Мистецтво 10 клас. Образотворче мистецтво Японії

Мистецтво 10 клас. Образотворче мистецтво Японії

Унікальні особливості японського живопису. Однією з особливостей мистецтва Японії є те, що воно століттями мало вплив чужоземних митців, але залишалося самобутнім, творчо поглинаючи кращі надбання художньої культури світу. У живописі, поезії, архітектурі, скульптурі, художньому ремеслі Японії можна знайти китайські, індійські, корейські та інші іноземні елементи. Кукі Койіма. «Гора в хмарах»

Унікальні особливості японського живопису. Традиційний японський живопис дуже різноманітний як за змістом, так і за формами: це і настінні розписи, живопис на тонких ширмах (картини-ширми) і вертикальні та горизонтальні сувої (ямато-е), якими ілюстрували літературні твори і які виконувалися на шовку і папері, це і альбомні листи та віяла тощо.Ілюстрація в стилі «ямато-е» до твору «Повість про принца Ґендзі»

Унікальні особливості японського живопису. Для японського мистецтва живопису, як і для цього виду мистецтва інших країн далекосхідного культурного регіону, характерне відведення провідного місця природі і зображення її як носія божественного начала. Іншим напрямком, який набув значного поширення в живописі Японії, є зображення сцен із релігійних історій і легенд, з повсякденного життя людей і тематичні картини. Такедзава-сенсей. «Нічний пейзаж»

Унікальні особливості японського живопису. Результатом «творчої взаємодії» японського художника з папером, пензлем і тушшю є монохромний живопис — один із основних напрямків японського живопису, у якому іноді допускається використання кольорів, але обмежується тонкими, прозорими мазками, які завжди залишаються залежними від лінії, виконаної тушшю. Японські художники надавали великого значення взаємодії двох матеріалів — паперу і туші (взаємодія інь і ян). Сессю Тойо. Розпис ширм

Унікальні особливості японського живопису. Основний жанр монохромного живопису — це пейзаж. При зображенні природи важливі кожна лінія і кожна пляма — художня мова майстра, що відображає його світогляд і світосприйняття — це система образів і символів, сховище філософської думки, а головне — спосіб комунікації та гармонізації себе і навколишнього світу.

Унікальні особливості японського живопису. Мистецтво Кано Танью (1602—1674) — неперевершений зразок класичної академічної техніки. Художник зображав міфологічних істот, різних птахів, тварин, випадки з життя людей. Митець відомий своїми чудовими монохромними розписами по шовку. Девізом досвідченого майстра були лаконічність і стриманість, що виражалися і в акуратному використанні яскравих кольорів. Сучасник Танью Тоса Міцуока (1617—1691) сконцентрував естетичну мудрість епохи в одному реченні: «Сутність живопису можна висловити одним словом — легкість». Кано Танью

Унікальні особливості японського живопису. Кано Танью. «Даоські безсмертні»

Перлина японського живопису. Кацусіка Хокусай (1760—1849), один із відомих японських художників, який прожив довге і дивно плідне життя. Доживши до 88 років, він створював картини, ескізи, ілюстровані книжки і, звичайно, вишукані ксилографії, відомі у світі. Найвідомішою гравюрою Кацусіки Хокусая вважається «Велика хвиля в Канагава». Стиль художника вплинув на творчість Ван Гога та імпресіоністів. Кацусіка Хокусай. «Велика хвиля в Канагава»К. Моне «Хвилі, що розбиваються»

Для допитливих. Француз Едмон де Гонкур (1822—1896), пристрасний любитель японського мистецтва, в «Щоденнику» за 17 лютого 1892 р. написав, що побачив разом із друзями кілька пейзажних гравюр Кацусіки Хокусая, де зображена Фудзіяма, і зазначив: «Важко навіть уявити, в якій мірі наші сучасні пейзажисти, і особливо Моне, зобов'язані цим картинам». Кацусіка Хокусай. «Пляж Тагоноура в Едзірі»

Для допитливих. З давніх-давен японці ставилися з повагою і захопленням до гори Фудзі. Про неї складали вірші, вона була темою переказів і об'єктом релігійного поклоніння. Серія «Тридцять шість видів Фудзі» Хокусая була високо оцінена завдяки дивним композиційним прийомам, які в ній використані. На одних гравюрах велична гора займає майже весь лист, інші ж зображують міські пейзажі в околицях Едо, а Фудзі ледь видно здалеку. Згодом К. Хокусай створив і тритомник «Сто видів Фудзі», що складався з пейзажних гравюр, зшитих в книги.