Мистецтво 11 клас. Таврія, Приазов'я, Одещина, Буджак і Крим

Мистецтво 11 клас. Таврія, Приазов'я, Одещина, Буджак і Крим

Таврія, Приазов'я, Одещина, Буджак і Крим. Таврія - стара назва степової області Дніпро-Молочанського міжріччя в межах сучасних Запорізької та Херсонської областей України. Північно-Таврійські степи через Перекопський перешийок та затоку Сиваш переходять у степи Тавриди (Кримського півострова)

Таврія, Приазов'я, Одещина, Буджак і Крим. Приазов'я знаходиться на південному сході України. Адміністративно складається з південних частин Донецької і Запорізької областей і східній частині Херсонської області. Одещина - займає територію Північно-Західного Причорномор'я від гирла річки Дунай до Тілігульського лиману.

Таврія, Приазов'я, Одещина, Буджак і Крим. Буджак — історична область на півдні України між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем. Крим — півострів на півдні України в межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини Генічеського району Херсонської області, омивається водами Чорного та Азовського морів. 

Архітектура. У південних районах України переважало однорядне житлового будинку (хати) та господарських будівель. Обмазані глиною та побілені стіни хати часто прикрашали декоративним розписом, зробленим кольоровими глинами. Хата (середина XIX ст.). Село Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської обл. НМАПУ у Пирогові

Архітектура. У цих орнаментах використовували мотиви пишної квітки з центральною вертикальною віссю, по боках якої малювали паростки з листям та квітами кольоровими глинами підводились також призьба та стіни господарських будівель двору, розписувались або прикрашалися кольоровою смугою вікна та двері хати. Низькі дахи житла укривали соломою або очеретом. Часто для зведення стін господарських будівель двору використовували місцевий природний камінь. Хата (середина XIX ст.). Село Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської обл. НМАПУ у Пирогові

Перлини архітектурного мистецтва регіону. Білгород-Дністровська фортеця або Аккерманська фортеця — пам'ятка архітектури XIII—XV ст., що знаходиться в м. Білгород-Дністровський Одеської області. Її було збудовано на руїнах античного міста Тіра, заснованого ще наприкінці VI ст. до н.е. Білгород-Дністровська фортеця

Перлини архітектурного мистецтва регіону. Периметр стін Білгород-Дністровської фортеці становить 2,5 км, загальна площа — понад 9 га. Вражає і товщина стін, яка коливається від 1,5 до 5 м, а висота стін та башт — від 5 до 15 м. Ця середньовічна дивовижна фортеця є однією з найбільших в Україні. Білгород-Дністровська фортеця

Перлини архітектурного мистецтва регіону. Перші поселення греків виникли у Криму ще у VIII ст. до н. е. Заснування грецьких колоній Пантикапей, Тірітака, Німфей було здійснено вихідцями з Мілету у VI ст. до н. е., а вже у V ст. до н. е. було засновано Херсонес (422 р.). Херсонес

Перлини архітектурного мистецтва регіону. У перекладі з грецької «Херсонес» означає півострів. Тут жили землероби і ремісники, лікарі та скульптори, архітектори і художники, історики та поети. Монументальна архітектура Херсонесу перебувала під впливом Візантії. Це знайшло своє відображення у міських фортечних укріпленнях і християнських храмах, які споруджувались на зразок римських базилік. Такі храми ставали водночас релігійно-культовими спорудами і залами для громадських зібрань. Життя міста трагічно обірвалося у результаті навали монголо-татар. Херсонес

Декоративно-ужиткове мистецтво. Вишивка. Вишивка Півдня, як і всіх інших регіонів України, має знакову систему орнаментів, яка доволі проста і зрозуміла з відносно чітко вираженою семантикою. Південноукраїнські майстрині віддавали перевагу таким технікам, як гладь, стебловий шов, ланцюжок. Різноманітність орнаментації вишитих виробів на Півдні України варіюється від геометричних до сюжетно-тематичних.

Декоративно-ужиткове мистецтво. Вишивка. Вишивка кримських татар відрізняється від більшості вишивок різних етнографічних груп на материковій Україні. Важливою відмінністю у кримськотатарській вишивці є тонові та кольорові контрасти. Головним елементом вишивки є жіночій знак — вигнута гілка (егрі дал), яка означає мінливість, динамічність, розвиток; чоловічий знак — родове дерево — надійність, стійкість та сила. Використовується також символіка квіткових орнаментів, так гвоздика символізує людину літньго віку, тюльпани — молодих хлопчаків, а жіночою квіткою, що символізує красу є звичайно троянда. Є також символ «марам», який досить часто зустрічається у вишивці і орнаментах, особливо головних покривалах і поясах з широкої вовняної тканини — це «дерево життя».

Народний одяг. Наслідок взаємодії культур народів, що населяли землі півдня України: українського, молдавського, єврейського, російського відбився — і у народному одязі. Жіночі сорочки півдня України наслідували ознаки сорочок інших регіонів — наддніпрянських, слобожанських, полтавських. Рукава сорочок декорувались окремими квітковими сюжетами, іноді виконувались широкі горизонтальні смуги мережок, які обрамляли вузенькими смужечками червоно-чорного квіткового орнаменту. Народний одяг на Одещині. Початок ХХ ст.

Народний одяг. Поясним одягом жінок були дерги, а на свята — двоплатові плахти. Також жінки носили широкі призбирані спідниці зі смугастих вибійчаних тканин. Однак в різних районах півдня України жінки віддавали перевагу різним спідницям: у Буджаку, Приазов'ї та Криму переважали широкі спідниці з густо зібраною оборкою, пришитою по низу, а на Одещині — спідниці декорували по низу нашиттям плисових або оксамитових смуг чорного кольору. Поверх плахт одягали запаску — фартух. Нагрудним жіночим одягом були керсети, талійки (жіноча коротка безрукавка на ваті) і сушпани (довга керсетка з чорного сатину, обшита кольоровими стрічками).

Народний одяг. Чоловічий одяг складався з сорочки і широких льняних білих шаровар або сукняних штанів. Плечовим чоловічим одягом до пояса був куртас з бавовняної тканини на ваті.

Народний одяг. У Криму нижній плечовий одяг у жінок — сорочка без коміра з льняної тканини: рівної, гладкої або з шовковими смужками. Зверху на сорочку кримські татарки надягали сукню «антер» або «хавтан». Сукні XVIII — початку XIX ст. були з довгими, вузькими рукавами, облягали груди і талію і розширялися до низу від стегон, мали фасон «чабули» з виступами по боках. Малюнок тканини суконь був яскравий, квітковий або в смужку. Дівчата в сукнях "антер" кінця 19-го поч. 20-го ст.

Народний одяг. Чоловічий плечовий натільний одяг «кольмек-кетен» — це льняні сорочки з білого домотканого полотна з льняними або шовковими вузькими смужками, з широкими рукавами і прямим розрізом на грудях. Чоловіки також носили різноманітний верхній плечовий одяг: жилети, що доходять до пояса («багр-елек») з синього, червоного, чорного, коричневого сукна або тканини в смужку, суконні куртки-«марка» — з короткими рукавами і стоячими комірами на атласній або бавовняній підкладці і «камзоли» — куртки з довгими рукавами, що облягали груди. Голову кримські татари зазвичай покривали чорною смушевою шапкою (къалпакь), на дні якої іноді був вишитий півмісяць. Влітку були поширені тюбетейки (такъие або фес) червоного кольору. Кримські татари, 1862

Декоративно-ужиткове мистецтво. Ткацтво. До найдавніших досягнень культури татарського народу належить візерункове ткацтво, яке було насамперед домашнім ремеслом ще за епохи кочівницького господарства. Збагачуючись протягом сторіч, воно стало одним із найяскравіших проявів декоративного мистецтва кримськотатарського народу. Ткання й шиття завжди були гордістю сім'ї і відігравали величезну роль і як домашні заняття, і як промисли. Багато таких виробів були тісно пов'язані зі звичаями, побутовими обрядами.Інтер'єр кімнати

Писанкарство Для писанок Південної України характерні яскраві та контрастні барви і великі не деталізовані малюнки. Часто на цих писанках можна зустріти геометричні орнаменти із додаванням рослинних елементів. Такі мотиви знайшли своє відображення у назвах писанок - «шість квіток», «сорок вісім клинців», «тюльпани» і т.п. У Причорномор'ї найпопулярнішими кольорами для писанок є поєднання синього та зеленого, червоно та чорного, а також жовтого та зеленого кольорів.

Бажано подивитися і послухати Знайдіть в Інтернет-ресурсі відеоролик:«Спадок/Spadok. Одеська область. Кодимський район»;«Бахчисарайська хайтарма / Танцювальна група Кримськотатарського театру.