Михайло Опанасович Булгаков (1891 – 1940). «Собаче серце». Українські сторінки життя. ). «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби.

Горобняк А.В.,

вчитель зарубіжної літератури

 Залісецького  НВК

«ЗОШ І-ІІ ст.. ДНЗ»

 

Тема.  Михайло Опанасович Булгаков (1891 – 1940). «Собаче серце». Українські сторінки життя. ). «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби.

Мета: ознайомити учнів з особистістю і творчістю М. Булгакова, показати його роль у розвитку російської літератури, розглянути питання його зв'язку з Україною, створити основу для аналізу твору «Собаче серце»», ознайомити учнів з історією створення твору, з його художніми джерелами; розвивати здібності до словесної творчості, навички конспектування, уміння самостійно готувати усне повідомлення на задану тему; прищеплювати старшокласникам інтерес до творчості письменника.

Обладнання: мультимедійна презентація, портрети письменника різних художників, фотоілюстрації історичних місць Києва, пов'язаних з ім'ям письменника, виставка творів М. Булгакова.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Епіграф уроку:                                         Я письменник, я мислю… І протестую                                                                         

 

                                                                                                                          М. Булгаков

 

І. Організація класу
       ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.  Слово   вчителя

Наша Україна дала нам дуже багато талановитих людей. Якби я почала розповідати про них, то невистачило б нам часу. Але ми радіємо тому, що вони є, жили і творили для нас. Кожний великий митець – то цілий світ. Увійти в цей світ, відчути його багатогранність і неповторну красу – означає наблизити себе до безкінечного розмаїття життя. І це справді так. Булгаков – це дійсно цілий світ.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

1.Чи чули ви коли-небудь прізвище Булгаков?

2.Можливо, вам щось відомо про цю людину?

 

ІІІ.  Оголошення теми, мети, епіграфа та завдань уроку

Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимось із особистістю і творчістю Михайла Булгакова, здійснимо віртуальну подорож по музею Булгакова в Києві, а також розпочнемо знайомство з твором «Собаче серце», будемо працювати з текстом повісті, аналізувати його, почнемо входити в своєрідний, незвичний світ Булгакова, звернемо увагу на особливості його стилю.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

1.Розповідь учителя про життєвий і творчий шлях Михайла Булгакова

Народився Михайло Опанасович Булгаков 15 травня 1891 р. в Києві. Батько, Опанас Іванович, викладав у Київській духовній академії курс історії західних віросповідань. Мати, Варвара Михайлівна, виховувала дітей, яких було семеро. Сім'я дала майбутньому письменникові дуже багато - виховала у нього любов до мистецтва, повагу до людей і працелюбність.

Дитинство і юність Михайла пройшли у Києві, з яким пов'язане становлення митця. Він захоплювався класичною літературою й архітектурою, музикою і драматургією. Вивчав давні малюнки і написи у церквах, відвідував відомий театр Соловцова. На Андріївському узвозі містилася квартира Булгакових, що стала прообразом будинку Турбіних у романі "Біла гвардія" та п'єсі "Дні Турбіних". Зараз у цьому домі - меморіальний музей письменника.

Після закінчення гімназії вступив на медичний факультет Київського університету. У роки навчання прийшло перше кохання, у 1913 р. він повінчався з Тетяною Лаппа. Але Перша світова війна, революції та громадянська війна навіки розлучили їх. Склавши випускні екзамени екстерном, почав працювати лікарем - в Чернівцях, Кам'янці-Подільському, Смоленську. Перші враження від лікарської практики знайшли відбиток у книзі "Записки юного лікаря" (1925-1926).

Початок літературної діяльності пов'язаний з Москвою. У 20-х роках він писав нариси й оповідання, у яких висловлював надію на перетворення суспільства. Але надалі надію заступило гірке розчарування.

Життя і творчість М. Булгакова пов'язані з Московським художнім театром, але багато його п'єс було заборонено. Письменника переслідували протягом усього його творчого шляху. У 1926 р. після обшуку у квартирі було конфісковано рукопис повісті "Собаче серце", яка до кінця 80-х років була заборонена цензурою. У 1928 - 1929 pp. зняли з репертуару сатиричні п'єси "Багровий острів" і "Зойчина квартира". У 1929 р. Сталін у відкритому листі до драматурга В. Біль-Бєлоцерковського назвав твори Булгакова "непролетарською літературою, яку необхідно знищити". Фактично це був офіційний вирок письменникові, для якого відтепер були зачинені двері всіх редакцій.

У липні 1929 р. М. Булгаков звернувся до Сталіна з проханням дозволити йому виїхати за кордон, але воно залишилося без відповіді. Відчайдушним зойком людини, якій уже нічого було втрачати, став лист письменника до уряду СРСР, написаний 28 березня 1930 p., який свідчив про те, що автор його не відступив від своєї позиції й розпочав відкритий діалог із владою.

Тому невипадково проблема "митець і влада" стає головною у його творах 30-х років. Протягом 1928-1940 pp. M. Булгаков працював над романом "Майстер і Маргарита", у якому розповів про те, що не можна було висловити вголос, - про свободу, християнські заповіді, незалежність творчості, силу  людського духу.

У 1931-1932 pp. до письменника прийшло нове натхнення, пов'язане з його коханням до О. Шиловської. їхні стосунки були складними і неоднозначними: вона мала свою сім'ю, М. Булгаков залишився без роботи. Але кохання виявилося сильнішим за обставини, і письменник насолоджувався миттю щастя, яке несподівано подарувала йому доля. Олена Сергіївна стала прообразом Маргарити в романі. Проте жити письменникові залишалося зовсім недовго. У 1939 р. він закінчив п'єсу "Батум" про початок революційної діяльності Сталіна. На перший погляд, цілком безневинна, вона містила багато символів і натяків на жорстокий характер і бездушність Сталіна, його прагнення будь-якою ціною здобути владу. Певна річ, усі ці натяки були розгадані, що призвело до нищівної критики п'єси. Все це не могло не позначитися на стані здоров'я письменника. 10 травня 1940 р. його не стало. Він помер, так і не зробивши остаточної правки роману "Майстер і Маргарита" - свого духовного заповіту.

2. Повідомлення учня про зв’язок М. Булгакова з Україною, із Києвом (заочна екскурсія по Києву булгаковськими місцями)

 

 

 

 

 

3. Складання схеми психологічного портрета письменника за розповіддю вчителя та повідомленням учня

 

4.Доповідь учня про  історії створення повісті

Слово вчителя

 

Творчість Булгакова різноманітне, а сатира неповторна і багатопланова. Писати Булгаков почав в юнацькі роки. Насмішкуватість, художній артистизм, тяга до театральності  в той же час до пильного аналізу сформували його неповторний стиль, в його творах тісно переплітаються реальність і фантазія, адже він вважав, що життя іноді настільки неймовірне,  що може здаватися надприродним. Він так само вважав, що, створивши художній образ, автор повідомляє йому міцність, незламність і  реальність.  Повертаємося до епіграфа уроку.

                                                                              Я письменник, я мислю ... І протестую.

                                                                                                                                   М. Булгаков.

 

 

V. Бесіда

1. Про що говорив  Булгаков?  

2.Як він може висловити свій протест? ( вдаючись до сатири)

3. Що таке сатира? Фантастика?

4. Яке завдання виконує сатира? (констатує факт)

5. Що робить сатирична фантастика? ( попереджає суспільство про небезпеку)

 

VІ. Робота з кінофільмом

Слово вчителя

А тепер подивимося, з чого починається кінофільм ( перегляд перших кадрів к/ф «Собаче серце». Передайте, будь ласка, ваші враження від переглянутих кадрів

VІІ. Робота над твором

 

• Опишіть Москву, в якій відбувається дія  ( Хаос, розруха, ненависть)
• Чиїми очима ми бачимо війну? ( Очима собаки)
• Яким видається  вам пес Шарик? Які почуття викликає?
• Що протистоїть життя вулиці з її розрухою? Де відбувається дія? Хто є благодійником Шарика?
• Як Булгаков відноситься до професора?
• Яка проблема пов’язана з образом професора?
• Як автор ставиться до пацієнтів професора?
• Як Булгаков описує Преображенського в момент операції?
• Як змінилося життя Преображенського з появою Шарика?
• У яких сценах яскраво проявляється характер Шарика?
• Чому професор повернув Шарикова до свого попереднього стану?
• Що могло статися, якби Шариков не повернувся до свого попереднього стану?
• Який же сенс назви твору? Чи актуальний твір сьогодні?

VІІІ. Композиція повісті

Зав'язка — професор знаходить на вулиці бездомного пса і приводить його до себе додому.

Кульмінація -  (кульмінаційних моментів кілька) — операція з пересадки Шарику людських залоз; поява в квартирі професора представників докома; професору приносять донос Шарикова, і професор вирішується на операцію по перетворенню Поліграфа знову в «наймилішого пса». Кульмінацією можна вважати будь-який момент, коли Шариков здійснює  свою Чергову витівку – піймання кота у ванній або погрози професору із застосуванням зброї)

Розв'язка —це останній візит Швондера в супроводі працівників міліції в квартиру професора.

Епілог — в квартирі Преображенського відновився спокій. Все залишилося на колишніх місцях – професор займався своїми справами, пес Шарик задоволений своїм собачим щастям.

Закріплення вивченого матеріалу

  1. Узагальнююча бесіда

- Що зрозумів Преображенський в кінці?

- Який результат повісті?

ІX. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

(Учням пропонується закінчити одне з речень)

-Для мене було новим …

- Особливо цікавим для мене було…

X. Домашнє завдання: письмово відповісти на запитання: настільки актуальна повість в наші дні?». Скласти план до твору.