Мистецький проєкт "У світі українських народних музичних інструментів"
Про матеріал
Мистецький проєкт "У світі українських народних музичних інструментів" спрямований на вивчення народної музики, українських народних інструментів, музичної культури українського народу, підтримку бажання вивчати і відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, народну та музичну культуру, виховання любові до народної творчості
М
ИСТЕЦЬКИЙ
ПРОЄКТ
«У СВІТІ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ»
Мета мистецького проєкту:
Виховувати у школярів любов до народної музики, культури українського народу, підтримувати бажання вивчати і відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, народну та музичну культуру, виховувати любов до народної творчості та гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.
Завдання проєкту:
- формування інтелектуальної і духовно-розвинутої особистості;
- вивчення
культурно-духовної спадщини рідного
краю;
-
збагачення знань про українські народні
інструменти;
- сприяти залученню дітей до народних традицій;
- поширювати кругозір школярів у галузі українського мистецтва;
- сприяти формуванню естетичного і духовного розвитку юного покоління;
- виховувати в учнів патріотичні почуття, шанобливе ставлення до української культури.
Т
ип
проєкту:
дослідницько-пошуковий
естетичного спрямування, колективний,
довготривалий.
Учасники проєкту: учні 7 класів.
Форми проєкту:
Уроки, заняття гуртка, свята, концерти, фестивалі, музичні вітальні, тематичні години, вебінари, квести, краєзнавчо-пошукова робота, екскурсії, експедиції.
Очікуванні результати: Формування творчої та інтелектуально духовної особистості, виховання морально впевненого та соціально-орієнтованого громадянина-патріота України.
Керівник проєкту: Бондарчук Любов Миколаївна.
Д
ослідницько-пошукова
робота мистецького проєкту
«У світі українських народних музичних інструментів»
З давніх-давен український народ вирізняється своєю музикальністю. Саме музичні інструменти є яскравим доказом надзвичайно глибокої музичної культури українців.
Своїм корінням українські народні музичні інструменти сягають ще прадавніх часів. Вони змінювались впродовж століть відповідно до змін у культурі, побуті чи звичаях. Так поступово набували національних ознак.
М
и
збирали інформацію про традиції
культурно-духовної спадщини та музичну
культуру Прикарпаття, дізналися, що
одним із скарбів української народної
музики є дітище Гуцульщини – популярний
з давніх часів на Україні малий ансамбль
народних інструментів троїсті музики.
Це
були невеликі групи музикантів у складі
трьох виконавців – скрипаля, цимбаліста
і бубняра.
Гуцули
розповіли
цікаву
легенду про троїстих музик.
Три
легені – скрипаль, цимбаліст і сопілкар
– закохалися в одну дівчину. Вибираючи
собі нареченого, красуня запропонувала
їм прилюдно змагатися у грі: чиє виконання
визнають найліпшим – за того вийде
заміж.
Кожен
із парубків грав на своєму інструменті
найулюбленішу мелодію. Та виконання
було таким майстерним, що жоден не
одержав переваги. Тоді дівчина звеліла
їм грати одну й ту саму пісню, але й цього
разу надзвичайно важко було виявити
найкращого.
Залишилося
останнє: грати легеням разом. Та від
с
умісної
гри народилася нечувана досі чарівна
музика і народ вирішив – не слід розлучати
легенів. А музику ту назвали троїстою.
У наш час, залишивши за собою традиційну назву, українські інструментальні ансамблі значно розширили свій склад:
струнні інструменти представлені скрипкою, басолею або контрабасом, цимбалами, інколи – бандурою;
духові інструменти представлені флейтою, кларнетом, сопілкою, зрідка – трубою;
клавішні інструменти в українських ансамблях представлені баяном;
у
дарні
інструменти
- барабаном разом із мідними тарілками
чи барабаном із бубном.
У
сі
вони зустрічаються в народних ансамблях
у різноманітніших поєднаннях. Проте є
інструменти, без яких укомплектування
неможливе – це скрипка і цимбали.
Які чарівні музиканти,
Хто відданий мистецтва музі,
А розкривають їх таланти
Ї
х
інструменти – вірні друзі!
Хтось вибрав собі скрипку в пару,
Комусь бандура до душі,
Або цимбали, чи литаври,
Чи барабани - гупачі,
Одному кобза, як сестриця,
Для когось милий контрабас,
І розлилася, як водиця,
Мелодія в серцях у нас!
Закарпатський
краєзнавчий музей в м.Ужгороді найбільший
в краї і є провідним закладом такого
типу.
В його фондах зберігається понад 130
тисяч музейних предметів. У майже 40
залах розміщені різнопрофільні
експозиції: природнича, археологічна,
історична, етнографічна,
але найбільше вразив «Музей народних
інструментів Закарпаття».
В
експозиції, яка була відкрита у 1982 році,
представлено повний зріз музичного
інструментарію, яким користувалися на
території сучасного Закарпаття як
жителі сіл, так і міське населення.
Пізніше цю експозицію доповнили виставкою
«Механічні музичні інструменти й
апарати».
Побудування ряду яскравих музичних інструментів, таких як цимбали, волинка, трембіта, бугай, козобас, пов’язано переважно з культурою західноукраїнських областей.
Д
ухові
народні музичні інструменти являють
собою пусті трубки виготовлені з дерева
або кори. Звук в них утворювався завдяки
коливань повітря в самій трубці( свиріль,
жалійка, сопілка, волинка (коза, дуда),
свистульки, зозульки, які наслідували
звуки тварин; трембіта – найдовший у
світі музичний інструмент, в якому живе
душа Карпат. Цікавою особливістю
трембіти є те, що вона виготовляться з
тих дерев, в які била блискавка, її
виготовляли майже рік, використовували
як засіб зв’язку.
Струнні народні музичні інструменти: бандура, бас, басоля, козобас, кобза, скрипка, цитра, тюрбан, цимбали.
Ударні
народні
музичні інструменти: дерев’яні ложки,
бухало, бубон, бугай , дзвіночок,
тріскачі, рубель.