годівничок , розвішування нових .

2.Вітанння вчителів – чоловіків з Днем Захисника Вітчизни .

Березень

1.Вітання жінок – вчителів з святом 8 Березня . Конкурс поезій „ А жінка в світ приходить для любові ” .

2.Робота над проектом „ Спортивний майданчик ”

Квітень

1.Пропаганда здорового способу життя . Обмін волонтерами цигарок у паліїв на цукерки .

2. Робота над проектом „ Куточок моєї мрії ” .

Травень

1.Акція „ Збережемо довкілля ” . Висаджування квітів на клумбах .

2.Екологічний десант . Висаджування плодових дерев на території школи.

 

 

Додаток 5. Зразок проекту  не для одного класу, а для учнів 5-9 класів.

Анотація  до проекту

        Проект „ Особливості української національної кухні Чорнобаївщини ” покликаний розвивати в учнів знання про українську народну кухню - як культурну спадщину українського народу, такою як мова , література , мистецтво, як неоціненний здобуток, яким можна пишатися,  який не слід забувати  ; систематизувати знання , забезпечити максимальне наближення до реальних потреб життя , творчої самореалізації та конструктивної соціалізації особистості учнів ; зацікавити учнів пошуковою роботою по дослідженню української кухні , ознайомити з традиційними способами обробки продуктів для приготування їжі .

      Матеріали проекту спонукають цікавитись історією народної кухні , етнографічними відмінностями та особливостями народної кухні різних регіонів України .

        Проект має такі розділи : „ Теоретичні відомості . Перші,  другі страви  української національної кухні та десерти ” ;” Страви з овочів , фруктів , м’яса , грибів , риби , калини ” ; Моя родина : улюблені  кулінарні страви моєї мами , мого тата , бабусині гостинці , моя улюблена страва , напої моєї сім’ї , чай у нашому харчуванні ” ; „ А моя мама і бабуся печуть хліб так ... , а також як готують пиріжки , печиво ,  піцу , бутерброди та вареники у моїй сім’ї ” ; „ Незаслужено забуті страви Чорнобаївців ” ; „ А мій торт найсмачніший ” ; „ Що ми готуємо на Різдво , Пасху , Маковія ?” .

    Кожен розділ має пізнавальний , інформаційний характер, який збагатить знання читача про українську кухню , учні дізнаються про сімейні традиції своїх однокласників . В кожному розділі присутні матеріали пошукових учнівських груп .

    Матеріали проекту рекомендуються вчителям обслуговуючої праці , трудового навчання , вчителям народознавства , історії , української літератури  - як джерело додаткової інформації ; учням і вчителям та всім читачам для самоосвіти , розширення рівня  знань про українську національну кухню .

Проект :

„ Особливості  української національної кухні Чорнобаївщини ”

 „ Національні страви нашого народу - український борщ , вареники , галушки  тощо стали відомі далеко за межами України та забезпечили меню різних народів ”.

 С. І . Богданова

Мета проекту :

1.Зацікавити учнів кулінарією  - як одним із найбільш улюблених  видів  ведення домашнього господарства .

2.Систематизувати знання ,  забезпечити максимальне наближення до реальних потреб життя ,творчої самореалізації, природовідповідального розвитку  і      конструктивної      соціалізації особистості учнів .

З. Ознайомити  учнів з народною кухнею , як культурною спадщиною українського народу , такою як мова , література , мистецтво , як неоціненний здобуток , яким можна пишатися , який не слід забувати .

4.Ознайомити учнів з багатством і різноманітністю їжі , що споживається  населенням на Україні . 

5.Розширити знання про  формування української кухні , регіональні особливості    приготування їжі, про збалансоване харчування людини  .

6.Ознайомитися з  кулінарними стравами , які готували в давнину   наші бабусі та з сучасними технологіями приготування страв .

7.Сприяти вихованню поваги до плодів своєї

праці, зацікавленості в кінцевому і

запланованому результаті та гордість за досягнення поставленої цілі.

8. Відчувати радість від процесу й результатів праці.

Набути досвід використання знань на практиці. Ознайомитися з технологію приготування перших , других страв та десертів .

9.Сприяти діялісному самовизначенні, самореалізації , виборі власного життєвого шляху, розвиткові внутрішнього світу зростаючої людини.

10. Виховувати прагнення до усвідомлення і визначення не тільки власного місця в соціумі, а й ідеальних принципів спілкування між людьми , позитивних якостей  особистості.

11.Стимулювати активність учнів у формуванні запитів - інформації, вмінь , оцінки .

12.Прививати любов до рідної землі, повагу до народних  традицій , до української національної кухні. 

Проект : дослідницько - пізнавальний .

Тривалість : довготривалий .

Склад учасників проектної діяльності : колективний .

Характер партнерських взаємодій між

учасниками проектної діяльності : кооперативний .

Рівень реалізації між предметних зв'язків : надпредметні, між предметні .

Характер координації проекту : безпосередній (гнучкий ).

Даний проект виводить різновікових учасників спільної діяльності на пошуки спільної мови , координації спільних робіт по групах і розумінню багатьох побутових цінностей та оцінок.

Очікувані результати

1. Учні більше дізнаються про  українську народну кухню - як  культурну спадщину українського народу  .

2 . Зацікавляться пошуковою роботою по   дослідженню української кухні , ознайомляться з традиційними способами обробки продуктів для приготування їжі . 3.Зможуть використати набуті і збагачені знання на практиці.

4.Відчують радість від процесу і результатів своєї праці.

 5. 3 повагою ставитимуться до професії  кухаря ,

 кондитера , пекаря .  

 6. Будуть любити свою землю , свою рідну Батьківщину , бережно відноситимуться до традицій свого народу .

I етап - пізнавальний

1.Ознайомитися детальніше зі   своєрідністю  української національної кухні , її історією та різноманітністю .  

2. Перегорнути сторінки історії появи на Україні  народної кухні .

 3. Відшукати цікаві історичні факти , маловідомі факти з історії  кухні  свого регіону.

 4. Детальніше дізнатися про  технологію приготування страв  , познайомитися з різними технічними прийомами виконання ,  характером термічної обробки продуктів  , вишуканістю   подачі страв  .

5. 3апланувати відвідування майстрів  випікання домашнього хліба з метою ознайомлення з технологію приготування домашнього хліба .   

6. Дізнатися про забуті страви , які були популярними  в давнину та про страви , які готували наші бабусі та прабабусі . 

7.Проаналізувати етнографічні особливості народної кухні  різних регіонів України .

8. Створити   „ Кулінарну книгу Чорнобаївщини ” , в якій зібрати рецепти  страв , які готують  в наших родинах .

9.Створити альбом „  Хліб - всьому голова  "  . 

II етап - пошуковий

1 підпроект

Збір теоретичного матеріалу

Група № 1 — 9 клас .  Характеристика перших страв української національної кухні.

 Група № 2 — 9  клас . Характеристика других страв української національної кухні . 

 Група № 3 -  9 клас.  Десерти української кухні .

2 підпроект

Група № 1 -5  клас . Страви з овочів .   

Група № 2 - 5клас . Страви з фруктів . 

Група № 3 -  5 клас .  Страви з м’яса .

Група № 4 - 5 клас .  Страви з грибів .

 Група № 5 - 8 клас. Страви з риби .

Група № 6 - 8 клас. Страви з калини .

3 підпроект

 Група № 1 -  6 - А клас . Моя улюблена страва .

 Група № 2-  6 - Б кла . Улюблена страва моєї мами.

Група № 3-  6 - Б клас.  Улюблена страва мого тата.     

  Група № 4 - 6 - А  клас.  Бабусині гостинці. 

Група № 5 -  6 - А  клас. Напої моєї сім’ї. 

Група № 6 - 6  - Б клас . Чай у нашому харчуванні.

4 підпроект

Група № 1 - 7 клас . А моя бабуся і мама печуть хліб так ...

Група № 2 - 7 клас . Гарячі , рум’яні , запашні пиріжки від сім’ї ...

Група № 3- 7 клас .  Як готують піцу у моїй сім’ї .

Група № 4 - 7 клас . Печиво від сім’ї ...

Група № 5 - 7 клас . Улюблені бутерброди моєї родини .

Група № 6 - 7 клас . Варенички мої .

5 підпроект

Група № 1-  8  клас  . А мій торт найсмачніший .  

Група № 2  - 8клас . Незаслужено забуті страви Чорнобаївців .

Група № 3  - 9 клас . Що ми готуємо на Різдво.  

Група № 4 - 9 клас . Що ми готуємо на Пасху .

Група № 5  - 9 клас .  Що ми готуємо на Маковія .

6. підпроект

Задіяні всі учасники проекту від 5 по 9 клас .

1.Створення альбому „  Хліб - всьому голова  " про  значення хліба в харчуванні людини та виховання бережного відношення до хліба , як святині . 

 2. Виготовлення стенду „ Хліб - всьому голова ” .

 ІІІ  етап - пізнавальний

1.   Дізнатися більше про українську національну кухню .

2.   Ознайомитися з використанням різних технічних прийомів приготування кулінарних  страв .

3.   Порівняти особливості  західноукраїнської  та східноукраїнської кухні з кухнею  різних областей України .

4.   Ознайомитися з  сучасною технологією приготування страв . 

5.   Більше дізнатися про багатство  народної кухні  , її багатообразність ,  мистецтво приготування страв  .

6.   Розширити знання про  формування української кухні  .

7.   Проаналізувати актуальність  використання забутих рецептів   на сучасному столі .

8. Дізнатися про сімейні традиції своїх однокласників .

IY етап - творчий

1.Зібрати теоретичні матеріали по  українській національній кухні .

2. Зібрати банк даних про приготування улюблених  кулінарних страв в своїх родинах .

 3.Зібрати  теоретичні матеріали про значення хліба в харчуванні людини та  кулінарні рецепти  для створення альбому  „ Хліб - всьому голова ”  .

4. Провести зустріч з бабусями -  майстрами випікання домашнього хліба  .

 5.Виготовити стенд   „ Хліб - всьому голова ” .

Ресурси , які необхідні для реалізації проекту .

•    залучення інформації районної бібліотеки , інформації з підшивок газет , журналів по  українській національній кухні ;

•    залучення до роботи учителів української   літератури , історії , трудового навчання,     народознавства ;

•    використання інформації фахівців в галузі    кулінарії  ;

•    залучення   груп за інтересами , гуртківців .

•    використання електронних засобів спілкування .

Кінцевий результат проекту.

1.Зібрані матеріали проекту оформити в папку .

2.Групам продовжувати працювати по даних напрямках , так як проект довготривалий .

4.На основі вивчення теми і спостережень зробити відповідні висновки .

 5.Провести захист творчого проекту .

6.Представити проект перед учнівським колективом школи на відкритому занятті.

7.Зібрані матеріали використовувати при підготовці до уроків трудового навчання , обслуговуючої праці , української  літератури ,  історії, народознавства - як джерело додаткової інформації; учням та

учителям для самоосвіти , розширення рівня знань про українську  національну кухню  .