"Місце для дракона" Юрій Винничук проєкт

Місце для дракона. Юрій Винничук

{8 A107856-5554-42 FB-B03 E-39 F5 DBC370 BA}Жанр Повість-казка. Тема Розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу. Головна думка” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?”ІдеяІдея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.

Проблематика: Добро і зло. Вірність і зрада. Доцільність самопожертви. Проблема вибору

Дракон Грицько тільки зовнішньо нагадує величезне змієподібне чудовисько з крилами й вогняним диханням, насправді ж це зовсім не хижак і не втілення ворожої людям сили, а, навпаки, - миролюбне й миле створіння, яке любить світ і прагне пізнавати його, яскрава індивідуальність, тонка натура, життєлюб, поет, що пробуджує в серцях любов і добро. На жаль, у жорстокому світі людей він приречений на загибель, бо «нетутешній». Попри це, його коротке життя, його поезія і самопожертва недаремні, бо врешті-решт засіяні ним зерна добра й любові проростають у людських серцях і світ стає кращим.

Пустельник – колишній воєвода, самотній філософ, книжник і літописець, учитель, наставник і друг Грицька, який відчинив йому двері пізнання світу й людської душі, відкрив розуміння краси і добра, проте не зміг урятувати від людської жорстокості й сам виявився нездатним піднятися до шляхетного рівня свого учня. Вже після своєї смерті й загибелі дракона пустельник сформулює печальний висновок: зло не від дракона. Зло в самих людях, їхніх лихих інстинктах, їхньому намаганні знайти ворогів, на яких вони перекладають власні провини і яких прагнуть розіп’ясти.

Князь – володар Люботина, жорстокий, бездушний, заради своїх інтересів маніпулює іншими, вдається до прямої брехні, втирається в довіру, зраджує, досягає злочинної мети шляхом безсоромного підступу, проте потім усвідомлює скоєне, намагається знайти собі виправдання й зрештою помирає від мук совісті.

Лицар Лаврін – великий воїн, справжній герой, здійснив чимало подвигів, побував у багатьох походах, людина честі, не боїться говорити правду можновладцям у вічі, безстрашно йде в бій проти зла, не терпить підлабузництва, дбає про свою бездоганну репутацію, справедливий, розумний, не шукає золота чи високих посад, але жадає зажити лицарської слави. Ідеалом для нього є князь Святослав Завойовник. Під час турніру Лаврін починає здогадуватися, що не все так просто з драконом, бачить його погляд, у якому аж ніяк не злоба, а щось зовсім інше, помічає живу й неушкоджену князівну, а головне, розуміє, що дракон не хоче битися й, навпаки, хоче, щоб це його швидше вбили. Коли ж лицар узнає всю правду, він проклинає Люботин і назавжди покидає це місце брехні, зради й убивства.

Князівна Настасія – егоїстична, нещира, лицемірна, задля любовних походеньок наперед готова таємно зраджувати чоловіка, заради задоволення своїх потреб цинічно використовує дракона, удає з себе щиру, наївну, приязну дівчину, маніпулює Грицьковою довірою, недосвідченістю й добрими почуттями. Після смерті дракона бере шлюб із молодим метким джурою і не переймається химерами совісті.