"Ми діти твої, Україно"

Про матеріал

Розробка виховного заходу "Ми діти твої, Україно" Мета: розширювати знання учнів про свою державу. Формувати в учнів морально-духовні цінності; сприяти поглибленню знань про державотворчі процеси в Україні; виховувати в учнів почуття патріотизму і гордості за власну державу, шанобливе ставлення до державних символів України. Виховувати любов до рідного краю.

Перегляд файлу

 Виховний захід на тему:

                          « Ми діти твої, Україно!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                Автор:

                                                                                         Бойчук С. А.

                                                                                                учитель англійської мови.

 

 

 Мета: розширювати знання учнів про свою державу. Формувати в учнів морально-духовні   цінності; сприяти поглибленню знань про державотворчі процеси в Україні; виховувати в учнів почуття патріотизму і гордості за власну державу, шанобливе ставлення до державних символів України.

Виховувати любов до рідного краю.

 

(Зал святково прибраний. Звучить фонозапис українських пісень)

  Уч 1. Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт
   І верби над ставом, й калина.
   Моя Батьківщина — це мрії політ,
   Це рідна моя Україна!

 

Уч 2. Моя Батьківщина — це наша сім’я,
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.

 

Уч 1. Моя Батьківщина — це злагода й мир
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.

 

Уч 2. Моя Батьківщина — ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.

 

(Виходять діти з короваєм)

Уч 1. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Від серця до серця хай пісня летить,

Любов’ю і ніжністю, щастям і миром,

Обійме весь простір і неба блакить.

Уч 2.  Із хлібом і сіллю, як завжди ведеться,

Ми зичим достатку усім і добра.

Хай сонце всміхнеться, життя удається,

І доля завжди щоб привітна була.

Пісня «Коровай»

 

Вед: Земля моя рідна- це моя Україна! Ми щасливі що народились і живемо на цій чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди, тут корінь українського роду, що сягає сивої давнини, одвічних традицій. Вона найдорожча за все на світі.

Вед: Тут ми зробили свої перші кроки, відкрили навколишній світ, побачили яскраве сонечко, дрібні крапельки дощу. Тут кликали в’юнкі стежинки, які бігли від батьківського порогу у широкий світ. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки… Україна – це розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі…

 

Пісня « Сонце Україна»

 

Уч 1. Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

Уч 2. У рідному краї і серце співає, 
Лелеки здалека нам весни несуть. 
У рідному краї і небо безкрає, 
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Уч3. Тут мамина пісня лунає і нині, 
Її підхопили поля і гаї. 
Її вечорами по всій Україні 
Співають в садах солов'ї.

Уч 4. І я припадаю до неї устами, 
І серцем вбираю, мов спраглий води. 
Без рідної мови, без пісні, 
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

 

Вед 1. Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не обирають, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

Вед 2. Український народ має свою багатовікову історію. Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. Наш шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Складно назвати країну, яка б ще скільки пережила, стільки пережила Україна.

Вед 1. Щодня ми пізнаємо для себе свою країну, вивчаємо її історію, знайомимося із звичаями та традиціями нашого народу.

 

Танець «Синьоока дівчина»

Уч 1. Де сонце засинає вечорами
Під тихі колискові давніх літ,
У спогадах живе разом з піснями 
Родинного тепла безмежний світ.

Уч 2. Примножить щастя й радість із роками
Тепло родинне, вишите добром, 
Якщо плекають діти із батьками
У люблячих серцях його разом.

Уч 3. Літа гайнуть у вирій за птахами,
Минуле перейде у спогад-дим,
Та вічно залишатиметься з нами
Тепло, яке нам дав батьківський дім. 

 

Слова мами до сина:

Пройшло немало літ від тог часу,

Коли тебе Господь подарував,

Коли життя змістовним стало наше.

Із малюка Ти вже дорослим став.

Мужніють крила, серце прагне волі

Минуть коки й злетиш від отчого гнізда.

Бажаю сину, я тобі щасливу долю.

Та тільки ти до нього приліта.

Доріг в житті багато різних, сину,

Та лиш одна свята дорога та,

Корта верта дітей на Батьківщину,

Котра верта до отчого гнізда.
 

 

Відео «Батьківська хата»

 

Пісня «Ця земля»

 

Вед 2. Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно-свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір.

 

Вірш « А яку ти хотів Україну»

 

А яку ти хотів Україну?

 Мирну, тиху, спокійну, стабільну?

Чужу правду жувати з полином?

Ти як знаєш, а я хочу вільну.

 А яку ти хотів Україну?

 На колінах і здатись без бою?

 Щоб, спаплюживши честь її сина,

Пити кров із померлих героїв?

Не дарма ж хтось навчився тремтіти

 І свої цілувати кайдани.

Тільки хтось, кому б ще жити й жити,

Затулив свої тілом майдани.

 Ти якого хотів собі брата?

Та ж не того, що дихає в спину.

Їх чекає болюча розплата.

Ну а ти, ти потрібен країні.

 І куди б не велися дороги

Давно мертвої серцем людини,

Та її жде побачення з Богом.

 А на тебе чекає Вкраїна.

Йди за волю щобожу хвилину:

Просто так не даються гостинці.

Тільки щиро люби Україну.

Хто ж тоді, як не ти, українцю?

 

 

Вед 1. Бажання ворогів нашу державу роз'єднати на частини змусило українських патріотів відстоювати незалежність нашої держави. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. 

 

Вед 2. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну мелодію.

 

Вед 1. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

 

Звучить мелодія народної пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють», хлопець і дівчина в національних костюмах ведуть зі сцени діалог.

 

Дівчина: Ти скажи мені, козаче, За що мене любиш? Чи коли зустрінеш іншу, То мене забудеш?

Хлопець: Як за що тебе я люблю, Мила Україно! За твою красу і вроду. Пісню солов‘їну! Дівчина: Але ж я поміж дівчат Сріблом не багата. Хіба рушників доволі Та чепурна хата. Хлопець: Ну ж бо, люба Україно, Тим ти не журися, На свою природну вроду Лишень подивися. Не коштовними скарбами Твоя повна скриня. Та багата ти руками, Добра господиня. Хіба може бути краще Щось за твою вроду, Мудрість, душу, силу волі, Що в твого народу? Лиш тебе я Україно, Люблю й поважаю, Бо другої в цілім світі Кращої немає.

Дівчина: Але ж в мене шлях тернистий, Нелегка дорога…

Хлопець: А за те ти не журися, За те прошу Бога. Разом нам – ніщо не лихо,

 Разом – на край світу, Аби лишень мати змогу І тебе любити! Разом: Хай же сонце нам осяє Шлях до зір далеких, Доля наша хай літає На крилах лелеки. Нехай щастя стука в двері Кетягом калини.

Хлопець: А я завжди з тобою буду, мила Україно!

 

Вед 2. У чужому краю Не шукайте, не найдете Того, що немає I на небi, а не тiльки На чужому полi В своїй хатi своя й правда, I сила, i воля...

 

Пісня  «Десь по світу»

 

Уч 1. З Україною в серці живу

І згораю за неї щомиті,

Бо я бачу її молоду,

Що вмирає в жорстокому світі.

Уч 2. Скільки лиха тобі довелось

пережить,

Ненько рідна, моя Україно!

Буду тільки для тебе я жить

І горіти для тебе нетлінно.

Уч 3. До дитячих сердечок

несу я тепло, –

Що отримаю, земле, від тебе.

Вірю свято: відійде все зло

І зійде благодать Божа з неба.

 

Вед 1. Красива наша Україна, щедра і багата, а ще вона дуже весела, бо співають тут дуже гарні пісні, танцюють запальні танці.

Вед 2. Наші хлопці та дівчата також готували танець, але не всі такі хоробрі, щоб вийти на сцену.

 

Танець хлопців.

 

Вірш «Тепло долонь»

Уч 1.З моїх грудей любов у простір рветься,
На вільній, рідній я землі стою.
Уч 2. Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.

Уч 3. Люблю степи, річки, озера сині,
Ліси й струмочки, небо голубе.
Уч 4. Освідчуюсь тобі в своїй любові нині.
Ну, як, скажи, нам не любить тебе!

Уч 5. Живемо в мирі, в злагоді й любові,
В щоденній праці йдемо до мети.
Уч 6. Ми захищати всі тебе повинні,
І захищати нас готова ти.

Уч 7. З якого джерела любов оця береться?
З лісів і нив свою наснагу п’ю.
Тепло долонь і розуму, і серця
Разом: Я Україні милій віддаю.

 

Учитель: Ви - юний цвіт нової України, У ваші очі дивиться народ.

Верстати шлях вам суджено єдиний:

Під кольорами сонця й неба сині - Сягнуть в житті небачених висот.

 

 

Пісня «Нехай квітує Україна»

Завантаження...
doc
Додав(-ла)
Boichuk Snezhana
Додано
3 лютого 2019
Переглядів
3564
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку