Мило.СМЗ. Захист природи від забруднення СМЗ

Додаток 11

Роздаткові матеріали для першої групи.

Складіть технічне завдання науково-дослідному відділу.

Можливо, в цьому Вам допоможуть відповіді на наступні питання. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами.

1. З яких двох частин повинна складатися молекула?

2. Чи повинна наша речовина розчинятися у воді?

3. Який, приблизно, довжини повинен бути гідрофобний "хвіст"?

4. Як наша речовина має діяти на організм людини і тварин?

5. Чи всі люди люблять однакові запахи (навіть приємні)? Чи всім подобаються сильні запахи?

6. Чи всі люди люблять однакові кольори?

7. Як довго буде зберігатися наш продукт?

8. Куди подінеться наша речовина після використання?

Роздаткові матеріали другої групи.

Яку сировину ми будемо використовувати для виробництва нашого миючого засобу.

Подумайте, яку сировину ми будемо використовувати для виробництва нашого миючого засобу. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами.

Оцініть ринок збуту нашої продукції.

Подумайте, яким підприємствам може бути цікавий наш продукт. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами

Роздаткові матеріали третьої групи.

Обґрунтуйте необхідність розширення асортименту.

Подумайте, чому виробляють не тільки мило, а й інші миючі засоби.

Можливо, в цьому Вам допоможуть відповіді на наступні питання. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами.

1. Чи добре пере мило в жорсткій воді?

2. Яку середу має розчин мила?

3. Як луги діють на вовняні і шовкові тканини?

Придумайте рекламу нашого продукту.

Можливо, в цьому Вам допоможуть відповіді на наступні питання. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами.

1. Як наша речовина буде мити?

2. Як наша речовина буде виглядати?

3. Як наша речовина буде діяти на організм?

4. Як наша речовина буде пахнути?

5. Якого кольору буде наш продукт?

6. Як буде наш продукт зберігатися?

7. Чи буде наше речовина легко біологічно розкладатися в стичних водах?

Додаток 12

ОЦІННИЙ ЛИСТ

Мыло, подаренное природой

Существует много разнообразных растений, являющихся хорошими заменителями мыла. Например, его суррогатом может служить древесина мыльного дерева - кёльрейтерии метельчатой, происходящей из восточной Азии, а теперь распространенной и на Черноморском побережье Крыма и Кавказа.

В качестве мыла можно также использовать растертые древесные грибы, которые растворяют в горячей воде; мыло можно заменить бузиной, грибом-трутовиком, мыльнянкой.

Плодами бузины отмывается любая грязь. Мыльнянка не принадлежит к категории редких растений: оно широко распространено в средней полосе европейской части России.

Мыльнянка лекарственная (Saponaria officinalis). Общий вид цветущего растения. Среди растений-пенообразователей в нашей местности на первом месте находится мыльнянка лекарственная, которую еще  называют «мыльной травой», «красным мыльным корнем», «собачьим мылом». Название растения обусловлено тем, что при растирании корней мыльнянки с водой образуется пышная пена, которая длительное время не оседает. Особенно хорошо мылятся высушенные и измельченные корневища, поэтому их готовят впрок: сушат, перемалывают в порошок, разводят водой и моются или стирают вещи. После стирки мыльнянкой одежда имеет приятный запах, и в ней не заводятся насекомые. Мыльнянка содержит 32% сапонина. Процесс можно ускорить нагреванием воды: прокипятив несколько минут небольшое количество корешков. В полученной «эссенции» можно и стирать, и купаться, и волосы мыть - с пользой для себя и без ущерба для природы. Во время мытья тела мыльнянкой, не следует вдыхать или пробовать пену, так как она может вызвать чихание.

Экстракт ее издавна использовали в Европе и на Ближнем Востоке на фабриках, где обрабатывали шерсть. А в Швейцарии мыльнянкой даже мыли овец перед тем, как их стричь. Пивовары же пытались добавлять своему изделию пены за счет ее корней. Однако вскоре выяснилось, что сапонин ядовит, и от этой затеи отказались.

Народная медицина рекомендует мыльнянку в качестве средства для лечения бронхитов, подагры, используется она и как желчегонное средство. Из этого растения получаются очень красивые букеты, а бело-розовые цветки обладают приятным запахом.

Если после работы на огороде Вам нужно быстро привести руки в прежнее состояние, сделать их чистыми до белизны, то для этого совсем не обязательно иметь мыло. Просто протрите руки пучком этого растения. Можете листья и соцветия мыльнянки растереть в воде и Вы получите "мыльную" пену, которой хорошо смывается грязь. Моющими средствами обладает и корневище мыльнянки, в котором содержится до 35% сапонинов. Оно дает отвары, пенящиеся как мыло и используемые для мытья шерстяных и шелковых тканей.

Мыльнянку несложно разводить — это многолетнее растение, весьма неприхотливое, расти может на любой почве. Размножают ее как семенами, так и отрезками корневищ.

  Список «мыльных» растений не ограничивается только мыльнянкой. На Филиппинах из коры и стеблей лианы энтады делают шампунь под названием «того», который укрепляет волосы. А в Квинсленде (Австралия) в 1909 году было даже официально предписано мыть руки с листьями дерева альфитония. Они прекрасно удаляли пятна от чернил.

Подмечено, что экстракты из содержащих сапонин растений обычно «работают» мягче, чем мыло.

"Мыльные" растения

В природе встречается довольно много растений, способных образовывать пену. Это происходит из-за наличия в них сапонинов - аморфных, хорошо растворимых в воде веществ, обладающих способностью давать пенящиеся растворы. Сапонины находят все более широкое применение в производстве шампуней, моющих средств и жидкостей для ванн.

 Сапонины содержат растения, принадлежащие к семействам лилейных и амариллисовых. Богаты ими и представители семейства норичниковых, паслёновых, гвоздичных. Мыльнянка, хлопушка, зорька и некоторые другие растения из семейства гвоздичных во всех своих частях содержат сапонины. Особенно много сапонинов в клетках подземных частей растений. В молодых растениях содержание сапонина ниже, чем в старых; количество его резко увеличивается к моменту цветения.

 Среди растений-пенообразователей особенно выделяется мыльнянка лекарственная («мыльная трава», «красный мыльный корень», «собачье мыло»). Название этого растения обусловлено тем, то при растирании корней мыльнянки лекарственной с водой образуется пышная, долго не оседающая пена. Особенно хорошо мылятся высушенные и измельчённые корневища. Растворы, содержащие сапонины применяются для мытья и отбеливания особенно нежных шерстяных, шёлковых и других тканей портящихся от применения обычного мыла. При мытье рук мыльнянкой не следует вдыхать и пробовать пену, так как она в этом случае может вызвать чихание.

 Корни зорьки («дикое мыло» «татарское мыло», «боярская ил барская спесь») с давних времен используют для устранения жира при стирке и выведении жирных пятен с одежды, а также для мытья рук. Лучше всего использовать порошок из корней.

Стиральный порошок — из стеблей подсолнечника

В селах Киевской области издавна пользуются для стирки белья стиральным порошком собственного изготовления. Делают его из всем известного подсолнечника. Технология стирки заключается в следующем. Высушенные после уборки урожая стволы подсолнечника сжигают (нужное количество Вы определяете сами, исходя из ваших нужд). Затем, перед стиркой, нужно вскипятить воду, отдельно приготовить пустое ведро (выварку) и обвязать его густой ситцевой тканью. Сверху на ткань кладете горкой пепел подсолнечника и льете на него кипяток. Полученный щелочной раствор используется для стирки как вода, в которой растворили стиральный порошок.

Для приготовления весьма хорошего дарового мыла необходимо набрать достаточное количество папоротника, высушить его и затем пережечь в пепел. Потом из этого пепла замесить на воде густоватое тесто, поделать из него шарики какой угодно величины и высушить.

Приготовленное таким образом мыло сохраняется весьма долгое время, моет белье очень чисто и не оставляет при этом никакого неприятного запаха.

Лещица

Сапонины широко распространены в природе, они встречаются в листьях, стеблях, корнях, цветах, плодах различных растений. В основном это растения, которые принадлежат к семьям лилейных и амариллисовых. Богатые на них и растения семейства пасленовых, ранникових, гвоздичных. Это такие растения как мыльнянки (Saponaria officinalis L), хлопушка (смолевка обыкновенная), горицвет (лихнис), лещица метельчатая (гипсофила метельчатая), имеющие сапонины во всех своих частях. Особенно много сапонинов в корнях. У молодых растений их значительно меньше, чем у старых, а с момента цветения их количество значительно увеличивается.

Лихнис

Горицвет, зорька белая - растение семейства гвоздичных, которую называют еще «дикое мыло», «татарское мыло», «боярская или барская спесь» - лихнис альба. Лихнис  от греческого слова lychnos - лампа, светоч. Белые цветки приятно пахнут, распускаются ночью и видны далеко в темноте. Его корни с давних времен используют для устранения жира при стирке и выведения жирных пятен с одежды, а также для мытья рук. Лучше всего использовать порошок из корней этого растения.

Грыжник голый народное название «собачье мыло». Растет на песчаных почвах, каменистых склонах, по краям полей, на пустырях, на обрывах берегов рек. Распространен по всей Европе. Листья грыжника голого при растирании с водой дают мыльную пену, которая прекрасно отмывает и смягчает руки, в ней можно стирать шелковые и шерстяные вещи.

 Солодка

К пенообразующим растениям относится и солодка. Порошок, полученный из ее корней, способен давать в сочетании с водой обильную пену.

Смолевка-хлопушка относится к семейству гвоздичных. Белые цветы этого растения имеют раздутую чашечку, которая хорошо хлопает при нажатии на нее. Имеет липкий стебель. В качестве мыла  используют все части рaстения, в том числе и корни.

Осенью для мытья рук, ног и выведения пятен на одежде используют плоды каштана конского, который также содержит сапонины. В скорлупе их 11%, в мякоти - 6%.

А вот горчицей можно не только мыть руки, но и стирать шерстяные вещи (и только шерстяные). Горчичный порошок разводят в теплой воде, замачивают вещи и через полчаса стирают. Воду после мытья и стирки целесообразно и полезно сливать на грядки. Горчица прекрасно отмывает жир.

Гриб-трутовик

Как мыло используют также гриб-трутовик, растущий на стволах лиственниц, его называют «лиственная губка». Для мытья используют только внутреннюю ткань.

Орляк обыкновенный на Руси издавна использовали вместо мыла. В его подземных частях содержится много калия. Корневища хорошо мыляться и абсолютно безвредны.

 Орляк обыкновенный

Бундук двудомный - мыльное дерево, родиной которого является штат Кентукки, но иногда встречается и в Украине. Его называют кентукийским кофейным деревом, было завезено в Советский Союз в 60-х годах ХХ ст. как декоративное дерево для украшения городов. Но широкого распространения в озеленении не получило и поэтому сегодня в зеленых насаждениях встречается в виде единичных экземпляров. Бундук очень похож на акацию (гледичию)внешней формой плодов и листьев, только листочки бундука крупнее, чем у акации. Принадлежит это растение к семейству бобовых. Мылится у бундука зеленая масса в плодах. Приятный запах! Стручки висят на дереве круглый год - надо тебе руки помыть, рви и мой. Прекрасно смывает жир. Им можно умываться, мыть голову и стирать вещи. Плод по форме напоминает вареник. Все пространство внутри «вареника» заполнено приятного оттенка зеленой загустел массой - типа концентрированного шампуня. Этот шампунь и есть мыло. Это растение, хоть и дерево, но - бобовое. Оно - родственник кофейного дерева, и его плоды употребляют как заменитель кофе.

  Бундук двудомный

 Этот перечень относится к растениям Украины, но планета большая и каждая страна имеет свои мыльные растения.

Источник: http://pti.kiev.ua

Автор: Попова Валентина Валентинівна

Учитель хімії

Тема уроку: Мило, його миюча дія. Синтетичні миючі засоби, їх значення. Захист природи від забруднення СМЗ.

Мета уроку: сформувати знання про склад і будову мила і синтетичних миючих засобів, розглянути принцип їх миючої дії; показати екологічний аспект раціонального використання миючих засобів, їх роль в забрудненні навколишнього середовища; активізувати пізнавальну діяльність учнів; сприяти розвитку інтелектуальних і творчих здібностей; формувати навички дослідницької діяльності на основі спільної праці учнів; виховувати санітарно-гігієнічні навички.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп'ютер, екран,презентація до уроку (додаток1),  мило, розчин мила, розчин СМЗ, фенолфталеїн, лакмус, пробірки, штатив для пробірок, розчин хлориду кальцію, колба з водопровідною водою.

Додатковий матеріал до уроку: презентації учнів, виставка «Види мила і СМЗ», «Мило власного виробництва», робочі зошити учнів, оціночні листи на кожній парті.

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці.

Форма проведення: представлення проектів (конференція).

Попередня робота

1. Познайомити учнів з формою проведення уроку.
2. Запропонувати учням теми проектних робот.
3. Учні  об'єднуються в групи,  готують матеріал, проводять дослідницьку роботу і  представляють результати своєї роботи у вигляді проектів.

1 група - історичний відділ;

2 група - відділ фізичної хімії;

3 група - технологічний відділ;

4 група - екологічний відділ;

5 група - біологічний відділ;

6 група - хімічний відділ;

7 група - соціологи.

4. Виготовлення табличок з назвою ролей учасників конференції.

Хід уроку:

I. Організаційний етап.

1. Привітання, створення позитивного настрою

Подивіться, будь ласка, на чудовий світ за вікном. Усміхніться, порадійте приємному дню. Привітно, з повагою гляньте на свого сусіда по парті. Скажімо одне одному: «Доброго дня!»

2. «Очікування»

- Чого очікуєте від уроку, вчителя, однокласників, самого себе?

II. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Ще в IV ст. до н. е. Демокрит висловив таку думку: «Люди вимолюють своє здоров'я у богів. Їм невідомо, що вони самі можуть впливати на своє здоров'я». (Слайд 1 Додаток 1)

 Тема нашого уроку пов’язана з нашим здоров’ям. Люди давно помітили шкоду і небезпеку для здоров’я від забруднення шкіри.  У описах воєнних подій XIX ст. указувалось, що солдати перед боєм зазвичай мились, одягали чисту білизну. Цей звичай був розумним. На чистій шкірі рани загоюються швидше. На 1 см² шкіри здорової людини знаходиться від 100 тис. до 3 млн. мікроорганізмів. Під час забруднення шкіри різко знижується її здатність до виділення захисних речовин, знищуючих збудників хвороб. (Слайд 2,3. Додаток1)

Які речовини допомагають нам утримувати наше тіло, одяг та житло у чистоті?

Учні слухають розповідь учителя, відповідають на запитання.( Мило та інші миючи засоби)

III. Оголошення теми уроку, формулювання задач уроку.

Тема нашого уроку:  Мило, його миюча дія. Синтетичні миючі засоби, їх значення. Захист природи від забруднення СМЗ. (Слайд 4.Додаток 1)

Учитель: Що ми повинні сьогодні на уроці вияснити? (Разом з учнями формулює задачі уроку)

Задачі  уроку:

1. З'ясувати склад і будову мила, СМЗ.

2. Розглянути їх властивості, отримання.

3. Ознайомитися з історією миловаріння.

4. З'ясувати, як раціонально використовувати миючі засоби, їх роль у забрудненні навколишнього середовища.

5. Розробити рекомендації щодо безпечного використання СМЗ.

6. З’ясувати способи використання мила.

Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок - презентація проектів у формі наукової конференції. Усі учні (крім виступаючих) працюють прес-секретарями, тому усе ретельно записують у робочі зошити (опорні конспекти видані на кожний стіл.)

 Клас попередньо об'єднався в групи, які підготували матеріал, провели дослідницьку роботу і сьогодні представлять результати своєї роботи у вигляді проектів.

IV. Вивчення нового матеріалу. (Захист дослідницьких проектів.)

План уроку.

1. Історія мила.

2. Мило з хімічної точки зору.

3. Отримання мила. Демонстрація мила, виготовленого власноруч.

4. Механізм миючої дії мила та СМЗ.

5. Порівняння миючої дії мила та СМЗ.

6. Мильні бульбашки.

7. Мило в природі.

8. Захист природи від забруднення СМЗ.

9. Особливості сучасних СМЗ.

10. Перспективи застосування мила.

Учитель: 1) У наші дні мило є настільки звичним і само собою зрозумілим, що ми навіть не замислюємося про те, звідки воно береться. Але ж на деревах мило не росте - це вже точно! Мило варять. А як запитаєте ви? Технологія виготовлення мила складалася протягом багатьох століть. Подивимося, як можна приготувати мило в хімічній лабораторії. Який же склад мила? Ну що ж, рецепт знайшли (вивчаючи манускрипти), або придумали свій представники історико - технологічного відділу - сапонаріуси. Представлення проекту «Виготовлення мила: вчора, сьогодні, завтра». Учні 1 групи представляють свій проект (додаток 2, 3).

Учитель: 2) А що таке ПАР? - запитаєте ви. Це абревіатура загальної назви - «поверхнево-активні речовини», до яких відносять не тільки мило, а й багато інших миючих засобів. Ці дослідження дозволять вам «познайомитися» з ними ближче і дізнатися що спільного у мила і прального порошку.

  Чи замислювалися ви над тим, чому для прання використовують саме мило, а не зубну пасту, наприклад? І чому перед його величністю милом відступає будь-який бруд? Відкриємо секрет миючої здатності мила.

Учні 2 групи  представляють свій проект. (Додаток 4).

Тема дослідження: "Механізм дії ПАР"

Мета дослідження: Дізнатися, чому мило милить та що відбувається з забрудненням під час прання? Як впливають миючі засоби на поверхневе на тяжіння води ми зняли відео, яке ми вам і представимо. (Додаток 5)

Учитель: 3) У мила крім достоїнств є і суттєві недоліки. Лабораторія - це місце де проводять експерименти. Експериментуйте з милом - предметом, знайомим нам з дитинства, яким ми користуємося щодня. (Слайд 7-9. Додаток1)

Учні представляють свій проект (проводять лабораторний дослід)

Тема дослідження: "Вплив жорсткої води на миючу здатність мила і СМЗ"

Мета дослідження: Дізнатися що краще: мило або СМС?

Для початку перевіримо, яке середовище середи характерне для наших миючих засобів. Як ми це зробимо? Використовуватимемо відомі нам індикатори - лакмус і фенолфталеїн. При додаванні лакмусу в розчин мила і в розчин СМС він набуває синього кольору, а фенолфталеїн - малиновий, тобто реакція середовища лужна (слайд 7-9). До речі, якщо миючий засіб призначений для прання бавовняних тканин, то реакція середовища повинна бути лужною, а якщо для шовкових і вовняних тканин - нейтральною.

Учитель: 4) Прийшов час досліджувати властивості миючих речовин і порівняти мило і СМЗ (пральний порошок).

Учні представляють свій проект (Додаток 6)

"Порівняльний аналіз миючої дії мила та  різних сортів СМС"

Цілі дослідження: Порівняти властивості мила та СМС, які

користуються найбільшим попитом у домогосподарок.

МЕТОД «ДИВУЙ»

Учитель: 5) У мила є цікава властивість - воно може створювати мильні бульбашки. Веселе це заняття - пускати мильні бульбашки! Ними можна милуватися або влаштувати змагання: хто надує найбільший шар? Проявіть всю свою винахідливість! Заодно, проекспериментуйте з розчинами для їх отримання. З чого ж мильні бульбашки видуваються краще?

Учні представляють свій проект (Додаток 7)

Тема дослідження: "Мильні бульбашки по-науковому"

Мета дослідження: Дізнатися, чому мильні бульбашки такі красиві і як видути величезну мильну бульбашку?

Учитель: 6) Використання надмірної кількості СМЗ, які призвані допомагати людині підтримувати чистоту,  призводить до забруднення навколишнього середовища. Послухаємо повідомлення про екологічні наслідки використання ПАР.

Учні представляють свій проект (додаток 8)

"Забруднення навколишнього середовища стоками миючих речовин"

Мета дослідження: Дізнатися, що  відбувається з мильними стоками?

Учитель: 7) У більшості випадків наш ранок починається з походу до ванної кімнати. Прийшовши додому з вулиці обов'язково миємо руки. Увечері, перед сном, змиваємо з себе трудовий бруд, накопичений за день. І так кожного дня! А може можна вмиватися тільки один раз? Наприклад, ввечері ... або раз на тиждень? І чи не шкідливо часто митися?

МИНУТА РЕЛАКСАЦІЇ

«Вмиватися можна по-різному» (Додаток 9)

Учитель: Дізнатися де, крім миття та прання можна використовувати мило? Знайти або придумати корисні поради для дому, з його використанням.

Учні представляють свій проект.

Тема дослідження: "Нетрадиційний підхід до використання мила"

V. Осмислення отриманих знань та творче їх застосування.(слайд 16-18)

Отже, ми з вами на сьогоднішньому уроці з'ясували склад і порівняли властивості мила і СМС. Тому ви зможете зараз з легкістю  відповісти на мої запитання:

• Чому процес отримання мила називається миловарінням, з чого варять мило? (Тривалий процес між жиром і лугом.)
• Поясніть процес омилення жирів з точки зору хімії? (Жир + луг = солі жирних кислот і гліцерин.)
• Як називається мило, отримане при миловарінні і виділене за допомогою солі? (Ядерне.)
• Як дізнатися, м'яка вода або жорстка в Кальчикському водосховищі? (Провести досвід, описаний вище.)
• Поясніть поняття «хімчистка»? (Жартівлива відповідь - контрольна робота з хімії)

Введення ігрового моменту.

Давайте уявимо собі, що ми власники великого хімічного концерну. І ми вирішили розширити свій асортимент за рахунок миючих засобів. Тепер кожна пара отримує своє завдання. (Слайд 21.)

Пункти по кліку. Гіперпосилання до слайдів з результатами.

Учні отримують роздатковий матеріал з інструкціями і працюють самостійно.  (Додаток 11.)

Роздаткові матеріали першої групи.

Складіть технічне завдання науково-дослідному відділу.

Можливо, в цьому Вам допоможуть відповіді на наступні питання. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами.

1. З яких двох частин повинна складатися молекула?

2. Чи повинна наша речовина розчинятися у воді?

3. Який, приблизно, довжини повинен бути гідрофобний "хвіст"?

4. Як наша речовина має діяти на організм людини і тварин?

5. Чи всі люди люблять однакові запахи (навіть приємні)? Чи всім подобаються сильні запахи?

6. Чи всі люди люблять однакові кольори?

7. Як довго буде зберігатися наш продукт?

8. Куди подінеться наша речовина після використання?

Роздаткові матеріали другої групи.

Яку сировину ми будемо використовувати для виробництва нашого миючого засобу.

Подумайте, яку сировину ми будемо використовувати для виробництва нашого миючого засобу. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами.

Оцініть ринок збуту нашої продукції.

Подумайте, яким підприємствам може бути цікавий наш продукт. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами

Роздаткові матеріали третьої групи.

Обґрунтуйте необхідність розширення асортименту.

Подумайте, чому виробляють не тільки мило, а й інші миючі засоби.

Можливо, в цьому Вам допоможуть відповіді на наступні питання. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами.

1. Чи добре пере мило в жорсткій воді?

2. Яку середу має розчин мила?

3. Як луги діють на вовняні і шовкові тканини?

Придумайте рекламу нашого продукту.

Можливо, в цьому Вам допоможуть відповіді на наступні питання. Користуйтеся матеріалами сьогоднішнього уроку і отриманими роздрукованими матеріалами.

1. Як наша речовина буде мити, добре?

2. Як наша речовина буде виглядати?

3. Як наша речовина буде діяти на організм?

4. Як наша речовина буде пахнути?

5. Якого кольору буде наш продукт?

6. Як буде наш продукт зберігатися?

7. Чи буде наше речовина легко біологічно розкладатися в стичних водах?

Учитель. Отже, чи існує на сьогоднішній день такий пральний порошок, який може відпирати все, не дивлячись на якість тканини та ступінь забруднення?

Учні дійшли висновку, що такого засобу поки що не існує, та запропонували критерії універсального прального порошку.

Він повинен бути:

• Концентрованим,
• Рідким,
• Дозованим,
• Гіпоалергенним,
• На біологічній основі,
• Високоефективним,
• З чіткою інструкцією щодо застосування.

V. Оціночний етап.

Оцінюється діяльність кожного учня.(Додаток 12.)

VI. Домашнє завдання.(Слайд 19-21.Додаток 1.)

Опрацювати §23 підручника ( всім учням),

Поміркуйте над питаннями...(учні з достатнім та високим рівнями знань)

1. Вам довелось прати темні речи з милом у жорсткій воді. Після прання та полоскання на них залишився «сивий» наліт. Як його видалити и що можна було б  зробити, щоб цього не сталось?
2. Дві господарки готувалися до прання. Перша підігріла воду до 60° С и замочила в ній білизну, друга нагріла воду до кипіння, прокип'ятила її 5 хв., а потім охолодила до 60° С и тільки після цього почала прання. У кого білизна буде чистішою?
3. Піт людини складається з 98 - 99 % води, низькомолекулярних жирних кислот, лимонної, молочної та піровиноградної кислот, амоніаку, ацетону, холестерину, стероїдних гормонів, біля 0,3 % хлористого натрію, катіонів кальцію и магнію, фосфат - и сульфат-аніонів, невеликої кількості  білків. Які з  сполук можуть реагувати з милом?
4. Чому жирну шкіру, схильну до запалення, не рекомендують  часто мити водою з милом, не дивлячись на те, що мило добре видаляє шкіряне сало та володіє антисептичними властивостями?
5. 5. Деякі старі люди досі  не признають зубних паст і чистять зуби тільки милом. У більшості з них зуби добре збереглись. Чи можна це пояснити с точки зору хімії?
6. 6. Під час II Світової війни, коли був дефіцит миючих засобів, прали і мили волосся профільтрованим настоєм золи з деревини. Як можна пояснити застосування золи з цією метою, якщо вона містить велику кількість калию карбоната?
7. Якщо на розчин мила подіяти сульфатною кислотою, то на поверхню спливає тверда нерозчинна у воді речовина. Складіть рівняння реакції, назвіть цю речовину
8. Бажаючі розв’яжіть кросворд.

VII. Рефлексія.

• Чи досягли ми поставленої мети уроку?
• Чого ви навчились?
• Чи було результативним наше співробітництво?

Урок завершений. Дякую за співробітництво

Література
1. Артеменко А. В. Дивовижний світ органічної хімії. М, 2004.
2. Гросе Е., Вайсмантель X. Хімія для допитливих. Л., Хімія.
Ленінградське відділення. 1987.
3.  Ольгін О. Досліди без вибухів. М., 1986.
4. Пічугіна Р. В. Повторюємо хімію на прикладах з повсякденного життя.
Збірник завдань для старшокласників і абітурієнтів з відповідями і
рішеннями. М., 2000.
5.  Стьопін Б. Д., Алікберова К. Ю., Рукк Н. С. Домашня хімія. Хімія в побуті
на кожен день. М, 2001.
6. Хімічна енциклопедія (під ред. Кнунянц В. Л.). М, Велика
російська енциклопедія. 1992
7. Шпаковська Т. Л. , Петров А. В. Маленькі секрети великого прання. М.,
Хімія. 1988.

8. Р. Е. Рудзітіс, Ф. Р. Фельдман Хімія 10, М. «Просвіта» - 2007
9.Матеріал-Інтернет-сайту http://yandex.ua/yandsearch?text=ВРЕДНО ЧИ ПАР в побутовій хімії.
10. Матеріали Інтернет - сайту: www.rambler.ru
11. Шалаєва Р., Кашинская Л. «Все про Все». - М: «Просвіта» - 1996. с. 296 .

12. М. Кременчуцької, С. Васильєва. Хімія. Довідник школяра. Філологічна суспільство «Слово». 1995.
13. Матеріал. Фестиваль дослідницьких та творчих робіт учнів «Ефективність сучасних пральних порошків», кер. вчитель Мартюшева В. В., учениця Мазунина Е. Л.
14. Амбрамзон А. А. та ін.. Поверхнево-активні речовини. Синтез, аналіз, властивості, застосування: Навч. посібник для вузів. - Л., 1988.
15. Ісаєв Д. С. Практикум дослідницького характеру в Х класі // Хімія в школі. 2002. №1. С. 64-68.
16. Кузьминок Н.Н., Стрільців Е. А., Кумачев А. В. Екологія на уроках хімії. - Мн., 1996. С. 166-170.

17. http://techlekform.ru/tehnologiya-summarnyih-galenovyih-preparatov/meditsinskie-myila-i-ih-preparatyi/moyuschee-deystvie.html Начало формы

1. Конец формы18. http://gov.cap.ru/hierarhy.asp?page=./515378/520381/615133/620970

Мыльные оперы: вногу с природой!

http://www.facepla.net/index.php/content-info/1106-eco-soap

Этот обзор призван осветить последние разработки, свежие идеи и открытия, связанные с таким необходимым предметом ежедневного быта, как мыло – твёрдое, жидкое и даже металлическое. Чтобы сберечь чистоту природы и помочь экологии, моющими средствами нужно пользоваться разумно и экономно, и в этом помогут оригинальные новинки человеческой изобретательности, аналоги которых легко повторить в домашних условиях без особых затрат!

Soap Bank – удар обмылками по кризису

Что вы обычно делаете с обмылками? Кто-то просто выбрасывает, а экономные хозяйки складывают в банку в надежде, что когда-нибудь пригодятся. Более удобную и функциональную «копилку» для маленьких кусочков мыла разработали дизайнеры компании «DesigNoDoubt» Wooteik Lim, Sungwoo Park & Yoonha Paick, Yeonha Jo: мыльница Soap Bank, состоящая из резиновой присоски и сетки-контейнера. 

Когда внутри накопится достаточное количество обмылков, Soap Bank легко крепится к кафелю на стене – теперь можно через сетку намылить руки достаточным количеством пены, не опасаясь, что мыло выскользнет из рук. Одним словом, безопасно, экономично, экологично и очень удобно. 

Soap Flakes – мыльные снежинки

Больше никакого скольжения на раскисшем мыле, падений и бессильной ярости: теперь мыло не нужно ни мочить, ни брать в руки. Закреплённая стационарно мыльница Soap Flakes – творение дизайнера Nathalie St?mpfli – внизу оснащена мелкой тёркой, помощью которой можно получить нужно количество «мыльного снега» прямо на ладонь, - причём ровно столько, сколько требуется для купания в своё удовольствие. 

Экономичность девайса ещё и в том, что брусок мыла полностью стирается, не оставляя после себя даже самых крохотных обмылков. Мыльница выпускается в двух модификациях: открытая и окружённая прозрачной капсулой.

Интеллектуальный дозатор жидкого мыла

Эта мыльница вообще не требует прикосновений: интегрированный инфракрасный сенсор не только реагирует на поднесение ладоней, но и определит степень их загрязнения, выдав вам одну из четырёх различных порций жидкого мыла. 

Умный механизм так же защищён от включения при контакте со случайными предметами. Девайс в течение целого года работает на четырёх обыкновенных батарейках формата AA. 

Мыло из стали

Это не замысловатый памятник мылу: перед вами, пожалуй, самое экологичное и экономное моющее средство, десятилетиями не требующее замены или наполнителей. 

Фактически гаджет представляет собой обычныйбрусок нержавеющей стали, который весьма эффективно удаляет с кожи даже самые сильные неприятные запахи - лука, чеснока, морепродуктов и т.п. Причиной этих пищевых «ароматов» являются кислоты, с которыми металлическое мыло вступает в активную реакцию. Достаточно в течение 30 секунд подержать гаджет под струёй холодной воды, затем потереть руки как обычным мылом – и после этого не нужно использовать другие моющие средства. К слову, совсем не важно, будет ли «волшебный сплав» в форме мыла или, например, обыкновенной ложки – он-то уж наверняка придёт на помощь хозяйкам и кулинарам в каждом доме.

Мыльные таблетки

«Выходя на улицу, не забудьте, в какой карман положили мыло» - рекоммендуют сегодня находчивые японцы. Ведь с появлением портативного мыла в виде маленьких розовых, жёлтых и синих мыльных «таблеток» можно не переживать о гигиене рук в городе или на отдыхе, имея при себе несколько миниатюрных кусочков мыла с различными ароматами. 

Удобство девайса в том, что такие «таблетки» рассчитаны на одно использование, и вам не нужно пытаться положить его назад в упаковку.

Осторожно: антибактериальное мыло

Какими бы девайсами мы не пользовались, заботясь о сохранности экологии, не будем забывать и о своём здоровье: учёные-дерматологи настойчиво советуют отказаться от использования антибактеральных моющих средств, которыми сегодня нас окружают буквально со всех сторон. 

Их главный компонент – триклозан – имеет сходный с антибиотиками принцип действия, и потому вызывает «привыкание» и патогенные мутации микроорганизмов на коже, в это самое время постепенно теряющей способность к самозащите. Кроме того, попадая в сточные системы, это вещество продолжает разрушать экосистемы исподтишка. Поэтому стоит серьёзно задуматься не только об экономии, но и вообще об альтернативе синтетическим моющим средствам (об этом читайте в ближайшее время).

Источник: FacePla.net