Мистецтво підчас війни

Культура теж на полі бою:  мистецтво у часи війни “Геноцид української нації в дії”

Історико-краєзнавчий музей в Іванкові У селі Іванків, що на Київщині, російські окупанти знищили місцевий історико-краєзнавчий музей. У цьому музеї зберігалося близько двох із половиною десятків робіт всесвітньо відомої художниці Марії Примаченко. Музей відкрили в 1981 році, хоча сам будинок має набагато більш давню історію: це панський маєток ХІХ століття. 28 лютого в будівлю музею влучив російський снаряд. Унаслідок цього сталася пожежа, обвалився дах, полум'я охопило весь маєток. Будівля згоріла повністю, однак місцеві жителі, коли почалася пожежа, встигли врятувати частину колекції. Співробітники музею під обстрілами виносили картини Марії Примаченко, рушники Ганни Верес, фотоальбоми та предмети побуту. Усе, що не встигли винести, згоріло вщент. Завдяки мужності музейних працівників вдалося врятувати близько 10 робіт Примаченко.

Музей українських старожитностей (будинок Тарновського) – Т- подібний мурований історичний будинок, одноповерховий збудований наприкінці XIX ст.  11 березня внаслідок російських обстрілів було частково зруйновано Музей Українських старожитностей — дім Василя Тарновського. Ця оригінальна споруда, розташована в центрі Чернігова, була збудована наприкінці ХІХ століття. У різні часи тут розміщувалися ремісничі класи для дітей-сиріт, У 1899 - 1902 рр. будівлю використовували під зберігання експонатів з колекції Тарновського, які він заповів Чернігову а з 80-х років ХХ століття — бібліотека для юнацтва.

Садиба Кеніга, збудована у 1726 році – комплексна пам'ятка історії та архітектури національного значення в Тростянці Сумської області” З часів будівництва в палаці збереглися дубові сходи на другий поверх та танцювальна зала. З 22 вересня 2007 року тут було відкрито картинну галерею. До 24 лютого 2022 року постійно відбувалися вечори класичної музики, шлюбні обряди, виставки картин, презентації книг тощо. Одна з будівель комплексу “Круглий двір” – головна пам'ятка Тростянця. Це овальна конструкція з чотирма баштами, поєднує елементи готики та українського бароко. Споруда схожа на фортецю – вважається, що саме нею вона мала бути за задумом. В одній із башт нібито розташовувався колодязь, а в іншій зберігалися запаси їжі та смоли на випадок облоги. “Круглий двір” жодного разу не використовувався за військовим призначенням. Фортецю пристосували для господарських потреб, зокрема тримали коней. А в часи князя Голіцина проводили театральні та циркові вистави. Відступаючи від Сумщини, армія рф підпалила головну будівлю садиби. Окрім того, внаслідок обстрілу постраждало праве крило будівлі, де перебувала краєзнавча експозиція.

Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди Будинок, де донедавна розташовувався літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди, був зведений у XVIII столітті. Безпосередньо музей там заснували у 1972 році. Перші два зали музею присвячені біографії та творчості Сковороди, а третій — ушануванню філософа. Відкрита для відвідувачів і меморіальна кімната («спокійна келія»), де жив і помер Григорій Сковорода.  В експозиції представлені різноманітні матеріали: видання творів філософа, наукова й художня література про нього, книги античних, середньовічних та новочасних філософів і поетів, які вивчав Григорій Сковорода, етнографічні предмети, присвячені йому картини, графічні роботи, скульптури. Зберігалися й деякі особисті речі народного мудреця. Неподалік від будівлі — могила філософа.  7 травня 2022 року російський снаряд влетів у дах будівлі, вогонь охопив увесь музей. Будівлю ХVIII століття, яка свого часу була домом для гостей у садибі поміщиків Ковалівських, домом для Григорія Сковороди й останні роки берегла пам’ять про його життя, тепер сама перетворилась на спогад. 

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (В'язівка) У селі В’язівка на Житомирщині російські війська знищили дерев’яну церкву ХІХ ст., що є пам’яткою архітектури національного значення.  в с. В'язівка, колишнього Народицького району на Житомирщині, була цинічно знищена російськими загарбниками церква (Покровська) Різдва Пресвятої Богородиці, побудована в 1862 році» дерев’яна церква на кам’яному фундаменті є пам’яткою архітектури національного значення, 

Охтирський міський краєзнавчий музей У ніч із 7 на 8 березня протягом двох годин окупанти бомбили місто Охтирка, розташоване на Сумщині, внаслідок чого пошкодили будівлю Охтирського краєзнавчого музею. Охтирський міський краєзнавчий музей розташований на головній вулиці міста в історичній будівлі XIX століття. Фонд музею нараховує 9 815 музейних предметів, повʼязаних з природою, історією та культурою.

Знищена краса. Половецькі статуї на горі Крем’янець в Ізюмі Збереглися 8 із 9 кам’яних половецьких баб, одна зруйнована майже прямим попаданням снаряда. Кам’яні половецькі баби на горі Кременець датовані IX–XIII століттям. Половці, які їх створили, використовували баб як ідолів для шанування своїх предків. Більшість з них зображує не жінок, а чоловіків.

Серед вивезених експонатів – оригінали трьох картин Архіпа Куїнджі: «Червоний захід сонця», «Осінь» та «Ельбрус». Також Андрющенко повідомив, що російські військові вивезли оригінал картини Івана Айвазовського «Біля берегів Кавказу», картини Миколи Дубовського, три унікальні ікони та погруддя Куїнджі роботи скульптора Володимира Беклемішева. Російські військові вивезли з Музею краєзнавства та Художнього музею у Маріуполі всі цінні експонати

Садиба Попова У Василівці Запорізької області російські окупанти пограбували музей-заповідник "Садибу Попова". Перед тим, як винести із садиби найцінніше, рашисти обстріляли заклад культури з артилерії. Садиба Попова — єдина в регіоні замкова споруда. Палац було збудовано в 1894 році, він нагадував за архітектурою середньовічні європейські замки. До наших часів збереглися зубчасті стіни з брамою, кілька флігелів, Західний флігель (Англійський замок), цегляна оглядова вежа (донжон) та стайня (кінний двір). За радянської влади на території садиби розташували свинарник, замок зруйнували, аби з цих матеріалів побудувати будинок культури, у стайнях садиби розмістили школу для дітей із ментальними захворюваннями. У 80-х роках почалася робота зі збереження комплексу. В 1993-ому році в Північному флігелі відкрили музей. Просто перед самим вторгненням росії, у січні 2022-го Садиба Попова вперше відкрила для гостей усі будівлі комплексу. 7 березня російські війська обстріляли Садибу Попова, а 15 березня окупанти виламали всі двері, побили вікна і знищили все, що було на їхньому шляху. Рашисти винесли все, що могли взяти в руки й сумки, вкрали навіть мармуровий унітаз — експонат музею, а оргтехніку розгромили.

Картина Миколи Дубовського "Море", викрадена з Маріупольського художнього музею Художній музей імені А. Куїнджі Багатостраждальний Маріуполь за три місяці повномасштабної війни й осади перетворився на руїни. Рашистські бомби знищили й Державний художній музей Маріуполя. Він розташовувався в гарному будинку в стилі модерн. Його побудували на початку ХХ століття й у різні періоди там були приватна оселя, бібліотека, архів, аптечний склад. У 2000-х роках будівлю реконструювали, а у 2010 тут відкрили Художній музей імені Куїнджі. Фонд музею налічував приблизно 2 тисячі експонатів, враховуючи твори живопису, декоративно-ужиткового мистецтва, графіки та скульптури. 21 березня 2022 року прямим попаданням авіабомби будівлю музею було зруйновано. За попередньою інформацією, оригіналів робіт Архипа Куїнджі в музеї не було, але в музеї зберігалися оригінали робіт інших українських художників — Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Миколи Дубовського, Михайла Дерегуса та інших. Російські окупанти підтвердили викрадення та вивезення в окупований Донецьк більш як дві тисячі унікальних експонатів із музеїв Маріуполя. Їхня доля наразі невідома.

Народний музей маршала Рибалка "Визволителі", які зробили 9 травня 1945 року своєю релігією, тільки на словах поважають і пишаються учасниками другої світової війни. На Сумщині російські танкісти пограбували музей маршала бронетанкових військ Павла Рибалка, що визволяв Україну і Європу від нацистів під час Другої світової. Музей знаходиться в селі Малий Вистороп. Російська танкова бригада зайшла в село 17 березня, село було під окупацією 8 діб. "Вони що хотіли тут, те й робили: грабували, нівечили, зруйнована матеріально-технічна база". Разом із музеєм дісталося й місцевому коледжу, який теж носить ім'я двічі героя радянського союзу Павла Рибалка. Навчальні посібники та приладдя окупанти викидали з вікон коледжу, комп'ютерну техніку розбивали. На стінах музею лишили надписи. Понівечили також експозицію музею, присвячену подіям Другої світової війни.

Мелітопольський краєзнавчий музей Мелітополь, що на Запоріжжі, наразі окупований. Що там відбувається сьогодні, достовірно сказати важко. Але Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявляє, що скіфське золото — унікальну колекцію IV ст. до н.е., з Мелітопольського краєзнавчого музею, найімовірніше, вкрали окупанти. Міська адміністрація та працівники музею сховали колекцію скіфського золота ще в лютому. Відтоді окупанти та місцеві колаборанти його активно шукали. "У проросійських пабліках показали відео, як призначений росіянами "директор" краєзнавчого Євген Горлачов розповідає, що його однодумці витратили багато сил та енергії, щоби знайти скіфське золото, яке було сховано співробітниками музею. Насправді місцеперебування колекції видали колаборанти", — повідомляють місцеві видання. Куди росіяни вивезли викрадену колекцію, поки не відомо. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, викрадено 1841 одиницю музейних предметів, серед яких історична зброя, прикраси з Мелітопольського скіфського кургану (історичний період 4 ст. до н.е.), старовинні монети, ордени та медалі радянського часу.

Храм Святителя Петра Могили увійшов до книги рекордів України, як єдиний у світі храм повністю оформлений петриківським розписом. Там були благодійна їдальня, музей українського побуту, школа гри на бандурі, бібліотека.  Будівля храму Святителя Петра Могили та Собору Успіння Пресвятої Богородиці збереглася з часів Другої світової війни. Тоді тут була німецька комендатура. Пізніше – кадрове управління пароплавства. Із 1998 року на території облаштували храм. Він розташований у Приморському районі Маріуполя і формою нагадує корабель. Стіни будівлі прикрашають 500 метрів розпису із блакитних квітів із жовтими серединками. Колір розпису — не тільки колір прапора, блакитний — це колір моря і Богородиці, на честь якої названо верхню частину храму. В результаті обстрілів у храмі розбилися вікна, посічені осколками стіни і дах, в одній зі стін застряг снаряд, що не розірвався. Окупанти стріляли у двір храму та багатоповерхівку поряд.