Микола Вороний. «Блакитна панна». Жіночий образ у вірші «Інфанта». 

Єдність краси природи і мистецтва в поезії М. Вороного «Блакитна панна». Жіночий образ у вірші «Інфанта». 

Микола Вороний «Блакитна Панна»

Поняття символізму в мистецтві Символізм – літературно-мистецький напрям кінця ХІХ – початку ХХ ст., основоположники якого проголосили основою мистецької творчості символ – таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можна розкрити, збагнути й відобразити тільки з допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії. Символізм – одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.

М. Вороний склав гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну.«Блакитна Панна» - взірець пейзажної лірики

Має крилами Весна. Запашна,Лине вся в прозорих шатах,У серпанках і блаватах... Сяє усміхом примар. З-поза хмар,Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить. Майорить,Довгождана, нездоланна... Ось вона — Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля —Вся земляЇй виспівує: "Осанна!" А вона, як мрія сну. Чарівна,Сяє вродою святою,Неземною чистотою,Сміючись на пелюстках,На квітках. Променистою росою.І уже в душі моїй. В сяйві мрій. В'ються хмелем арабески,Миготять камеї, фрески,Гомонять-бринять пісніГолосніІ сплітаються в гротески.«Блакитна Панна»

Про твір. Рік створення - 1912р. Збірка - «Гротески». Напрямок - модернізм . Течія - символізм . Рід - лірика. Жанр - ліричний вірш . Вид лірики - інтимно-пейзажна (весняні настрої).

Про твір Тема: гармонія природи й мистецтва («має крилами Весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…»).Ідея : звеличення краси й природи; возвеличення природи, життя як джерела творчої енергії («довгождана, нездоланна… ось вона – Блакитна Панна!…».

Про твір Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом.

Художні засоби Епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою. Метафори: сміючись на пелюстках, на квітках”. Порівняння: а вона, як мрія сна чарівна. Гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках. Окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! Їй виспівує: ” Осанна!”. Інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках.

Образи. Людей (ліричний герой — митець); природи: Блакитна Панна- Весна; хмари, гори, гай, луги, поля, земля, пелюстки, роса, квітки; предметів і явищ: крила, шати, серпанки, блавати, усміх, блакить, «Осанна!», мрія сну, врода, чистота, душі, сяйво мрій, арабески, камеї, фрески, пісні, гротески.

Символічні образи Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії); Блакить (символ джерела духу); «Осанна!» (символ вітання бога) та ін.

Інфанта Різьблю свій сон... От ніби вчора ми. Зійшлись,— і стріча та жива. На землю тканками прозорими. Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними. День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними. Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому. Дрімала синя далечинь,—І от на обрії туманному. Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою. Вона упала на емаль,А поза нею вуалетою. Стелився попелястий жаль. Ви йшли, як сон, як міф укоханий,Що виринає з тьми століть. Вітали вас — мій дух сполоханий,Рум'яне сяйво і блакить. Бриніли в серці домінантою. Чуття побожної хвали,Коли величною інфантою. Ви поуз мене перейшли. Ви усміхнулись яснозоряно. Холодним полиском очей,—І я схилився упокорено,Діткнутий лезом двох мечей. Освячений, в солодкій муці я. Був по той бік добра і зла... А наді мною Революція. В червоній заграві пливла.

Інфа́нта (ісп. і порт. infanta), титул королівни (дочки короля), а також дружини королевича-інфанта, визнаної королівським домом країни. Напрям – модернізм. Течія – символізм. Літературний рід: лірика. Вид лірики: інтимна. Жанр: ліричний вірш. Провідний мотив: захоплення красою жінки (ліричний герой оспівує ідеалізований жіночий образ – образ вічної краси).Ідея: створити узагальнено ідеалізований образ вічної краси.

Про твір. У цій поезії митець сміливо експериментує зі словом. Неологізми тут — ефективний засіб творення образності: «проміннострунними», «вогнелунними», «мрійнотканому». Автор, поєднуючи колір і звук (промінь і струна; вогонь і луна), творить палітру свіжих, несподіваних відчуттів. Їх теж треба розшифрувати, збагнути — це символи, які кожен читач пропускає через власну призму сприйняття.

епітети: танками прозорими, синя далечінь, попелястий жаль.персоніфікація: день хвилював, дрімала далечінь.метафора: стелився попелястий жаль, день гас, діткнутий лезом двох мечей, різблю свій сон, лягли дерева, дрімала далечінь.порівняння: ви йшли, як сон, як міф укоханий.синекдоха: ви усміхнулись яснозоряно холодним полиском очей.метонімія: а наді мною Революція в червоній заграві пливла та ін. антитеза: «синя далечінь — кривава заграва революції». Художні засоби